(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 94
  • № 93
  • № 92
  • № 91
  • № 90
  • № 89
  • № 88
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
13/17
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Листопад , 2014/№ 95

Процентні позики: для кого з нефінустанов?

Чи може підприємство, яке не є фінансовою установою, видавати процентну позику іншим підприємствам а також фізичним особам?

Запитання доволі розповсюджене і дискусійне. Воно має давню історію із залученням цілого арсеналу усіх можливих аргументів — від підзаконних актів і роз’яснень у листах до рішень Верховного Суду України. Стисло нагадаємо цю аргументацію і оновимо висновки.

Суть суперечки полягає в наступному. Законом про фінпослуги надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, тобто на визначений строк під процент, уключено до переліку фінансових послуг (п. 6 ч. 1 ст. 4). Питанню про те, які суб’єкти мають право здійснювати операції, що потрапили до числа фінансових послуг, присвячена ст5 Закону про фінпослуги. Нею, зокрема, передбачено, що фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності.

У цій статті також зазначено, що можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які не є за своїм правовим статусом фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції (ч. 4 ст. 5 Закону про фінпослуги). З посиланням саме на цю норму Держкомпідприємництва дійшов висновку про те, що юрособи, які не мають статусу фінустанови, можуть надавати грошову позику під процент. Законом, що визначає можливість та порядок надання ними процентної позики, на його думку, слід вважати ЦКУ (див. лист від 17.11.2006 р. № 8287 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 71, с. 45). Цієї позиції Держкомпідприємництва продовжує дотримуватися і зараз (див. лист від 01.06.2011 р. № 5020).

Водночас Держфінпослуг неодноразово висловлювалася проти права нефінустанов надавати процентні позики (див. лист від 14.03.2008 р. № 2944/11-11 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 71, с. 44, а також листи від 21.02.2006 р. № 1466/11-8; від 14.06.2006 р. № 5543/11-5 та від 26.07.2006 р. № 644/11-3). Більше того, у своєму листі від 14.08.2009 р. № 10146/07-12 Держфінпослуг вказує на ту ж норму ч. 4 ст. 5 Закону про фінпослуги як на таку, що дає їй право визначати порядок надання окремих фінпослуг нефінансовими установами. Далі в цьому ж листі дається вказівка на розпорядження Держфінпослуг «Про можливість надання юридичними особами — суб’єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, фінансових послуг з надання коштів у позику та надання поручительств» від 31.03.2006 р. № 5555, в якому за юридичними особами визнано право надавати тільки безпроцентні грошові позики (п. 1) (див. також лист Держфінпослуг від 18.05.2007 р. № 5600/11-11).

До недавнього часу цю позицію займали також і податківці,однозначно заявляючи, що видача позик під процент є фінансовою послугою, а тому видавати процентні позики можуть тільки фінустанови (див. «Вісник податкової служби», 2011, № 36, с. 39; 2007, № 38, с. 23). Зараз податківці стали менш категоричними: у своїй консультації із БЗ, підкатегорія 103.02, вони визнають за звичайною фізособою право нараховувати проценти за договором позики (хоча й не визнають їх процентами у розумінні п.п. 14.1.257 ПКУ).

Але найбільш надійним союзником позикодавців у зазначеному питанні є судова практика, зокрема позиція Верховного Суду. До речі, вищезазначену аргументацію ми вже наводили, коментуючи постанову Верховного Суду України від 18 липня 2012 року № 6-79цс12 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 7, с. 20. Рішення було позитивним і стосувалося воно позикодавця-фізособи. Ми тоді наводили також величезну кількість інших судових рішень, яка стосувалася позикодавця-фізособи (див., наприклад, постанови ВСУ від 30.05.2012 р. у справі № 6-48цс12; від 26.12.2011 р. у справі № 6-85цс11; ухвали ВСУ 09.12.2009 р. у справі № 6-14508св08 та від 29.09.2010 р. у справі № 6-14976св10, а також ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.12.2011 р. у справі № 6-45498ск11; від 19.10.2011 р. у справі № 6-27653св11 та рішення ВСУ від 08.12.2010 р. у справі № 6-7745св10).

Наразі «скарбничка» позитивних судових рішень поповнилася також рішенням щодо позикодавця-юрсоби (див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.03.2012 р. у справі № 6-48115св11). Основна суть наведених рішень у тому, що Закон про фінпослуги має спеціальну дію, тому нефінустанови не є суб’єктами дії цього Закону. Із приводу такого підходу до Закону про фінпослуги маємо також найсвіжіше рішення (див. постанову ВГСУ від 23.09.2014 р. у справі № 922/1324/14).

Врешті-решт, зазначену позицію судів зафіксовано в чималій кількості узагальнюючих документів, що їх випускають суди (лист ВСУ від 01.07.2012 р., див. «Вісник Верховного Суду України», 2012, № 12, с. 10, а також п. 7 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.01.2012 р. № 41/0/4-12 і п. 8 листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2012 р. № 10-1390/0/4-12). Там суди прямо говорять про те, що чинне законодавство не містить обмежень стосовно суб’єктів, які б могли видавати кошти у позику. Єдина умова — такі кошти мають бути власними, а не залученими.

процентна позика додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті