(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
8/8
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Липень , 2014/№ 53

Складаємо довіреність — дотримуємося форми

Якщо ви дочитали номер до цього місця, то у вас вже повинна була сформуватися думка про довіреність як про дуже серйозний документ. При цьому за загальним правилом чим серйозніше документ, тим суворіші вимоги до його оформлення. Чи працює це правило у випадку з довіреністю? І так, і ні… Якщо говорити про обов’язкові реквізити, то їх у ній не так багато. Але загалом до її змісту (у тому числі, до опису дій, що доручаються) потрібно поставитися дуже уважно. Що стосується нотаріального посвідчення, то тут все, головним чином, залежить від суті правочину, що доручається. Про все це ви зможете прочитати в цій статті.

Ви, мабуть, уже запам’ятали, що видача/скасування довіреності — це односторонній правочин (див. узагальнення ВСУ від 24.11.2008 р.). А отже, і вимоги до нього висуваються відповідні. Нагадаємо: загальні вимоги до правочинів містяться у  ст. 203 ЦКУ. Давайте розглянемо головні з них.

Вимоги до форми довіреності

У ч. 4 ст. 203 ЦКУ зазначено, що правочин (у цьому випадку довіреність) має вчинятися у формі, передбаченій законом. Загальні вимоги до форми довіреності названі у гл. 17 ЦКУ «Представництво». Розглянемо їх у розрізі декількох питань.

Чи може довіреність бути усною? Щоб відповісти, достатньо пригадати визначення довіреності. Це письмовий документ, який видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами (ч. 3 ст. 244 ЦКУ). Ось, власне, і відповідь. Із цим солідарний і Мін’юст (див. лист Мін’юсту від 13.01.2011 р. № 7-0-2-11-19). Причому майте на увазі: цей підхід справедливий для довіреності, складеної не тільки юрособами, а й фізособами. У тому числі, це стосується довіреності на одержання ТМЦ.

Якщо ж хтось ще сумнівається, то пропонуємо пригадати основне призначення довіреності. Воно полягає в тому, щоб підтверджувати повноваження представника. Без письмової форми цього не зробити, а отже, і сенс довіреності буде втрачено. При цьому цікаво, що в цьому випадку письмова форма може означати як традиційну паперову форму, так і електронну (ч. 1 ст. 207 ЦКУ).

Чи потрібно посвідчувати довіреність у нотаріуса? Для відповіді на це запитання потрібно пригадати головне правило:

форма довіреності повинна відповідати формі, в якій згідно із законом має вчинятися правочин (ч. 1 ст. 245 ЦКУ)

Простіше кажучи, якщо довіреність видається на вчинення правочину, який:

1) не потребує нотаріального посвідчення, то і довіреність не потрібно посвідчувати;

2) потребує за законом нотаріального посвідчення, то і довіреність доведеться нотаріально посвідчити. Наприклад, це знадобиться при видачі довіреності на купівлю/продаж нерухомості.

Але майте на увазі при цьому декілька нюансів.

По-перше, якщо закон не передбачає обов’язкового нотаріального посвідчення правочину, але сторони самі домовилися про це, то довіреність на його вчинення, узагалі-то, посвідчувати у нотаріуса не потрібно*. Водночас Мін’юст виступає проти: він вважає, що і в цьому випадку нотаріальне посвідчення є обов’язковим (див. роз’яснення за адресою http://www.minjust.gov.ua/20083).

* Цей висновок випливає з формулювання ч. 1 ст. 245 ЦКУ: адже вона прив’язується до форми правочину, встановленої законом.

По-друге, зазначений вище висновок не викликає сумнівів при видачі разової довіреності, коли зміст конкретного правочину загалом відомий. Але якщо, наприклад, довіреність генеральна (зокрема, довіреність, видана директору філії)? Адже на підставі її можна вчиняти різні правочини, зміст яких, як і необхідність їх посвідчення у нотаріуса, заздалегідь визначити дуже складно. Нотаріально посвідчувати довіреність у цьому випадку не обов’язково. Але майте на увазі: без такого посвідчення представник не має права вчиняти правочини, які потребують нотаріального посвідчення. Бо тоді порушуватиметься вимога ч. 1 ст. 245 ЦКУ.

По-третє, закон може передбачати й інші випадки, у яких довіреність доведеться посвідчувати в нотаріуса. Зокрема, це стосується довіреності, виданої в порядку передоручення* (ч. 2 ст. 240 ЦКУ). Що таке передоручення? Нагадаємо, що за загальним правилом представник зобов’язаний вчинити правочин особисто. Разом із тим, за необхідності він може передати свої повноваження повністю або частково іншій особі. Це і є передорученням. Щоправда, така можливість має бути передбачена договором між представником та особою, яку він представляє (або ж представник змушений до цього з метою захисту інтересів такої особи), або законом. Крім того, така можливість може бути прописана і в самій довіреності (ст. 58 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.93 р. № 3425-XII, п. 5.1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мін’юсту від 22.02.2010 р. № 296/5). Зверніть увагу: при поданні довіреності в порядку передоручення нотаріусу він перевірить наявність зазначених вище обставин. Якщо ви не зможете їх підтвердити, довіреність він не посвідчить.

* Крім довіреностей на одержання зарплати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо).

По-четверте, у випадках, перелічених у ст. 245 ЦКУ, функції нотаріуса може виконувати інша особа. Що це за випадки?

Ситуації, які припускають посвідчення довіреності іншою особою (не нотаріусом)

№ з/п

Довіреність

Хто може посвідчити замість нотаріуса

1

2

3

1

Довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з’єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також довіреність працівника, члена його сім’ї і члена сім’ї військовослужбовця

Командир (начальник) відповідної частини, з’єднання, установи або закладу

2

Довіреність особи, яка утримується в установі виконання покарань або слідчому ізоляторі

Начальник установи виконання покарань або слідчого ізолятора

3

Довіреність особи, яка проживає в населеному пункті, де немає нотаріусів (крім довіреності на право розпорядження нерухомим майном, довіреності на управління та розпоряджання корпоративними правами і довіреності на користування та розпоряджання транспортними засобами)

Уповноважена на це посадова особа органу місцевого самоврядування

4

Довіреність суб’єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якого прийняте рішення про надання такої допомоги

Посадова особа органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги

5

Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо)

Посадова особа організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за його місцем проживання

6

Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах

Реєстратор, депозитарій, зберігач*

* ЦКУ при цьому прямо зазначає, що, крім таких осіб, зазначену довіреність може посвідчити також нотаріус чи інша посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, або в іншому порядку, передбаченому законодавством

 

 

Наочно вимоги до нотаріального посвідчення довіреності можна зобразити таким чином:

Чи є в довіреності обов’язкові реквізити?

Головне, що вам потрібно запам’ятати, — у довіреності повинні обов’язково міститися:

1) дата її видачі (ч. 3 ст. 247 ЦКУ). Ці дані дозволяють установити, з якого моменту представник набуває відповідних повноважень. Зверніть увагу: якщо їх упустити, довіреність буде нікчемною! Як результат дії представника в такому разі не спричинюють наслідків для особи, яка видала таку довіреність;

2) підпис особи, яка видає довіреність (а для юрособи також і печатка — див. далі). Це зумовлене тим, що правочин вважається вчиненим у письмовій формі тільки тоді, коли його підписано стороною/сторонами (ч. 2 ст. 207 ЦКУ).

Чи є в довіреності інші реквізити? Так, є.

По-перше, це реквізити, які хоча й не названі прямо в ЦКУ, але присутність яких у будь-якій довіреності є логічною. Так, це П. І. Б. або повне найменування юрособи, місце проживання або місцезнаходження юрособи — як представника, так і особи, яку представляють. За необхідності до довіреності можна включити найменування посад сторін*. Що стосується паспортних даних, то їх зазначати не обов’язково (див. роз’яснення Мін’юсту за адресою http://www.minjust.gov.ua/20083).

* Мін’юст також вказує на необхідність зазначення в довіреності місця її складання/підписання. Але, вважаємо, це не настільки важливо.

Крім того, у довіреності варто прописати суть повноважень представника. Причому зробити це потрібно максимально чітко, за можливості уникаючи неточностей і загальних формулювань. Адже за допомогою цього документа представник повинен довести третій особі, що має достатньо прав для вчинення конкретного правочину. Важливість цього елемента не можна недооцінювати. Якщо в майбутньому виявиться, що представник прав на вчинення цього правочину не мав, його можуть визнати недійсним (про це також читайте далі і на с. 17 цього номера). По-друге, це реквізити, наявності яких для довіреності на окремі правочини вимагає закон. Так, наприклад, договір дарування від імені дарувальника може укласти його представник. При цьому, якщо в довіреності на його укладення буде відсутнє ім’я обдаровуваного, така довіреність буде нікчемною (ч. 4 ст. 720 ЦКУ).

По-третє, це необов’язкові реквізити. До них належить строк довіреності. Якщо його не прописати, то довіреність буде дійсною до припинення її дії (ч. 1 ст. 247 ЦКУ). Підстави для такого припинення перелічені у ст. 248 ЦКУ. Це, зокрема, скасування довіреності особою, яка її видала, припинення юр­особи, яка її видала, тощо. При цьому пам’ятайте: у довіреності, яка видається в порядку передоручення, строк не може перевищувати строк основ­ної довіреності, на підставі якої вона видана (ч. 2 ст. 247 ЦКУ). До речі, це обмеження призводить до неможливості передоручення безстрокової довіреності (див. лист Головного управління юстиції у м. Києві від 12.06.2007 р. № 1).

Окремо при цьому стоїть довіреність на одержання ТМЦ. Чому? Є декілька причин:

1) правила її складання і видачі прописані в Інструкції № 99 (там же міститься і форма такої довіреності). При цьому нагадаємо: заборонено видавати такі довіреності, якщо вони частково або повністю не заповнені, не мають зразків підписів посадових осіб, на ім’я яких вони виписані. Також заборонено видавати ТМЦ за такими довіреностями, якщо вони заповнені з порушенням установленого порядку або не містять усіх реквізитів. Причому порушенням установленого порядку можна вважати і наявність у довіреності виправлень/помарок (див. лист Мінфіну від 17.07.2007 р. № 31-34000-30-27/14518). Водночас спосіб запов­нення довіреності на сьогодні вже не важливий: зокрема, довіреність на одержання ТМЦ може бути заповнена частково друкованим способом, а частково — кульковою ручкою (див. лист Мінфіну від 27.07.2009 р. № 31-34000-10-10/20370);

2) чиновники і суди вважають таку довіреність первинним документом (див. статтю на с. 4 цього номера). Унаслідок цього, до неї висуваються вимоги, зокрема, щодо наявності обов’язкових реквізитів, передбачених ч. 2 ст. 9 Закону № 996 і п. 2.4 Положення № 88. Водночас, нагадаємо, ми з таким підходом категорично не згодні.

Інші вимоги до видачі довіреності

Як ми вже говорили, загальні вимоги до правочинів, у тому числі довіреностей, названі у ст. 203 ЦКУ. Майте на увазі: вони висуваються не тільки до форми. Нагадаємо основні з них:

1) особа, яка вчиняє правочин (у цьому випадку видає/скасовує довіреність), повинна володіти потрібним обсягом дієздатності. Інакше кажучи, така особа повинна мати право на видачу довіреності. Із цим питанням ви могли ознайомитися у статтях на с. 4 і 8 цього номера;

2) зміст правочину не може суперечити ЦКУ, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. При цьому майте на увазі: по-перше, це правило повинне стосуватися не лише самої по собі видачі довіреності, але й правочину, що доручається представнику. По-друге, правочин не повинен суперечити й іншим нормативним актам (тобто не лише актам цивільного законодавства). На це свого часу вказав ВСУ (див. п. 2 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 р. № 9);

3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених нею.

Із цими умовами ви могли ознайомитися, зокрема, у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 72, с. 38.

Які вимоги до довіреності юрособи?

У цьому випадку працюють загальні правила, з якими ви ознайомилися вище (у тому числі, у частині нотаріального посвідчення). Але є і декілька спеціальних вимог.

По-перше, таку довіреність повинен видати орган/особа, уповноважений на це установчими документами. Що це за орган? Як правило, це виконавчий орган юридичної особи, адже саме він здійснює управління його поточною діяльністю згідно із законом та установчими документами. Це ж стосується і членів колегіального виконавчого органу, якщо згідно з установчими документами вони мають право діяти від імені юрособи без довіренос­ті (читайте про це у статті на с. 8 цього номера).

По-друге, довіреність від імені юрособи повинна скріплюватися печаткою

При цьому нагадаємо, що восени цього року використання печаток, у тому числі в частині довіреності, перестане бути обов’язковим (читайте про це в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 40, с. 16).

По-третє, якщо довіреність видає директор відокремленого підрозділу в порядку передоручення, вона має бути нотаріально посвідчена. Винятком при цьому може бути ситуація, якщо право директора такого підрозділу видавати довіреність зафіксоване в установчих документах юрособи. У цьому випадку її видача не вважатиметься передорученням, тому посвідчувати її в нотаріуса не доведеться.

Якщо форму не дотримано…

Універсальної відповіді, яка б підійшла для всіх ситуацій, немає. Наслідки залежно від конкретного порушення можуть бути різними. Давайте подивимося на деякі з них (не забуваючи про те, що ми все-таки говоримо про правочин):

1) нікчемність довіреності. Нагадаємо: нікчемний правочин не породжує правових наслідків із моменту його вчинення. При цьому рішення суду для цього не потрібне (ч. 2 ст. 215 ЦКУ). Це означає, що правочини, вчинені таким представником за цією довіреністю (у тому числі укладені ним договори) можна буде визнати недійсними у судовому порядку. Цей наслідок настає, головним чином, у двох випадках. По-перше, якщо довіреність не посвідчена нота­ріально, всупереч обов’язковості такого посвідчення (ч. 1 ст. 219 ЦКУ). У такому разі вона може бути визнана дійсною судом, якщо він установить, що видача довіреності відповідала волі особи, а нотаріальному посвідченню перешкоджала обставина, яка не залежала від волі такої особи. По-друге, у випадках, установлених законом. Наприклад, якщо в довіреності відсутня дата її видачі або в довіреності на операцію дарування відсутнє ім’я обдаровуваного (про це ви могли прочитати вище);

2) недійсність довіреності. Такі правочини також не породжують наслідків (тобто наслідки, за великим рахунком, ті самі), але, на відміну від нікчемних, у цьому випадку потрібне рішення суду (ч. 3 ст. 215 ЦКУ). До речі, це стосується і правочинів, вчинених таким представником. Що стосується підстав, то ними є порушення вимог до вчинення правочинів, передбачених ст. 203 ЦКУ.

Осібно стоїть відповідальність за порушення правил використання довіреності на одержання ТМЦ. Про неї див. статтю на с. 19.

висновки

  • Довіреність повинна складатися у письмовій формі. Але в деяких випадках її потрібно посвідчувати у нотаріуса.

  • У довіреності обов’язково повинна міститися дата її видачі. В іншому разі вона буде нікчемною.

  • Довіреність юрособи складається уповноваженим на це органом/особою. При цьому вона повинна скріплюватися відповідною печаткою.

  • Якщо форму довіреності не дотримано, це може призвести до її нікчемності або недійсності (за рішенням суду).

довіреність додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
8/8
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті