(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
5/10
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Жовтень , 2014/№ 83

Продукція з імпортної сировини: made in Ukraine?

Упевнені, що при купівлі товару ви, як і більшість людей, часто перевіряєте країну його походження. Із деякого часу цим займаються й багато які ПДВ-шники. Причому для них це завдання є особливо важливим — адже від того, імпортний товар чи ні, залежить порядок складання податкової накладної. І ще нічого, коли ввезений товар перебуває в обігу в незмінному вигляді. Але все стає значно «цікавішим», якщо він на території України переробляється або використовується для складання іншого товару. Як бути в такому випадку, читайте у пропонованій статті.

Ви, мабуть, уже здогадалися, про що ми будемо говорити. Кожен, хто хоча б раз складав податкову накладну (далі — ПН), стикався з її реквізитом «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» (графа 4 ПН). Нагадаємо: заповнювати його потрібно лише тоді, коли ви поставляєте підакцизний та/або імпортний товар (п. 201.1 ПКУ). При цьому практично відразу після появи цього реквізиту виникла дилема: чи заповнювати його при постачанні товарів власного виробництва, складених з імпортної сировини*? Наприклад, купили імпортні комплектуючі та склали з них обладнання (пральну машину, ПК, верстат, автомобіль), використали імпортний папір для створення рекламних буклетів, візиток тощо.

* Що стосується товарів, складених із підакцизної сировини, то тут усе більш-менш зрозуміло. Якщо новий товар є підакцизним, то при його постачанні у ПН доведеться вказати код УКТ ЗЕД. Якщо ні, то потрібно визначити, є він імпортним або вітчизняним. Як це зробити, читайте далі.

У всіх цих випадках вам потрібно використовувати принцип: якщо з імпортних товарів вироблено новий товар або такі товари зазнали достатньої обробки/переробки на митній території України, то вони вважаються вітчизняними — це означає, що вказувати у ПН їх код УКТ ЗЕД не потрібно (див. підкатегорію 101.19 БЗ). Думку податківців ми повністю поділяємо, тим більше що вона відповідає ч. 2 ст. 36 МКУ. Тепер розберемося, як застосовувати це правило.

Для цього вам потрібно скористатися нехитрим алгоритмом (ч. 4 ст. 40 МКУ).

Перший етап: спробувати застосувати до товарів правила адвалерної частки або виконання виробничих/технологічних операцій. Але майте на увазі: це можливо тільки в тому випадку, якщо такі критерії для того чи іншого товару названі в міжнародному договорі або Переліку № 1765 (п. 1 постанови Кабміну від 20.12.2006 р. № 1765).

Пріоритет має саме міжнародний договір: якщо критерії названо в ньому, то застосовувати потрібно саме їх. Наприклад, це стосується Рішення про правила визначення країни походження товарів, ратифікованого Законом України від 20.09.2001 р. № 2735-III

Так, у межах цього Рішення чай ароматизований/неароматизований вважається виготовленим у тій чи іншій країні, якщо в результаті такого виготовлення вартість усіх матеріалів, які при цьому використовуються, не перевищує 50 % ціни кінцевої продукції.

Якщо ж таких критеріїв немає, переходьте до другого етапу.

Другий етап: вам потрібно визначити, чи змінився код УКТ ЗЕД товару на рівні будь-якого з перших чотирьох символів порівняно з кодом сировини (причому повторюємо ще раз: значення мають саме чотири перші символи). Якщо змінився, товар вітчизняний (код УКТ ЗЕД у ПН наводити не потрібно), якщо ні — імпортний. Наприклад, з імпортних необроблених лісоматеріалів (код 4403 за  УКТ ЗЕД) виробляють дошки (код 4407 за УКТ ЗЕД). Як бачите, у цьому випадку дошки вважаються віт­чизняним товаром, а тому при складанні ПН код УКТ ЗЕД зазначати не потрібно.

Як визначити такий код? Зізнаємося, завдання це непросте. Робити це доведеться власними силами — орієнтуючись насамперед на Митний тариф України, затверджений Законом України від 19.09.2013 р. № 584-VII, і документи/рекомендації митників. Допомогти вам у цьому також можуть:

1) у частині імпортної сировини — відомості з митної декларації або ПН (за наявності);

2) у частині вже виготовленої продукції — торгово-промислова палата. Нагадаємо: вона надає послуги, зокрема, з визначення походження товару (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.97 р. № 671/97-ВР).

Але запам’ятайте! Існує низка операцій, які за будь-яких обставин не вважаються достатньою переробкою (ч. 6 ст. 40 МКУ). До них, зокрема, належать прості складальні операції — складання виробу за допомогою простого кріпильного матеріалу (гвинтів, болтів, гайок тощо), клепання, склеювання або монтажу готових вузлів за допомогою зварювання (окрім виготовлення складних виробів шляхом зварювання), а також інші операції, необхідні у процесі складання та не пов’язані з переробкою/обробкою товарів.

Загалом, більш-менш зрозуміло. Щоправда, універсального рецепту, який дозволив би віднести операції до простих складальних, немає. Усе залежить від конкретного технологічного циклу (якщо він вам незнайомий, обговоріть це питання з інженером — особливо з приводу зазначених вище критеріїв). Ми наведемо лише пару орієнтирів:

1) якщо автомобіль імпортний і в Україні до нього «прикручують» колеса та заправляють ПММ тощо, то вітчизняним він від цього не стає;

2) меблі, складені з готових імпортних матеріа­лів, також вважаються імпортними.

У разі постачання подібних товарів вам доведеться вказати у графі 4 ПН код УКТ ЗЕД. Причому, на нашу думку, до ПН найлогічніше вносити саме кінцевий товар з його кодом УКТ ЗЕД, а не розбивати номенклатуру на його складові (тим більше, ураховуючи їх кількість, це може виявитися дуже непростою справою). Тож, наприклад, при постачанні комп’ютера у ПН має фігурувати саме такий ПК, а не сукупність його комплектуючих: материнської плати, процесора тощо*. Разом з тим, майте на увазі: якщо ви постачаєте товар, що утворився внаслідок розібрання імпортного товару, код УКТ ЗЕД у ПН зазначати не потрібно (див. консультацію на с. 30).

* Але не виключаємо, що в місцевих податківців може бути інша думка. Це пов’язане з консультацією в підкатегорії 101.19 БЗ про те, що при постачанні товарів у комплекті в ПН потрібно розкривати кожну позицію.

 

 

Але вас також може цікавити: що буде, якщо ви припустилися помилки? Зокрема, якщо ви не вказати код УКТ ЗЕД там, де це потрібно, або зазначили його неправильно. Майте на увазі: у такому випадку основна відповідальність покладається на покупця — адже він позбавляється права на податковий кредит. Що стосується постачальника, який припустився помилки, то за це йому може загрожувати хіба що адмінштраф за ст. 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

висновки

  • Якщо продукцію виготовлено в Україні з імпортної сировини, то для заповнення графи 4 ПН важливо визначити її «імпортність»/«вітчизняність».

  • Для цього застосовуються зміна коду УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох символів та критерії, затверджені законодавством, у тому числі міжнародними договорами.

  • Основним критерієм є зміна коду УКТ ЗЕД, але застосовується він тільки за неможливості застосувати інші критерії.

продукція з імпортної сировини додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті