Теми статей
Обрати теми

Чим запам’ятався 2014 рік (ч. 4)

податкові експерти Білова Наталя та Дзюба Наталія, експерти з питань оплати праці Скрипкіна Катерина та Лілія Ушакова

Право

Кримінальна відповідальність юросіб

З 01.10.2014 р. набуло чинності достатньо незвичайне нововведення — до кримінальної відповідальності можуть притягати і юридичних осіб.

Намір юрособи проявляється через намір його керівника — уповноваженої особи

Зауважимо, уповноваженою особою є посадова або інша особа, яка згідно із законом, установчими документами чи договором може діяти від імені юридичної особи.

Нагадаємо, підстав для кримінальної відповідальності юрособи всього дві.

Перша: скоєння уповноваженою особою від імені та на користь юрособи будь-якого злочину, передбаченого: ст. 209, ст. 306, чч. 1 і 2 ст. 3683,
чч. 1 і 2 ст. 3684, ст. 369, ст. 3692 ККУ. Майте на увазі, такі злочини вважаються вчиненими на користь юрособи, якщо вони спрямовані:

— на отримання юрособою неправомірної вигоди або створення умов для отримання такої вигоди;

— на ухилення від передбаченої законом відповідальності.

До цієї категорії порушень потрапляють:

— операції з коштами або іншим майном, отриманим унаслідок здійснення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів;

— пропозиція посадовій особі юрособи приватного права надати їй або третій особі неправомірну вигоду тощо.

Друга підстава: скоєння уповноваженою особою від імені юрособи будь-якого злочину, передбаченого ст. 258 — 2585 ККУ. Це злочини, пов’язані з тероризмом.

Чим же загрожує для юрособи така кримінальна відповідальність? Найбільш неприємні наслідки це:

1) штраф. Його розмір залежить від ступеня тяжкості злочину, скоєного уповноваженою особою:

Таблиця 1. Кримінальна відпдповідальність юросіб.

Ступінь тяжкості злочину*

Сума штрафу

за злочин невеликої тяжкості

від 5 тис. до 10 тис. нмдг (85 тис. грн. — 170 тис. грн.)

за злочин середньої тяжкості

від 10 тис. до 20 тис. нмдг (170 тис. грн. — 340 тис. грн.)

за тяжкий злочин

від 20 тис. до 50 тис. нмдг (340 тис. грн. — 850 тис. грн.)

за особливо тяжкий злочин

від 50 тис. до 70 тис. нмдг (850 тис. грн. — 1 млн 190 тис. грн.)

*Розмежовувати злочин за ступенем тяжкості потрібно на підставі критеріїв, перелічених у ст. 12 ККУ.

 

2) ліквідація. Вона застосовується тільки при здійсненні уповноваженою особою юрособи будь-якого злочину, перерахованого у ст. 258 — 2585 ККУ, — злочинам пов’язаним з тероризмом. На додачу до цього суд у такому разі може застосувати щє й конфіскацію майна.

Зверніть увагу! Ліквідація не застосовується в тому випадку, якщо юрособа належить до об’єктів, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

 

Захист персональних даних

У 2014 році скасовано реєстрацію баз персональних даних. Замість реєстрації баз даних слід надсилати повідомлення Уповноваженому ВРУ з прав людини (далі — Уповноважений). Але надсилати повідомлення потрібно не завжди. Це роблять тільки

при обробці персональних даних, що становить особливий ризик для прав і свобод суб’єктів персональних даних

Перелік персональних даних, обробка яких є ризикованою, ви можете знайти в п. 1.2 Порядку повідомлення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про обробку персональних даних, що становить особливий ризик для прав і свобод суб’єктів персональних даних, затвердженому наказом Уповноваженого від 08.01.14 р. № 1/02-14.

У листі представника Уповноваженого ВРУ з прав людини від 27.05.14 р. № 11.-974/1267-14-106 (ср. ) надано пояснення, що, наприклад, постачальник товарів (послуг), приймаючи оплату від покупця за допомогою картки через платіжні термінали, не зобов’язаний повідомляти Уповноваженого про «ризиковану» обробку персональних даних.

А ось хто має справу з «ризикованою» обробкою персональних даних, так це, наприклад, власники серверів платіжної системи обслуговуючих банків, на які передається інформація про розрахункову операцію за допомогою платіжної картки. Саме вони повинні протягом 30 робочих днів з дня збору персональних даних подати Уповноваженому заяву про обробку персональних даних за формою додатка 1 до наказу № 1/02-14.

Обережно, штраф! За неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Уповноваженого про обробку персональних даних або про зміну відомостей, що підлягають повідомленню, надання неповних або недостовірних відомостей на посадових осіб і підприємців накладається штраф від 200 до 400 нмдг (3400 — 6800 грн.).

 

Зміни в порядку держреєстрації прав на нерухомість

img 1

Перша зміна — з 1 січня 2014 року діють нові строки реєстрації нерухомості — 5 робочих днів з моменту надходження органу відповідних заяви і документів.

Виняток: держреєстрація права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс і якщо їй передує видача свідоцтва про право власності на нерухомість. Вона проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів.

Друга зміна — з’явився новий Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою КМУ від 17.10.2013 р. № 868. Він набув чинності 12.02.2014 р. і замінив собою старий Порядок, затверджений постановою КМУ від 22.06.2011 р. № 703. Одразу ж зазначимо: кардинально новий Порядок нічого не змінив. Проте одне доповнення все ж пригадаємо. Можна подавати документи на держреєстрацію прав одним із двох шляхів: особисто заявником або поштою. При цьому в останньому випадку підпис заявника доведеться нотаріально засвідчити (п. 11 Порядку № 868). Детальніше про новий порядок реєстрації див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 5 с. 11.

Третя зміна — спрощення порядку реєстрації прав власності на нерухомість, що знаходиться в сільській місцевості та побудована до 5 серпня 1992 року. Зокрема, зміна полягала в тому, що віднині власники об’єктів нерухомості, які відповідають наведеним вище критеріям, можуть отримати свідоцтво про право власності на таку нерухомість, не маючи на руках технічного паспорта.

 

Спрощення реєстрації

З 01.11.2014 р. запрацювали нові норми* Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV. З цієї дати зареєструватися суб’єктом господарювання стало простіше.

* Що потрапили до нього завдяки Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» від 15.04.2014 р. № 1206-VII.

По-перше, суб’єктам, які реєструються, чи то юрособам або фізособам-підприємцям, чи то благодійним організаціям тепер не доведеться сплачувати реєстраційний збір.

По-друге при поданні електронних документів не доведеться накладати ЕЦП на примірник електронного розрахункового документа. Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 40, с. 16.

 

Печатка

З 01.11.2014 р. всі юридичні особи можуть застосовувати печатку за власним бажанням. Зауважимо, раніше такий привілей був тільки у фізосіб-підприємців. У спеціальній ст. 581 ГКУ прямо прописали, що госпсуб’єкт може (але не зобов’язаний!) мати печатку. Додали застереження про необов’язковість печатки і в ПКУ.

Проте, на наш погляд, поспішати з відмовою від печатки навряд чи варто. Адже поки що в деяких інших важливих нормативних актах залишилися прямі вимоги використовувати печатку в установлених випадках. Детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 40, с. 16 і № 92, с. 33.

Пам’ятайте! У разі відмови від використання печатки у своїй діяльності юрособа як мінімум повинна внести зміни до установчих документів і надати банку нову картку без зразка відбитка печатки, завірену в установленому порядку (див. лист НБУ від 11.12.2014 р. № 25-110/74213).

 

Вільний доступ до Держреєстру прав на нерухомість

Інформація з Держреєстру з 25.11.2014 р. стала відкритою і доступною. Отримати її можуть фізособи та юрособи в електронному вигляді через веб-сайт Держреєстраційної служби або, як і раніше, у паперовій формі. Для цього подають заяву до органу реєстрації прав і нотаріусу.

 

Обов’язок заявити про кінцевого вигодонабувача

З 25.11.2014 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих выгодонабувачів юридичних осіб і публічних діячів» від 14.10.2014 р. № 1701-VII. З цієї дати юридичні особи зобов’язані розкривати відомості — надавати держреєстратору інформацію про свого кінцевого вигодонабувача.

Це стосується всіх приватних компаній. Державні та комунальні підприємства від цієї повинності звільнили (ст. 641 ГКУ).

Інформація про вигодонабувача заноситься до реєстраційної картки підприємства і міститься в ЄДРПОУ

Так само розкриватися повинна й інформація про структуру власності засновників-юросіб, що дає можливість установити фізосіб — власників істотної участі.

Щоб визначити, хто такий кінцевий вигодонабувач, слід зазирнути до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про попередження та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» від 28.11.2002 р. № 249-IV (див. рисунок).

 

img 2

 

Запам’ятайте! Кінцевий вигодонабувач — це завжди фізособа. Юрособа ним бути не може. Якщо засновник — юрособа, то потрібно надавати інформацію про кінцевого вигодонабувача такого засновника.

Вигодонабувачами не можуть бути:

— агенти;

— номінальні власники (на них компанію оформляють формально, але реального впливу вони не здійснюють);

— посередники.

Інформацію про кінцевого вигодонабувача потрібно подати при первинній реєстрації юрособи або зміні кінцевого вигодонабувача. Підприємства (зареєстровані до набуття чинності цим Законом), що вже діють, мають подати держреєстратору відомості про кінцевого вигодонабувача протягом 6 місяців з дня набуття чинності цим Законом (детальніше див. на с 44).

Обережно, штрафи! Якщо не подати держреєстратору відомості про кінцевого вигодонабувача, то керівнику юрособи або особі, уповноваженій діяти від імені юрособи (виконавчому органу), загрожує штраф від 5100 до 8500 грн. (ст. 16611 КпАП). Протокол про штраф уповноважені складати суб’єкти державного фінмоніторингу (див. 255 КпАП).

 

Реєстрація та розірвання трудового договору

Законом № 1253 скасовано обов’язковість нотаріального посвідчення доручень, якими ФОП уповноважувала інших осіб представляти її інтереси в центрі зайнятості при укладенні/розірванні трудових договорів з фізособами. Відповідні зміни було також унесено до примірної форми Трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджену наказом Мінпраці від 08.06.2001 р. № 260.

Більше того, тепер підприємець може розірвати трудовий договір в будь-якому центрі зайнятості, незалежно від місця реєстрації такого договору (див. п. 8 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 08.06.2001 р. № 260).

 

Зміни в підставах для звільнення

Прагнучи до очищення влади, наші законодавці доповнили ч. 1 ст. 36 КЗпП новою підставою для звільнення — п. 72. За цією підставою скажуть «до побачення» роботі «люстровані» працівники, які обіймали посади, перелічені в ст. 2 Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 р. № 1682-VII.

Також у 2014 році були підкориговані положення п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП. За цією підставою трудовий договір підлягає розірванню, якщо працівник або безпосередньо сам роботодавець — фізична особа призивається або приходить на військову службу, направляється на альтернативну (невоєнну) службу.

Виняток — призов працівника на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період*, але не більше одного року

* Що таке особливий період? Він починається з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або з моменту запровадження військового положення в Україні або в окремих її місцевостях і охоплює час мобілізації, військовий час і частково відновний період після закінчення військових дій.

Якщо строк призову під час мобілізації конкретного працівника перевищить один рік, у перший же день другого року служби його слід звільнити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Але сподіваємося, що до цього не дійде.

Поповнилася новою підставою для звільнення ст. 40 КЗпП, що регулює запитання звільнення з ініціативи роботодавця. Що це за підстава? Пункт 10 ч. 1 ст. 40 КЗпП — призов або мобілізація власника — фізичної особи під час особливого періоду.

Зауважте, звільнення за цією підставою проводиться без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ч. 1 ст. 431 КЗпП). Більше того, мобілізованому роботодавцю дозволено провести остаточний розрахунок з працівниками і заповнити їм трудові книжки, протягом місяця після демобілізації. Санкції та штрафи за порушення ст. 47 КЗпП до нього не застосовуватимуться.

Не можемо обійти ще одну новинку минулого року, що змусила замислитися про якість своєї роботи посадових осіб. Так-так! Ідеться про

п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП, відповідно до якої підставою для розірвання трудового договору є припинення повноважень посадових осіб

Це підстава для звільнення «запрацювала» зовсім нещодавно, а саме з 1 червня 2014 року.

Так хто ж належить до цих «щасливчиків», яких власник може звільнити «по своєму хотінню» (за наявності відповідного рішення загальних зборів/уповноваженого органу)? Це дуже цікаве запитання, але без відповіді. Річ у тім, що в законодавстві про працю визначення поняття «Посадова особа» відсутнє. Немає в ньому й вичерпного переліку посадових осіб, з якими може бути припинено трудовий договір на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП, а також обмежень щодо застосування звільнення працівника на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП залежно від виду трудового договору (строковий або безстроковий). Це підтверджує Державна інспекція з питань праці у своєму роз’ясненні від 24.07.2014 р.

Важливо! Припиняючи трудовий договір на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП, не забудьте виплатити працівнику вихідну допомогу. Її розмір не повинен бути менше шестимісячного середнього заробітку такого працівника (ст. 44 КЗпП).

 

Порядок вивільнення працівників

З 1 квітня 2014 року не застосовуються положення ч. 1 — 3 ст. 492 КЗпП до працівників, яких звільняють у зв’язку зі зміною в організації виробництва та праці, якщо такі зміни пов’язано з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період. Тобто таких працівників можна звільняти без попередження за два місяці, не враховуючи переваги в залишенні на роботі, передбачені законодавством.

 

Гарантії для мобілізованих

До ст. 119 КЗпП було внесено доповнення/зміни, що стосуються гарантій для працівників, які були покликані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (починаючи з 18.03.2014 р.). За такими працівниками зберігаються, але не більше ніж протягом одного року, місце роботи, посада і середній заробіток. Причому середній заробіток має компенсуватися з Державного бюджету України в порядку, визначеному КМУ. Поки що такого порядку немає. Чекаємо його появи з нетерпінням!

 

Матеріальна відповідальність посадових осіб

З 1 червня 2014 року в межах матвідповідальності за КЗпП можна стягнути з посадової особи суму неотриманого прибутку. Як визначити її суму? Про це законодавець, на жаль, забув подумати, що розв’язує руки для зловживань. Проте в будь-якому разі потрібно буде довести, що неотримання прибутку прямо пов’язане з порушенням трудових обов’язків.

Але це далеко не всі біди, що очікують посадових осіб. Не секрет, що, за загальним правилом, працівники несуть обмежену матвідповідальність і тільки в особливо визначених випадках — повну. Для посадових осіб це правило змінилося. Причому з точністю до навпаки. Тобто

в загальному випадку, посадові особи тепер несуть повну матвідповідальність (ч. 1 ст. 132 КЗпП), а у випадках, застережених у п. 2 ч. 1 ст. 133 КЗпП, — обмежену

До останніх випадків належать завдання збитку надмірними грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку та зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиття заходів для запобігання простоям.

 

Дозвіл на працевлаштування

З 8 травня 2014 року центри зайнятості не повинні справляти плату за видачу дозволу на працевлаштування для осіб, за якими прийнято рішення оформити документи на надання статусу біженця (ч. 3 ст. 42 Закону про зайнятість).

Крім того, з 1 липня 2014 року не потрібно отри­мувати дозвіл на працевлаштування іноземців, якщо вони прибули до України для проведення викладацької та наукової діяльності у вищих навчальних закладах на їх запрошення (див. п. 11 ч. 6 ст. 42 Закону про зайнятість). Раніше без дозволу можна було проводити тільки викладацьку діяльність і тільки в державних вищих навчальних закладах.

 

Трудове законодавство і прокуратура

Відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. № 1697-VII, який частково набрав чинності з 26.10.2014 р., серед іншого позбавили права прокурорів:

— подавати заяви на стягнення в судовому порядку з керівників підприємств та їх заступників матеріальної шкоди (див. ч. 4 ст. 136 КЗпП);

— подавати заяви до судів на розгляд трудових спорів, у випадку, якщо вони вважають, що рішення комісії з трудових спорів суперечить чинному законодавству (п. 2 ст. 231 КЗпП);

— здійснювати вищий нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів про працю (ст. 259 КЗпП).

Теги податки
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі