Якщо представник перебрав міру… (перевищення повноважень)

СМЕРДОВ ВІТАЛІЙ
У представницьких відносинах далеко не завжди все відбувається «гладко». Так, іноді з тих чи інших причин представники перевищують свої повноваження. Чи спричинюють такі дії наслідки для особи, яку представляють? Про це ви зможете дізнатися з цієї статті.

Перевищення повноважень

За загальним правилом представник повинен діяти в межах наданих йому повноважень. Це і зрозуміло — адже його дії безпосередньо впливають на права та обов’язки особи, яку він представляє (ч. 1 ст. 239 ЦКУ). Але це, радше, ідеальний варіант. Річ у тім, що часто з тих чи інших причин, у тому числі, ненавмисно*, представники перевищують свої повноваження (кількісно, якісно чи іншим чином). Що це означає? Найпростіший приклад кількісного перевищення: представник мав право вчинити правочин на суму не більше 10000 грн., проте перевищив її. Що стосується якісного перевищення: то, припустимо, ви доручили представнику придбати зимові шини, а він купив літні ☺.

* До речі, саме тому межі повноважень представника потрібно прописувати (зокрема, у довіреності, установчих документах, договорі доручення) якомога чіткіше.

Якими є наслідки такого перевищення? Запам’ятайте головне правило: правочин, вчинений представником із перевищенням повноважень, створює, змінює або припиняє права і обов’язки особи, яку він представляє, тільки в тому випадку, якщо така особа його потім схвалить.

Отже, якщо схвалення є, такий правочин вважатиметься дійсним

Але запитання: як же його схвалити? Зробити це можна лише активними діями (принцип мовчазної згоди тут не працює). А саме:

1) у письмовій формі (у тому числі, у формі електронного документа);

2) у формі дій, які свідчать про схвалення (їх ще називають конклюдентними діями). Вони можуть виражатися, зокрема, у прийнятті виконання правочину, перерахуванні платежу іншій стороні, підписанні товаророзпорядчих документів тощо. Крім того, це може бути письмове звернення (лист, телеграма тощо) особи до сторони правочину або до її представника. Про це читайте в п. 3.4 постанови № 11.

Період часу, протягом якого потрібно надати таке схвалення, нічим не обмежено. Але з цим краще не зволікати. Тим більше, що тут є заінтересованість не лише представника, а й особи, яку він представляє. Річ у тім, що на права та обов’язки останнього такий правочин вплине з дати його вчинення, а не схвалення (ч. 2 ст. 241 ЦКУ). Наприклад, якщо 24 червня 2014 року ви схвалите правочин представника, який він вчинив 5 травня, відповідні права та обов’язки у вас виникнуть уже з 5 травня.

А якщо правочин не було схвалено? Про це ЦКУ умовчує. Якщо виходити лише з ч. 1 ст. 241 ЦКУ, він у такому разі взагалі не повинен породжувати правових наслідків для особи, яку представляють (адже умовою для цього є згадане схвалення). Але цього замало. Річ у тім, що в такому разі представник уже вчинив правочин (зокрема, уклав договір). Крім того, він уже міг передати/отримати відповідні суми або майно. Щоб виправити ситуацію, такий правочин доведеться визнати недійсним**. При цьому майте на увазі: по-перше, зробити це вдасться тільки через суд (ч. 3 ст. 215 ЦКУ). Підставою може бути порушення умови про дієздатність особи, яка вчинила правочин, або ж суперечність його змісту законодавству (ч. 1, 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦКУ). Можливість визнання подібних договорів недійсними підтверджує і судова практика (див., зокрема, рішення ВСУ від 08.09.2010 р. у справі № 6-11158св10). По-друге, суд цілком може визнати недійсною тільки частину правочину — якщо точніше, ту, в якій представник перевищив повноваження. Це пов’язане з тим, що недійсність окремої частини правочину не призводить до недійсності інших його частин і правочину в цілому (якщо можна припустити, що правочин би вчинили і без включення до нього недійсної частини). Наприклад, якщо представнику було доручено придбати 100 одиниць товару, а він купив 150, то недійсною в цьому випадку необхідно визнати тільки частину правочину — в сумі, що відповідає 50 одиницям товару.

** Водночас, майте на увазі: після того, як ви схвалите правочин, визнати його недійсним уже не вдасться (див. п. 3.4 постанови № 11).

Після того, як суд визнає правочин недійсним, ви зможете повернути майно — відповідні положення передбачені ч. 1 ст. 216 ЦКУ.

Без повноважень

Але, припустимо, в особи взагалі не було повноважень на представництво. Наприклад, довіреність, видану представнику, скасовано (ст. 249 ЦКУ), він про це знав або міг дізнатися*, але відповідні дії продовжував вчинювати. Як бути в такому разі?

* Річ у тім, що права і обов’язки щодо третіх осіб, які виникли до того, як представник дізнався або міг дізнатися про скасування довіреності, дійсні для особи, яка видала довіреність. Із цього правила є один виняток: якщо сама третя особа знала або могла дізнатися, що таку довіреність уже скасували.

Вважаємо, що норми про перевищення повноважень тут не працюють (адже на момент учинення дій повноважень в особи взагалі не було).

На нашу думку, тут логічніше говорити про те, що правочин від імені іншої особи взагалі не було укладено

Тобто він первісно не повинен породжувати наслідків для іншої особи, яку нібито представляють. Причому для цього навіть до суду звертатися не потрібно. Зробити це доведеться хіба що у випадку, якщо в результаті такого псевдоправочину ваше майно опиниться в іншої особи і вона відмовиться його повертати. У цьому випадку потрібно наполягати на тому, що таке майно є безпідставно отриманим (ст. 1212 ЦКУ).

Але є ще одна ситуація, коли особа могла діяти у ваших інтересах без відповідних повноважень. Так, якщо особа вважала, що вашим майновим інтересам загрожує небезпека настання несприятливих наслідків, вона має право без доручення вчинити дії, спрямовані на відвернення, усунення або зменшення таких наслідків (ч. 1 ст. 1158 ЦКУ).

Якщо ви потім такий правочин схвалите, він відповідним чином вплине на ваші права та обов’язки (у цьому випадку до відносин застосовуються норми про договір доручення). Причому зверніть увагу: з моменту його вчинення, а не схвалення. Щодо власне схвалення, то воно здійснюється так само, як і у випадку, розглянутому вище (п. 3.4 постанови № 11). І ще одне: у цьому випадку особа, яка вчинила зазначені дії, має право вимагати відшкодування фактично здійснених витрат. Але тільки в разі, якщо такі дії були виправданими і особа, яка їх вчинила, повідомила про це за першої нагоди.

висновки

  • Якщо представник перевищив повноваження і ви схвалили це (активними діями), то правочин, вчинений ним, вважатиметься дійсним.

  • Якщо представник перевищив повноваження і ви не схвалили це, то правочин, вчинений ним, можна визнати недійсним (у частині такого перевищення).

  • Якщо особа взагалі діяла без повноважень, то, вважаємо, її дії не повинні породжувати для вас наслідків (її правочини від вашого імені повинні вважатися неукладеними).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі