Спецрахунки, поголовна реєстрація податкових накладних і не тільки

Закон № 1621 набрав чинності 3 серпня — наступного дня після його офіційного опублікування в газеті «Голос України», 2014, № 146. Але увага! Це стосується не всіх його положень. Для ПДВ найважливіші зміни стануться лише з 1 січня 2015 року (щоправда, спочатку нардепи планували ввести їх раніше — з 1 листопада, але потім передумали).

База оподаткування — не нижче ціни придбання!

Збулася мрія податківця… Законодавець установив мінімальну планку для бази обкладення ПДВ. З 1 січня 2015 року її доведеться застосовувати і юр­особам, і підприємцям, причому, на жаль, щодо більшості операцій. Як її визначити? У загальному випадку, нескладно. Так, для постачання:

1) товарів/послуг — це ціна придбання таких товарів/послуг;

2) необоротних активів — це балансова (залишкова) вартість за даними бухобліку на початок звітного періоду, протягом якого здійснювалася така операція. Якщо ж облік необоротних активів відсутній — то виходячи зі звичайної ціни. Зверніть увагу: оскільки всі юрособи повинні вести бухоблік, уключаючи й облік необоротних активів, це уточнення запровадили для фізосіб-підприємців. Тільки-от як визначити таку звичайну ціну, як і раніше, невідомо**.

Винятків із цього правила всього два: постачання товарів/послуг за держрегульованими цінами (наприклад, виробів медичного призначення, лікарських засобів тощо) та постачання газу для потреб населення. Тож не густо… ☹

Більше законодавець нічого не сказав, тому додумувати доведеться самим. Що ж, не вперше ☺. Пропонуємо вам приділити увагу таким нюансам:

1) мінімальна планка стосується лише бази обкладення ПДВ. Ціну ж ви можете встановити за загальним правилом яку завгодно, у тому числі, нижчу за таку планку. Тобто, головне, щоб бюджет не постраждав ☺;

2) у торгівлі проблем із мінімальною планкою виникнути не повинно, на відміну від сфери виробництва. Річ у тім, що для виробництва готової продукції ви купуєте сировину, послуги тощо. На що ж тоді орієнтуватися при її постачанні? Як варіант можна наполягати на тому, що мінімальну планку в цьому випадку взагалі застосовувати не потрібно. Але не виключено, що в податківців буде інша точка зору і вони наполягатимуть на застосуванні мінімальної планки виходячи із сум вартостей товарів/послуг, які потрапили до собівартості готової продукції. Що ж, час покаже.

І ще одне. Зрозуміло, вас цікавить перехідний аспект. Тут усе буде стандартно.

Застосовувати мінімальну планку доведеться тільки до тих операцій, перша подія за якими настане 1 січня 2015 року і пізніше

Винятком є касовий метод із ПДВ. У цьому випадку орієнтуватися потрібно буде на дату надходження оплати.

ПДВ-звітність — тільки в електронній формі

З 1 січня ПДВ-звітність можна буде подавати тільки в електронній формі (п. 49.4 ПКУ*). Цю новацію можна було б назвати суттєвою… але переважна більшість платників уже давно вчиняють саме так ☺. Єдине запитання: як бути неплатникам, які отри­мують послуги від нерезидентів? Сподіваємося, податківці на них це правило не поширюватимуть. Формальне обґрунтування для цього підходу можна знайти в п. 49.4 ПКУ, який прив’язується до платників.

Збільшено поріг для обов’язкової ПДВ-реєстрації.

З 1 січня він підвищиться із 300 тис. грн. до 1 млн грн. Це добре, але переважно для тих, хто має намір працювати на загальній системі, зберігаючи за собою «безПДВшний» статус. У решті нардепи нічого не змінили.

Для тих, хто захоче добровільно «зіскочити» з ПДВ-реєстрації, тепер теж потрібно орієнтуватися на поріг в 1 млн грн. за останні 12 місяців роботи у статусі ПДВ-платника.

Спецрахунки з ПДВ

Система електронного адміністрування ПДВ (далі — СЕА) — одне з нововведень, з якими ви зіткнетеся наступного року. Поки що про цю систему вам важливо знати ось що.

По-перше, у ній збиратимуться відомості про суми ПДВ, які проходять через вас, а також про те, на яку суму ПДВ ви маєте право видавати податкові накладні. Саме так: із січня ця сума буде обмежена☹. Детальніше про це ви прочитаєте далі.

По-друге, сплачувати ПДВ ви будете не безпосередньо з поточного рахунка, а через спеціальний рахунок у СЕА

Що це за рахунок? По суті, це той же банківський рахунок, але з особливим режимом використання. Вам його відкриють податківці, причому зробити вони це повинні самостійно, без вашої участі. Це стосується як діючих платників ПДВ (у тому числі тих, хто буде зареєстрований до 1 січня), так і тих, що стануть на ПДВ-облік після 1 січня.

Як працюватиме цей рахунок? Суму, потрібну для погашення ПДВ-зобов’язань, ви перераховуватимете зі свого поточного рахунка на нього. А до бюджету ця сума потраплятиме вже без вашої участі. Якщо точніше, то податківці передаватимуть до банку, в якому відкриті рахунки в СЕА, спеціальний реєстр і вже на його підставі цей банк перерахує відповідні суми до бюджету (п. 200.2 ПКУ). Залишається сподіватися, що цей механізм не створить проблем, у тому числі, затримок при перерахуванні ПДВ до бюджету (особливо якщо врахувати, що норми про відповідальність за несвоєчасну сплату податків ніхто не переглядав). Але в будь-якому разі, ураховуючи появу додаткової сходинки на шляху прямування ПДВ до бюджету і як наслідок збільшення часового лага, перераховувати його доведеться заздалегідь, не зволікаючи до останнього дня.

По-третє, кошти, які потраплять на ваш рахунок у СЕА (про те, у яких випадках це буде потрібно, ви зможете прочитати далі), можна буде використовувати тільки для сплати ПДВ. На сплату зобов’язань з інших податків спрямувати їх, на жаль, не вдасться. При цьому джерелом сплати ПДВ, як і сьогодні, зможуть бути також будь-які власні кошти, а також суми переплати грошових зобов’язань, у тому числі з інших податків і зборів.

По-четверте, п. 200¹.4 ПКУ передбачає, що на рахунок у СЕА зараховуються, зокрема, кошти:

1) з власного поточного рахунка в сумі ПДВ, отриманого від продажу товарів/послуг у готівковій формі або при здійсненні бартеру;

2) з власного поточного рахунка в сумі ПДВ, нарахованого згідно з п. 198.5 ПКУ.

Виходить, що сам факт здійснення цих операцій створює для вас обов’язок переказати суму ПДВ на рахунок у СЕА. Мабуть, нардепи мали на меті те, щоб увесь ПДВ, який проходить через платників ПДВ, так чи інакше потрапляв на рахунки в СЕА, не осідаючи, по можливості, у самих платників. Складно сказати, чи наполягатимуть на цьому податківці (адже зарахування зазначених сум на рахунки в СЕА не можна вважати погашенням узгодженого податкового зобов’язання). Але навіть якщо й наполягатимуть, майте на увазі: відповідальності за невиконання цього обов’язку немає. Щоправда, якщо ви його все ж виконаєте, то це навіть піде вам на користь: ця сума збільшить обсяг ПДВ, на який ви маєте право видати податкові накладні (про це питання ви зможете прочитати в окремому розділі цієї статті).

По-п’яте, як ми вже говорили, у рахунка в СЕА особливий режим. Кошти, що потрапили на нього, можуть бути перераховані тільки в одному із двох напрямків:

1) для сплати ПДВ до бюджету;

2) для перерахування ПДВ на спецрахунок платника-сільгоспспецрежимника згідно зі ст. 209 ПКУ.

Для інших потреб використовувати їх не можна. Дуже шкода, але, судячи з усього, це правило стосуватиметься і повернення цих сум на поточний рахунок. Сподіватися залишається лише на те, що ви зможете повернути їх після ПДВ-розреєстрації. Але й тут перспективи поки що туманні. Якщо ви зазирнете до п. 200¹.8 ПКУ, то побачите: при ПДВ-розреєстрації залишок коштів із такого рахунка перераховується до бюджету. Якщо такий залишок відповідає сумі ПДВ, яку вам потрібно сплатити до бюджету, то нема питань. Але що, якщо він її перевищує? Про це законодавець умовчав ☹.

Усі ПН та РК підлягають реєстрації в ЄРПН

Такі значимі зміни не могли не зачепити «цариці» ПДВ — податкової накладної. Іронія… хоча й сумна ☹. Що відбудеться з цим документом?

З 1 січня податкову накладну ви зможете скласти тільки в електронній формі. Її паперова форма скасовується. Добре це чи погано? У цього нововведення знайдуться і прихильники, і супротивники.

А ось, що гірше, — усі податкові накладні із зазначеної дати доведеться реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Причому запам’ятайте: саме ВСІ — незалежно від суми ПДВ у них і підакцизного/імпортного статусу товару, що поставляється

Зрозуміло, це важливо не тільки для постачальників, а й для покупців — адже реєстрація податкової накладної стане однією з обов’язкових умов для відображення за нею податкового кредиту (п. 198.6 ПКУ).

Але майте на увазі: обов’язковість такої реєстрації стосуватиметься й тих податкових накладних, які покупцям не видаються, тобто складених:

1) за підставами, названими в п. 198.5 ПКУ (у тому числі негоспвикористання, переведення в пільговану, неоподатковувану діяльність);

2) при отриманні від нерезидента оподатковуваних ПДВ послуг із місцем постачання на митній території України (щодо цих операцій законодавець змінив дату виникнення права на податковий кредит, — про це читайте далі);

3) при анулюванні реєстрації платника ПДВ;

4) за підсумками роботи за день, зокрема, з кінцевими споживачами за готівку.

Підстави для такого висновку за позиціями 3 — 4 — формулювання нового абзацу п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

Ви вже, мабуть, здогадалися, що поголовна реєстрація поширюється і на розрахунок коригування до податкової накладної. До речі, про це буде прямо зазначено в п. 192.1 ПКУ. Отже, з 1 січня реєстрація розрахунку коригування — одна з обов’язкових умов для коригування ПДВ-наслідків. Причому, судячи з усього, навіть для тих випадків, коли розрахунок коригування покупцю не видається. Щодо «перехідних» розрахунків коригування (тобто тих, які будуть складені 1 січня і пізніше, але до податкових накладних, складених раніше), то формально, їх доведеться реєструвати.

Яким є строк для реєстрації? Не хвилюйтеся, його залишили колишнім, — це 15 календарних днів, наступних за днем складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Видати/зареєструвати ПН буде не так-то просто…

Це одна з головних новацій за останні декілька років (не рахуючи появи ПКУ). З 1 січня видати та зареєструвати податкову накладну ви зможете лише на обмежену суму*. Яку? Вона визначається за формулою:

∑Накл = ∑НаклОтр + ∑Митн + ∑ПопРах - ∑НаклВид - ∑Відшкод – ∑Перевищ ,

де ∑Накл — це максимальна сума ПДВ, на яку ви зможете видавати податкові накладні. Її збільшуватимуть три показники:

∑НаклОтр — загальна сума «вхідного» ПДВ за отриманими податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН. Але при цьому майте на увазі: щоб «вхідний» ПДВ збільшив цей показник, він зовсім не обов’язково повинен потрапити до податкового кредиту. Інакше кажучи, до ∑НаклОтр повинні потрапляти, у тому числі, і суми «вхідного» ПДВ за товарами/послугами, які ви придбаєте для здійснення пільгованих/необ’єктних та/або негосподарських операцій;

∑Митн — загальна сума ПДВ, сплаченого при ввезенні товару на митну територію України;

∑ПопРах — сума поповнення рахунка в СЕА з власного поточного рахунка платника. Тобто, якщо у вас буде недостатньо ∑Накл для видачі податкової накладної, ви зможете виправити стан справ, поповнивши рахунок у СЕА.

Тепер подивимося, які ж суми зменшуватимуть показник ∑Накл або, інакше кажучи, обсяг ПДВ, на який ви зможете видавати податкові накладні. До них належать:

∑НаклВид — загальна сума ПДВ за виданими податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН. Тут усе зрозуміло: видаючи податкову накладну на певну суму ПДВ, ви тим самим зменшуватимете на цю ж суму ваш показник ∑Накл. Вас також може зацікавити:

1) як бути з оподатковуваними ПДВ операціями, за якими податкова накладна не складалася або не реєструвалася, у тому числі помилково? Запам’ятайте: такі обсяги теж ураховуються або, інакше кажучи, зменшують ваші можливості з видачі податкових накладних. Щоправда, як ∑Перевищ (див. далі);

2) чи потрапляють сюди обсяги ПДВ за операціями, на які податкова накладна складалася й реєструвалася, але покупцю не видавалася. Зокрема, при нарахуванні ПДВ унаслідок: анулювання ПДВ-реєстрації (п. 184.7 ПКУ), виникнення обставин із п. 198.5 ПКУ, отримання оподатковуваних ПДВ послуг від нерезидента (п. 180.2 ПКУ). Формально, ні, оскільки показник ∑НаклВид прив’язується до виданих податкових накладних;

∑Відшкод — загальна сума, заявлена до бюджетного відшкодування. Тобто якщо ви «чистий» експортер, то ця сума обнулить ПН із «вхідним» ПДВ за товарами, які пішли на експорт, і не дасть вам додаткову можливість використовувати ці суми для видачі ПН на об’єктні операції за ставкою 20 %;

∑Перевищ — загальна сума перевищення ПДВ-зобов’язань, зазначених у ПДВ-деклараціях, над сумою ПДВ, яка міститься у складених платником податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.

Заплутано? Не те слово. Але, щоб зрозуміти формулу, уявіть собі спрощений варіант. Припустимо, ви тільки стали платником, у вас усе по нулях. В ідеаль­ному варіанті: ви (1) купили товар за 120 грн. (у тому числі ПДВ — 20 грн., маєте в наявності ПН, зареєстровану в ЄРПН), (2) продаєте його за 150 грн. (у тому числі ПДВ — 25 грн.), (3) повинні видати покупцю ПН на суму 25 грн. А за формулою у вас право тільки на 20 грн. (20 + 0 + 0 - 0 - 0 - 0).

Отже, для отримання права видачі ПН на 25 грн., потрібно (4) докинути на спецрахунок 5 грн. Тоді показники формули мають такий вид:

25 = 20 + 0 + 5 - 0 - 0 - 0.

Якщо припустити, що за період у вас більше немає операцій, то за підсумками місяця у вас зобов’язання перед бюджетом 5 грн. (25 - 20), і на спецрахунку вже лежать ці 5 грн. Отже, все справедливо, доплачувати більше нічого не потрібно, ці 5 грн. автоматом підуть на погашення ваших зобов’язань за підсумками періоду.

Щоб зрозуміти цю формулу краще, для себе її можна уявити, наприклад, у вигляді терезів.

Як бачите, на лівій шальці знаходиться ПДВ, який ви сплатили постачальникам/до бюджету, а також суми поповнення рахунка в СЕА, на правій — ПДВ, отриманий від покупців та з бюджету як відшкодування. При цьому податкові накладні ви зможете видавати доти, доки ліва шалька переважатиме праву, тобто, умовно кажучи, допоки сплачена вами сума ПДВ буде більше отриманої.

Крім того, у вас могли виникнути й інші запитання:

1) за який період визначати цей показник? Зверніть увагу: ми переконані, що показник ∑Накл розраховуватиметься не за якийсь період, а в оперативному режимі — на кожен момент часу. Формуватися він, найімовірніше, почне наростаючим підсумком з 1 січня, а для новозареєстрованих — з дати ПДВ-реєстрації;

2) хто повинен розраховувати цей показник? ПКУ на це запитання не відповідає, але податківці цим займатимуться точно в автоматизованому режимі*. Їм це потрібно для формування СЕА. Як ми вже говорили, до нього заносяться у тому числі відомості про суму вашого ∑Накл;

3) як вам дізнатися про цю суму? Вважаємо, податківці забезпечать вам доступ до цих відомос­тей через СЕА. Щоправда, сказати про це точно можна буде не раніше, ніж з’являться порядок його ведення (його протягом 3-х місяців після набрання чинності Законом № 1621 повинен затвердити Кабмін) або ж роз’яснення чиновників;

4) як бути, якщо ∑Накл недостатньо для видачі податкової накладної? Як ми вже говорили, вам потрібно поповнити ваш рахунок у СЕА на потрібну суму. Але що, якщо коштів для цього немає? Зверніть увагу: якщо ви здійсните таку операцію, вам доведеться скласти податкову накладну (п. 201.4 ПКУ) та нарахувати ПДВ-зобов’язання. Тобто на здійснення самої операції заборони немає, як і на складання податкової накладної. Заборонена лише її видача. Отже, основний удар у такому разі припадає на вашого покупця, який позбавляється права на податковий кредит;

5) до речі, про покупців. Припустимо, ви купуєте щось у платника ПДВ, і він видає вам податкову накладну. Як вам дізнатися, що в нього було право на це? Дуже просто: для цього вам буде достатньо переконатися в тому, що постачальник зареєстрував її в ЄРПН. Річ у тім, що якщо показник ∑Накл постачальника недостатній для видачі цієї податкової накладної, зареєструвати її він не зможе (п. 201.10 ПКУ). Такий собі захисний механізм… При цьому, як ми вже говорили, покупцям така реєстрація важлива не лише для відображення податкового кредиту, а й для збільшення їх власного показника ∑Накл, тобто права на видачу податкових накладних.

Податковий кредит та бюджетне відшкодування

Зміни завітають і сюди. Почнемо з податкового кредиту. Якщо ви вже дивилися текст Закону № 1621, то, мабуть, помітили: нардепи виключили з п. 198.2 ПКУ (дата виникнення податкового кредиту) згадку про податкову накладну для ситуації, коли першою подією є отримання товарів/послуг. Чи вплине це на щось? Ми переконані, що ні. Як і сьогодні, відобразити податковий кредит ви в загальному випадку зможете лише за умови, що першу подію супроводжуватиме податкова накладна. Причому обов’язково — зареєстрована в ЄРПН. Це випливає, зокрема, з п. 198.6 ПКУ.

Але що, якщо у вас утворилося від’ємне значення з ПДВ (сума податкового кредиту перевищує суму ПДВ-зобов’язань)?

Сьогодні ця сума спрямовується у зменшення податкового боргу з ПДВ за попередні періоди, а за його відсутності — до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Якщо і в наступному звітному періоді утворюється від’ємне значення, то, формально, ви зобов’язані заявити бюджетне відшкодування (у сплаченій частині від’ємного значення). З 1 січня це правило зміниться.

Так, у періоді виникнення від’ємного значення ця сума:

1) спрямовується у зменшення податкового боргу з ПДВ за попередні періоди, але тільки в сумі, що не перевищує ваш ∑Накл на момент подання ПДВ-декларації (про визначення цього показника ви могли дізнатися вище). При цьому майте на увазі: погашення такого боргу за рахунок від’ємного значення з ПДВ не призводить до зменшення ∑Накл.

Якщо ж податкового боргу немає, то ви маєте право на свій вибір:

2.1) або спрямувати суму такого від’ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного періоду;

2.2) або заявити її до бюджетного відшкодування, але в сумі, що не перевищує ваш показник ∑Накл на дату подання ПДВ-декларації. При цьому, як ми вже говорили, таке заявлення призведе до зменшення згаданого показника та, як результат, ваших можливостей щодо видачі податкових накладних.

Нескладно передбачити, як вчинятимуть більшість платників — самостійно або за «дружньою порадою» податківців ☺. У цій ситуації радує лише одне: якщо не захочете «морочитися» з бюджетним відшкодуванням і привертати до себе увагу перевіряючих, то зможете попросту спрямовувати від’ємне значення до складу податкового кредиту майбутніх періодів. Формальний обов’язок декларування бюджетного відшкодування зникне.

При цьому майте на увазі: якщо спочатку ви вирішите направити від’ємне значення до складу податкового кредиту, але після декількох періодів передумаєте і захочете заявити його як бюджетне відшкодування, ви матимете повне право зробити це. Принаймні механізм, закладений Законом № 1621, подібних заборон не містить. Подивимося, чи погодяться з цим податківці.

Але не розслабляйтеся: це ще не всі зміни, які стосуватимуться бюджетного відшкодування. Варто виділити ще, як мінімум, три.

По-перше, нардепи виключили з ПКУ низку норм про умови та порядок отримання бюджетного відшкодування, у тому числі автоматичного. Це стосується норм про камеральні/документальні перевірки з питань бюджетного відшкодування, а також про те, що орган казначейства перераховує таке відшкодування тільки на підставі позитивного висновку податківців. У теорії, це може спричинити спрощення отримання бюджетного відшкодування. Подивимося, що вийде на практиці.

По-друге, нардепи змінили умови і порядок надання автоматичного бюджетного відшкодування. У це питання особливо не заглиблюватимемося. Скажемо лише те, що з одного боку число критеріїв зменшилося, з іншого — окремі умови стали більш жорсткими.

По-третє, ви напевно вже заждалися ☺: законодавець передбачив і перехідні норми для тих, хто заявив бюджетне відшкодування до 1 січня. Такі суми підлягають відшкодуванню за загальними правилами ПКУ, що діють до 1 січня (п. 1 розд. II «Перехідні положення» Закону № 1621).

Перехідні правила будуть встановлені і для від’ємного значення, яке так і не стане бюджетним відшкодуванням до 1 січня. У тому числі, це стосується й залишку від’ємного значення попередніх періодів після бюджетного відшкодування (тобто суми, яка «крутиться» в ряд. 24 декларації з ПДВ). Щоправда, сам законодавець цих правил у Законі № 1621 не встановив, а переклав це завдання на податківців.

Законом № 1621 коригується також спецрежим ПДВ, установлений ст. 209 ПКУ.

Насамперед поспішимо заспокоїти: порівняно з пропонованими змінами в базовому законо­проекті № 4309а, новації Закону № 1621 для аграріїв набагато лояльніші. Головне, що вони безболісні з точки зору збереження коштів сільгосп-ПДВ. Приємно відзначити, що зрештою не встановлено розподілу суми спецрежимного ПДВ та спрямування її частини в розмірі 20 % до бюджету, не внесено обмежувальних умов щодо застосування спецрежиму великими сільгосптоваровиробниками; не виключено п. 209.18 тощо.

Ну а тепер розглянемо сільгосп-ПДВшні новації власне Закону № 1621.

Доповнення абзацу другого п. 209.2 ПКУ новим реченням за ідейним спрямуванням є пов’язаним із новою ст. 200¹ ПКУ. І насамперед із її пп. 200¹.7 та 200¹.5. У першому відповідно, говориться, що кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ, використовуються виключно у цілях, визначених п. 200¹.5 ПКУ. А останнім, як бачимо, установлено, зокрема, що перерахування суми ПДВ на спецрахунок сільгосппідприємства має проводитись з рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ.

Отже, новації у порядку акумулювання сільгосп-ПДВ полягають у тому, що сьогодні така операція проводиться безпосередньо з поточного рахунку сільгосппідприємства, а з 1 січня 2015 року має проводитись по суті транзитом коштів через рахунок в системі електронного адміністрування.

І хоча п. 200¹.4 ПКУ не регламентовано поповнення цього, так би мовити, електронного адмін­рахунку ПДВ коштами з поточного рахунку у випадку недостатності їх для акумулювання, вважаємо, що саме так і має бути. Принаймні, така думка випливає із системного сприйняття змін.

Із формулювань по суті однопланових новацій пп. 200.2 та 209.2 ПКУ напрошується думка про відсторонення платника від безпосереднього перерахування суми ПДВ до бюджету чи на спец­рахунок. Розпорядчі функції прибирають до своїх рук податківці. На підставі їх інформації банк має проводити перерахування коштів. Виходить, що коштами у цьому випадку розпоряджається не їх власник, а контролери.

До речі, щодо контролю за спецрежимними сумами сільгосп-ПДВ. Вважаємо, що і сьогодні, до настання цих новацій, він є досить дієвим. Достатньо згадати абзац третій п. 3 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2011 р. № 11, про щомісячне подання копій платіжних доручень про фактично зараховані на спецрахунок суми ПДВ, визначені за спецдекларацією. Звісно, що «кодексні» новації щодо акумулювання сільгосп-ПДВ на спецрахунках мають відгукнутись і на нормах кабмінівського Порядку № 11.

Зміни, що вносяться до п.п. 209.17.10 ПКУ, фактично означають звуження спецрежиму у сфері лісового господарства. З набранням чинності Законом № 1621, а саме з 03.08.2014 р., спецрежим оподаткування ПДВ не поширюється на:

— лісозаготівлю, рубання лісу та виробництво ділової деревини (колод, стовпів, жердин), одержання паливної деревини;

— вирубування (дерев) лісу з метою приведення земель у придатність для сільськогосподарського виробництва.

Радимо приділити цьому розділу пильну увагу. Тут на вас також очікує чимало цікавого.

Скарга на постачальника (Д8) більше не врятує ваш ПК. Кожному з вас відомо, як іноді допомагала ця скарга. Можливість її подання нардепи залишили, от тільки податковий кредит на підставі неї відобразити не вдасться L. Це погано… особ­ливо якщо врахувати, наскільки збільшилась вага податкової накладної та її реєстрації в ЄРПН при відображенні податкового кредиту.

Отримання послуг від нерезидента. Не секрет, що сьогодні при отриманні оподатковуваних послуг від нерезидента з місцем їх постачання на території України ви повинні відобразити ПДВ-зобов’язання. У наступному ж періоді ви маєте право включити цю суму до складу податкового кредиту (при дотриманні загальних умов для його відображення). Законодавець змінив це правило: з 1 січня такий податковий кредит ви зможете відобразити в тому ж періоді, у якому відобразили ПДВ-зобов’язання. Чудово! Щоправда, для цього доведеться дотримуватись додаткової умови: податкова накладна, складена на операцію з отримання послуг від нерезидента, має бути зареєстрована. Про це ви вже могли прочитати вище.

Зернова ПДВ-пільга (звільнення від оподаткування). Нагадаємо, що зараз цю пільгу встановлено п. 15¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Водночас з 1 жовтня цього року її повинна була замінити схожа, але не аналогічна за своїм змістом (зокрема, в питаннях експорту) ПДВ-пільга п. 197.21 ПКУ. Законодавець відтермінував цю дату до 31 грудня 2014 року включно. Причому ця новація вже набрала чинності.

Але це не все. Нардепи дещо змінили застосування цієї пільги при експорті. Вони встановили, що з неї випадає експорт зернових/технічних культур, названих у п. 15¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, сільгосппідприємствами — їх виробниками, вирощених на землях сільгосппризначення, які перебувають не тільки в їх власності та/або постійному користуванні, а й на орендованих землях, зареєстрованих належним чином. Щоправда, ця новація запрацює лише з 1 жовтня.

ПДВ-пільга для деревини. Не секрет, що п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ звільняв від ПДВ, зокрема, постачання/імпорт деревини — товарних позицій 4401, 4403, 4404 за УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії 4401 30 90 00 за УКТ ЗЕД). Із набранням чинності Законом № 1621, а саме із 3 серпня, ці операції випали з-під звільнення від ПДВ.

Послуги поїзда Інтерсіті+. Нардепи скасували нульову ставку на послуги перевезення пасажирів цими поїздами. Як результат, їх і без того чимала ціна підвищиться. Причому ця зміна вже набрала чинності із 3 серпня.

висновки

• З 1 січня всі ПН доведеться складати в електронній формі й обов’язково (!) реєструвати в ЄРПН.

• Видати ПН можна буде лише за умови, що у вас буде достатня сума ПДВшних купівель/ввезення або коштів на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.

• Базу обкладення ПДВ при постачанні товарів/послуг доведеться встановлювати в сумі, не меншій, ніж ціна їх придбання.

• Поріг для обов’язкової ПДВ-реєстрації буде збільшено зі 300 тис. грн. до 1 млн грн. Його ж доведеться враховувати і при знятті з ПДВ-обліку.

• Скарга на постачальника (Д8) більше не надаватиме права на податковий кредит.