Згідно з п.п. 291.5.5 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, котрі не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.
Якщо платник податків уже має серед своїх учасників такого суб’єкта — неєдиноподатника і вирішить перейти на спрощену систему, то йому просто відмовлять у переході на єдиний податок. Відповідну норму закріплено в п.п. 1 п. 299.6 ПКУ.
У вашому випадку трохи складніше: ви вже є спрощенцем. Підстави для «зняття» з єдиного податку потрібно шукати в пп. 298.2.3 і 299.10 ПКУ. І тут є зачіпка: у п. 5 п.п. 298.2.3 ПКУ зазначено таке порушення, як невідповідність вимогам організаційно-правових форм господарювання. У такому разі відмовитися від спрощеної системи потрібно з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому відбулася зміна організаційно-правової форми. Не будемо розмірковувати, наскільки вдало сформульовано це порушення (унаслідок уведення нового учасника зміна організаційно-правової форми не відбувається), головне, що податківці вказують саме на цей пункт (категорія 108.10 БЗ). Тому ви зобов’язані залишити спрощену систему з 1 липня 2014 року. При цьому доходи II кварталу (зокрема червня) оподатковуються у звичайному порядку (подвійна ставка не застосовується).
Для відмови від спрощеної системи юридична особа не пізніш як за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу подає заяву до контролюючого органу (п.п. 298.2.2 ПКУ). Якщо платник податків самостійно не залишить спрощену систему, податківці анулюють його реєстрацію як платника єдиного податку під час перевірки. Причому з першого числа місяця, наступного за тим, в якому було допущено порушення, тобто з 1 липня 2014 року (п. 299.11 ПКУ).
