Теми статей
Обрати теми

Щодо розмірів фінансових санкцій залежно від кількості окремих порушень

Державна фіскальна служба України
Лист Державної фіскальної служби України від 31.07.2014 р. № 862/7/99-99-22-06-03-17/34
РРО-відповідальність

У зв’язку зі зверненнями регіональних головних управлінь щодо роз’яснення застосування норм п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон № 265) та необхідністю однозначного застосування регіональними підрозділами норм чинного законодавства Державна фіскальна служба України повідомляє.

Згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265 за порушення вимог цього Закону до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахун­ків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

вчинене вперше — 1 гривня;

вчинене вдруге — 100 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);

за кожне наступне вчинене порушення — у п’ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Зазначена норма Закону № 265 встановлює види порушень, які можуть повторюватись тривалий період роботи суб’єкта господарювання, тобто можуть бути однотипними.

Оскільки продаж товару без застосування РРО не є триваючим порушенням і невидача касового чеку під час кожного продажу товару визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО чи невидача чеку при продажу товару буде вважатись повторною.

Таким чином, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції: за порушення, вчинене вперше — 1 грн., за вчинене вдруге — 100 відс. вартості проданих з порушенням товарів, за вчинене втретє — у п’ятикратному розмірі вартості проданих з порушенням товарів (послуг).

 

Голова І. Білоус

коментар редакції

Не роздрукували три чеки РРО: скільки накладуть штрафів

 

Припустимо, ви зобов’язані застосовувати РРО, але з тієї чи іншої причини цього не робили. У такому разі до вас застосують штраф згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР. Якщо без РРО проведено тільки одну операцію, то проблем загалом немає: штраф становитиме всього 1 грн. Гірше, коли таких порушень декілька. Якщо в межах одного календарного року подібне порушення здійснене:

— удруге — штраф становитиме 100 % вартості проданих з порушенням товарів/послуг;

утретє та будь-якого наступного разу — штраф застосують у 5-кратному розмірі проданих з порушенням товарів/послуг.

Виникає закономірне запитання: скільки штрафів накладуть податківці, якщо при перевірці вони виявлять одразу декілька операцій, не проведених через РРО? На жаль, штрафувати вони будуть за кожну таку операцію, причому із застосуванням зазначеної вище повторності. Чи правильно це?

Почнемо з того, що сперечатися з податківцями буде важко, причому робити це доведеться в адмінсуді. Щоправда, якщо ви все ж ініціюєте таке оскарження, шанс отримати рішення на свою користь у вас є. Звичайно, рішення податківців можна оскаржити і в адміністративному порядку, але, ураховуючи зазначену думку ДФСУ, розраховувати на позитивний результат не варто.

ДФСУ мотивує свій підхід тим, що це порушення не є триваючим. При цьому нагадаємо: триваючим вважається порушення, яке, почавшись з тієї чи іншої протиправної дії/бездіяльності, здійснюється потім безперервно шляхом невиконання обов’язку (див. лист Мін’юсту від 02.08.2013 р. № 6802-0-4-13/11). Як бачите, у цілому, під ці умови підпадає й діяльність без РРО. Це означає, що в такому випадку можна говорити про одне триваюче порушення і як результат штраф має бути один.

Але, на жаль, передбачити поведінку суду не можна. Не виключаємо, що він з подібною позицією не погодиться. Проте навіть у такому разі зневірятися ще рано.

Річ у тім, що крім триваючих та разових, виділяють також і продовжувані правопорушення. Такими вважають ряд ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб’єктами, засобами і становлять у сукупності єдине порушення (див. лист Мін’юсту від 01.12.2003 р. № 22-34-1465). При цьому важливо, що ВСУ свого часу зарахував до них і нероздрукування декількох Z-звітів (див. постанову ВСУ від 04.06.2013 р. у справі № 21-155а13).

Як бачите, у цій ситуації і в тій, яку розглядаємо ми, чимало спільного. Тому вважаємо, що висновок ВСУ можна застосувати і до неї. За такого підходу податківці, виявивши при перевірці декілька операцій, не проведених через РРО, повинні застосувати тільки один штраф. Причому суди готові це визнавати (див. ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 р. у справі № 815/725/14).

Підбиваючи підсумок сказаному, додамо декілька штрихів:

1) якщо вирішите судитися з податківцями, не забудьте послатися на зазначену постанову ВСУ;

2) податківці накладуть штраф за допомогою складання ППР. Саме на нього вам і потрібно подавати позов до суду (ну або скаргу, якщо вирішите почати з адміністративного оскарження). Зробити це варто протягом 30  календарних днів, що настають за днем його отримання. Подробиці адміністративного та судового оскарження читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 18, с. 37; № 20, с. 17; 2011, № 44, с. 20.

 

Віталій Смердов, податковий експерт

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі