Проект землеустрою (сівозміни): покваптеся виконати!

Сівозміна: господарська роль

Стисло, не вдаючись до класифікації типів та видів, визначимось з поняттям сівозміни та її значенням в господарській діяльності.

Сівозміна — чергування сільгоспкультур (і пару) у часі і на території згідно з науково обґрунтованими для певних культур нормами періодичності, що базуються на особливостях біологічної взаємодії культур та впливу їх на родючість ґрунту

Сівозміни передбачають правильний підбір сприятливих для вирощування сільгоспкультур попередників та оптимальне насичення одновидовими культурами, що враховує допустиму періо­дичність вирощування їх у полях. Вони є основою стабільності землеробства та позитивно впливають на всі важливі ґрунтові режими (поживний, водний, повітряний, тепловий) та сприяють активній детоксикації шкідливих речовин.

Наслідком недотримання сівозміни є ґрунтовтома — порушення біоенергетичного режиму ґрунтів та різке зниження урожайності сільгоспкультур унаслідок їх беззмінного вирощування або частого повернення на попереднє поле сівозміни, що призводить до погіршення якісного стану ґрунтів, накопичення у ґрунтах специфічних хвороботворних мікроорганізмів та насіння бур’янів (абзац дев’ятий ч. 2 ст. 1 Закону України «Про охорону земель» від 19.06.2003 р. № 962-IV, ср. ).

«Сівозмінні» вимоги ЗКУ

Земельні ділянки сільгосппризначення для ведення товарного сільгоспвиробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою. Ці проекти забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель (ч. 4 ст. 22 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-III; далі — ЗКУ).

Згідно зі ст. 91 та 96 ЗКУ як землевласники, так і землекористувачі, зобов’язані підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі.

Отже, у світлі норм ЗКУ самі собою відпадають будь-які сумніви щодо того, як розуміти порядок дотримання сівозмін — як вимогу чи як рекомендацію. Безперечно, на сьогодні йдеться про обов’язковість розробки зазначених проектів*.

Актуально для всіх

Активність сільгосппідприємств із «сівозмінними» запитаннями під кінець поточного року зрозуміла. Вона обумовлена двома моментами. З приходом наступного року закінчиться дія:

(1) обмеження, передбаченого п. 18 розд. X «Перехідні положення» ЗКУ. На період до 01.01.2015 р. вимоги ч. 4 ст. 22 цього Кодексу поширюються лише на тих власників та користувачів, які використовують земельні ділянки сільгосппризначення для ведення товарного сільгоспвиробництва загальною площею більш як 100 гектарів;

(2) права на розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь (далі — проект землеустрою) самим суб’єктом господарювання (абзац четвертий п. 4 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 02.11.2011 р. № 1134; далі — Порядок № 1134). Таке право наявне лише до 01.01.2015 р.

Таким чином, із закінченням 2014 року відійде в минуле вибірковість поширення вимог ч. 4 ст. 22 ЗКУ лише на частину аграріїв.

З 01.01.2015 р. вимоги дотримання сівозмін будуть стосуватись всіх без винятку сільгосппідприємств, причому,  незалежно від площі сільгоспугідь

Водночас сільгосппідприємства позбавляться права на розроблення проекту землеустрою власними силами. Щоправда, таким правом в реальності могли скористатися далеко не всі аграрії, але про це детальніше пізніше.

Проекти землеустрою (сівозміни)

Розробка проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь, здійснюється відповідно до ст. 52 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 р. № 858-IV. Нею встановлено, зокрема, таке.

Проекти землеустрою визначають:

— організацію землеволодінь та землекористувань з виділенням сівозміни, виходячи з екологічних та економічних умов;

— визначення типів і видів сівозміни з урахуванням спеціалізації сільгоспвиробництва;

— складання схем чергування сільгоспкультур у сівозміні;

— проектування полів сівозміни;

— розробку плану переходу до прийнятної сівозміни;

— перенесення в натуру (на місцевість) запроектованих полів сівозміни.

Механізм розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, визначено Порядком № 1134

Зокрема, ним регламентовано питання погодження, експертизи та затвердження проектів землеустрою. Проект розробляється відповідно до затвердженого замовником завдання на його розроблення, складеного з урахуванням Нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах, затверджених постановою КМУ від 11.02.2010 р. № 164, та оптимального співвідношення угідь (п. 7 Порядку № 1134). Важливо! Допускається така періодичність вирощування культури на одному і тому самому полі :

— озимих жита і ячменю, ячменю ярого, вівса, гречки — не менше ніж через 1 рік;

— пшениці озимої, картоплі, проса — не менше ніж через 2 роки;

— кукурудзи в сівозміні або на тимчасово виведеному із сівозміни полі — протягом 2 — 3 років поспіль;

— багаторічних бобових трав, зернобобових культур (крім люпину), буряку цукрового і кормового, ріпаку озимого і ярого — не менше ніж через 3 роки;

— льону — не менше ніж через 5 років;

— люпину, капусти — не менше ніж через 6 років;

— соняшника — не менше ніж через 7 років;

— лікарських рослин (залежно від біологічних властивостей) — 1 — 10 років.

Розробники та замовники

Згідно з п. 4.Порядку № 1134 розробником проекту землеустрою (далі — виконавець) може бути:

— юридична особа, у складі якої працюють не менш як два сертифікованих інженери-землевпорядники;

— фізична особа — підприємець, яка є сертифікованим інженером-землевпорядником.

Крім того, такі особи мають володіти необхідним технічним і технологічним забезпеченням.

Розробником проекту поки що може бути і сам суб’єкт господарювання (детальніше про це далі).

Замовником проекту землеустрою в контексті нашої розмови є сільгосппідприємство.

Для розроблення проекту землеустрою замовник укладає з розробником (виконавцем) відповідний договір. Істотними умовами договору є вартість і строки (не більш як три місяці) проведення робіт із землеустрою (п. 6 Порядку № 1134).

«Доморощений» проект

У п. 4 Порядку № 1134 міститься пряма відповідь на запитання сільгосппідприємств щодо можливості самостійного розроблення сівозмін. До 01.01.2015 р. виконавцем проекту землеустрою може бути і сам суб’єкт господарювання, щоправда, за виконання низки умов, що звучать як обмеження. А саме:

— наявності у нього ліцензії на проведення робіт із землеустрою;

— отримання ліцензії до 04.12.2012 р. (з цієї дати набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт» від 02.10.2012 р. № 5394-VI);

— наявності свого штатного інженера-землевпорядника, та ще й включеного до Держреєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Отже, до кінця поточного року існувала можливість розроблення аграріями проектів землеустрою (сівозмін) власними силами, але здебільшого теоретично

Як ми розуміємо, з числа сільгосппідприємств хіба що одиниці могли відповідати всім зазначеним вище обмежувальним умовам.

Відповідальність громадян та юридичних осіб встановлена як за відхилення від проектів землеустрою, так і за використання без них земельних ділянок для ведення товарного сільгоспвиробництва. Причому, відповідальність різнопланова: цивільна, адміністративна, кримінальна (п. «і» ч. 1 ст. 211 ЗКУ).

Адміністративна відповідальність встановлена ст. 55 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X. Зазначеною статтею цього Кодексу з 01.01.2013 р. передбачено застосування таких розмірів штрафних санкцій.:

1) за відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою:

— на громадян від п’яти до двадцяти  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ )(на сьогодні це від 85 до 340 грн.),

— на посадових осіб — від п’ятнадцяти до тридцяти НМДГ (від 255 до 510 грн.);

2) за використання земельних ділянок без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою з обґрунтування сівозміни штраф:

— на громадян від п’ятдесяти до ста НМДГ (від 850 до 1700 грн);

— на посадових осіб — від трьохсот до п’ятисот НМДГ (від 5100 до 8500 грн.).

Як бачимо, «адмінштрафна» небезпека уже майже два роки як дамоклів меч висить над головами посадових осіб сільгосппідприємств з площею понад 100 гектарів.

З приходом 2015 року під загрозу штрафів підпадуть всі власники та користувачі земельних ділянок, які здійснюють товарне сільгоспвиробництво.

Щодо кримінальної відповідальності слід згадати ст. 254 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. № 2341-III. Безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель із сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту, караються штрафом до двохсот п’ятдесяти НМДГ (до 4250 грн.) або обмеженням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

висновки

• З 01.01.2015 р. вимоги щодо розроблення проекту землеустрою та дотримання сівозмін стосуються всіх без винятку сільгосппідприємств, незалежно від площі сільгоспугідь.

• З цієї ж дати сільгосппідприємства втрачають право на розроблення проекту землеустрою власними силами.

• На сьогодні «сівозмінні» вимоги є актуальними та штрафонебезпечними, тож покваптеся їх виконати, доки ще залишилось трохи часу.