(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 65
  • № 64
  • № 63
  • № 62
  • № 61
  • № 60
  • № 59
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
12/15
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Серпень , 2014/№ 66

Якщо податок недоплачено…

Підприємство припустилося прикрої помилки: єдиний податок було помилково сплачено на 3 грн. менше, ніж зазначено в декларації. Ситуація нетипова, адже наш бухгалтер полюбляє «про всяк випадок» платити із запасцем… Та все ж: чим це загрожує підприємству і що робити?
підступи фіскалів

Конкретніша постановка запитання може здатися абсурдною, але насправді вона така. Платник єдиного податку (далі — ЄП) зазначив у рядку 9 «Сума єдиного податку до сплати за податковий (звітний) квартал (р. 7 - р. 8)» поданої ним податкової декларації платника єдиного податку — юридичної особи, затвердженої наказом Мінфіну від 21.12.2011 р. № 1688, суму 100 грн., а реально в установлений строк сплатив через банк 97 грн. Виходячи з якої суми фіскали застосують до нього санкції — 3 грн. чи 100 грн.?

Від «злочину» до покарання

Як це часто буває, чим очевиднішою здається відповідь, тим важче знайти залізні аргументи… Але вони в нас є.

Відштовхнемося, звісно ж, від «штрафного» п. 126.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ), згідно з яким якщо платник не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання у встановлений граничний строк (у цьому випадку — це 10 днів після граничного строку подання декларації — див. п. 57.1 ПКУ), то до нього застосовується штраф у розмірах: у разі затримки до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем установленого строку, — 10 % погашеної суми податкового боргу; понад ці 30 днів — 20 % такої суми.

До речі, що стосується пені, то згідно з п.п. 129.1.1 ПКУ після закінчення граничного строку погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня — у цьому випадку починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання (п.п. «а» п.п. 129.1.1 ПКУ), і закінчуючи днем зарахування грошей на рахунок казначейства (п.п. 129.3.1 ПКУ).

Нагадаємо також, що в цьому випадку:

(1) податкове зобов’язання — це сума ЄП, яку ви повинні (згідно з декларацією) сплатити до бюджету (п.п. 14.1.156 ПКУ);

(2) грошове зобов’язання — це сума грошей, яку ви повинні сплатити до бюджету як податкове зобов’язання та/або штраф (п.п. 14.1.39 ПКУ);

(3) податковий борг — це сума вашого узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), не сплаченого в установлений граничний строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання (п.п. 14.1.175 ПКУ).

Таким чином, після закінчення граничного строку сплати несплачена сума грошового зобов’язання набуває статусу вашого податкового боргу. Зауважимо: якщо до моменту цієї халепи ви були чисті перед податківцями, тобто не мали іншого податкового боргу з цього податку, а отже, у них не було підстав для нарахування вам ані штрафу, ані пені, то фактично ваше податкове зобов’язання — воно ж грошове зобов’язання — стає вашим податковим боргом.

Від переплати до «недоїмки»

Але давайте визначимося, про яку саме суму ми говоримо в цьому випадку — 3 грн. чи 100 грн.?

Для цього звернемося до Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міндоходів від 05.12.2013 р. № 765 (далі — Порядок № 765). Тож на кожного конкретного платника ведеться так звана інтегрована картка (раніше вона називалася карткою особового рахунка), у якій:

(1) нарахування узгодженої (у поданій декларації) суми податкового зобов’язання проводиться датою граничного строку його сплати (п. 4 розд. ІІІ Порядку № 765);

(2) надходження оплати проводиться датою зарахування грошей на казначейський рахунок згідно з даними казначейства (п. 5 розд. ІV Порядку № 765).

А от стосовно «арифметики», то що нас і може зацікавити, так ось ця норма (п. 3 розд. V Порядку № 765):  

Погашення податкового боргу — це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідними документами

Туманно, але, мабуть, для авторів документа все було дуже очевидним. ☹ І справді: навіщо все детально розписувати, якщо все обчислить комп’ютер?.. І штрафи, і пеню — теж… Либонь тому Порядок № 765 більше нагадує конспект, ніж зрозумілий документ.

Проте ми стверджуємо, що  

розділи (1) і (2) інтегрованої картки платника працюють за принципом «сполучених посудин»:

тобто за датою зарахування на казначейський рахунок сплачених вами 97 грн. 00 коп. (саме так, усі суми проводяться у грн. і коп.) у (2) було проведено «97 грн. 00 коп.», а за датою граничного строку сплати в (1) було проведено «100 грн. 00 коп.», унаслідок чого у вашій інтегрованій картці наступного дня автоматично сформувалася сума «- 3 грн. 00 коп.» — яку податківці по-старому називають «недоїмка», — що насправді має статус податкового боргу.

Щоб переконатися в тому, що все працює саме так, достатньо подивитись на будь-яке судове рішення, що стосується виникнення/погашення податкового боргу, — суд завжди вимагає роздруківки з інтегрованої картки (див., наприклад, постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2013 р. у справі № 810/1501/13-а).

Виникнення податкового боргу (недоїмки) податківці бачать одразу ж, і іноді вони повідомляють про це платника досить-таки оперативно, але педантичний бухгалтер і сам завжди перевірить, щоб із цим усе було «чіки-піки» ☺.

Від гріха до спокутування

Отже, припустимо, що про свій податковий борг і його розмір ви дізналися одразу ж. Але з останнім усе не так просто… Навіть якщо ви негайно схаменулися і «дослали» злощасні «мінус 3 грн.», не сподівайтеся, що штраф і пеня вас «не наздоженуть»… До речі, «досилати» податок після закінчення граничного строку сплати згідно з Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міндоходів від 22.10.2013 р. № 609 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 96, с. 5) вочевидь слід із зазначенням у полі «Призначення платежу» коду сплати «054» — «Погашення суми податкового боргу юридичних осіб» (про це свідчить і приклад, що міститься в цьому документі).

Важливо! Навіть якщо ви самостійно розрахували штраф і пеню та розшифрували це у платіжці, то ці суми все одно будуть зараховані у (2) не як штраф і пеня, а як звичайна сплата податку (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 75, с. 4)! Логіка і послідовність тут такі:

1) сплатити конкретно штрафні санкції (штраф) платник може тільки на підставі відповідного податкового повідомлення-рішення, надісланого йому згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідом­лень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Мінфіну від 28.11.2012 р. № 1236, — в даному випадку йдеться про додаток 3 до цього Порядку, тобто про так звану форму «Ш»;

2) для формування такого податкового повідомлення-рішення податківцям потрібно власне на рахувати штрафні санкції, а щоб це зробити їм (тобто їх комп’ютеру — адже всі такі процеси нарахування автоматизовані)

потрібно знати дату погашення податкового боргу, але, щоб виникла сама ця дата, має відбутися власне погашення

Тобто повинні надійти гроші від платника… Ось таке замкнуте коло… ☹

Інакше кажучи, як тільки від вас за відповідним кодом бюджетної класифікації на казначейський рахунок надійдуть, скажімо, 10 грн. (тобто «із запасом»), то тут же:

1) вони будуть проведені в розділі (2) вашої інтегрованої картки;

2) автоматично буде нарахована й утримана пеня (наприклад, у сумі 0 грн. 05 коп.);

3) абсолютна величина (минулого) податкового боргу в сумі 3 грн. стане нульовою (див. п. 3 розд. V Порядку № 765);

4) решта «+ 6 грн. 95 коп.» із суми такого платежу поки що набудуть статусу переплати;

5) згідно з датою обнулення податкового боргу в комп’ютері буде сформована форма «Ш», в якій нараховано штраф (наприклад, 10 %, тобто 30 коп.), і ця форма має бути надіслана вам;

6) згідно з датою проведення в розділі (1) вашої інтегрованої картки даних зазначеної форми «Ш» у вас виникне відповідне грошове зобов’язання, яке взагалі-то ви повинні сплатити протягом 10 днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення-рішення (п. 57.3 ПКУ);

7) з вашої згоди (на практиці частенько про неї вас просто повідомляють податківці ☹) сума переплати буде списана на сплату ваших штрафних санкцій за цим податковим повідомленням-рішенням, і розмір переплати в інтегрованій карточці відповідно зменшиться (до «+ 6 грн. 65 коп.»).

До речі, якщо ви доплатите не 10 грн., а рівно 3 грн., то на суму нарахованого вам при цьому штрафу та ще в результаті автоматичного утримання з цих 3 грн. пені у вас тут же виникне нове грошове зобов’язання, і якщо ви не сплатите його протягом згаданих 10 днів за новим відповідним податковим повідомленням-рішенням, то після закінчення цього строку вже ця сума стане вашим новим податковим боргом з усією подальшою морокою… ☹

Увага! Проблеми можливі лише через те, що податківці не завжди квапляться повідомити платника про його податковий борг (адже розмір штрафу до 30 дня все одно вже 10 %, а пеня хай собі капає)… Зрозуміло, що в інтересах платника «закрити питання» максимально швидко. При цьому все ж краще погасити податковий борг одразу із запасом на санкції, а не розбивати процедуру на дві частини, тобто спочатку — борг, потім — санкції. Принаймні на платіжках заощадите…

Загалом, будьте спокійні: у вашій ситуації розмова може йти все-таки про копійки. ☺

«Відказочка»…

Та все ж — що робити, якщо податківці в повідомленні-рішенні щось «нахімічили»?

У вас завжди є два варіанти — адміністративне або судове оскарження цього папірця. Зрозуміло, якщо не пропущені строки (для адміноскарження це 10 днів, наступних за днем його отримання, для судового — 1095 днів із такої дати). Ви, звісно ж, читали нашу «шпаргалку» з описом ваших дій для кожного з цих варіантів в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 56, с. 45. Що стосується адміноскарження, то ви і самі могли стати докою в цих справах після вивчення детальних статей у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 18, с. 37 (подання первинної скарги); № 20, с. 17 (що робити після первинної скарги); № 42, с. 44 (повторна скарга).

Але з платежами в майбутньому, будь ласка, будьте уважніше: навіщо хвилювати податківців?..

єдиний податок додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті