(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
8/8
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Липень , 2014/№ 53

Директор підприємства (філії) та довіреність

Директор — перша особа підприємства, тому його особа доволі відома ☺. Щоправда, така популярність поширюється, як правило, лише на власників підприємства, його працівників та деяких інших осіб. Але як про це дізнається новий контрагент? Інакше кажучи, як він дізнається про те, що підпис у договорі дійсно належить директору підприємства-контрагента? Про це та деякі інші нюанси, пов’язані з представницькими повноваженнями директора, ви зможете прочитати в цій статті.

Юрособа отримує права й обов’язки не сама по собі (упевнені, ніхто з вас не бачив, щоб юрособа стояла в черзі на подання звітності ☺), а через свої органи, які діють на підставі установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 ЦКУ). Зокрема, через директора. Нагадаємо, директор — це особа, яка втілює виконавчий орган юридичної особи або очолює його (якщо такий орган є колегіальним).

Головне завдання виконавчого органу — управляти поточною діяльністю юридичної особи

При цьому зрозуміло, що його повноваження не безрозмірні. Їх межі встановлені законодавством та/або установчими документами. Так, зокрема, виконавчий орган ТОВ або ТДВ не може мати повноважень, віднесених до виключої компетенції загальних зборів (ч. 4 ст. 145 ЦКУ), а в АТ — повноважень, віднесених до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради* (ч. 1 ст. 58 Закону про АТ). Детально про це ви могли прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 27.

* Нагадаємо, що перелік виключних повноважень загальних зборів ТОВ, ТДВ і АТ не є фіксованим. Інакше кажучи, до таких виключних повноважень можна віднести практично будь-яке питання, якщо передбачити це у статуті. У такому разі виконавчий орган за загальним правилом не має права вирішувати його.

Повноваження виконавчого органу, у тому числі й директора, можуть обмежуватися і установчими документами. Так, наприклад, шляхом уключення до статуту відповідних положень директорів обмежують щодо обсягу операцій, що здійснюються, наприклад, разово не більше 100000 грн. Крім того, часто окремі операції йому дозволяють здійснювати лише за попереднім погодженням з найвищим органом управління чи власником. Запам’ятайте це! Якщо відповідних обмежень в установчих документах не передбачити, то оскаржити дії директора (наприклад, якщо той вчинить правочин, який, на думку засновників, виходить за межі його повноважень) не вдасться. Про це див., зокрема, постанову ВГСУ від 26.01.10 р. у справі № 19/59пд, постанову ВГСУ від 06.06.2011 р. у справі № 4/133-10/20.

Чи потрібна директору довіреність?

Довіреність директору не потрібна. Це факт. Про це зазначено, зокрема, у ч. 5 ст. 65 ГКУ. У ній, нагадаємо, зазначено, що керівник без довіреності** діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади та місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юрособами та фізособами, формує адміністрацію підприємства й вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. Таке ж правило для одноосібного виконавчого органу АТ прописане в ч. 2 ст. 60 Закону про АТ. При цьому без довіреності юрособу може представляти також виконуючий обов’язки директора, але за умови, що його призначено уповноваженим органом (п. 3.3 постанови № 11) — слід розуміти, загальними зборами, власником тощо.

** У ГКУ зазначено «без доручення», але, як свідчить практика, це положення можна читати і як «без довіреності». Тим більше, що цей термін усе ще зустрічається в законодавстві.

Ви, мабуть, помітили, що зазначені правила стосуються лише одноосібного виконавчого органу. Але якщо він колегіальний… чи потрібна довіреність членам правління? Давайте подивимося:

1) для ТОВ і ТДВ ст. 62 Закону № 1576 передбачає право генерального директора діяти від імені товариства без довіреності. У ній же зазначено, що цим правом можна наділити й інших членів дирекції*. Як це зробити? У Законі № 1576 про це не сказано, але, вочевидь, наділити зазначених осіб відповідними повноваженнями можна за допомогою відповідного запису у статуті;

2) для АТ таке ж за змістом правило зафіксоване в ч. 5 ст. 59 Закону про АТ. При цьому з метою його реалізації положення про право членів колегіального виконавчого органу діяти без довіреності потрібно зафіксувати у статуті.

* Нагадуємо: дирекція — це лише одна з можливих назв виконавчого органу. Разом із ним може вживатися термін «правління» чи будь-який інший (ч. 4 ст. 99 ЦКУ). Значення це не має.

Як підтвердити повноваження/обмеження?

Зі статті на с. 4 цього номера ви вже знаєте, що одна з функцій довіреності — підтверджувати повноваження представника перед третіми особами. Але якщо її немає… як, наприклад, у цьому випадку. Як же тоді директору або члену виконавчого органу підтвердити свої повноваження?

Універсальної відповіді на це запитання немає. Вона залежить від ситуації, що потребує підтвердження таких повноважень. Ось декілька прикладів.

Підписання договору. Правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його підписано стороною/сторонами**. Причому від імені юрособи правочин підписують особи, уповноважені на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 2 ст. 207 ЦКУ). Якщо від імені юрособи виступає директор або член правління, то підтвердити його повноваження можна, зокрема, даними зі статуту, протоколом загальних зборів або наказом про призначення на посаду директора (про це також читайте далі).

** Таке ж, по суті, положення містить і ч. 3 ст. 639 ЦКУ (у частині договорів).

Але хтось може запитати: чи не буде для цього достатньо тільки видати/отримати виписку або витяг з Єдиного держреєстру

Або ж просто зайти на сайт ДП «Єдиний інформаційно-ресурсний центр» (irc.gov.ua) і перевірити, чи внесено відповідну особу до Єдиного держреєстру. Ці дані можна і потрібно використовувати, адже до Єдиного держреєстру вносяться, зокрема, відомості про осіб, які (ч. 2 ст. 17 Закону № 755):

1) обираються (призначаються) до органу управління юрособи й уповноважені представляти юридичну особу у правовідносинах із третіми особами;

2) мають право вчинювати дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

При цьому повноваження виконавчого органу, у тому числі на вчинення правочинів, можуть обмежуватися. Як правило, такі обмеження фіксують в установчих документах. Але, крім цього, ці відомості заносяться і до Єдиного держреєстру (ч. 2 ст. 17 Закону № 755). Отже, дізнатися про них ви можете в аналогічний спосіб.

От тільки майте на увазі: коли перевірятимете повноваження/обмеження особи, яка діє від імені вашого контрагента, орієнтуватися виключно на дані Єдиного держреєстру ми не рекомендуємо. Чому? Дивіться: якщо відомості, які підлягають включенню до Єдиного держреєстру, потрапили до нього, вони вважаються достовірними і можуть використовуватися у спорі з третіми особами*** (ч. 1 ст. 18 Закону № 755). І навіть якщо такі відомості виявилися недостовірними, третя особа все одно може посилатися на них у спорі як на достовірні. Зробити це така третя особа не має права лише в тому випадку, якщо вона знала або могла знати про те, що ці відомості є недостовірними
(ч. 2 ст. 18 Закон № 755).

***Зрозуміло, це правило діє доти, доки до відповідних відомостей не будуть внесені зміни.

І все б добре, якби відомості про зазначених осіб в Єдиному держреєстрі завжди відповідали дійсності

Але, на жаль, це не так. Зокрема, трапляється, що після призначення нового директора в Єдиному держреєстрі ще певний час (іноді недовгий, але в деяких випадках вельми тривалий) значаться дані «старого» директора*. Зверніть увагу: якщо в цьому періоді такий «старий» директор підпише договір від імені юрособи, оскаржити його з урахуванням зазначених вище положень Закону № 755 буде не можна. Це підтверджує і судова практика (див. постанову ВГСУ від 20.07.2013 р. у справі № 5016/2913/2012(8/114)). Такий підхід максимально захищає права сторони, з якою такий директор підписав договір. От тільки спорів із контрагентом, якого представляв такий директор, в цьому випадку навряд чи вийде уникнути. Але чи потрібно це, якщо для запобігання їм достатньо всього лише подивитися, зокрема, на дані статуту?

* Із цією проблемою ви могли ознайомитися у статті, присвяченій нюансам звільнення директорів, у тематичному номері газети «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 27, с. 14.

І ще одна порада. Якщо особа підтверджує свої повноваження/обмеження даними зі статуту, протоколом загальних зборів або наказом про призначення директора, краще, щоб ці відомості відповідали даним з Єдиного держреєстру. Це зумовлене судовою практикою, яка визнає дійсність повноважень директора тільки після реєстрації відповідних даних в Єдиному держреєстрі (див. постанову ВГСУ від 16.11.2011 р. у справі № 9/516). На нашу думку, такий підхід є помилковим (адже, як ми вже говорили, якщо відомості, які підлягають внесенню до ЄДР, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати про ці відомості), але, на жаль, його варто брати до уваги.

Подання позову. Щоб підтвердити повноваження представника в суді, потрібно орієнтуватися, головним чином, на правила, установлені процесуальним законодавством. Річ у тім, що кожен процесуальний кодекс містить свої конкретні вимоги. Так, якщо ви судитеся з податківцями чи іншими суб’єктами владних повноважень, то повноваження директора або члена правління (як представника юрособи) потрібно підтвердити документами про обійману ними посаду (ч. 2 ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV). Зокрема, таким документом може бути витяг/виписка зі статуту, протокол загальних зборів або наказ про призначення на посаду. В аналогічному порядку потрібно підтверджувати повноваження і тоді, коли ви судитеся зі своїми контрагентами — суб’єктами господарювання (ст. 28 Господарського процесуального кодексу України від 06.11.91 р. № 1798-XII).

Подання документів держреєстратору. Про те, чим підтверджувати повноваження особи в цьому випадку, розповість Закон № 755. Наприклад, якщо документи, пов’язані з ліквідацією юрособи, подає особа, яка за даними Єдиного держреєстру має право вчиняти правочини від імені юрособи без довіреності (тобто, зокрема, директор або член правління), то в цьому випадку держреєстратору достатньо пред’явити паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця.

Чи може директор видати довіреність?

Як ми вже говорили, директор є представником юридичної особи. У зв’язку з цим у межах такого представництва він за загальним правилом повинен діяти особисто (ч. 1 ст. 240 ЦКУ). Але чи може він видати довіреність? Звісно! Проте пам’ятайте при цьому про декілька нюансів:

1) видача/скасування довіреності — це правочин, тобто, великою мірою, частина поточної діяльності юридичної особи. Це означає, що окрема фіксація в установчих документах цього права не потрібна (видача/скасування довіреності відбувається в межах поточної діяльності). Зробити це варто тільки в тому випадку, якщо загальні збори/інший уповноважений орган планують обмежити директора щодо цього права;

2) довіреність, яку видає директор юрособи, не є передорученням. Річ у тім, що він діє безпосередньо від імені юрособи (інакше кажучи, в особі директора діє власне юрособа), тому нічого не передоручає**. Як результат довіреність, складену директором, посвідчувати у нотаріуса не потрібно (хіба що довіреність видана на вчинення правочину, який потребує такого посвідчення, — ч. 1 ст. 245 ЦКУ). Із формою такої довіреності ви можете ознайомитися у статті на с. 12 цього номера;

3) при видачі довіреності директор не може передати повноважень більше, ніж є в нього. Це випливає, зокрема, із ч. 3 ст. 92 ЦКУ. Нагадаємо: вона передбачає, що орган/особа, що діє від імені юрособи на підставі закону або установчих документів, зобов’язаний не перевищувати своїх повноважень;

4) особа, яка одержала довіреність від директора, діє від імені юрособи (ч. 1 ст. 239 ЦКУ), а не такого директора. Тобто правочини, вчинені такою особою, створюють, змінюють або припиняють права та обов’язки саме для юрособи, а не директора.

** Більше того, про це свідчить і п. 5.1 гл. 4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін’юсту від 22.02.2012 р. № 296/5 (річ у тім, що в цьому випадку директор не зміг би надати нотаріусу основну довіреність).

Усе це справедливо і при видачі довіреності директору відокремленого підрозділу — філії або представництва*. Нагадаємо: такі особи призначаються юридичною особою і діють на підставі довіреності (ч. 4 ст. 95 ЦКУ). Таку довіреність видає юридична особа. Підставою для цього є акт органу юридичної особи (зокрема, положення про філію/представництво або установчі документи).

* Не плутайте їх зі структурними підрозділами! З відмінностями між ними ви могли ознайомитися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 74, с. 4.

Директор відокремленого підрозділу, і особливо філії, як правило, наділяється широким обсягом прав (найчастіше, йому видається генеральна довіреність). Усе залежить від обсягу прав, які юрособа вирішила передати філії або представництву (вони, як правило, фіксуються в положенні про такі відокремлені підрозділи — ч. 4 ст. 64 ГКУ).

Але залишилося ще одне запитання. Чи може директор відокремленого підрозділу, у свою чергу, теж видати довіреність? Так, може, але майте на увазі:

1) він не повинен виходити за межі наданих йому повноважень;

2) довіреність, яку видає директор відокремленого підрозділу, як правило, підпадає під вимоги передоручення. Зокрема, вона має бути нота­ріально посвідчена (ч. 2 ст. 245 ЦКУ). Уникнути передоручення та як наслідок нотаріального посвідчення вдасться тільки в тому випадку, якщо право директора відокремленого підрозділу видавати довіреність зафіксувати в установчих документах.

висновки

  • Директор підприємства є представником юрособи. При цьому в межах своїх повноважень він діє без довіреності. Члени правління також можуть наділятися цим правом.

  • Директор може підтвердити свої повноваження, зокрема, даними зі статуту або відомостями з Єдиного держреєстру.

  • При перевірці повноважень директора вашого контрагента не обмежуйтеся лише даними з Єдиного держреєстру. Радимо вам також подивитись на статут.

  • Якщо директор юрособи видає довіреність, то це не є передорученням. Отже, посвідчувати її нотаріально не потрібно (якщо для цього немає інших підстав).

Довіреність додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
8/8
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті