Міністерство доходів і зборів України розглянуло лист <…> щодо податкових наслідків в частині податку на додану вартість при списанні кредиторської заборгованості за отримані аванси та порядку складання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної і повідомляє.
Щодо податкових наслідків в частині податку на додану вартість при списанні кредиторської заборгованості слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Згідно з підпунктом «а» пункту 187.1 статті 187 Кодексу дата надходження авансового платежу є датою виникнення у продавця товарів/послуг податкових зобов’язань з податку на додану вартість.
У разі якщо після надходження авансового платежу операція з постачання товарів/послуг фактично не відбувається та раніше перераховані кошти не зараховуються в рахунок оплати інших товарів/послуг, які були або будуть поставлені/надані, об’єкт оподаткування податком на додану вартість у постачальника-виконавця за такою операцією відсутній.
Таким чином, якщо постачальником-виконавцем на дату отримання авансового платежу від покупця-замовника були визначені податкові зобов’язання з податку на додану вартість та у подальшому виникли обставини, внаслідок яких договір постачання товарів/послуг не виконано, товари/послуги не поставлено протягом терміну позовної давності, і постачання інших товарів/послуг, в оплату яких можуть бути зараховані ці кошти, здійснюватися не буде, а кредиторська заборгованість по отриманому авансу списується, об’єкт оподаткування (операція з постачання товарів/послуг) відповідно відсутній.
Отже, в зазначеній ситуації постачальник-виконавець має право зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з податку на додану вартість.
Щодо коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної повідомляємо таке.
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Кодексу).
Пунктом 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міндоходів від 14.01.2014 р. № 10, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 р. за № 185/24962, визначено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до статті 192 Кодексу постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі — розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
У разі зміни податкових зобов’язань продавця у зв’язку з поверненням ним покупцю коштів за товари/послуги або повернення товарів покупцем, розрахунок коригування виписується в день повернення (коштів або товарів) незалежно від того, чи здійснювалася така операція у тому самому звітному періоді, в якому відбулося постачання товарів (отримання коштів) та було виписано податкову накладну, чи в іншому періоді. Якщо на дату повернення товарів (зменшення їх вартості або вартості послуг) сума оплати за них зараховується в рахунок оплати іншого товару/послуги, тобто ці кошти набувають статусу передоплати за інший товар/послугу, то постачальник на цю дату повинен виписати окрему податкову накладну на інші товари/послуги та, відповідно, нарахувати податкові зобов’язання.
При отриманні розрахунку коригування покупець має засвідчити факт такого отримання, а саме зазначити на примірнику розрахунку коригування продавця дату отримання розрахунку та засвідчити її підписом.
Перший заступник Міністра І. Білоус
коментар редакції
Безнадійна кредиторка, заміна номенклатури: коригуємо ПДВ
У листі, що коментується, розглянуто два питання стосовно коригувальних ситуацій у частині ПДВ. Проаналізуємо кожне з них.
1. Списання безнадійної кредиторки — зменшуємо ПЗ.
Просто не віримо своїм очам. Адже досить довго й наполегливо податківці стверджували, що не можна одержувачеві авансу при списанні безнадійної кредиторки сторнувати податкові зобов’язання з ПДВ. Утім, консультація з таким нехорошим висновком досі «висить» у БЗ (підкатегорія 101.05).
Ми ж зі свого боку так само наполегливо стверджували протилежне: підстави для коригування є, адже з дати списання зникає об’єкт для обкладення ПДВ (див., наприклад, «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 33, с. 8, № 56, с. 15; 2014, № 21, с. 11).
І як же нам тепер приємно, що контролери зайняли нефіскальну позицію! Сподіваємося, не тимчасово. Щоправда, вони не уточнили, як у звітності провести це зменшення. Але це зовсім не страшно, ми вам самі зараз розповімо.
На наш погляд, таке зменшення ПЗ слід провести по рядку 8.1 декларації без виписування РК, на підставі бухдовідки. Принаймні, це узгоджується з їх позицією відображення «сторно» ПК при списанні безнадійної товарної кредиторки (див. лист Міндоходів від 25.06.2014 р. № 11459/6/99-99-19-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 68, с. 8). Відповідно в додатку Д1 до декларації графи 6 і 7 не заповнюються.
2. Заміна номенклатури: складаємо нову ПН.
Такою є непохитна позиція податківців, тобто вони пропонують оформляти цю операцію двома податковими документами: (1) виписати РК як на повернення замінюваної номенклатури та (2) виписати ПН на нову номенклатуру. Так само контролери розмірковують і в консультації, розміщеній у підкатегорії 101.07 БЗ. У такому випадку в декларації з ПДВ відображатимуть:
а) постачальник:
— зменшення ПЗ у ряд. 8 із розшифровкою в додатку Д1;
— ПЗ у ряд. 1;
б) покупець:
— зменшення ПК у ряд. 16 із розшифровкою в додатку Д1;
— ПК у ряд. 10;
Причому, судячи з листа, датою такого коригування потрібно вважати домовленість сторін про залік отриманого авансу в рахунок оплати інших товарів, тобто на цю дату мають бути виписані обидва документи: і РК, і ПН.
Однак, на наш погляд, змінити номенклатуру можна одним податковим документом, виписавши РК. Тоді продавець зі знаком «-» зазначить у ньому дані з первісно виписаної податкової накладної (в такий спосіб обнуляючи її), після чого там же (але вже зі знаком «+») відобразить відомості про новий товар, що поставляється. Нову податкову накладну в цьому випадку виписувати не потрібно. Адже операція постачання за договором лише одна. Докладніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 21, с. 11.
Утім, у цій ситуації, може, й немає сенсу перти на рожен і дискутувати з перевіряючими, а краще виписати, як вони хочуть, два документи. Тут вирішувати вам.
Наталія Яновська, податковий експерт
