Підтвердні документи при роботі з фізособами-підприємцями
Підприємство працює з фізособами-підприємцями, як єдиноподатниками, так і загальносистемниками. Які документи потрібно від них отримати: витяг із Держреєстру чи щось ще?
Наталія
Окрім (1) документів, які підтверджують власне придбання товарів/робіт/послуг у підприємців (тобто накладних, чеків РРО, товарних чеків, платіжних документів тощо), необхідних для відображення витрат у податковому обліку, у підприємства мають бути (2) документи, що підтверджують підприємницький статус контрагента. Вони потрібні для неутримання з доходів, які виплачуються підприємцям, ПДФО, а також ЄСВ (у разі придбання у підприємця робіт/послуг). Давайте подивимося, що ж це за документи:
— для неутримання ПДФО — таким документом чинне законодавство називає копію документа, який підтверджує держреєстрацію фізособи як підприємця (п. 177.8 ПКУ). Тобто таким підтвердним документом буде копія виписки або копія витягу з ЄДР, а
— для неутримання ЄСВ — за законодавством достатньо всього лише переконатися в тому, що роботи/послуги, які виконуються/надаються підприємцем, відповідають відомостям, відображеним в ЄДР (ч. 1 ст. 4 Закону № 2464). Проте податківці і в цьому випадку бажають усе ж бачити як підтвердний документ копію витягу* з ЄДР із зазначенням видів діяльності (див. підкатегорію 301.02 БЗ).
* Дослівно в консультації згадується про виписку, хоча насправді в ній види діяльності не зазначаються. Тому, мабуть, мався на увазі все ж витяг з ЄДР.
Зрозуміло, що універсальним документом, який допомагає убити двох зайців одразу (тобто дозволяє не утримувати як ПДФО, так і ЄСВ), буде витяг з ЄДР. Тому радимо отримати від підприємця копію саме цього документа. Тоді претензій з боку перевіряючих не виникатиме.
Хоча, чесно кажучи, сьогодні можна було б без неї спокійно обійтися. Адже всі потрібні відомості можна отримати з інтернет-ресурсів. Наприклад, реєстраційні дані про підприємця з ЄДР можна роздрукувати із сайта Державної реєстраційної служби (перейшовши до розділу «Пошук відомостей в ЄДР» за посиланням http://irc.gov.ua). І ця роздруківка стала б повноцінним замінником копії витягу з ЄДР (!).
Варте уваги, що, наприклад, для неутримання ПДФО з єдиноподатників, з одного боку, контролери цей прогресивний «електронний» метод начебто і визнають. І навіть більше того, про необхідність отримання підтвердних документів (копії виписки/витягу з ЄДР) узагалі не говорять. Вони роз’яснюють, що на дату виплати доходу достатньо перевірити наявність відомостей про єдиноподатника в Реєстрі платників єдиного податку на сайті Міндоходів (див. підкатегорію 107.12 БЗ). Щоправда, як на лихо, цей сайт, як і раніше, перебуває на доопрацюванні й досі не діє. Водночас в іншій своїй консультації (див. 107.09 БЗ) податківці вказують на можливість отримання паперового тимчасового витягу з цього «єдиноподаткового» Реєстру. Або ж підтвердити «єдиноподатковий» статус контрагента допоможе паперова копія Свідоцтва платника ЄП (якщо воно було отримане до 01.01.2014 р. і залишилося у єдиноподатника, адже після цієї дати Свідоцтва платників ЄП не видають; детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 103, с. 40).
З іншого боку, наприклад, для неутримання ЄСВ, контролери, як і раніше, наполегливо вимагають отримання паперової копії витягу з ЄДР (див. підкатегорію 301.02 БЗ).
Тому наразі при роботі з підприємцями спокійніше мати в наявності паперову копію витягу з ЄДР (а при роботі з підприємцями-єдиноподатниками, з урахуванням думки податківців, і паперову копію Свідоцтва єдиноподатника (за наявності) або копію тимчасового витягу з Реєстру платників єдиного податку).
Ну а повсюдне використання інтернет-даних, мабуть, уже не за горами. Це лише справа часу.
Не бешкетую, нікого не чіпаю, лагоджу комп’ютер…
Чи може підприємство укласти цивільно-правовий договір зі звичайною фізособою на ремонт комп’ютера?
Наталія
Так, може, якщо така робота разова. Річ у тім, що фізична особа не може систематично надавати підприємству послуги з ремонту комп’ютерів без реєстрації підприємцем. Причому, на думку ВСУ, під систематичним провадженням діяльності слід розуміти здійснення трьох і більше операцій протягом календарного року (див. п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» від 25.04.2003 р. № 3).
Урахуйте це при укладенні договору. Хоча для підприємства-замовника негативні наслідки можуть звестися тільки до додаткових запитань із боку перевіряючих. Річ у тім, що відсутність у фізособи статусу підприємця не є підставою для визнання такого договору недійсним. Отже, підприємство нічим не ризикує.
А що ж наша фізособа-виконавець? Якщо вона не зареєстрована як підприємець, але провадить підприємницьку діяльність, їй загрожує адмінштраф за ст. 164 КпАП від 340 до 1700 грн. (від 20 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
