Заповнення реквізитів табличної частини податкової накладної

У розділі I табличної частини податкової накладної (далі — ПН) розміщаються дані про товари, що поставляються (послуги, що надаються): їх кількість (об’єм, обсяг), вартість і порядок обкладення ПДВ. Графи без показників залишаються порожніми (п. 14 Порядку № 10).

Дата виникнення податкового зобов’язання (постачання (оплати²)) (гр. 2)

Ця дата збігається з датою виписування ПН із заголовної частини* та заповнюється в такому самому порядку (див. розділ «Дата виписування» попередньої статті). При цьому на увагу заслуговує той факт, що наявність або відсутність крапок, ком та інших розділових знаків у графі 2 ПН не є порушенням у написанні дати такої ПН (див. консультацію в підкатегорії 101.19 БЗ).

Номенклатура товарів/послуг продавця (гр. 3)

Цей реквізит є обов’язковим реквізитом ПН (п.п. «е» п. 201.1 ПКУ) та викликає найбільшу кількість запитань. Відповідно до вимог п. 14 Порядку № 10 у відведеній для нього графі 3 табличної частини ПН по рядках вписується вся номенклатура товарів/послуг продавця.

Для заповнення графи 3 ПН слід використовувати дані договору, укладеного між продавцем та покупцем

Підставою для цього можуть бути також специфікації до договору, рахунки, ТТН, експортні МД, акти виконаних робіт чи інші документи, в яких перелічуються найменування товарів (послуг), що підлягають постачанню.

Водночас на практиці доволі часто дані до ПН переносяться у скороченому вигляді. У такому випадку ПН може бути визнано недійсною, і тоді своє право на ПК доведеться захищати в судовому порядку. Благо, позитивні прецеденти є. Наприклад, в Одеському апеляційному адміністративному суді розглядалася така справа. Так, згідно з умовами договору підрядник був зобов’язаний виконати роботи з електрозабезпечення торговельно-розважального комплексу, разом з тим у графі «Номенклатура товарів/послуг продавця» ПН зазначено «електромонтажні роботи». Податківці визнали таку ПН недійсною. Однак суд зауважив, що Порядок заповнення податкової накладної не містить вимог щодо необхідності зазначення у ПН номенклатури товарів точнісінько як у відповідному договорі. Крім того, суд дійшов висновку, що електромонтажні роботи і роботи з електрозабезпечення торговельно-розважального комплексу співвідносяться як загальне та поодиноке. Тому немає підстав вважати таку ПН недійсною (постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2013 р. у справі № 815/3879/13-а).

Отже, суд досить лояльно ставиться до недоліків у номенклатурі товарів/послуг у ПН. Але якщо судові тяжби та спори з податківцями вам ні до чого, то краще не лінуватися та заповнити ПН відповідно до предмета договору (формулювань наведених у ньому найменувань товарів/послуг, що поставляються). Так, якщо згідно з договором будівництва поставляється побудований об’єкт (предмет договору), то у графі 3 достатньо вказати його найменування, а у графі 7 — загальну вартість об’єкта будівництва. А от розшифровувати окремо всі складові його вартості (наприклад, пісок, цемент, цегла, цвяхи, шифер тощо) немає потреби. Інша справа, якщо постачання відразу включає цілий комплекс послуг (або постачання товарів різних найменувань), що застерігаються в договорі (є предметом договору/наводяться в прейскуранті), — тоді, дійсно, вони будуть поіменно по рядках перелічуватися в номенклатурі у гр. 3 ПН як самостійні об’єкти постачання. Так, замовлені відповідно до прейскуранту послуги СТО у ПН можуть бути зазначені окремими позиціями — «Тонування стекол», «Заміна бензонасоса», «Заміна гальмівної рідини» та інші послуги.

Зверніть увагу, що при великій кількості найменувань бланк ПН може доповнюватися необхідною кількістю рядків (п. 14 Порядку № 10) і навіть сторінок. У свою чергу, посадова особа зобов’язана підписати і скріпити печаткою останню сторінку такої «продовженої» ПН (див. консультацію в підкатегорії 101.19 БЗ).

Крім того, необхідно додати, що при заповненні номенклатури товарів/послуг (гр. 3) слід брати до уваги назву та класифікацію товарів згідно з УКТ ЗЕД. Наприклад, при постачанні друкованої продукції назвою товару буде «Книжка», «Брошура» або «Журнал», а не назва друкованого твору чи ім’я його автора (див. запитання 8 УПК, затвердженої наказом ДПСУ від 16.02.12 р. № 127).

А тепер зупинимося на особливостях заповнення номенклатури товарів/послуг (гр. 3) для окремих операцій:

1) у підсумковій ПН за день (тип причини 11) повну номенклатуру всіх товарів не наводять, а вказують «Товари в асортименті» (підкатегорія 101.19 БЗ). Це правило поширюється тільки на віт­чизняні товари. Якщо ж у списку проданих товарів є імпортні або підакцизні товари, то їх формують за групами відповідно до кодів УКТ ЗЕД і вносять до цієї графи окремо (підкатегорія 101.19 БЗ);

2) у ПН, виписаній на суму перевищення звичайної ціни над фактичною, записується: «перевищення звичайної ціни над фактичною за товарами, послугами, указаними в податковій накладній № _______» (вписується порядковий номер ПН, виписаної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості. Але майте на увазі, що базу оподаткування за звичайними цінами визначаємо тільки в контрольованих операціях (п.п. 2 п. 14 і п. 19 Порядку № 10). Здається, що так само буде з 1 січня 2015 року в разі постачань нижче за ціну придбання. Починаючи із зазначеної дати ПН доведеться складати на різницю між ціною постачання та ціною придбання. А поки що при постачанні товарів/послуг контрагентам у неконтрольованих операціях база обкладення ПДВ визначається виключно за договірною ціною. На такі операції складаються звичайні ПН;

3) при безоплатній передачі товарів/послуг, щодо яких раніше було відображено податковий кредит з ПДВ (далі — ПК) у межах неконтрольованих операцій, очевидно, що такі товари вважаються використаними не в господарській діяльності. Тому в такій ситуації слід нарахувати ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ (виходячи з ціни придбання або із залишкової вартості необоротних активів). На дату нарахування таких ПЗ постачальник зобов’язаний скласти один примірник ПН із типом причини «13» та залишити його в себе (див. консультацію в підккатегорії 101.19 БЗ);

Що ж стосується безоплатної передачі товарів/послуг, щодо яких не було ПК, то п. 198.5 ПКУ до неї не застосовується, тому й ПЗ не нараховуються;

4) ПН за операціями постачання імпортних товарів у комплекті з вітчизняними. На думку податківців, у такій ситуації до графи 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця» необхідно вмістити весь перелік товарів, що входять до комплекту (набору), а у гр. 4 проставити код УКТ ЗЕД у частині імпортних товарів (підкатегорія 101.19 БЗ). Це означає, що якщо імпортний товар входить до складу якогось комплекту (набору), то цей товар потрібно «витягувати» з такого комплекту та відображати для нього код УКТ ЗЕД. Так, продаючи імпортні авторучки та вітчизняні лінійки, що входять до складу одного комплекту, у графі 3 ПН доведеться вказати як авторучки, так і лінійки. Окрім цього, у гр. 4 доведеться зазначити код УКТ ЗЕД стосовно авторучок;

5) ПН за операціями продажу продукції з імпортних товарів. Тут найголовніше — пересвідчитися, чи було вироблено новий товар з імпортних товарів, чи такі товари зазнали достатньої обробки/переробки на митній території України*. Якщо будь-яка з цих умов виконується, то така продукція вважається вітчизняною, тому у графі 3 ПН досить вказати номенклатуру такої продукції без коду УКТ ЗЕД. Якщо ж товар було створено шляхом прос­тих складальних операцій з імпортних складових, то такий товар вважається імпортним (наприклад, меблі, зібрані із імпортних складових). У разі постачання подібних товарів до графи 3 ПН доведеться вносити кінцевий товар, а до графи 4 ПН — його код УКТ ЗЕД. А от розбивати номенклатуру на його імпортні складові не потрібно.

Тут також необхідно додати, що записи про номенклатуру товарів виконують українською мовою. Однак стосовно імпортних товарів податківці допускають використання іншої мови. Наприклад, у разі неможливості перекладу з іноземної мови торговельної марки або найменування товару їх можна наводити без перекладу українською мовою, тобто іноземною мовою. Усе це роблять для того, щоб зберегти ідентифікацію такого товару (див. Узагальнюючу податкову консультацію, затверджену наказом ДПС України від 16.02.2012 р. № 127 // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 17, с. 9, та консультацію в підкатегорії 101.19 БЗ).

Цей реквізит є обов’язковим реквізитом ПН відповідно до п.п. «і» п. 201.1 ПКУ, але тільки для підакцизних товарів і товарів, увезених на митну територію України (тобто імпортних). Для інформації про нього в табличній частині ПН відведено окрему графу 4. Вимоги до її заповнення викладені в п. 14 Порядку № 10. Там, зокрема зазначено, що графа 4 підлягає заповненню в разі постачання підакцизних та імпортних товарів на всіх етапах постачання таких товарів. Причому це стосується й тих товарів, які були придбані ще до 06.08.2011 р. (тобто до того моменту, коли почало діяти правило про обов’язкове включення до ПН коду за УКТ ЗЕД на імпортні та підакцизні товари). Головним орієнтиром для заповнення графи 4 ПН є код, зазначений у митній декларації. Але якщо з будь-яких причин інформації про код УКТ ЗЕД немає (товар був придбаний ще до 06.08.2011 р. та кілька років зберігався на складі), то визначити код УКТ ЗЕД можна декількома способами:

— отримати відповідну інформацію від первісного постачальника;

— звернутися за консультацією до митного брокера або отримати висновок про походження товару, що видається Торгово-промисловою палатою;

— визначити код товару самостійно, звернувшись до товаросупровідної документації на товар. У цій документації, на упаковці чи етикетці має бути інформація про країну походження товарів (ст. 161 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV). Переконавшись у тому, що товар є під­акцизним чи імпортним, платник податків зможе встановити код УКТ ЗЕД, спираючись на Закон України «Про митний тариф України» від 19.09.2013 р. № 584-VII та Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 р. № 15.

Записується код суцільним порядком без жодних розділових знаків (пробілів, крапок тощо). Наприклад, код товару за УКТ ЗЕД 2710 12 15 20 матиме такий вигляд: «2710121520».

Зверніть увагу, що код УКТ ЗЕД у ПН має вказуватися по всьому ланцюгу постачання підакцизних чи імпортних товарів

І так доти, доки товар не опиниться у кінцевого споживача, або до того моменту, допоки в результаті достатньої переробки він не перетвориться на інший товар.

Такий висновок було викладено в листі ДПСУ від 16.07.12 р. № 19145/7/15-3417-20. І якщо з першою умовою про кінцеве застосування товару все зрозуміло, то з другою — про достатню переробку товару — залишається дуже багато запитань. Розібратися в тому, які товари вважатимуться вітчизняними, якщо сировиною для них став імпортний товар (або такий товар зазнав достатньої обробки/переробки на митній території України) вам допоможе стаття, що буде надрукована у газеті  »Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 83..

У разі одночасного постачання імпортованих та вітчизняних товарів (або підакцизних та непідакцизних товарів) код УКТ ЗЕД заповнюється тільки для тих товарних позицій, які віднесені до імпортних та підакцизних.

Що стосується постачання імпортних товарів у комплекті з вітчизняними, то у гр. 4 проставляємо код УКТ ЗЕД у частині імпортних товарів (підкатегорія 101.19 БЗ). Докладніше про це читайте у п. 5 попереднього розділу цієї статті «Номенклатура товарів/послуг продавця». Додамо також, що код товару за УКТ ЗЕД потрібно вказувати і в підсумковій ПН, у якій фігурують операції з підакцизними та імпортними товарами (див. консультацію в підкатегорії 101.19 БЗ).

Цікавими в цьому питанні є й роботи, що виконуються з використанням імпортних комплектуючих. Чи потрібно в ПН на такі роботи виділяти імпортні комплектуючі та вказувати для них код УКТ ЗЕД? На нашу думку, цього робити не варто, оскільки предметом договору є роботи, а не продаж комплектуючих. Так, при укладенні договору про пошиття пальта з імпортних тканин у графі 3 ПН «Номенклатура товарів/послуг продавця» буде написано «роботи з пошиття пальта» без зазначення коду УКТ ЗЕД.

