(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 87
  • № 86
  • № 85
  • № 84
  • № 83
  • № 82
  • № 81
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
9/17
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Листопад , 2014/№ 88

Обліковуємо повне (часткове) руйнування нерухомості


«Ламати — не будувати»

Причини руйнувань можуть бути різними: глобальна перебудова, пожежа, повінь, інші стихійні лиха, врешті-решт, старіння самого майна. Проте ніяк не хочеться вірити, що в нашій гостинній, миролюбній, неконфліктній, привітній країні причиною руйнувань останнім часом може стати… вибух, снаряд чи якийсь інший засіб знищення, що завдає невиправної шкоди. Та все ж якщо, на жаль, так сталося, про те, що робити із заподіяними руйнуваннями, поговоримо у статті.

Зіткнувшись із руйнуваннями, доведеться провести низку заходів: оглянути об’єкт, оцінити збиток і ступінь пошкоджень, що виникли, визначити можливість подальшої (наприклад, часткової) експлуатації об’єкта, задокументувати, що сталося. Якщо руйнування масштабні і значні, то може бути прийняте рішення про ліквідацію (часткову ліквідацію) нерухомого об’єкта. Такі операції знаходять відповідне відображення в бухгалтерському та податковому обліку. Якщо ж об’єкт підлягає відновленню, супутні витрати обліковують як витрати на ремонти/поліпшення об’єкта основних засобів.

Тепер давайте всі ці моменти розберемо детальніше.

Документальне оформлення руйнувань

Питаннями ліквідації основних засобів (ОЗ) на підприємстві займається створена за наказом керівника постійно діюча комісія (п. 41 Методрекомендацій № 561). До її складу зазвичай входять: головний інженер або заступник керівника підприємства (голова комісії), начальник відповідного структурного підрозділу, головний бухгалтер або його заступник, а також особа, на яку покладено відповідальність за збереження основних засобів.

При першій же нагоді комісія оглядає зруйнований об’єкт, виявляє його придатність/непридатність до подальшого відновлення (неможливість або неефективність відновлювального ремонту), установлює причини, обставини та осіб, винних у руйнуванні об’єкта, визначає можливість отримання та використання ТМЦ від розбирання об’єкта, здійснює їх оцінку.

При значних руйнуваннях і неможливості (недоцільності) подальшого відновлення об’єкта може бути прийняте рішення про його списання (ліквідацію)

У такому разі за результатами огляду комісія складає Акт списання основних засобів (типової форми № ОЗ-3, затвердженої наказом Мінстату України від 29.12.95 р. № 352, або типової форми № ОЗ-3 (бюджет), затвердженої спільним наказом Держкомстату та Головного управління Держказначейства України від 02.12.97 р. № 125/70 — для установ та організацій, що утримуються за рахунок бюджетних коштів). Майте на увазі: акт оформляють, як при повному, так і при частковому списанні об’єкта.

Як правило, акт містить висновок комісії про те, що подальша експлуатація об’єкта (або його частини) за первісним призначенням неможлива, з поясненням підстав для цього визнання (руйнування внаслідок старіння, пожежі, вибуху, артобстрілу, авіаудару тощо).

При списанні основних засобів через аварію, стихійного лиха до акта додають копію акта аварії та зазначають обставини стихійного лиха (п. 42 Методрекомендацій № 561). Також до акта можуть додаватися висновки відповідних служб (пожежної інспекції, архітектурно-будівельної інспекції тощо) та інших державних органів, які підтверджують, що сталося.

Нагадаємо також, що списання об’єктів держмайна можливе тільки після прийняття суб’єктом управління рішення про надання згоди на списання (п. 5 Порядку № 1314).

Оформлений акт підписується членами комісії, головним бухгалтером і затверджується керівником підприємства. Він складається у двох примірниках. Перший примірник передається до бухгалтерії. Другий — залишається в особи, відповідальної за збереження основних засобів і є підставою для здавання на склад ТМЦ та інших відходів (матеріалів, металобрухту тощо), що залишилися після ліквідації об’єкта.

До акта списання основних засобів додають інвентарну картку обліку основних засобів (типової форми № ОЗ-6). У ній роблять відповідні записи про вибуття об’єкта. Також уносять зміни до опису інвентарних карток з обліку основних засобів (типової форми № ОЗ-7), картку обліку руху основних засобів (типової форми № ОЗ-8) та інвентарний список основних засобів (типової форми № ОЗ-9).

Як правило, слідом за цим видається наказ керівника підприємства про виведення (часткове виведення) об’єкта основних засобів з експлуатації (п. 146.18 ПКУ).

Таким чином, усю процедуру прийняття рішення про ліквідацію (списання) об’єкта можна представити так (див. рис. на с. 19).

 

 

Отже, залежно від ступеня руйнувань, що виникли, може бути прийняте рішення про повну або часткову ліквідацію об’єкта. На кожному з цих випадків зупинимося окремо.

Повна ліквідація об’єкта ОЗ

У такому разі в обліку операції відображають як звичайну ліквідацію об’єкта основних засобів.

Бухгалтерський облік. Якщо зруйнований об’єкт більше не відповідає критеріям активу, то його списують з балансу (п. 33 П(С)БО 7).

При списанні (ліквідації) об’єкта ОЗ його залишкова вартість (тобто різниця між його первісною вартістю та сумою нарахованої амортизації, п. 4 П(С)БО 7) у бухгалтерському обліку відноситься на інші витрати (Дт 976, п. 29 П(С)БО 16).

Амортизацію припиняють нараховувати з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів. А в разі нарахування амортизації виробничим методом, — з дня, наступного за днем вибуття об’єкта (п29 П(С)БО 7).

Податок на прибуток. У податковому обліку при списанні основних засобів керуються «ліквідаційним» п. 146.16 ПКУ. Норми цього пункту поширюються на випадки ліквідації ОЗ за рішенням платника або коли ОЗ (їх частина) зруйновані, викрадені або підлягають ліквідації з не залежних від платника причин, або якщо в результаті загрози чи неминучості їх заміни, руйнування або ліквідації платник змушений відмовитися від використання таких ОЗ. У таких випадках

у періоді ліквідації платник має право віднести до витрат недоамортизовану вартість об’єкта ОЗ

Тобто до витрат потрапляє вартість об’єкта, що амортизується, за вирахуванням сум накопиченої за ним амортизацією (уключаючи суму амортизації, нарахованої за останній місяць експлуатації об’єкта). Суму таких витрат уключають до інших витрат (п.п. 138.12.1 ПКУ) і відображають у рядку 06.4.18 додатка ІВ до декларації з податку на прибуток.

Щоправда, на увагу заслуговує один момент. Нагадаємо: вартість, що амортизується, — це первісна або переоцінена вартість ОЗ за вирахуванням їх ліквідаційної вартості (п.п. 14.1.19 ПКУ). Тому якщо об’єкту «пощастило» мати ліквідаційну вартість (п. 4 П(С)БО 7), вона в податковому обліку не потрапить до витрат (тобто у витратах при ліквідації не візьме участь).

При цьому виведення з експлуатації об’єкта ОЗ, що ліквідується, здійснюється на підставі наказу керівника підприємства (п. 146.18 ПКУ). З місяця, наступного за місяцем виведення з експлуатації, у податковому обліку припиняють амортизувати ліквідований об’єкт (п. 146.15 ПКУ).

ПДВ. ПДВ-наслідки ліквідації основних засобів урегульовано п. 189.9 ПКУ.Згідно з абзацом другим цього пункту при ліквідації основних засобів можна не нараховувати ПДВ (за ставкою 20 %), якщо (1) об’єкт ліквідовується, зокрема, у зв’язку з його знищенням або руйнуванням, і (2) платник подає податковому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення об’єкта ОЗ іншим способом, унаслідок чого такий об’єкт не може використовуватися за первісним призначенням.

Нагадаємо, що таким документом податківці традиційно вважають (див. підкатегорію 101.06 БЗ):

— акти списання основних засобів (типової форми № ОЗ-3 і типової форми № ОЗ-4 (для автотранспорту), затверджені наказом Мінстату України від 29.12.95 р. № 352), або

— висновок експертної комісії про неможливість використання в майбутньому ОЗ за первісним призначенням.

Склад такої експертної комісії, як правило, затверджує керівник підприємства. Хоча її функції цілком може виконувати і зазначена вище створена на підприємстві постійно діюча комісія. Щоправда, в деяких випадках (наприклад, при списанні об’єктів, які перебувають у держвласності) до роботи комісії можуть залучатися фахівці центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів тощо (п. 11 Порядку № 1314).

Майте на увазі:

для ненарахування ПДВ податківці вимагають додавати такий підтверджуючий документ до декларації з ПДВ за той період, в якому відбувається ліквідація об’єкта ОЗ

Про це йдеться в консультації з підкатегорії 101.06 БЗ.

До того ж змушені звернути увагу на іншу «цікаву» консультацію винахідливих податківців (у підкатегорії 101.02 БЗ). Вони вважають, що при ліквідації все одно доведеться нарахувати ПДВ-зобов’язання — виходячи із залишкової вартості об’єкта, що ліквідується (на противагу нібито раніше відображеному «вхідному» ПДВ). І пояснюють це тим, що об’єкт не буде використаний у госпдіяльності (п.п. «г» п. 198.5 ПКУ).

Не можемо з цим погодитися. Ні про які ПДВ-зобов’язання йтися не може. Адже об’єкт був придбаний підприємством для використання в госпдіяльності і саме під час такого використання став непридатним. Отже, не може бути сумнівів: актив цілком брав участь у вирішенні виробничих завдань у межах госпдіяльності. Тому право на податковий кредит за ним має зберігатися і ПДВ-зобов’язання нараховуватися не повинні. Особливо якщо враху­вати, що ситуація з ліквідацією ОЗ прямо врегульована «спеціальним» п. 189.9 ПКУ. І в ньому про нарахування податкових зобов’язань на противагу «вхідному» ПДВ нічого не говориться. Навпаки, абзац другий цього пункту звільняє від нарахування ПДВ-зобов’язань за дотримання певних умов (складання акта списання основних засобів).

Витрати, пов’язані з ліквідацією (на розбирання, демонтаж). Супутні ліквідації витрати на розбирання, демонтаж основних засобів у бухгалтерському обліку включаються до складу інших витрат (Дт 976, п. 29 П(С)БО 16).

Такі пов’язані з ліквідацією основних засобів витрати підприємство має право віднести до складу інших податкових витрат і в податковому обліку (п. 144.2, п.п. 138.12.1 ПКУ). Їх суму відображають у рядку 06.4.43 додатка ІВ до декларації з податку на прибуток. З цим згодні й податківці (див. консультації в підкатегорії 102.09.01 БЗ). Якщо розбирання/демонтаж здійснювала стороння організація, «вхідний» ПДВ за такими витратами включається до податкового кредиту.

ТМЦ від ліквідації. Отримані від ліквідації ТМЦ (матеріали, комплектуючі, відходи, запасні частини) оприбутковують за чистою вартістю реалізації або ціною можливого використання (пп. 2.12, 2.13 Методрекомендацій № 2). У бухгалтерському обліку їх вартість відноситься на інші доходи (Дт 20, 22 — Кт 746).

Схожа ситуація складається і в податковому обліку. Вартість ТМЦ від ліквідації включається до складу інших податкових доходів (п.п. 135.5.15 ПКУ). Доходи відображають в «іншому» рядку 03.30 додатка ІД до декларації з податку на прибуток.

На ПДВ-облік такі операції ніяк не вплинуть. Податкові зобов’язання при отриманні матеріальних цінностей від ліквідації основних засобів не нараховуються (п. 189.10 ПКУ).

А ось у разі подальшої реалізації цих ТМЦ наслідки в податковому обліку будуть аналогічні звичайному продажу. Тобто при продажу ТМЦ підприємство відобразить податковий дохід (п.п. 35.4.1, п. 137.1 ПКУ), а вартість, за якою ці ТМЦ раніше визнавалися активом, віднесе до витрат (як прямі матеріальні витрати, п. 138.8 ПКУ). Додатково при продажу необхідно нарахувати 20 % ПДВ.

З таким обліком ТМЦ від ліквідації згодні й податківці (див. листи ДПСУ від 07.06.2012 р. № 9553/6/23-50.0114 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 60, с. 17 і від 23.05.2012 р. № 8802/6/15-1415, а також консультацію в підкатегорії 102.09.01 БЗ).

Ну а тепер розглянемо такий приклад.

Приклад 1. Приміщення складу (первісна вартість — 360000 грн.; залишкова вартість — 90000 грн.; сума нарахованого зносу — 270000 грн.) повністю зруйноване через пожежу. Відновлення приміщення недоцільне, що підтверджує висновок комісії. Складено акт списання основних засобів (форма № ОЗ-3). Зважаючи на це, ПДВ при ліквідації основних засобів не нараховується (абзац другий п. 189.9 ПКУ). Витрати на розбирання, демонтаж зруйнованих конструкцій сторонньою організацією склали 20400 грн. (у тому числі ПДВ — 3400 грн.). При ліквідації за рішенням комісії підприємства оприбутковано матеріали, вартість яких визначено в розмірі 5000 грн.

На підставі наказу керівника підприємства об’єкт виведено з експлуатації і списано з балансу.

В обліку підприємства операції відобразяться такими записами:

Таблиця 1. Ліквідація об’єкта оз (повне списання)

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

За об’єктом ОЗ, що ліквідується, списано:

— залишкову вартість

976

103

90000

90000*

— суму нарахованого зносу

131

103

270000

* У податковому обліку недоамортизована вартість об’єкта ОЗ – 90000 грн., тобто різниця між вартістю об’єкта ОЗ (360000 грн.), що амортизується, і сумою накопиченої за ним амортизації (270000 грн.) відноситься на інші витрати (п. 146.16 ПКУ). Умовимося, що ліквідаційна вартість за об’єктом була встановлена в розмірі 0 грн.

2

Відображено витрати на розбирання, демонтаж зруйнованого об’єкта

976

63, 68

17000

17000*

641

63, 68

3400

63, 68

311

20400

* Витрати, пов’язані з ліквідацією (на розбирання, демонтаж), уключаються до складу інших витрат (п. 29 П(С)БО 16, пп. 144.2, 138.12.1 ПКУ).

3

Оприбутковано матеріали, отримані при ліквідації об’єкта

209

746

5000

5000*

* У податковому обліку вартість отриманих матеріалів уключається до інших доходів (п.п. 135.5.15 ПКУ).

 

Часткова ліквідація об’єкта ОЗ

Руйнування об’єкта може бути частковим. При цьому інша частина, що збереглася, ще може прислужитися для використання в госпдіяльності. У такому разі комісія може прийняти рішення про часткову ліквідацію об’єкта основних засобів.

Утім, якогось універсального рецепту тут немає. І про потребу проведення часткової ліквідації у кожному конкретному випадку потрібно судити окремо. Так, якщо руйнування не дуже вже катастрофічні (скажімо, в будівлі вибито скло, зруйновано вхід тощо), комісія може дійти висновку, що цілком можна обійтися й звичайним ремонтом об’єкта основних засобів. У такому разі в бухгалтерському та податковому обліку операції відображаються як ремонт. Детальніше про ремонт основних засобів читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 59, с. 55.

Отже, тут багато залежатиме від ступеня руйнувань, що виникли, придатності/непридатності об’єкта до відновлення, а також рішення комісії щодо подальшого використання об’єкта.

Ну а на випадок, якщо вирішено йти шляхом часткової ліквідації, облікові наслідки такої операції розглянемо далі.

Бухгалтерський облік. Часткову ліквідацію об’єкта ОЗ регулюють пп. 14, 35 П(С)БО 7 і п. 46 Методрекомендацій № 561. У них установлено, що:

при частковій ліквідації залишкова вартість об’єкта ОЗ зменшується

Із цією метою первісна (переоцінена) вартість об’єкта ОЗ і його знос відповідно зменшуються на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об’єкта основних засобів.

Але як визначити таку частину? Для цього первісна вартість (залишкова вартість і сума зносу) частини, що ліквідується, мають бути виділені пропорційно якомусь параметру (наприклад, площі приміщення, витрат на відновлення, справедливої вартості ліквідованої частини об’єкта основних засобів тощо).

Податковий облік. При частковій ліквідації об’єкта ОЗ також повинні працювати норми п. 146.16 ПКУ. Тому недоамортизирована вартість частини ОЗ, що ліквідується, у податковому обліку має включатися до інших витрат (рядок 06.4.18 додатка ІВ). Така списувана частина, що ліквідується, наприклад, може бути визначена за бухобліковими даними — на підставі залишкової вартості списуваної частини об’єкта ОЗ.

Витрати, пов’язані з ліквідацією (розбиранням, демонтажем) частини основних засобів, належать до складу інших витрат (п. 144.2, п.п. 138.12.1 ПКУ). Їх відображають у рядку 06.4.43 додатка ІВ до декларації з податку на прибуток.

Крім того, часткової ліквідації повною мірою повинні стосуватися і ПДВ-норми п. 189.9 ПКУ. Адже в другому його абзаці, зокрема, згадується розбирання основних засобів. А отже, якщо факт такого розбирання (нехай часткового) підтверджено документально (тобто складено відповідний документ — акт часткової ліквідації об’єкта основних засобів за формою № ОЗ-3), то ПДВ нараховувати не потрібно.

Як бачимо, у цілому, облікові наслідки часткової ліквідації аналогічні звичайній (повній) ліквідації, з тією різницею, що ліквідується тільки частина об’єкта основних засобів.

Відновлення зруйнованого об’єкта

А як бути, якщо частково зруйнований об’єкт планується відновити?

У такому разі в обліку можливі варіанти.

Припустимо, що часткова ліквідація об’єкта раніше не проводилася. Тоді в бухгалтерському та податковому обліку відновлення обліковують як ремонт об’єкта основних засобів. Тобто в бухгалтерському обліку витрати на ремонт відносять на витрати (п. 15 П(С)БО 7). Тоді як у податковому обліку до витрат потрапляють витрати на ремонт у межах 10 % «ремонтного» ліміту (п. 146.12 ПКУ). А в сумі перевищення — збільшують первісну вартість об’єкта основних засобів (п. 146.11 ПКУ).

Ситуація могла скластися по-іншому. Підприємство могло раніше визнати часткову ліквідацію об’єкта, а потім добудувати, дообладнати, відновити зруйновану частину об’єкта ОЗ. У такому разі в бухгалтерському обліку добудова, дообладнання та відновлення об’єкта вважатимуться його поліпшенням. Тому

витрати на добудову, дообладнання, реконструкцію збільшать первісну вартість об’єкта основних засобів (п. 14 П(С)БО 7)

У податковому обліку витрати на добудову, дообладнання, реконструкцію обліковують як витрати на поліпшення основних засобів. А отже, у такому разі застосовують правила «ремонтних» пп. 146.11 — 146.12 ПКУ. Тому до витрат у податковому обліку можна віднести суму в межах 10 % «ремонтного» ліміту. А ось витрати на добудову, дообладнання, реконструкцію в сумі, що перевищує 10 % ліміт, збільшать первісну вартість відновлюваного об’єкта основних засобів.

Щоправда, не виключаємо й інший варіант розвитку подій. Припустимо, що після добудови/переобладнання відновлена частина слугуватиме вже зовсім для інших цілей. Тобто по суті, стане самостійним новим об’єктом основних засобів. Наприклад, зруйнована частина будівлі буде переобладнана під склад або під гараж тощо. У такому разі в підприємства є всі підстави визнати відновлену частину новим об’єктом обліку (самостійним об’єктом основних засобів). Тоді в бухгалтерському обліку виникне новий об’єкт ОЗ, а в податковому обліку — новий окремий об’єкт основних засобів групи 3 «Будівлі».

Приклад 2. Прийнято рішення про ліквідацію частини будівлі, зруйнованої через старіння. Списувана (ліквідовувана) частина оцінена (пропорційно займаній площі) у розмірі 100000 грн. (залишкова вартість); сума зносу, що припадає на неї, — 240000 грн.

Частково зруйнований об’єкт вирішено відновити (добудувати). Витрати на відновлення та реконструкцію об’єкта склали — 410000 грн. (без ПДВ), крім того ПДВ — 70000 грн.

В обліку операції відобразяться таким чином:

Таблиця 2. Ліквідація об’єкта оз (часткове списання) з подальшим відновленням

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

Відображено ліквідацію частини будівлі, списано:

— суму залишкової вартості

976

103

100000

100000*

— суму нарахованого зносу, що припадають на ліквідовувану частину

131

103

240000

*У податковому обліку недоамортизована вартість частини ОЗ, що ліквідується, відноситься на інші витрати (п. 146.16 ПКУ).

2

Відображено витрати на відновлення та реконструкцію частини будівлі

15

20, 66, 65, 63, 68

410000

641

63, 68

70000

3

Витрати з відновлення частини будівлі віднесено на збільшення первісної вартості об’єкта (добудовану частину введено в експлуатацію)

103

15

410000

—*

* У бухгалтерському та податковому обліку (якщо 10 % «ремонтний» ліміт уже вичерпано) витрати на добудову та відновлення об’єкта відносяться на збільшення первісної вартості об’єкта ОЗ і підлягають амортизації.

 

Окрему увагу звернемо на випадок, коли виокремити (виділити) вартість відновлюваної пошкодженої частини із загальної вартості об’єкта ОЗ досить непросто. У такому разі абзац другий п. 46 Методрекомендацій № 561 установлює таке. Підприємство припиняє визнавати частину об’єкта основних засобів, якщо таку частину замінено, а витрати на її заміну включено до первісної (переоціненої) вартості об’єкта ОЗ. При цьому якщо підприємство не може визначити первісну вартість заміненої частини, вона може бути оцінена в сумі витрат на заміну.

Хоча не виключаємо, що податківці до такої часткової ліквідації-заміни можуть чіплятися (ставитися насторожено). І говорити, що аналогічного виділення з об’єкта частини, що ліквідується, у податковому обліку ПКУ не передбачено. А тому висловлюватися «проти» застосування норм п. 146.16 ПКУ до часткової ліквідації, і «за» те, щоб витрати з відновлення об’єкта обліковувалися в податковому обліку як витрати на звичайний ремонт об’єкта основних засобів.

У такому разі маємо зазначити, що п. 146.16 ПКУ, узагалі-то, не уточнює, яким чином необхідно виділяти частину, що ліквідується. По суті, цей момент віддано на розсуд підприємства. Тому вважаємо, що і в цьому випадку в підприємства є всі підстави визнати часткову ліквідацію об’єкта основних засобів і відобразити такі операції в податковому обліку.

Розглянемо такий приклад.

Приклад 3. Через завдані руйнування підприємство замінює дах будівлі. Первісна вартість будівлі — 500000 грн., сума нарахованого зносу — 200000 грн., залишкова вартість — 300000 грн.

Витрати на облаштування нового даху склали 100000 грн. (без ПДВ), крім того, ПДВ — 13800 грн.

Дах окремим компонентом в обліку не враховувався, і його вартість окремо в первинних документах не виділялася. У зв’язку з цим (ураховуючи норми абзацу другого п. 46 Методрекомендацій № 561) підприємство оцінює первісну вартість даху, що ліквідується, за вартістю облаштування нового даху.

Тоді у списуваного даху:

— первісна вартість — 100000 грн.;

— сума нарахованого зносу — (100000 грн. / 500000 грн.) х 200000 грн. = 40000 грн.;

— залишкова вартість — (100000 грн. / 500000 грн.) х 300000 грн. = 60000 грн. (або 100000 грн. - 40000 грн.).

Списання зруйнованого даху з подальшою заміною в обліку відобразиться так:

Таблиця 3. Ліквідація об’єкта оз (часткове списання на вартість заміни)

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

Відображено списання старого даху (ліквідація частини будівлі):

— сума залишкової вартості старого даху

976

103

60000

60000*

— сума зносу старого даху

131

103

40000

* Перевіряючі в цьому випадку можуть виступати проти часткової ліквідації і можливості відображення витрат за ст. 146.16 ПКУ, але ми вважаємо такі заперечення необґрунтованими.

2

Відображено витрати на облаштування нового даху

15

20, 66, 65, 63, 68

100000

641

63, 68

13800

3

Витрати з відновлення даху віднесено на збільшення первісної вартості будівлі

103

15

100000

—*

* У бухгалтерському та податковому обліку (якщо 10 % «ремонтний» ліміт уже вичерпано) витрати на заміну даху (відновлення об’єкта) відносяться на збільшення первісної вартості об’єкта ОЗ і підлягають амортизації.

 

Насамкінець зазначимо, що КМУ має розробити цільову державну програму, спрямовану на відновлення об’єктів промисловості, транспортної та соціальної інфраструктури, а також житлового фонду регіонів, які постраждали від військових дій. Адже це передбачено ст. 7 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» від 16.09.2014 р. № 1680-VII. Ну що ж, як то кажуть, поживемо — побачимо.

висновки

  • Ліквідацію ОЗ потрібно підтвердити документально: актом (повного/часткового) списання основних засобів (типової форми № ОЗ-3), а також наказом про виведення ОЗ (частини ОЗ) з експлуатації.

  • При ліквідації ОЗ до інших витрат можна віднести: у бухгалтерському обліку — залишкову вартість, а в податковому обліку — недоамортизовану вартість об’єкта, ліквідується.

  • ПДВ не нараховується, якщо ліквідацію підтверджує акт списання основних засобів або висновок експертної комісії про неможливість використання об’єкта ОЗ за первісним призначенням. Такий документ податківці вимагають додавати до декларації з ПДВ.

  • Витрати на добудову, дообладнання, реконструкцію зруйнованого об’єкта в обліку відображають як витрати на поліпшення об’єкта основних засобів. Хоча якщо руйнування не дуже масштабні, може бути достатньо звичайного ремонту об’єкта основних засобів.

Документи статті

  1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

  2. Порядок № 1314 — Порядок списання об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314.

  3. П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92.

  4. П(С)БО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318.

  5. Методрекомендації № 2 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 р. № 2.

  6. Методрекомендації № 561 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 р. № 561.
нерухомість, руйнування додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті