(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/10
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Жовтень , 2014/№ 83

Тара в податковій накладній

У нашій податково-бухгалтерській практиці існують деякі неврегульовані питання, що не вирішуються роками. З одним із таких питань до нас звернувся читач. Стосується воно заповнення податкової накладної у випадку здійснення операцій зі зворотною тарою. Це питання не нове (див. «Зворотна тара та ПДВ» // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 71, с. 11). Але судячи з питання читача, вимагає додаткового опрацювання.

Перш ніж проаналізувати суть проблеми, необхідно в загальних рисах описати, коли взагалі виникають податкові зобов’язання щодо зворотної тари. Згідно з п. 189.2 ПКУ вартість тари, яку відповідно до умов договору (контракту) визначено як зворотну (заставну), до бази оподаткування не включається. У разі якщо у строк понад ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування одержувача.

Як бачимо, ідеться про «зворотну (заставну) тару». Це визначення не зовсім вдале, оскільки такі характеристики (зворотність тари та забезпечення її заставою) є різними класифікаційними ознаками. Найімовірніше, слово в дужках означає уточнення (тільки на зворотну заставну тару поширюються правила ненарахування ПДВ згідно з п. 189.2 ПКУ).

Однак це зовсім не означає, що на зворотну незаставну тару ПДВ слід неодмінно нарахувати. Річ у тім, що тару може бути визначено:

1) родовими ознаками (одержувачеві слід повернути таку саму тару);

2) індивідуальними (одержувач має повернути саме ту тару, яку отримав від постачальника; вона ще називається інвентарною).

Якщо йдеться про другий вид тари (з індивідуальними ознаками), то про жодні податкові зобов’язання не може бути й мови, оскільки право власності на неї не переходить, а отже, просто немає об’єкта оподаткування. І п. 189.2 ПКУ тут можна й не застосовувати.

Запитання читача виникає із заповненням податкової накладної на етапі постачання товару в тарі від постачальника покупцеві. А оскільки така накладна виписується за правилом першої події, то навіть якщо сама тара (разом із товаром) ще не відвантажувалася, а було отримано передоплату, то проблема виникає вже в цей момент.

Запитання читача виникло у зв’язку з проблемою, чи потрібно відображати вартість тари в підсумковому розділі IV «Загальна сума з ПДВ»?

У податковій накладній для відображення тари передбачено спеціальний розділ II «Зворотна (заставна) тара». А згідно з п. 15 Порядку № 10 «…вартість тари… не включається до бази оподаткування, а зазначається у графі 12 як загальна сума коштів, що підлягають сплаті». На жаль, це дуже абстрактне формулювання і до пуття ні про що не говорить. Адже так називається саме гр. 12. Але ж ніхто й не заперечує, що в ній потрібно відображати вартість тари, тільки ось у якому розділі?

Різниця між двома варіантами суттєва. І виникає вона через те, що в Порядку № 10 чітко не сказано, як розраховується підсумковий показник податкової накладної (а це комірка гр. 12 по розділу IV) — з урахуванням вартості тари чи без неї. Річ у тім, що підсумовувати показники податкової накладної можна по вертикалі, тобто враховуючи все, що відображено у гр. 12., а можна по горизонталі, тобто враховуючи все, що відображено в розділі IV. Як це не парадоксально, але підсумковий результат буде різним. Мабуть, автори податкової накладної не врахували загальні правила побудови таблиць.

Для наочності проілюструємо це на прикладі. Припустимо, постачальник відвантажив товар А вартістю 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.) у тарі вартістю 100 грн.

Варіант 1 (підсумовування за  горизонталлю)

Розділ

Дата виникнення податкового зобов’язання (постачання (оплати2))

Номенклатура товарів/послуг продавця

Код товару згідно з УКТ ЗЕД

Одиниця виміру товару/послуги

Кількість (об’єм, обсяг)

Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ

Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ, що підлягають оподаткуванню за ставками

Загальна сума коштів, що підлягає сплаті

основна ставка

нульова ставка

звільнення від ПДВ3

постачання на митній території України

експорт

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

I

...

Товар А

 

шт

1

1000

1000

 

 

 

1000

 

Усього за розділом I

Х

Х

Х

Х

1000

 

 

 

 

II

Зворотна (заставна) тара

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

100

III

Податок на додану вартість

Х

Х

Х

Х

200

 

 

 

200

IV

Загальна сума з ПДВ

Х

Х

Х

Х

1200

 

 

 

1200

 

Варіант 2 (підсумовування за вертикаллю)

Розділ

Дата виникнення податкового зобов’язання (постачання (оплати2))

Номенклатура товарів/послуг продавця

Код товару згідно з УКТ ЗЕД

Одиниця виміру товару/послуги

Кількість (об’єм, обсяг)

Ціна постачання одиниці товару/послуги без ураху­вання ПДВ

Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ, що підлягають оподаткуванню за ставками

Загальна сума коштів, що підлягає сплаті

основна ставка

нульова ставка

звільнення від ПДВ3

постачання на митній території України

експорт

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

I

...

Товар А

 

шт

1

1000

1000

 

 

 

1000

 

Усього за розділом I

Х

Х

Х

Х

1000

 

 

 

 

II

Зворотна (заставна) тара

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

100

III

Податок на додану вартість

Х

Х

Х

Х

200

 

 

 

200

IV

Загальна сума з ПДВ

Х

Х

Х

Х

1200

 

 

 

1300

 

Як бачимо, результат різний. Якому ж віддати перевагу?

Якщо враховувати назву гр. 12 (зокрема, слова «сума коштів, що підлягає сплаті»), логічніше використовувати варіант 2. Адже заставний характер тари передбачає передачу постачальнику певної заставної суми за тару. А це означає, що в підсумковій комірці бажано проставити ту суму коштів, яку в результаті буде перераховано постачальникові.

Можливо, тому на практиці великої популярності набув саме варіант 2 (підсумовування за вертикаллю)

Але нумо замислимося, які можуть бути наслідки, якщо податкову накладну буде заповнено інакше?

Як відомо, найбільш негативне, що може статися у випадку з неправильно заповненою податковою накладною, — це визнання її недійсною з позбавленням покупця права на податковий кредит. Але чи можна сказати, що платник податків, діючи за варіантом 1, щось порушив? На наш погляд, ні. Адже п. 15 Порядку № 10 говорить лише про те, що вартість тари потрібно відображати у гр. 12. Так воно і зроблено. Точніших вказівок щодо цього випадку просто немає. Немає із цього приводу ні листів податкових органів, ні роз’яснень на сайті ДФСУ в БЗ.

Комп’ютерні програми, які широко використовуються бухгалтерами, по-різному підходять до цього питання.

Тут хіба що наголосимо: при внесенні цієї податкової накладної до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних вартість тари не вказуйте. Принаймні раніше так роз’яснювали податківці (відповідна консультація в категорії 101.21 БЗ діяла до 31.12.2013 р.), але ж у цьому плані нічого не змінилося. Тому й позиція податківців не повинна змінитися.

До речі, якщо тара зворотна, але не заставна, то, чітко кажучи, її й зазначати в податковій накладній немає потреби. Наскільки нам відомо, податківці дотримуються саме такої позиції (категорія 101.19 БЗ). А якщо ви її все-таки записали до розділу II, то той аргумент, який використовувався на захист варіанта 2, тут не працює. Тому в такому випадку логічно заповнювати податкову накладну за варіантом 1.

Податкова накладна, тара додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті