* Тут і далі – податок на доходи фізичних осіб, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та військовий збір відповідно.
Начальника, куди «кидати» ПДФО будемо?
Для цілей ПДФО термін «відокремлений підрозділ» слід вживати у значенні, встановленому ГКУ (п.п. 14.1.30 ПКУ). Водночас, на жаль, чіткого визначення, які підрозділи слід вважати відокремленими, ГКУ не дає. Проте, аналізуючи положення цього Кодексу, можна дійти висновку, що до відокремлених він відносить філії, представництва, інші підрозділи юрособи:
— які не мають статусу юридичної особи (ч. 6 ст. 55, ч. 4 ст. 64 ГКУ);
— що діють на підставі положення про них, затвердженого головним підприємством (ч. 4 ст. 64 ГКУ);
— відомості про які включено до ЄДР** у порядку, визначеному законом (ч. 2 ст. 58 ГКУ).
** Тут і далі — Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.
Якщо юридична особа приймає рішення про створення відокремленого підрозділу, вона повинна повідомити про це податкові органи за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням такого новоутвореного підрозділу в установленому порядку. Відокремлений підрозділ, який має код ЄДРПОУ, повинен стати на облік у податковому органі за своїм місцезнаходженням (п. 1.3 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588).
Філії, відділення, інші відокремлені підрозділи названі в числі податкових агентів з ПДФО згідно з п.п. 14.1.180 ПКУ. Проте з урахуванням положень п.п. 168.4.2 ПКУ робимо висновок, що
податковим агентом з ПДФО відокремлений підрозділ буде тільки в разі наявності в нього відповідних повноважень, наданих юрособою, яка його створила
Що це за повноваження? Відокремлений підрозділ повинен мати право:
— нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі;
— вести податковий облік;
— подавати податкову звітність до контролюючих органів.
Інформація про те, чи уповноважений відокремлений підрозділ на такі дії, повинна міститися в положенні, затвердженому головним підприємством. Якщо у положенні такої інформації немає, то відповідні обов’язки повинно виконувати головне підприємство.
ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховують до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (п. 64.2 БКУ). Причому якщо ваш відокремлений підрозділ уповноважений сплачувати ПДФО, то він як податковий агент зобов’язаний нарахувати, утримати та перерахувати ПДФО за найманих працівників, працевлаштованих у такому підрозділі, до місцевого бюджету за своїм місцезнаходженням (абзац перший п.п. 168.4.3 ПКУ). Зверніть увагу: такий підрозділ також самостійно формує й подає до податкового органу за своїм місцезнаходженням Податковий розрахунок за формою № 1ДФ (абзац перший п.п. «б» п. 176.2 ПКУ). При цьому в реквізитах розрахунку він зазначає свої дані як податкового агента.
Якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати й сплачувати ПДФО, то всі функції податкового агента за такий підрозділ виконує головне підприємство. Саме воно нараховує та сплачує до місцевого бюджету за місцезнаходженням неуповноваженого відокремленого підрозділу ПДФО, нарахований його працівникам.
У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ інформацію про виплати, нараховані працівникам неуповноваженого відокремленого підрозділу, та суми утриманого з них ПДФО відображає головне підприємство у вигляді окремої порції. Воно ж подає цей розрахунок до податкового органу за своїм місцезнаходженням, а копію форми № 1ДФ — до податкового органу за місцезнаходженням підрозділу (абзац другий п.п. «б» п. 176.2 ПКУ, п. 2.6 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міндоходів від 21.01.2014 р. № 49). У цьому випадку в реквізитах Податкового розрахунку зазначають дані головного підприємства.
Облишмо жарти! Перераховуємо ВЗ
Сплату (перерахування) ВЗ до бюджету слід здійснювати в порядку, встановленому ст. 168 ПКУ. Таку вимогу законодавець прописав в п.п. 1.4 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Якщо його чітко дотримуватися, то податковим агентам з ВЗ слід сплачувати збір за правилами, викладеними вище для сплати ПДФО.
Але не все так просто! Фіскали вирішили роз’яснити платникам своє бачення ролі ст. 168 ПКУ в питанні сплати ВЗ, підготувавши консультацію в категорії 132.05 Бази знань. Ознайомитися з нею ви можете в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 70, с. 42. Що ж з неї випливає?
Уповноважений відокремлений підрозділ сплачує ВЗ самостійно до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням, як того вимагає абзац перший п.п. 168.4.3 ПКУ
А от за неуповноважений відокремлений підрозділ ВЗ сплачує головне підприємство до бюджету за своїм місцем розташування, а не за місцезнаходженням такого підрозділу. Це ж суперечить вимогам абзацу другого п.п. 168.4.3 ПКУ! — скажете ви. Так, безперечно. Утім, порядок сплати ВЗ, запропонований фахівцями ДФСУ, має логічне пояснення.
ПДФО включається до доходів місцевих бюджетів (п. 1 ч. ст. 64 БКУ). І порядок сплати цього податку, передбачений ст. 168 ПКУ, ґрунтується саме на тому, що він потрапляє до місцевих бюджетів. Логічно, коли ПДФО сплачується головним підприємством за місцезнаходженням відокремленого підрозділу. Із ВЗ інша історія: він включається до доходів загального фонду Державного бюджету (п. 1 ч. 2 ст. 29 БКУ). Тому головному підприємству не варто перераховувати ВЗ за місцезнаходженням підрозділу, адже все одно він піде до Держбюджету, а не у розпорядження місцевої територіальної громади. Тому ми поділяємо позицію податківців у цьому питанні. Тим більше такий підхід спростить для головних підприємств порядок сплати ВЗ — його і за своїх працівників, і за працівників неуповноваженого підрозділу можна сплатити однією платіжкою.
ЄСВ: сплачую за місцем платника!
Філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи юросіб є платниками ЄСВ тільки в разі, якщо вони мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Це прямо прописано в абзацах другому, п’ятому п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
Однак, отримуючи повідомлення від держреєстратора або відомості з ЄДР про створення відокремленого підрозділу юридичної особи, податковий орган, який адмініструє ЄСВ, не має у своєму розпорядженні інформації, чи належить такий підрозділ до платників ЄСВ (див. критерії вище). Саме тому всі відокремлені підрозділи — новачки податківцями враховуються з позначкою «Неплатник».
А як бути, якщо юридична особа, яка створила відокремлений підрозділ, прийняла рішення про виділення його на окремий баланс і перехід до самостійного ведення таким відокремленим підрозділом розрахунків із застрахованими особами? У цьому випадку юридична особа в десятиденний строк із дня прийняття такого рішення повинна повідомити про нього податковий орган за місцезнаходженням відокремленого підрозділу. На підставі такого повідомлення податковий орган «переведе» відокремлений підрозділ до розряду платників ЄСВ.
Майте на увазі: наявність у відокремленого підрозділу окремого балансу, самостійного ведення розрахунків з оплати праці із застрахованими особами може бути встановлено податківцями при проведенні перевірки платника ЄСВ або при обробці його звітності. А це, погодьтеся, буде вкрай неприємно як для самої юрособи, так і для її підрозділу.
Відокремлені підрозділи — платники ЄСВ сплачують внесок самостійно за місцем своєї територіальної реєстрації
ЄСВ з доходів найманих працівників відокремлених підрозділів — неплатників ЄСВ сплачує головне підприємство за своїм місцезнаходженням.
«Підводні камені» сплати ПДФО, ЄСВ та ВЗ із виплат працівників відокремлених підрозділів підприємств ми з вами визначили. Бажаємо вам приємного плавання в неспокійних водах нашого законодавства.
висновки
-
Відокремлений підрозділ, уповноважений на сплату податків і зборів, перераховує ПДФО, ЄСВ та ВЗ самостійно за місцем своєї територіальної реєстрації.
-
За неуповноважений відокремлений підрозділ «зарплатні» податки/внески/збори сплачує головне підприємство. Причому ЄСВ і ВЗ з виплат працівникам такого підрозділу слід перераховувати за місцезнаходженням головного підприємства, а ПДФО — за місцем розташування неуповноваженого підрозділу.
Документи статті
-
ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.
-
БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