І ще один момент: починаючи з 01.01.2014 р. при здійсненні операцій з реалізації товарів, які були ввезені на митну територію України (як до, так і після 1 січня 2014 року), а також підакцизних товарів у ПН слід проставляти код з УКТ ЗЕД-2012, тобто новий. Щоб перевести коди «старої» версії в «нову», використовуйте перехідні таблиці, затверджені наказом Міндоходів від 22.01.2014 р. № 54. Так радять діяти контролери (див. лист Міндоходів від 26.02.2014 р. № 3762/6/99-99-19-05-02-15 та консультацію в підкатегорії 101.19 БЗ // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 22, с. 40).

Цей реквізит не є обов’язковим реквізитом ПН. Як прописано в п.п. 4 п. 14 Порядку № 10, у відведеній для нього графі 5 відображається одиниця виміру товарів/послуг, що поставляються, — грн., шт., кг, м, см, м куб., см куб., л, послуга тощо.

Зверніть увагу: якщо ПН виписується на послуги, що мають лише вартісний вираз, то у графі 5 записуємо слово «послуга». Якщо ж послуга має натуральний вираз, то у графі 5 зазначають відповідні вимірники. Так, орендну плату може бути встановлено єдиною сумою (у вартісному виразі) за всі приміщення, що орендуються. Тоді до графи 5 впишемо слово «послуга». Водночас орендна плата може встановлюватися виходячи з ціни за 1 м² приміщення, що орендується, тоді до графи 5 занесемо «м²».

У підсумковій ПН за день у графі 5 записуємо «грн.».

Кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг

Цей реквізит визначено як обов’язковий (п.п.  е» п. 201.1 ПКУ) та поміщено до графи 6 табличної частині ПН. Він необхідний для відображення кількості (об’єму, обсягу) постачання товарів/послуг (п.п. 5 п. 14 Порядку № 10).

Його значення може бути як цілим, так і дробовим (у разі передоплати за неподільний товар дробове значення дорівнює коефіцієнту оплати)

Наприклад, надійшло 50 % оплати — у графі вказуємо «0,5». До речі, питанням заповнення ПН при отриманні часткової передоплати за товари великої номенклатури ми вже приділяли увагу у статті «Часткова передоплата великої номенклатури: заповнюємо ПН», опублікованій у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 22, с. 19.

Також потрібно пам’ятати, що у випадку з постачанням послуг у вартісному виразі при складанні ПН на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі, у графі 5 ПН наводиться одиниця виміру «послуга», а у графі 6 проставляється «1» (див. консультацію в підкатегорії 101.19 БЗ).

У випадку складання ПН на часткове постачання послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги у графі 5 ПН зазначається слово «послуга», а у графі 6 — відповідна частина наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, у разі постачання частині послуги, що відповідає чверті обсягу, зазначеного в договорі, або в разі отримання попередньої оплати в сумі чверті договірної вартості послуги у графі 6 проставляється число «0,25» (див. консультацію в підкатегорії 101.19 БЗ).

Що стосується підсумкової ПН, то у графі 6 такої ПН пишемо «1» (підкатегорія 101.19 БЗ).

Ціна постачання

Цей реквізит є обов’язковим реквізитом ПН (п.п.  є» п. 201.1 ПКУ) та заповнюється з урахуванням приписів п.п. 6 п. 14 Порядку № 10. У ньому зазначено, що до графи 7 ПН заноситься ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ (тобто сума ПДВ не повинна збільшувати ціну постачання).

Окрім цього загального правила, необхідно враховувати, що у випадку:

— надання знижок/надбавок до гр. 7 потрапляє кінцева ціна вже з урахуванням знижок/надбавок. А от окремо такі знижки/надбавки в ПН не вказуємо (підкатегорія 101.19 БЗ);

— перевищення звичайної ціни над договірною в контрольованих операціях (тип причини «01») у гр. 7 ПН відображають лише різницю — перевищення звичайної ціни над договірною;

— постачання товарів/послуг, до ціни яких уключаються суми податків та зборів, що не збільшують базу обкладення ПДВ (наприклад, збір до Пенсійного фонду з послуг мобільного зв’язку), до гр. 7 ПН суми таких податків не потрапляють;

— безоплатної передачі (при здійсненні контро­льованих операцій) у графі 7 першої («нульової») ПН проставляють «0», а у другій (з типом причини «12») — звичайну ціну (без ПДВ).

Заповнюємо дані у гривнях з копійками, але не більше двох знаків після коми (п. 2 Порядку № 10, підкатегорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

Виняток становлять лише ціни (тарифи), затверджені відповідними рішеннями Уряду. У такій ситуації у графі 7 ПН можна наводити значення з більшою кількістю знаків після коми. Проте, на нашу думку, не буде помилкою, якщо підприємство через специфіку своєї діяльності впише до графи 7 податкової накладної показник ціни постачання одиниці товару, який матиме більш ніж два знаки після коми. Звичайно, за умови, що програмне забезпечення платника податків дозволяє робити саме так і в цьому дійсно є потреба. Докладніше про кількість знаків після коми в показниках графи 7 читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 19, с. 5.

Відразу зауважимо, що в п. 201.1 ПКУ такого обов’язкового реквізиту, як обсяги постачань (база оподаткування), немає. У ньому згадуються тільки ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні (п.п. «ж» п. 201.1 ПКУ). Разом з тим ставку ПДВ у ПН платники не вказують, тому що ця ставка й без того згадується в шапці табличної частини ПН, а до граф 8 — 11 заносять обсяги постачань (базу оподаткування) в розрізі таких операцій:

— що підлягають обкладенню ПДВ за основною ставкою — 20 % (п.п. 7 п. 14 Порядку № 10). Для них відведено графу 8 ПН;

— оподатковуваних за ставкою 0 %. При цьому такі операції поділяються на дві підгрупи: (1) постачання на території України, що підлягають обкладенню ПДВ за нульовою ставкою згідно з пп. 195.1.2 і 195.1.3 ПКУ (п.п. 8 п. 14 Порядку № 10), — для них передбачено графу 9* ПН; (2) експортні операції, що підлягають обкладенню ПДВ за нульовою ставкою відповідно до п.п. 195.1.1 ПКУ (п.п. 9 п. 14 Порядку № 10), — вони потрапляють до графи 10 ПН.

Зверніть увагу: до розділу III «Податок на додану вартість» для граф 9 і 10 записуємо цифру «0» (абз. 4 п. 13 Порядку № 10);

— звільнених від оподаткування — такі операції потрапляють до графи 11 ПН. Крім того, у розділі III «Податок на додану вартість» графи 11 слід написати «Без ПДВ» з посиланням на відповідну законодавчу підставу такого звільнення, тобто пункт та/або підпункт «пільгової» ст. 197 ПКУ або підрозд.  2 розд. ХХ ПКУ (п. 13 Порядку № 10). Для зазначення відповідного пункту ПКУ в нижній частині ПН відведено спеціальне поле (на вимогу виноски 3 у шапці графи 11 ПН).

Загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку

Цей реквізит належить до обов’язкових відповідно до п.п. «з» п. 201.1 ПКУ та заповнюється за правилами, установленими п. 14 Порядку № 10. Так, до графи 12 розділу IV ПН заноситься загальна сума коштів, яку потрібно сплатити покупцеві разом з ПДВ. Визначається вона шляхом підсумовування показників розділів I, II та III цієї графи.

Тільки майте на увазі, що суми податків та зборів, які включаються до ціни поставлених товарів/послуг, але не включаються при цьому до бази обкладення ПДВ (наприклад, збір до Пенсійного фонду з послуг мобільного зв’язку), у ПН не відображають.

Необхідність підписання ПН уповноваженою особою платника податків та скріплення її печаткою продавця закріплено в п. 201.1 ПКУ та п. 18 Порядку № 10. Це може бути:

— основна печатка, призначена для платіжних документів (вона може бути круглої або трикутної форми);

— спеціальна печатка з написом «Для податкових накладних». При цьому печатки «Канцелярія», «Для документів», «Для довідок» та інші, що мають спеціальне призначення, на ПН проставляти не можна (лист ДПАУ від 26.05.11 р. № 14839/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 45).

Щоправда, тут необхідно додати, що вже з 01.11.2014 р. набере чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» від 15.04.2014 р. № 1206-VII, унаслідок чого в п. 201.1 ПКУ з’явиться норма, яка вимагатиме проставляння печатки тільки за її наявності. Інакше кажучи, за загальним правилом використовувати печатку буде необхідно лише тоді, коли ви самі цього захочете та обзаведетеся нею. Докладніше про це можна прочитати у статті «ВРУ спрощує ведення бізнесу: скасування печаток та інші «пряники», опублікованій у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 40, с. 16. Ну а доки цього не сталося, нагадаємо останні важливі моменти, пов’язані з наявністю печатки в ПН.

Якщо ПН містить досить велику номенклатуру та оформлена на декількох сторінках, то печатку проставляємо тільки на останній сторінці.

Якщо ПН виписує філія/структурний підрозділ, якому делеговане право виписування ПН, то ПН скріплюється печаткою платника-продавця чи окремою печаткою «Для податкових накладних». Така печатка, окрім реквізитів платника податків, може містити й найменування філії (структурного підрозділу (п. 18 Порядку № 10)).

Якщо платник податків складає ПН в електронному вигляді, то на неї накладається електронний цифровий підпис — аналог відбитку печатки продавця (п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1246. № 1246).

Покупець не ставить печатку та не підписує отриману від продавця ПН (п. 18 Порядку № 10).

Підпис

Усі примірники ПН підписує особа, уповноважена платником податку здійснювати постачання товарів/послуг*. Про це прямо йдеться в п. 18 Порядку № 10. Передати повноваження на підписання ПН можна на підставі наказу керівника підприємства будь-якій особі, яка перебуває у трудових відносинах із підприємством.

Заміною власноручному підпису в електронних документах (у тому числі й в електронних ПН) є електронний цифровий підпис. Він дозволяє ідентифікувати підписувача та підтвердити цілісність даних електронної ПН.

На думку контролерів, підпис на податковій накладній, складеній у паперовому вигляді, та електронний цифровий підпис, накладений на ПН при реєстрації в Єдиному реєстрі, повинні збігатися

Про це повідомлялося в листах ДПСУ від 28.03.2013 р. № 7454/7/15-33-17-04 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 42) та від 04.03.2013 р. № 3341/6/15-3115).

Однак на практиці досягти такого збігу вдається не завжди. Наприклад, при зміні посадової особи підприємства, коли новий працівник зобов’язаний підписувати ПН після покладання на нього трудових обов’язків, оформити новий ЕЦП він просто може не встигнути. Хоча податківців такі об’єктивні причини мало хвилюють — при незбігу підписів вони говорять про порушення продавцем правил складання та реєстрації ПН. У подібній ситуації «відстоювати» ПН доведеться в судовому порядку. Радує, що суди ставляться до таких незбігів досить лояльно. Так, в ухвалах від 26.05.2014 р. № К/800/34980/13 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 65, с. 18 та від 08.07.2014 р. у справі № К/800/11634/14 ВАСУ дійшов висновку, що платник податків правомірно сформував податковий кредит, а висновки акта перевірки визнав помилковими. Як бачимо, справедливість перемогла. Та все-таки для уникнення конфліктів радимо й покупцеві контролювати одноманітність підписів. Тим більше, що відповідні інструменти для цього є — це можливість зробити запит про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі. У відповідь на цей запит контролери повинні надати витяг з Єдиного реєстру із зазначенням П. І. Б. особи, якій належить електронний цифровий підпис.

Такими є основні правила заповнення реквізитів ПН. Сподіваємося, ця стаття буде корисна у вашій практичній діяльності. Але якщо запитання все-таки залишилися, телефонуйте нам і ми обов’язково відповімо на них.

висновки

• Номенклатура товарів/послуг у ПН має відповідати номенклатурі, зазначеній у специфікації до договору, рахунка, ТТН, актів виконаних робіт чи інших первинних документів.

• Код УКТ ЗЕД у графі 4 ПН підлягає заповненню в разі постачання підакцизних та імпортних товарів на всіх етапах постачання таких товарів.

• У загальному випадку ціна постачання одиниці товару/послуги вказується у гривнях із копійками, але не більше двох знаків після коми.

• Під час постачання одному покупцеві оподатковуваних та неоподатковуваних товарів/послуг необхідно складати окремі ПН. А от об’єднувати в одній ПН постачання, що обкладаються ПДВ за ставками 20 % і 0 %, можна.

• В ідеалі підпис на податковій накладній, складеній у паперовому вигляді, та електронний цифровий підпис, накладений на ПН при реєстрації в Єдиному реєстрі, повинні збігатися.