Дійсно, таке право вам надає п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО). Він дозволяє підприємствам, установам та організаціям* не застосовувати РРО і розрахункові книжки (РК) при торгівлі продукцією власного виробництва (за дотримання двох умов, про які ви дізнаєтеся далі).
* На підприємців-загальносистемників це послаблення не поширюється (якщо тільки вони не підпадають під дію ст. 10 Закону про РРО, що дає право застосовувати РК без РРО). Що стосується підприємців-єдиноподатників, то їм і так дозволено працювати без РРО.
Але як дізнатися, чи є товар продукцією власного виробництва? На це запитання «нормативка», на жаль, відповіді не дає, а тому орієнтуватися доводиться на думку податківців і судів.
Податківці, як і раніше, вважають, що продукція власного виробництва — це продукція, яку підприємство виробляє і продає в єдиному технологічному процесі (див. підкатегорію 109.03 БЗ). Що ним вважати, вони, на жаль, не розкривають. Але з цією метою, як правило, використовують визначення повного технологічного циклу виробництва із ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР (див. постанову ВАСУ від 25.04.2013 р. у справі № К-41248/10, лист Держкомпідприємництва від 13.11.2009 р. № 14014). Нагадаємо, це сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, технологічних процесів, які забезпечують переробку сировини у продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій, акредитованих органами держвлади.
Очевидно, що в кожного підприємства такий технологічний цикл може істотно відрізнятися, а тому універсального підходу тут немає. Очевидно й те, що навіть з цією інформацією віднести конкретний товар до продукції власного виробництва може бути проблематично (як мінімум, тому, що чітких критеріїв зазначена вище ухвала не дає). Отже, якщо у вас виникнуть сумніви, то додатковою підмогою для їх «утихомирення» можуть бути:
1) основний вид діяльності «виробництво» у ваших установчих документах і ЄДР (див. ухвалу ВАСУ від 15.06.2011 р. у справі № К-2811/08);
2) наявність технологічної документації на продукцію, що виробляється (зокрема, технічних умов). Про це, зокрема, див. ухвалу ВАСУ від 14.10.2010 р. у справі № К-13054/08;
3) факт зміни коду УКТ ЗЕД товару порівняно із сировиною на рівні одного з чотирьох перших символів.
При цьому врахуйте: якщо ви формуєте рекламні набори з декількох готових товарів, вважати це власним виробництвом не можна. Також дуже ймовірно, що податківці будуть проти визнання власним виробництвом товарів, зібраних за допомогою простих складальних операцій (ч. 6 ст. 40 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI). Про такі операції читайте тут — «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 83, с. 18.
Але це не все. Як ми вже говорили, це послаблення працює тільки при одночасному дотриманні двох умов**.
** На жаль, податківці виставляють ще одну. Вони вважають, що застосовувати РРО обов’язково при продажу продукції власного виробництва на ринках та ярмарках через розташовані там стаціонарні магазини, кіоски, намети, павільйони, приміщення контейнерного типу (див. підкатегорію 109.02 БЗ). Ось тільки аргументи для такого висновку непереконливі — ДФСУ посилається на постанову Кабміну від 23.08.2000 р. № 1336, яка, нагадаємо, застосовується для цілей ст. 10 Закону про РРО.
Перша умова: ваше підприємство не є підприємством громадського харчування і торгівлі. Податківці в цьому питанні на чільне місце ставлять дані про основний вид діяльності з установчих документів (див. підкатегорію 109.01 БЗ). Зауважте, що йдеться тільки про основний вид діяльності. Якщо торгівля або громадське харчування у статуті є, але вони не є основними, то підприємство не є підприємством громадського харчування і торгівлі. У такому разі при продажу продукції власного виробництва воно має право не застосовувати РРО. Це підтверджують і податківці (див. підкатегорію 109.03 БЗ).
Рекомендуємо вам також ураховувати:
1) відомості про основний вид діяльності, внесені до ЄДР (нагадаємо, що вид діяльності, зазначений у реєстраційній картці першим, вважається основним);
2) відповідність діяльності підприємства вимогам Порядку здійснення торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабміну від 15.06.2006 р. № 833.
А ось у судів точка зору ліберальніша: виходити потрібно з того, чи можна вважати суб’єкта господарювання підприємством громадського харчування і торгівлі при здійсненні конкретної розрахункової операції — тобто незалежно від того, що зазначено в установчих документах і ЄДР (див. ухвалу ВАСУ від 10.09.2012 р. у справі № К-2244/09).
Друга умова: розрахунки за операціями повинні проводитися в касах таких підприємств (установ, організацій) з оформленням касових ордерів і видачею покупцям квитанцій. Тут усе, в цілому, зрозуміло.
Таким чином, якщо ви продаєте продукцію, яку можна вважати результатом власного виробництва, і при цьому не є підприємством громадського харчування і торгівлі, то при такому продажу можете не застосовувати РРО. Головне — провести таку операцію в касі підприємства. Причому це послаблення працює:
1) і при продажах через відокремлені/структурні підрозділи*;
2) навіть у тому випадку, якщо при продажу інших товарів ви застосовуєте РРО (згодні й податківці — див. підкатегорію 109.03 БЗ).
* Щоправда, у такому разі безпечніше здавати виручку до каси підприємства, а не безпосередньо до банку. На це наштовхує формулювання п. 1 ст. 9 Закону про РРО.
І ще один нюанс. Будь-яка продукція продається, як правило, у тарі. Якщо таку тару ви продаєте окремо від продукції власного виробництва, то її продаж доведеться провести через РРО (звичайно, це не стосується випадків, коли така тара теж є продукцією власного виробництва). Якщо ж тара вже включена до ціни такої продукції, то РРО не потрібний (див. підкатегорію 109.02 БЗ). Також врахуйте: якщо тара є поворотною, причому її ознаки індивідуально визначені, то застосовувати РРО, імовірно, не потрібно — адже в цьому випадку відсутня її реалізація, а отже, і розрахункова операція.
Про все це ви можете додатково прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 57, с. 24.
