Податкова накладна: новорічні подарунки

Життя ПН після дати

Почнемо з переліку ПН-новацій ПКУ. Пропонуємо вам таку шпаргалку.

1. Форма ПН (уточнимо, що тут мається на увазі не форма бланка, а форма документа — паперова/електронна). Якщо раніше створення ПН в електронній формі тільки допускалося разом із паперовою, то з дати кожна ПН буде створюватися, передаватися покупцеві, реєструватися в ЄРПН та взагалі брати участь у документообігу платників ПДВ виключно в електронній формі (п. 201.1 ПКУ). Зрозуміло, це стосується також додатка 1 до ПН і додатка 2 до неї — розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до ПН. А якщо врахувати, що з тієї самої дати і ПДВ-звітність подаватиметься теж виключно в електронній формі, то виходить, що взагалі весь документообіг у процесі адміністрування ПДВ стане суто електронним.

Зрозуміло, що за час, який залишився до настання дати, багатьом із вас доведеться провести велику підготовчу роботу як у плані техніки («папірщики», готуйте гроші ☹), так і у плані підвищення кваліфікації та сумлінності персоналу (що теж недешево ☺). Ми ж вам зі свого боку вже допомогли: читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 42, с. 38, і з технічними питаннями все у вас піде як по нотах!

Що ж до сумлінності… Не секрет, що сьогодні паперову ПН, в якій було допущено помилку і яку (ще або взагалі) не було зареєстровано в ЄРПН, можна за домовленістю з покупцем просто замінити. Проте зареєстровану — вилучити з ЄРПН неможливо у принципі, а виправлення її показників — це головний біль… Таким чином, після дати відповідальний за виписування ПН перетворюється на мінера, котрий, як відомо, помиляється тільки раз… ☹

2. Кількість примірників ПН (увага! — для всіх випадків її складання) скорочено (п. 201.4 ПКУ) із нинішніх двох до одного (як відомо, сьогодні п. 6 Порядку № 10 прямо дозволяє «самовиписувати» ПН в одному примірнику тільки покупцеві послуг у нерезидента). І хоча це твердження в цьому нашому пункті статті прямо випливає з її попереднього пункту — і тому, звичайно ж, виглядає банальним (поняття «примірник» навряд чи застосовне до електронного документа) — усе одно приємно…☺

3. Реєстр виданих та отриманих ПН із настанням дати застосовуватися в ПДВ-обліку взагалі не буде, причому ні в паперовому, ні в електронному вигляді! Майже не буде (див. наш п. 6 нижче)… Згадку про це чудовисько вилучено як із п. 201.6 ПКУ, так і з п. 201.15 ПКУ. ☺ Але не поспішайте радіти… ☹ Таке скасування зумовлене тільки тим, що платнику ПДВ просто не потрібно буде самому накопичувати відомості про отримані/видані ПН у власному реєстрі: за нього це робитиме ДФСУ (див. наступний пункт статті).

У зв’язку з цим скасуванням виникає важливе запитання: а як адміністратори ЄРПН збираються «сортувати» отримані покупцями ПН на такі, що дають право на збільшення податкового кредиту (використання для оподатковуваних операцій), і ті, що не дають такого права (використання для «необ’єктних» та неоподатковуваних операцій)? Бо ж сьогодні це робить сам платник у своєму реєстрі виданих та отриманих ПН, та ще й подає його «на блюдечку» фіскалам: ось вам, «прополюйте» розділ податкового кредиту моєї декларації з ПДВ… Як це буде виходити у фіскалів після настання дати — побачимо…

4. Реєстрація в ЄРПН. Починаючи з дати — увага! — абсолютно всі ПН підлягатимуть обов’язковій реєстрації в ЄРПН (п. 201.1 ПКУ) протягом усе тих же 15 днів (п. 201.10 ПКУ). Зрозуміло, ця обов’язковість поширюватиметься не лише на «звичайні» ПН, а й на підсумкові та зведені, а також на так звані «самовиписані» ПН (п. 198.5 ПКУ) та на розрахунки коригування теж (п. 192.1 ПКУ). При цьому ні ПН, ні «збільшуючі» розрахунки коригування, не зареєстровані в ЄРПН, не дадуть покупцеві права на включення сум ПДВ до податкового кредиту (п. 198.6 ПКУ).

Важливо: ці новації реєстрації (див. також наступний пункт) стосуватимуться тільки тих ПН, дата складання яких припаде на 01.01.2015 р. та пізніше, а також лише тих розрахунків коригування, які будуть складені саме до таких ПН. Інакше кажучи, у цьому контексті щодо розрахунку коригування братиметься до уваги не власне дата його складання, а дата складання ПН, що ним коригується.

5. Право на реєстрацію в ЄРПН. Будьте мужні: найкардинальніша зміна в порядку видачі ПН (вочевидь, вона стосується і «збільшуючих» коригувань) полягає в такому. Із настанням дати в ЄРПН можна буде зареєструвати лише таку ПН, сума ПДВ в якій (величина податкового зобов’язання постачальника) не перевищує певну дозволену йому суму — «ліміт реєстрації» ∑_Накл, що розраховується автоматично конкретно для кожного платника ПДВ у системі електронного адміністрування ПДВ за формулою з п. 200¹.3 ПКУ!!! Сподіваємося, що у фіскалів вистачить розуму забезпечувати платників такою інформацією в режимі он-лайн, тобто настільки оперативно, щоб вони дізнавалися про можливість/неможливість реєстрації ПН завчасно, а не при невдалій спробі! ☹ Наш песимізм спричинений, зокрема, аналізом згаданої формули: до неї є багато запитань, а отже, вона залишає багато можливостей для звичних маніпуляцій податківців із серії «так комп’ютер підрахував»… Найближчим часом ми обговоримо цю формулу докладніше…

При цьому якщо сума ПДВ у ПН перевищує дозволений ліміт, то таку ПН зареєструвати в ЄРПН не вийде (п. 201.10 ПКУ), а для успішної її реєстрації платникові доведеться поповнити свій ПДВ-спецрахунок, наприклад, шляхом перерахування недостатньої суми своїх кревних з поточного рахунку (при цьому величина дозволеного «ліміту реєстрації», відповідно, збільшиться). Сподіваємося, що платнику ПДВ не доведеться чекати надто довго від моменту транзакції «поточний рахунок — ПДВ-спецрахунок» до моменту відповідного збільшення «ліміту реєстрації».

6. Реєстр ПДВ-документів, що «замінюють» ПН (на продовження п. 3 — див. вище). Як відомо, сьогодні до реєстру отриманих ПН уключаються не лише власне ПН (і розрахунки коригування), а і їх «замінники» згідно з пп. «а» і «б» п. 201.11 ПКУ, які дають покупцеві право на збільшення податкового кредиту без отримання ПН від постачальника. Тож із дати платники повинні будуть формувати для таких документів спеціальний реєстр (п. 201.11¹ ПКУ) — звичайно ж, в електронній формі, — і теж передавати його до ДФСУ через Інтернет. Зрозуміло, скласти подібний реєстр можна тільки за наявності таких документів, а за відсутності… Хотілося б вірити, що подавати реєстр «із прокресленнями» податківці не вимагатимуть.

І ще один важливий момент. Зверніть увагу, що у цьому спеціальному реєстрі, вочевидь, не буде місця для інформації про ваші ввізні МД (на відміну від сьогоднішнього реєстру виданих/отриманих). Не будемо розмірковувати, яким чином вирішать це завдання фіскали: чи то таку інформацію вони отримуватимуть безпосередньо з митниці, чи то раптом вимагатимуть на кожну МД «самовиписувати» ПН (на підставі нової редакції п. 201.4 ПКУ). ☹ Хоча подібне дублювання є малоймовірним з оглядкою на ту обставину, що відповідно до абзацу першого п. 201.12 ПКУ сама МД і після дати збереже свій статус документа, що свідчить про право на ПК… Загалом час покаже.

7. Скарга на постачальника (Д8). Якщо постачальник ображає покупця — не реєструє ПН в ЄРПН, або неправильно заповнив ПН, або взагалі не видає її, то останній, як і раніше, матиме право подати скаргу за формою Д8 (п. 201.10 ПКУ). Але, на відміну від сьогоднішнього лояльного підходу, коли платник відразу ж збільшує податковий кредит на суму ПДВ, відображену в Д8 (тобто підставою для такого збільшення є сама така скарга), — увага! — починаючи з дати в нього такої можливості вже не буде. Якщо ви — ображений покупець, то, можливо, вам стане трохи легше від того, що скарга Д8 й після дати спричинить податкову перевірку вередливого постачальника… Сподіваємося, що покупцеві все-таки дозволять збільшення податкового кредиту хоча б за підсумками розгляду (перевірки постачальника) за обґрунтованою скаргою… Хоча про це в ПКУ немає жодного слова… До речі, з приводу невидачі ПН. Чому б хоч у крайньому випадку — коли постачальник не видав ПН покупцеві, але таки зареєстрував її в ЄРПН — не дати можливості покупцю отримати її безпосередньо з ЄРПН? ☺

8. «Самовиписування» ПН щодо послуг від нерезидента. До речі, про нинішній порядок складання такої ПН ви можете прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 64, с. 42. Така ПН і сьогодні складається в одному примірнику, і після дати, зрозуміло, буде так само (тільки тоді — обов’язково в електронній формі!), а оскільки редакція абзацу третього п. 187.8 ПКУ не зміниться, то на його підставі теж доведеться збільшувати податкове зобов’язання, і таке виписування буде здійснюватися теж за датою першої події — або передоплати послуг, або актування їх отримання. Увага: після настання дати така ПН теж підлягатиме обов’язковій реєстрації в ЄРПН (п. 208.2 ПКУ) нарівні з іншими ПН, причому така реєстрація вплине на ПК не в наступному податковому періоді, а в тому самому (п. 198.2 ПКУ)!

І ще одна «дрібниця»: хоча така ПН безумовно теж є «самовиписаною», у тексті ПКУ після дати її буде згадано не разом з іншими подібними ПН, тобто не в п. 198.5 ПКУ, а в «безПНному» п. 201.11 ПКУ (у його новому п.п. «в»)… При цьому ми сподіваємося на таке: оскільки така ПН нарівні з іншими підлягатиме обов’язковій реєстрації в ЄРПН, у фіскалів вистачить розуму не вимагати (на підставі її згадки в п. 201.11 ПКУ) дублювання відомостей про таку ПН ще й у переліку документів, який формується платником згідно з п. 201.11¹ ПКУ (див. вище наш п. 6).

Якщо судити з проекту змін форми ПН (та порядку заповнення) в його сьогоднішньому вигляді (див. за посиланням http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2014-rik/63199.html), то вони не дуже значні за обсягом. Та це й зрозуміло: адже в повідомленні на сайті прямо зазначено, які саме зміни актів законодавства втілюються цими змінами форми ПН, причому Закон № 1621 там не згадано. Тому очевидно, що цей проект — не остаточний, і до настання дати як форма ПН, так і відповідний порядок заповнення повинні зазнати набагато більших змін. Але оскільки ці зміни напевно і з майбутніх проектів уже нікуди не дінуться, скажемо про них пару слів. Зауважимо до речі, що йдеться не про «дозатвердження» документів наказом ДФСУ, а про «перезатвердження» їх наказом Мінфіну.

1. Бланк ПН. Тут очікується тільки одна зміна: у складі графи «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ, що підлягають оподаткуванню за ставками» додасться нова графа «ставка 7 %» під порядковим номером 9 (а нумерація граф, розташованих правіше, відповідно зсунеться).

2. Бланк додатка 2 до неї — розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до ПН буде доповнено аналогічно — новою графою 11 «оподатковуються за ставкою 7 %» у складі графи «Підлягають коригуванню обсяги без урахування ПДВ, що»...

3. Порядок заповнення буде доповнено двома нормами: а) ставки 20%, 0 % і 7 % можна буде «поєднувати» в одній ПН; б) операції, що оподатковуються за ставками 20 % і 7 %, не можна буде поєднувати в одному рядку (тобто в одному рядку ПН не зможуть бути заповнені графи 8 і 9 одночасно). Фантазери...

Не потрібно бути Нострадамусом, щоб передбачити нові зміни законодавства аж до самої дати… ☹ Звісно, ви дізнаєтеся про них із наших публікацій відразу ж і як зазавичай — з усіма подробицями. Загалом, усе як завжди: прорвемося!..

висновки

• З 1 січня 2015 року абсолютно всі ПН (і розрахунки коригування) повинні будуть складатися тільки в електронній формі, причому — в одному примірнику, і всі вони (у тому числі «самовиписані», підсумкові та зведені, а також коригування) підлягатимуть обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

• Зареєструвати в ЄРПН можна буде тільки таку ПН (і «збільшуючий» розрахунок коригування), сума ПДВ в якій не перевищує «ліміту реєстрації», що автоматично розраховується індивідуально для кожного платника ПДВ (його ПДВ-спецрахунка) за даними ЄРПН. Не зареєстрована ПН не дасть права покупцеві на включення ПДВ за нею до податкового кредиту.

• Реєстри виданих та отриманих ПН будуть скасовані, але платники ПДВ зобов’язані будуть формувати (обов’язково в електронній формі) та подавати реєстри документів, що «замінюють» ПН (зрозуміло, за їх наявності).

• Нова форма ПН та порядок її заповнення очікуються до застосування тільки з наступного року.