Платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (далі — хмелезбір) є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності і підпорядкування, які реалізують алкогольні напої та пиво (п.п. 1.1 п. 16 підрозд. 10 розд. XX ПКУ) в:
1) оптово-роздрібній торговельній мережі;
2) мережі громадського харчування.
Об’єктом обкладення збором є виручка — товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі (п.п. 1.3 п. 16 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Розбитий працівником алкоголь не братиме участі в товарообороті, за нього підприємство не отримає виручку.
Немає виручки, відповідно, немає об’єкта обкладення «хмільним» збором
Розбитий алкоголь підлягає списанню. І діяти тут потрібно за аналогією із ситуацією, коли товар стає непридатним до продажу внаслідок закінчення строку його придатності.
За роз’ясненнями податківців, після закінчення строку придатності алкогольних напоїв та пива така продукція не підлягає реалізації і має бути списана на підставі протоколу, складеного за результатами інвентаризації. При цьому вартість алкогольних напоїв та пива в разі вилучення з реалізації та списання власником об’єктом обкладення хмелезбором не є (див. підкатегорію 118.02 БЗ).
Згідно зі ст. 5 Закону № 1393 неякісна й небезпечна продукція вилучається з обігу. Вилучення здійснює власник за своїм рішенням або за рішенням спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.
Зверніть увагу! Представники органів доходів і зборів не беруть участі при списанні суб’єктом господарювання — оптовим/роздрібним торговцем алкогольними напоями в разі їх знищення або псування (див. підкатегорію 115.05 БЗ).
Отримавши компенсацію (відшкодування шкоди) від «незграбного» працівника, вважати її виручкою й обкладати хмелезбором не потрібно. Адже ці гроші мають зовсім іншу природу — компенсація суми шкоди не є продажем, розбиті пляшки ніколи не будуть реалізовані. Товарообороту не відбудеться.
