(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 69
  • № 68
  • № 67
  • № 65
  • № 64
  • № 63
  • № 62
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
5/15
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Серпень , 2014/№ 66

Щодо коригування податкового кредиту з ПДВ

http://tinyurl.com/y59byj4x
Лист Міністерства доходів і зборів України від 12.05.2014 р. № 8239/6/99-99-19-03-02-15 (витяг)
послуги нерезидента

<…>

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з пунктом 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 січня 2014 року № 10 (далі — Порядок), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі — розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Розрахунок коригування складається виключно продавцем — особою, яка є платником податку, філією чи структурним підрозділом, якому делеговано право складання податкової накладної (відповідно до пункту 2 цього Порядку), особою, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність та відповідальна за утримання та внесення податку до бюджету, особою — управителем майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами про управління майном, та покупцем — отримувачем послуги, наданої йому нерезидентом, місце постачання якої розташоване на митній території України, з обов’язковим включенням зазначених коригувань до зміни податкових зобов’язань та одночасним відображенням у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних з від’ємним чи позитивним значенням (пункт 22 Порядку).

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 р. № 678 (далі — Наказ № 678), коригування податкового кредиту відображається у рядку 16.

Враховуючи те, що чинною формою податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженою Наказом № 678, не передбачено окремого рядка для відображення коригування податкового кредиту по отриманих від нерезидента послугах (рядок 12.4 розділу II податкової декларації з ПДВ), до внесення відповідних змін до форми податкової декларації з податку на додану вартість таке коригування необхідно відображати в рядку 16.1 розділу II податкової декларації з ПДВ.

 

Перший заступник Міністра І. Білоус

коментар редакції

Рядок декларації для ПДВ-коригувань за ЗЕД-послугами

 

Загалом висновки листа, що коментується, можна тільки вітати: податківці заповнили прогалину, вирішивши одну з неврегульованих проблем ПДВ-звітності. Так, вони дозволили використовувати ряд. 16.1 при коригуваннях ПДВ-кредиту, сформованого в результаті отримання послуг від нерезидента.

Разом із тим дозволимо собі кілька доповнень до такого висновку.

1. Коригування ПК не може відбутися без коригування ПЗ. Пригадаємо особливість формування ПДВ-кредиту в разі отримання послуг від нерезидента (згідно з допоки чинними нормами ПКУ*). Ми не можемо відобразити такий кредит (у ряд. 12.4), якщо в попередньому періоді не показали ПДВ-зобов’язання (у ряд. 7). Зумовлено такий порядок вимогами п. 198.2 ПКУ. Отже, якщо ми зіткнулися з необхідністю відкоригувати ПДВ-кредит за ЗЕД-послугами, то попередньо повинні відкоригувати і ПДВ-зобов’язання за цими ж послугами. У зв’язку з цим виникає резонне запитання: чи можна для зобов’язань використовувати ряд. 8.1? Наша відповідь — так, адже тут пряма аналогія з податковим кредитом. Про всяк випадок уточнимо, що коригування, яке нами розглядається, не пов’язане з помилкою в обліку, а проводиться внаслідок зміни умов договору.

* З 01.01.2015 р. правила зміняться: податковий кредит ви зможете відобразити в тому ж періоді, у якому відобразили і ПДВ-зобов’язання, за умови реєстрації самовиписаної ПН в ЄРПН (детальніше про це читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 64, с. 9).

2. Чи за різними періодами коригувати ПЗ та ПК ? Вважаємо, що міркувати тут потрібно так. Якщо коригування в бік збільшення ПЗ/ПК, то в одному періоді відображаємо збільшення ПЗ за ряд. 8.1, а в наступному періоді — збільшення ПК за ряд. 16.1. Такий розрив у періодах допоки нас змушує зробити п. 198.2 ПКУ. У протилежній ситуації, коли коригування пов’язане зі зменшенням ПЗ/ПК, у нас немає перешкод з боку ПКУ (мало того, це навіть безпечніше) зробити все в одному періоді.

3. РК та Реєстр. У листі податківці звертаються до п. 192.1 ст. 192 ПКУ, яким регламентовано порядок коригування ПЗ і ПК в окремих випадках. Але наш випадок якраз до сфери дії п. 192.1 ПКУ не потрапляє, що прямо випливає з п. 192.2 ПКУ: адже наш постачальник (нерезидент) — неплатник ПДВ у принципі (у тому числі й на кінець кварталу).

Проте вважаємо, що право на коригування є виходячи із загальних норм. Так, наприклад, із поверненням передоплати* зникає й об’єкт для оподаткування. Мало того, п. 22 Порядку № 10 прямо говорить про можливість виписування РК одержувачем нерезидентських послуг. Нагадаємо про деякі особливості такого РК:

тип причини — «14»;

найменування, місцезнаходження, телефон продавця — зазначаються дані нерезидента;

ІПН продавця — «300000000000»;

найменування, місцезнаходження, телефон, ІПН покупця — наводяться дані платника-резидента.

* Просто повернення послуг взагалі складно собі уявити, адже їх природа така, що вони споживаються у процесі надання.

Звісно, РК має бути відображений у Реєстрі (у яких саме періодах, ми описали вище). Причому в розділі І Реєстру в гр. 4 стоятиме «ПНП 14»; у гр. 5/гр. 6 — найменування/ІПН покупця (платника-резидента), а в розділі ІІ Реєстру зазначаємо у гр. 5 — «ПНП 14»; у гр. 6 — найменування і країну нерезидента; у гр. 7 — «300000000000».

Детально про заповнення Реєстру при отриманні «нерезидентських» послуг читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 64, с. 42.

До речі, в недалекому майбутньому (з 01.01.2015 р.) і РК, і ПН, виписані за послугами від нерезидента, доведеться реєструвати в ЄРПН («Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 64, с. 9).

4. Додаток Д1. Заповнення рядків 8.1/16.1 декларації з ПДВ автоматом вимагає заповнення додатка Д1. Тому в таблиці 1 додатка у гр. 2/гр. 3 слід зазначити найменування/ІПН покупця (платника-резидента), а в таблиці 2 — у гр. 2 — найменування нерезидента, у гр. 3 — «300000000000».

 

Наталія Яновська, податковий експерт

Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
податковий кредит, ПДВ, коригування додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті