(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 95
  • № 94
  • № 93
  • № 92
  • № 91
  • № 90
  • № 89
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
15/20
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Грудень , 2014/№ 96

На спецрежим сільгосп-ПДВ без «загальної» реєстрації: чи можливо?

Практика свідчить, що спецрежим оподаткування ПДВ (встановлений ст. 209 ПКУ*), сільгосппідприємства вибирають з переходом із загального порядку оподаткування. Чи можливо застосувати спецрежим оподаткування відразу, без проходження стадії реєстрації так би мовити «загальним платником? Таке доволі рідкісне та водночас цікаве запитання надійшло до нас від одного з новоутворених сільгосппідприємств Житомирської області.

* Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Насамперед нагадаємо, що згідно з п. 180.1 ПКУ реєстрація платником ПДВ може бути як обов’язковою, так і добровільною. Водночас зверніть увагу, що зазначені два мотиви (обов’язковість та добровільність) набуття статусу платника ПДВ притаманні лише реєстрації платником у загальному порядку.

Реєстрація як суб’єкта спецрежиму оподаткування ПДВ відбувається виключно за добровільним принципом. Пам’ятайте: у п. 209.1 ПКУ говориться не про обов’язок, а про можливість обрання спецрежиму.

Причому «загальній» та спеціальній добровільним реєстраціям притаманні різні методологічні підходи, різні визначальні критерії.

«Загальна» реєстрація: вартісний критерій

Обов’язковість реєстрації платником ПДВ залежить від обсягів постачання товарів/послуг протягом останніх 12 календарних місяців сукупно. На сьогодні вартісний критерій обов’язковості реєстрації визначено як 300 тис. грн. Враховуйте, що цей орієнтир діє лише до кінця поточного року. У наступному році планка обов’язковості підніметься до 1 млн грн. згідно із Законом України від 31.07.2014 р. № 1621-VII (читайте про нього в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 64, с. 9).

При добровільній «загальній» реєстрації менший розмір чи навіть відсутність обсягів постачання ролі не відіграє. За визначальну умову приймається доцільність реєстрації.

«Спецреєстрація»: правила відповідності

У порядку реєстрації сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спецрежиму оподаткування діють правила іншої гри, а саме відповідності:

— підприємницької діяльності резидента діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства;

критеріям, встановленим у п. 209.6 ПКУ. А цим пунктом, нагадаємо, встановлено, зокрема, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг (так звана «сільгоспчастка») становить не менш як 75 % вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Важливо! Умови, необхідні для визнання підприємства сільськогосподарським, водночас є визначальними критеріями в порядку набуття статусу спецрежимного платника ПДВ

Насамперед це дотримання 75 % критерію «сільгоспчастки». При цьому не має значення, з яких абсолютних величин вартості складеться співвідношення сільськогосподарського та загального обсягів (десятків, сотень чи мільйонів гривень). На відміну від умов добровільної загальної,  при добровільній спецрежимній реєстрації обсяги постачання хоча і можуть бути меншими, ніж 300 тис. грн., але обов’язково мають бути! Зрозуміло, що за відсутності обсягів сільгосппостачання мрії про спецрежим марні.

За загальним правилом п. 209.6 ПКУ, для визначення показника «сільгоспчастки» враховуються обсяги постачання за попередні 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Зауважте: для «агроновачків» встановлено відмінний від загального порядок визначення «сільгоспчастки»

Для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб’єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду (п.п. «а» п. 209.6 ПКУ).

Теоретично можливо, а практично…

З наведено вище можна зробити такий висновок. У випадку недосягнення 300-тисячного обсягу постачання та за умови нездійснення добровільної реєстрації у загальному порядку сільгосппідприємство на момент реєстрації його як суб’єкта спецрежиму оподаткування може і не бути платником ПДВ. До речі, консультація податківців у підкатегорії 101.01.03 БЗ підтверджує такий наш висновок.

У цьому разі датою реєстрації платником ПДВ та датою реєстрації суб’єктом спецрежиму оподаткування є дата, що відповідає першому дню податкового періоду, з якого сільгосппідприємство виявило бажання перейти на застосування спецрежиму оподаткування.

Незалежно від того, чи зареєстроване сільгосппідприємство платником ПДВ на загальних умовах, заява про його реєстрацію як суб’єкта спецрежиму оподаткування ПДВ подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа бажає перейти на застосування спецрежиму оподаткування, та у місяці, який передує початку такого податкового періоду.

А як буде у разі, якщо місяцю, в якому подається заява за формою № 1-РС, передує місяць, у якому сільськогосподарським підприємством, не зареєстрованим як платник ПДВ, уперше досягнуто 300-тисячного обсягу?

Тоді таке підприємство реєструється платником ПДВ спочатку на загальних умовах. Після цього воно переходить на застосування спеціального режиму оподаткування (п. 6.3 розд. VI Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 14.11.2014 р. № 1130).

Здавалося б, порядок допуску новоутворених сільгосппідприємств до лав спецрежимних платників сільгосп-ПДВ без очікування спливу річного терміну виглядає привабливо… Проте це лише на перший погляд. Скористатись цим «подарунком» долі та реалізувати на практиці такий наданий законодавцями начебто привілей новоутвореним, за нашою думкою, доволі проблематично, а за певних умов і неможливо.

Причиною тому є порядок визначення новоутвореними «сільгоспчастки» для набуття та підтвердження статусу спецрежимного платника сільгосп-ПДВ, що відмінний від загального порядку. Більш предметно про це поговоримо в одній із наступних публікацій.

На закінчення побажаємо шановним аграріям успіхів та благополуччя. Вони вам, як завжди, потрібні.

висновки

  • Ніякої черговості чи послідовності реєстрації: спочатку «загальним», а вже потім — спецрежимним платником, нормами ПКУ не передбачено.

  • Для набуття статусу спецрежимного платника ПДВ сільгосппідприємству за певних умов зовсім не обов’язково проходити стадію реєстрації платником ПДВ на загальних підставах.

  • Порядок вступу новоутворених до лав спецрежимних платників сільгосп-ПДВ без очікування спливу річного терміну виглядає привабливо лише на перший погляд.
ПДВ, спецрежим додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті