Продукція з імпортної сировини: made in Ukraine?

Ви, мабуть, уже здогадалися, про що ми будемо говорити. Кожен, хто хоча б раз складав податкову накладну (далі — ПН), стикався з її реквізитом «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» (графа 4 ПН). Нагадаємо: заповнювати його потрібно лише тоді, коли ви поставляєте підакцизний та/або імпортний товар (п. 201.1 ПКУ). При цьому практично відразу після появи цього реквізиту виникла дилема: чи заповнювати його при постачанні товарів власного виробництва, складених з імпортної сировини*? Наприклад, купили імпортні комплектуючі та склали з них обладнання (пральну машину, ПК, верстат, автомобіль), використали імпортний папір для створення рекламних буклетів, візиток тощо.

У всіх цих випадках вам потрібно використовувати принцип: якщо з імпортних товарів вироблено новий товар або такі товари зазнали достатньої обробки/переробки на митній території України, то вони вважаються вітчизняними — це означає, що вказувати у ПН їх код УКТ ЗЕД не потрібно (див. підкатегорію 101.19 БЗ). Думку податківців ми повністю поділяємо, тим більше що вона відповідає ч. 2 ст. 36 МКУ. Тепер розберемося, як застосовувати це правило.

Для цього вам потрібно скористатися нехитрим алгоритмом (ч. 4 ст. 40 МКУ).

Перший етап: спробувати застосувати до товарів правила адвалерної частки або виконання виробничих/технологічних операцій. Але майте на увазі: це можливо тільки в тому випадку, якщо такі критерії для того чи іншого товару названі в міжнародному договорі або Переліку № 1765 (п. 1 постанови Кабміну від 20.12.2006 р. № 1765).

Пріоритет має саме міжнародний договір: якщо критерії названо в ньому, то застосовувати потрібно саме їх. Наприклад, це стосується Рішення про правила визначення країни походження товарів, ратифікованого Законом України від 20.09.2001 р. № 2735-III

Так, у межах цього Рішення чай ароматизований/неароматизований вважається виготовленим у тій чи іншій країні, якщо в результаті такого виготовлення вартість усіх матеріалів, які при цьому використовуються, не перевищує 50 % ціни кінцевої продукції.

Якщо ж таких критеріїв немає, переходьте до другого етапу.

Другий етап: вам потрібно визначити, чи змінився код УКТ ЗЕД товару на рівні будь-якого з перших чотирьох символів порівняно з кодом сировини (причому повторюємо ще раз: значення мають саме чотири перші символи). Якщо змінився, товар вітчизняний (код УКТ ЗЕД у ПН наводити не потрібно), якщо ні — імпортний. Наприклад, з імпортних необроблених лісоматеріалів (код 4403 за  УКТ ЗЕД) виробляють дошки (код 4407 за УКТ ЗЕД). Як бачите, у цьому випадку дошки вважаються віт­чизняним товаром, а тому при складанні ПН код УКТ ЗЕД зазначати не потрібно.

Як визначити такий код? Зізнаємося, завдання це непросте. Робити це доведеться власними силами — орієнтуючись насамперед на Митний тариф України, затверджений Законом України від 19.09.2013 р. № 584-VII, і документи/рекомендації митників. Допомогти вам у цьому також можуть:

1) у частині імпортної сировини — відомості з митної декларації або ПН (за наявності);

2) у частині вже виготовленої продукції — торгово-промислова палата. Нагадаємо: вона надає послуги, зокрема, з визначення походження товару (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.97 р. № 671/97-ВР).

Але запам’ятайте! Існує низка операцій, які за будь-яких обставин не вважаються достатньою переробкою (ч. 6 ст. 40 МКУ). До них, зокрема, належать прості складальні операції — складання виробу за допомогою простого кріпильного матеріалу (гвинтів, болтів, гайок тощо), клепання, склеювання або монтажу готових вузлів за допомогою зварювання (окрім виготовлення складних виробів шляхом зварювання), а також інші операції, необхідні у процесі складання та не пов’язані з переробкою/обробкою товарів.

Загалом, більш-менш зрозуміло. Щоправда, універсального рецепту, який дозволив би віднести операції до простих складальних, немає. Усе залежить від конкретного технологічного циклу (якщо він вам незнайомий, обговоріть це питання з інженером — особливо з приводу зазначених вище критеріїв). Ми наведемо лише пару орієнтирів:

1) якщо автомобіль імпортний і в Україні до нього «прикручують» колеса та заправляють ПММ тощо, то вітчизняним він від цього не стає;

2) меблі, складені з готових імпортних матеріа­лів, також вважаються імпортними.

У разі постачання подібних товарів вам доведеться вказати у графі 4 ПН код УКТ ЗЕД. Причому, на нашу думку, до ПН найлогічніше вносити саме кінцевий товар з його кодом УКТ ЗЕД, а не розбивати номенклатуру на його складові (тим більше, ураховуючи їх кількість, це може виявитися дуже непростою справою). Тож, наприклад, при постачанні комп’ютера у ПН має фігурувати саме такий ПК, а не сукупність його комплектуючих: материнської плати, процесора тощо*. Разом з тим, майте на увазі: якщо ви постачаєте товар, що утворився внаслідок розібрання імпортного товару, код УКТ ЗЕД у ПН зазначати не потрібно (див. консультацію на с. 30).

Але вас також може цікавити: що буде, якщо ви припустилися помилки? Зокрема, якщо ви не вказати код УКТ ЗЕД там, де це потрібно, або зазначили його неправильно. Майте на увазі: у такому випадку основна відповідальність покладається на покупця — адже він позбавляється права на податковий кредит. Що стосується постачальника, який припустився помилки, то за це йому може загрожувати хіба що адмінштраф за ст. 163¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

висновки

• Якщо продукцію виготовлено в Україні з імпортної сировини, то для заповнення графи 4 ПН важливо визначити її «імпортність»/«вітчизняність».

• Для цього застосовуються зміна коду УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох символів та критерії, затверджені законодавством, у тому числі міжнародними договорами.

• Основним критерієм є зміна коду УКТ ЗЕД, але застосовується він тільки за неможливості застосувати інші критерії.