Завершення бартерної операції після переходу на «спрощенку»: бути чи не бути?

Ковенко Марина, податковий експерт
Підприємство на загальній системі оподаткування отримало товар від контрагента у межах бартерного договору. Чи можна закрити незавершену бартерну операцію (відвантажити товар), якщо підприємство змінило статус і стало платником єдиного податку?

Узагалі податківці, напевно, заборонятимуть завершення бартерної операції після зміни «загальносистемного» статусу на «єдиноподатний». Про це йдеться в консультації фіскалів, розміщеній у підкатегорії 108.12 БЗ, де зазначено, що юридичні особи — платники єдиного податку не мають права здійснювати бартерні операції, у тому числі погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) іншим способом ніж грошовими коштами.

Але якщо вже так вийшло, що ця операція здійснена, то відбиватися можна двома аргументами:

1) недолугим формулюванням 291.6 ПКУ, де зазначено, що платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у грошовій формі (готівковій та безготівковій). Як бачимо, заборону написано так, що платник ЄП може отримувати за відвантажений товар тільки гроші. Проте в нашій ситуації «негрошовий» розрахунок підприємство отримало на загальній системі оподаткування (а не на ЄП). Це означає, що при відвантаженні товару (уже після переходу на ЄП) ніяких заборонених розрахунків не відбувається, тому й порушення п. 291.6 ПКУ теж немає;

2) аналогією із «забороненими» операціями, оплату за якими підприємство отримувало після переходу на нову спрощену систему у 2012 році. Так-от, у той час податківці погоджувалися із завершенням таких операцій, не «злітаючи» з ЄП (див. консультацію, опубліковану в підкатегорії 108.04 БЗ, що діяла до 01.07.2012 р.).

Якщо ж підприємство не хоче сперечатися з контролюючими органами і ризикувати можливістю роботи на ЄП, то можна переукласти бартерний договір з контрагентом, за яким замість товарів підприємство-єдинник перерахує грошові кошти (у готівковій або безготівковій формі) з наступним продажем того товару, який підприємство збиралося відвантажити у межах бартерного договору. Сподіваємося, що контрагент піде в цьому питанні вам назустріч і тоді умови п. 291.6 ПКУ буде дотримано.

Що стосується податкових наслідків заміни товару на гроші, то перш ніж перейти до них, нагадаємо податковооблікові особливості бартерних операцій. Так, згідно з п. 137.1 ПКУ і ч. 4 ст. 715 ЦКУ якщо першою подією було отримання товарів у рахунок майбутнього бартерного постачання, то податковий дохід виникає на дату наступного відвантаження товарів. Так відбувається у більшості випадків, оскільки право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов’язань щодо передачі майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 4 ст. 715 ЦКУ). Це означає, що в загальному випадку прибутки за бартерною операцією підприємство зможе відобразити тільки при її закритті (тобто на дату відвантаження товару). У періоді визнання прибутків від реалізації товарів (робіт, послуг) за бартерним договором підприємство має право збільшити витрати, пов’язані з такою реалізацією, на підставі п. 138.4 ПКУ.

Виходить, що до моменту закриття бартерної операції прибутків у податковому обліку підприємства, яке працювало в той час на загальній системі оподаткування, не було. А ось витрати могли бути, якщо підприємство реалізувало цей отриманий товар.

Після переукладення договору і заміни товару на гроші (уже в періоді роботи на ЄП), жодних втрат підприємство не понесе. Але врахуйте, що отримані від контрагента гроші за відвантажений товар доведеться обкласти ЄП. Що ж до ПДВ-обліку, то тут проблем бути не повинно. Операції з постачання товарів у межах бартерного договору підлягають обкладенню ПДВ на підставі п.п. «а» п. 185.1 ПКУ. Податкові зобов’язання при здійсненні бартерних операцій виникають за загальним правилом, установленим п. 187.1 ПКУ. З урахуванням негрошової форми оплати датою виникнення податкових зобов’язань є дата відвантаження товарів, а датою виникнення права платника податків на податковий кредит, (далі — ПК) буде дата отримання товарів, підтверджена податковою накладною (п. 198.2 ПКУ). Тому в нашій ситуації податкові наслідки в частині ПДВ визначатимуться в загальному порядку. Так, за датою першої події, у нашому випадку — за датою отримання товару підприємство відобразить ПК (зрозуміло, за умови, що таке придбання пов’язане зі здійсненням оподатковуваних ПДВ постачань у межах його господарської діяльності і підтверджене податковою накладною). Надалі, після переходу на «спрощенку» та збереження статусу платника ПДВ, ніяких коригувань виконувати не доведеться. Якщо ж підприємство перейде на сплату єдиного податку без ПДВ, то в цьому випадку доведеться зробити умовне постачання за залишками товарів з «вхідним» ПК (п. 184.7 ПКУ), звичайно за умови, що підприємство не продасть ці товари до переходу на ЄП.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі