Пошта редакції. Компенсація за розбитий посуд: про облік та проведення через РРО

Компенсація за розбитий посуд: про облік та проведення через РРО

Застосування РРО. Питання про те, чи потрібно проводити прийняту в цьому випадку готівку через РРО, ми вже висвітлювали раніше (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 97, с. 27) і відтоді в цьому питанні мало що змінилося (хіба що із Закону про РРО було виключено ст. 1, на яку ми посилалися як на аргумент).

Отримання компенсації від відвідувачів закладу ресторанного господарства за розбитий посуд з точки зору цивільного законодавства розглядається не як продаж товару, а як відшкодування збитків, оскільки саме збитками визнаються втрати, понесені таким закладом у зв’язку зі знищенням або псуванням посуду (п.п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦКУ). Договір же купівлі-продажу передбачає перехід права власності на товар від продавця до покупця (ст. 655 ЦКУ). У ситуації, що розглядається, це право ні до кого не переходить, та і товару як такого вже власне немає.

Хоча, як уже зазначалося, із Закону про РРО було виключено ст. 1, де вказувалося, що РРО застосовується при продажу товарів (наданні послуг), наш висновок залишається справедливим і сьогодні, оскільки визначення розрахункової операції залишилося тим самим. Згідно зі ст. 2 Закону про РРО під розрахунковою операцією слід розуміти приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видачу готівкових коштів за повернений покупцем товар (надану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа з оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, в разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів про перерахування коштів до банку покупця.

Таким чином, Закон про РРО, як і раніше, пов’язує поняття розрахункової операції з прийняттям готівки, що має місце у зв’язку з реалізацією товарів або наданням послуг. Оскільки отримання компенсації за бій посуду не є операцією з продажу товарів (надання послуг) та не належить до розрахункових операцій, заклад ресторанного господарства не має обов’язку проводити таку операцію через РРО. У цьому випадку розрахунки з неакуратними відвідувачами проводяться шляхом оформлення прибуткових касових ордерів та видачі відповідних квитанцій, підписаних та завірених печаткою в установленому порядку.

Зверніть увагу: цей висновок справедливий тільки у випадку, якщо має місце отримання компенсації за посуд, розбитий унаслідок неакуратності відвідувача. Річ у тім, що сьогодні чимало ресторанів надають відвідувачам послугу у вигляді можливості спеціально розбити посуд. Якщо ресторан надає таку послугу, то довести, що мала місце саме компенсація, буде складно. У цьому випадку, на нашу думку, отриману готівку безпечніше все ж проводити через РРО.

Бухгалтерський облік. Посуд зі строком експлуатації менше року (а найчастіше саме такий посуд б’ється) слід відображати як МШП (тобто з використанням рахунка 22). Згідно з п. 23
П(С)БО 9 вартість МШП у момент передачі в експлуатацію списується з балансу і в подальшому ведеться лише кількісний облік МШП у місцях їх експлуатації. У разі бою посуду складається Акт на бій, лом і втрату посуду та приладів за формою № 17-ОПит.

При цьому якщо відвідувач відразу сплатив за вартість розбитого посуду, то сума відшкодування відображається в бухобліку проводкою
Дт 301 — Кт 716 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 23, с. 37 —38). Якщо ж відвідувач відмовився компенсувати розбитий ним посуд або ж оплату за нього з якоїсь причини (наприклад, нестача у відвідувача грошей, щоб сплатити необхідну суму відразу) було відстрочено, на нашу думку, слід відображати дохід у кореспонденції з нарахуванням дебіторської заборгованості
(Дт 375 — Кт 716), а фактичне отримання грошей відображати проводкою Дт 301 — Кт 375.

Зверніть увагу: у цьому випадку підприємство не повинне визначати суму збитку, керуючись Порядком № 116, оскільки вказана ситуація під сферу застосування Порядку № 116 не підпадає.

Податковий облік:

а) податок на прибуток. Ґрунтуючись на п.п. 136.1.5 ПКУ у своїй консультації в ЄБПЗ, розд. 110.06.05, податківці висловлюють досить зважену думку: суми коштів, отримані платником у результаті задоволення претензій у порядку, установленому законом, як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником унаслідок порушення його прав, що охороняються законом, не включаються до складу доходів, за умови, що раніше суми збитків не було віднесено таким платником до складу витрат та відшкодовано не за рахунок коштів страхових резервів. Однак слід мати на увазі, що в цьому випадку йдеться про МШП, а такі активи відображаються у складі витрат у момент початку їх експлуатації (п. 23 П(С)БО 9; п. 138.5 ПКУ), а це означає, що на момент розбиття посуд уже буде включено до «податкових» витрат. Податківці роз’яснюють, що в разі включення вартості зіпсованих матцінностей до «податкових» витрат при отриманні компенсації вона в усій сумі включається до «податкового» доходу (ЄБПЗ, розд. 110.09.01);

б) ПДВ. Оскільки отримання компенсації за розбитий у результаті неакуратного використання посуд не є продажем такого посуду, то «продажний» ПДВ у цьому випадку не нараховується. Проте, на нашу думку, податкові зобов’язання з ПДВ слід відображати з іншої причини — негосподарського використання посуду відповідно до абз. «г» п. 198.5 ПКУ. У цьому випадку на вартість придбання розбитого посуду виписується податкова накладна із зазначенням типу причини «13» — «Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності». Принагідно нагадаємо, що обидва примірники таких податкових накладних залишаються в особи, яка їх виписала (п. 8 Порядку № 1379).

Приклад. На баланс підприємства ресторанного господарства було зараховано у зв’язку з придбанням посуд у кількості 100 одиниць та вартістю 12 грн./од. (у тому числі ПДВ — 2 грн./од.). Цей посуд було списано в експлуатацію. У результаті неакуратності відвідувач розбив 4 одиниці цього посуду (що зафіксовано відповідним актом). Вартість збитку було визначено в сумі 48 грн. Відвідувач суму збитку відшкодував наступного дня.

Облік компенсації за розбитий посуд