* Див. на с. 4 сьогоднішнього номера.
Ще у травні поточного року листом від 14.05.2014 р. № 31-08410-07-27-11387 Мінфін проінформував про майбутні зміни, які він планує внести до П(С)БО 21 щодообліку валютних операцій та курсових різниць. Необхідність уточнення положень цього П(С)БО викликана дією з початку квітня 2014 року протягом дня двох офіційних курсів гривні до іноземних валют, що встановлюються НБУ (у термінології П(С)БО 21 — валютних курсів). І от зміни перед нами. Затверджені вони наказом № 754, який набере чинності, як очікується, 19.08.2014 р. Разом із П(С)БО 21 цим наказом підкориговано ще низку нормативних бухоблікових документів. Однак почнемо ми все-таки зі змін у П(С)БО 21. Адже вони носять найбільш масштабний характер.
Курс НБУ для цілей бухобліку — який коли
Стисло підхід Мінфіну до застосування валютних курсів для оцінки операцій в іноземній валюті та розрахунку курсових різниць зводиться до такого:
— на дату операції — використовуємо курс, що діяв на початок дня дати здійснення операції (тобто валютний курс, який діяв на 0 годин дати операції — «ранковий»);
— на дату балансу — застосовуємо курс, що діяв на кінець дня дати балансу (тобто курс, установлений НБУ з 14 години — «вечірній»).
Проте в окремих випадках від цього базового правила можна відступити. Коли й за яких обставин, покажемо в таблиці.
Табл. Порядок застосування валютного курсу для оцінки операцій та розрахунку курсових різниць
| № з/п | Найменування валютної операції | Який валютний курс використовувати для перерахунку | Норма П(С)БО 21 | ||
| на дату здійснення операції | на дату балансу | ||||
| базовий підхід | альтернативний підхід | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Операції в іноземній валюті | |||||
| 1 | Первісна оцінка операцій в інвалюті | на початок дня дати здійснення операції* | у сумі, визначеній у документах банку** | — | П. 5, п. 6, пп. «б» і «в» п. 7 |
| * Під датою здійснення операції, нагадаємо, мають на увазі дату визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів та витрат. | |||||
| ** Скористатися цим варіантом підприємство має право при виконанні двох умов, а саме, коли: | |||||
| 2 | Визначення курсових різниць за монетарними статтями балансу | на початок дня дати здійснення операції | на кінець дня дати здійснення операції* | на кінець дня дати балансу | П.п. «а» п. 7, п. 8 |
| * Підприємство може здійснити перерахунок із застосуванням зазначеного курсу лише залишків на кінець дня за монетарними статтями в інвалюті, за якими протягом дня здійснювалися госпоперації. | |||||
| Показники фінзвітності господарської одиниці за межами України (у разі їх включення до фінзвітності підприємства) | |||||
| 3 | Перерахунок монетарних та немонетарних статей (крім статей власного капіталу) | — | — | на кінець дня дати балансу | П.п. 10.1 |
| 4 | Перерахунок статей доходів, витрат та руху грошових коштів | на кінець дня дати здійснення операції | для перерахунку за кожен місяць може застосовуватися середньозважений курс | — | П.п. 10.2 |
| 5 | Відображення показників статей власного капіталу (крім нерозподіленого прибутку або непокритого збитку) | на кінець дня дати визнання показника відповідної статті | — | — | П.п. 10.3 |
| 6 | Визначення нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) на дату балансу | — | — | на кінець дня дати розподілу прибутку (списання збитку) | П.п. 10.4 |
Важливо! У ситуації, коли П(С)БО 21 надає підприємству право вибору (рядки 1, 2, 4 таблиці), вважаємо за необхідне закріпити його в наказі про облікову політику. Оскільки змінилися вимоги органу, що затверджує П(С)БО (тобто Мінфіну), який запропонував до застосування альтернативні варіанти елементів облікової політики, — це один із обов’язкових випадків зміни облікової політики*. У свою чергу, це потребує внести зміни (доповнення) до вже існуючого наказу про облікову політику. Причому згідно з бухгалтерськими правилами облікова політика застосовується до подій і операцій із моменту їх виникнення. Хоча, думаємо, ніхто не образиться, якщо ми скористаємося порадою Мінфіну, котра прозвучала в листі від 13.04.2011 р. № 31-08410-07-16/9654. У ньому регулятор констатував: облікову політику можна поширити тільки на майбутні події та операції зважаючи на те, що суму коригування за минулі періоди визначити достовірно неможливо. Тоді, якщо ви підете цим шляхом, вам не доведеться ані перераховувати показники минулої фінзвітності, ані вносити зміни у свій податковий облік, котрий у валютних питаннях, ще раз підкреслимо, нерозривно пов’язаний з бухгалтерським.
* Детальніше про облікову політику читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 3.
До речі, передбачаючи майбутні зміни в П(С)БО 21, ми заздалегідь детально описали порядок використання валютного курсу (читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 50, с. 12 і № 52, с. 19).
Окремо уточнимо щодо податкового обліку. Вердикт такий: який би ви не обрали підхід до застосування курсу НБУ для цілей оцінки операцій на дату їх здійснення — базовий чи альтернативний, податковий облік ітиме «в ногу» з бухгалтерським. Єдиним винятком є «захищені» ст. 391 ПКУ митні платежі (мито та імпортний ПДВ), про які ми згадали вище.
Альтернатива для перерахунку монетарних статей
У підприємств з’явилася альтернатива в питанні визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті на дату здійснення господарської операції:
— у межах операції
або
— за всією статтею.
Так, якщо раніше, погашаючи частину кредиторської заборгованості нерезиденту за вже поставлений імпортний товар, ви могли перерахувати тільки цю проплачену частину (а не весь борг), то тепер вибір за підприємством: на дату часткової оплати можна перерахувати і весь борг.
Зрозуміло, що такий вибір потрібно зафіксувати в наказі про облікову політику. Цю вимогу прямо висуває оновлений п. 8 П(С)БО 21.
Тому подумайте заздалегідь, як вам буде вигідно. Адже якщо визначати курсові різниці в бухобліку, то це автоматом вимагатиме їх відображення й у податковому обліку (п.п. 153.1.3 ПКУ). Так, при нинішньому зростаючому курсі імпортерам, мабуть, вигідніше перераховувати всю заборгованість при частковій післяплаті — так швидше податковий облік отримає витрати у вигляді курсової різниці. А ось експортерам навпаки — краще залишити як було — перераховувати тільки в межах операції, тоді виникнення дохідної курсової різниці дещо відтермінується.
Валютні курси в обліку бюджетників
Бюджетні установи при оцінці інвалютних операцій та визнанні немонетарних статей повинні застосовувати валютний курс на початок дня дати здійснення операції (або визначення справедливої вартості).
А от у цілях визначення курсових різниць як на звітну дату, так і на дату здійснення госпоперації установи використовують валютний курс на кінець дня звітної дати. Причому на дату госпоперації перерахунку для визначення курсових різниць підлягають усі відповідні монетарні статті.
Фінвитрати, що капіталізуються
Виклавши в новій редакції приклад 5 додатка 2 до П(С)БО 31, Мінфін тим самим визнав його невідповідність нормам самого нормативу. Адже у прикладі пропонувався механізм розрахунку величини фінансових витрат, що капіталізуються, для оборотних кваліфікаційних активів, відмінний від установленого для необоротних. Це цілком суперечило п. 7 П(С)БО 31, який вимагає застосовувати норму капіталізації до середньозважених витрат на створення кваліфікаційного активу, а не до середньомісячної собівартості незавершеного виробництва в поточному місяці, як було у скасованій редакції прикладу 5. Тепер це протиріччя усунене. Ми ж чекаємо від Мінфіну внесення коректив до п. 3.6 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку фінансових витрат, затверджених наказом від 01.11.2010 р. № 1300.
Фінзвітні зміни
Наказом № 754 виправлено неточності у формулі розрахунку показника:
— рядка 2290 Звіту про фінансові результати за формою № 2-м*, де було зазначено неправильний код рядка 2268 замість правильного — 2280;
— рядка 2280 Звіту про фінансові результати за формою № 2-мс, у якому помилковий код рядка 2240 замінено на правильний — 2160.
* Як заповнити «малий» фінзвіт у складі форм № 1-м і № 2-м, читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 29, с. 11.
Це всі новації від Мінфіну, якими він «порадував» нас на сьогодні.
висновки
-
У частині безготівкових розрахунків при первісному визнанні операцій в інвалюті П(С)БО 21 допускає використання курсу НБУ на вибір підприємства: або на початок дня дати здійснення операції, або з банківських документів.
-
У цілях розрахунку курсових різниць за монетарними статтями на дату балансу безальтернативно застосовуємо курс НБУ на кінець дня дати балансу.
-
Визначати курсові різниці за монетарними статтями в інвалюті на дату здійснення госпоперації можна згідно з обліковою політикою — у межах операції або за всією статтею.
-
При розрахунку величини фінвитрат, що капіталізуються, для оборотних кваліфікаційних активів норму капіталізації застосовуємо до середньозважених витрат на їх створення.
Документи статті
-
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
-
Наказ № 754 — наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» від 14.07.2014 р. № 754.
-
П(С)БО 21 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. № 193.
-
П(С)БО 31 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 р. № 415.
