* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 р. № 1621-VII.
Як ми вже сказали у преамбулі, тут на вас очікують новини як у податковій, так і в неподатковій сферах. Почнемо з першої, зокрема, з податку на прибуток.
Податок на прибуток
Зміни в частині податку на прибуток не такі суттєві, як щодо ПДВ. Але знехтувати ними усе одно не можна. При цьому майте на увазі: на відміну від ПДВ, ці зміни набрали чинності вже із 3 серпня.
Ставка податку за операціями з цінними паперами. На жаль, нардепи скасували 10 % ставку на операції з цінними паперами — причому на всі. Як ми вже говорили, ця зміна «запрацювала» із 3 серпня, тобто посеред звітного періоду. Причому, на жаль, законодавець не передбачив із цього приводу жодних перехідних норм. Як же бути?
На наш погляд, до 3 серпня операції з цінними паперами логічно оподатковувати за ставкою 10 %, а після — за загальною ставкою 18 %
Зумовлено це, як мінімум, тим, що закони за загальним правилом не мають зворотної сили в часі. Але, на жаль, не можна виключати того, що податківці займуть фіскальну позицію і наполягатимуть на застосуванні ставки 18 % до всього обсягу операцій за відповідний звітний період. Отже, чекаємо.
Про облік операцій з цінними паперами читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 13, с. 4, а про відображення їх у декларації — «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 9, с. 31.
Пільги для підприємств ПЕК, водо-, теплопостачання і водовідведення. Окремі операції таких платників звільняються від податку на прибуток (пп. 154.8 — 154.9 ПКУ**). Але, крім цього, для них до останнього часу діяло послаблення, яке дозволяло не враховувати загальні для всіх пільговиків правила: зокрема, про окремий облік звільнених доходів/прибутку. Тепер же таке послаблення для них скасували. Це, зокрема, означає, що вони не мають права включити до складу загальних витрат, понесених при провадженні непільгованої діяльності:
1) витрати, пов’язані з отриманням пільгованого доходу (прибутку);
2) амортизацію ОЗ, задіяних в пільгованій діяльності.
** Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Скорочено перелік перехідних пільг. Законодавець прибрав пільгу у вигляді звільнення від оподаткування прибутку:
1) отриманого від надання готельних послуг у готелях категорій «п’ять зірок», «чотири зірки» і «три зірки» (п.п. «а» п. 17 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ);
2) отриманого від основної діяльності підприємств галузі електроенергетики, які виробляють електричну енергію виключно з відновлювальних джерел енергії (п.п. «в» п. 17 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).
Оце так! Обіцяли пільгу на цілих 10 років, а надали менш ніж на 4. Але ж багато хто, починаючи бізнес, у тому числі створюючи готелі, міг розраховувати на це послаблення. Але, на жаль, укотре сталося як у приказці «обіцянка — цяцянка, а дурневі радість» ☹. У будь-якому разі, ми вважаємо, що в частині діяльності, яка провадилася до 3 серпня, зазначені суб’єкти мають повне право на застосування цієї пільги. А от прибуток, отриманий після, дійсно випадає з-під неї.
Кошти інститутів спільного інвестування (ІСІ). Нагадаємо, п.п. 136.1.9 ПКУ передбачає, що до доходів не включаються, зокрема:
1) кошти, залучені від інвесторів ІСІ, доходи, отримані від операцій з активами таких ІСІ, і доходи, нараховані за їх активами;
2) кошти, залучені від власників сертифікатів ФОН, доходи від здійснення операцій з активами ФОН і доходи, нараховані за активами ФОН.
Тож Закон № 1621 передбачає, що тепер це правило не поширюється на доходи у вигляді процентів, нарахованих за такими активами. Судячи з усього, цей виняток стосується і першого, і другого випадку, але, на жаль, ПКУ не дозволяє сказати про це точно.
«Алкогольні» зміни
Тільки-но ви, шановні читачі, ознайомилися з основними нюансами торгівлі алкоголем (цьому було присвячено один із недавніх тематичних номерів «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 57), як знову нам доведеться підкоригувати дещо зі сказаного тоді. І насамперед власне визначення алкогольних напоїв.
Закон № 1621 уніс синхронні зміни одразу до двох законодавчих норм, де сформульоване це визначення — до п.п. 14.1.5 ПКУ і до ст. 1 Закону № 481. Тепер, крім добре відомих вам представників товарних позицій 2204, 2205, 2206 і 2208 УКТ ЗЕД, до таких напоїв віднесено також продукти, отримані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів із вмістом спирту етилового 8,5 % об’ємних одиниць і більше, які зазначені в товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 УКТ ЗЕД.
Зверніть увагу: зазначені зміни набирають чинності з першого числа третього місяця від дня набрання чинності власне Законом № 1621. А він у більшості своїх норм почав діяти із 3 серпня. Викладене дозволяє зробити висновок, що нові «алкогольні» норми запрацюють тільки з 1 листопада поточного року. Отже, саме із цієї дати алкогольними напоями вважатимуться (див. таблицю — «новачки» наведені в ній у двох перших рядках):
| Код УКТ ЗЕД | Алкогольні напої |
| 2103 90 30 00 | Настоянки гіркі ароматичні з вмістом 44,2 — 49,2 об. % спирту та 1,5 — 6 мас. % тирличу* (генціану), прянощів і різних інгредієнтів із вмістом 4 — 10 % цукру, у посудинах місткістю не більше 0,5 л |
| 2106 90 | Складені спиртні продукти, крім продуктів, виготовлених на основі ароматичних речовин, що використовуються у виробництві напоїв** |
| 2204 | Вина виноградні, включаючи вина кріплені; сусло виноградне, крім того, що включено до товарної позиції 2009 |
| 2205 | Вермут та інше вино виноградне, з доданням рослинних або ароматичних екстрактів |
| 2206 | Інші зброджені напої (наприклад, сидр, перрі (грушевий напій), напій медовий); суміші зі зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, в іншому місці не зазначені |
| 2208 | Спирт етиловий неденатурований із концентрацією спирту менше 80 об. %; спиртові дистиляти та спиртні напої, отримані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт |
| * Подейкують, ніби крем Азазелло, яким Маргарита змастила своє тіло, щоб злітати на шабаш відьом на Лису гору, був саме з тирлич-трави. ☺ ** Як пояснюється безпосередньо в УКТ ЗЕД, цей термін означає складені продукти з концентрацією спирту понад 0,5 об. %, але до алкогольних напоїв згідно із Законом № 1621 віднесено тільки ті з них, у яких міститься спирту етилового 8,5 % об’ємних одиниць і більше. | |
Що це дасть, запитаєте ви? Чи варто було взагалі город городити? Відповісти одразу, наскільки істотно такі нововведення вплинуть на дохідну частину бюджету, ми, звісно, не візьмемося. Наше завдання простіше — поки є час, нагадати вам, дорогі друзі, що навіть маленькі ваші прорахунки в «алкогольній» сфері можуть для вас дуже дорого коштувати. Насамперед маємо на увазі ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Зрозуміло, що до 1 листопада 2014 року торгівлю товарами з «новонавернених» на алкогольну орбіту ви на законних підставах можете здійснювати і без ліцензії. Але продовжуючи таку торгівлю після 1 листопада, щоб не порушувати закон і не наразитися на великі штрафи, вам доведеться потурбуватися про її наявність. Які документи для цього необхідні й яким є порядок дій суб’єкта господарювання, котрий має намір отримати таку ліцензію, читайте у згаданому вище тематичному номері «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 57, с. 4. А заразом там же, на с. 13 ознайомтеся з особливими вимогами до приміщення торгівлі алкоголем та місць його зберігання. Ну і щодо відповідальності за порушення правил торгівлі алкогольними напоями, у тому числі за торгівлю ними без ліцензії, поцікавитися теж буде не зайвим…
До речі, допоки не встановлені мінімальні роздрібні ціни на алкогольних «новачків», продавати їх можна, незважаючи на будь-які цінові обмеження. Однак, думаємо, Кабмін невдовзі виправить цю ситуацію — Закон № 1621 надає йому на це не більше трьох місяців. І от тоді, на дату встановлення таких мінімальних цін (але не раніше 01.11.2014 р., якщо уряд раптом встигне зробити це до зазначеної дати), не забудьте провести переоцінку свого алкоголю (як це зробити, читайте в тому ж тематичному номері нашого видання на с. 17). І пам’ятайте про відповідальність за їх недотримання — таке порушення може стати вам у копієчку (див. там же).
Ще один важливий момент, який вам слід мати на увазі — необхідність сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (по-народному— хмелезбору). Віднині вам слід запам’ятати, що його платниками є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують, зокрема, алкогольні напої в оптово-роздрібній торговельній мережі або в мережі громадського харчування (п.п. 1.1 п. 16 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Об’єктом для розрахунку збору є, серед іншого, виручка — товарооборот, отриманий на всіх етапах реалізації алкогольних напоїв, у тому числі за операціями, що не передбачають оплату в грошовій формі (п.п. 1.3 п. 16 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Якщо ви і далі маєте намір торгувати тими продуктами товарних позицій 2103 90 30 00, 2106 90 УКТ ЗЕД, яким Закон № 1621 з 01.11.2014 р. надасть статус алкогольних напоїв, будьте готові за два останні місяці 2014 року сплатити хмелезбір
Ще раз повторимо, що саме з 1 листопада набирають чинності відповідні «алкогольні» норми зазначеного Закону. Інформацію про те, як обчислити суму збору та відзвітувати за ним, шукайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 36, с. 25.
Акцизний податок
Досі, кажучи про алкогольні нововведення, ми розглядали тільки ті з них, які стосуються продавців. Але в Законі № 1621 є ще й ті, які незабаром зачеплять виробників та імпортерів алкоголю. Адже, як відомо, алкогольні напої належать до підакцизних товарів (якщо на них установлені ставки акцизного податку), а операції з їх реалізації та ввезення на митну територію України — до об’єкта обкладення цим податком.
Тож з 1 листопада 2014 року на алкогольні напої, зазначені в товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 УКТ ЗЕД, установлюються ставки акцизу в розмірі 70,53 грн. за 1 л 100 % спирту. Інакше кажучи, на тому ж рівні, що зараз установлений для горілки.
Крім того, такі напої доведеться маркувати акцизними марками, як того вимагає п. 226.6 ПКУ щодо всіх алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового понад 8,5 % об’ємних одиниць. Таке маркування зобов’язані здійснювати платники акцизного податку в разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв або їх ввезення на митну територію України.
Виникає резонне запитання: що робити з тією немаркованою продукцією, яка на сьогодні є в роздрібних та/або оптових торговців і за нині чинним законодавством до 1 листопада ще не може вважатися алкогольними напоями. Зрозуміло, що до зазначеної дати її продаж без акцизних марок не повинен викликати жодних проблем. А от як бути далі?
Відповідь знаходимо в абзаці шостому ч. 4 ст. 11 Закону № 481 — алкогольні напої, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, можуть перебувати в обігу до їх повної реалізації в межах строку придатності до споживання.
До речі, згідно із Законом № 481 маркуванням алкоголю вважається не тільки наклеювання акцизних марок, а й наведення певної інформації на етикетці напою. З 1 листопада виробникам алкогольних «новачків» доведеться врахувати відповідні вимоги ч. 1 ст. 11 цього Закону. Зараз такі вимоги поширюються на горілку і лікеро-горілчані вироби, а після цієї дати стосуватимуться алкогольних напоїв загалом, крім виноробної продукції, у тому числі сидру та перрі (без додання спирту). Для них у ч. 2 ст. 11 Закону № 481 установлені власні вимоги з маркування.
На цьому огляд «алкогольних» нововведень Закону № 1621 ми вичерпали. А от щодо акцизних зазначимо ще кілька слів.
Так, з 1 вересня 2014 року підвищуються на 5 % ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну (п.п. 215.3.2 ПКУ)
До того ж на ті самі 5 % збільшується мінімальне акцизне податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби (п.п. 215.3.3 ПКУ).
Крім цього, тимчасово, до 01.01.2015 р., запроваджується обкладення акцизом альтернативних палив на рівні 99 євро за 1000 кг, або 50 % від ставки на бензини моторні. Як зазначено у пояснювальній записці до базового законопроекту, це зроблено з метою скасування схем ухилення від оподаткування палив.
Плата за надра
Якихось глобальних змін, що стосувалися б значної кількості платників цього загальнодержавного податку, на щастя, не відбулося. Нововведення обмежилися тим, що:
— змінилася база оподаткування для природного газу, який реалізується не для потреб населення. Замість середньої митної вартості імпортного природного газу, яка бралася за базу досі, нею став граничний (максимальний) рівень ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам, який установлюється НКРЕ;
— до 01.01.2015 р. установлені тимчасові ставки плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату, газу природного, залізної руди.
Стосовно водовидобувачів усе, на жаль, залишилося по-старому — ставка (5 % від вартості видобутих підземних вод) та механізм розрахунку плати за надра для них не змінилися. Це змушує їх обчислювати податкові зобов’язання за тим же алгоритмом, яким користуються великі надрокористувачі (про те, як це робиться, читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 56, с. 33). І очікувати якнайшвидшого запровадження єдиного ресурсного податку замість низки ресурсних зборів і платежів із непрозорим механізмом їх сплати та адміністрування, що існують нині.
висновки
-
Із 3 серпня скасовано 10 % ставку податку на прибуток за операціями з цінними паперами.
-
З тієї ж дати готельєрів, а також підприємства, які виробляють електроенергію виключно з відновлювальних джерел, позбавили пільги з податку на прибуток.
-
З 1 листопада запрацює нове визначення алкогольних напоїв. З огляду на це, торговці «новачками» з числа таких напоїв мають отримати «алкогольну» ліцензію та сплачувати хмелезбір.
