(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 71
  • № 70
  • № 69
  • № 68
  • № 67
  • № 66
  • № 65
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
12/22
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Вересень , 2014/№ 72

Код…, але не Да Вінчі, або Як обліковувати витрати на отримання штрих-кодів для товарів

Сьогодні практично будь-який товар — чи то пакет молока, кулькова ручка чи модний девайс — має спеціальне маркування у виді чорно-білих смуг та цифрових знаків. Це штриховий код. Він містить усю необхідну інформацію про товар: країну-виробника, підприємство-виготівника, найменування продукту, його споживчі властивості, ціну, розмір, сорт, колір тощо. Штрих-кодування дозволяє підприємству через комп’ютерну мережу щодня обліковувати залишки товарів на складі та в магазині, визначати обсяги реалізації в розрізі видів продукції. А штрих-коди, які ми бачимо на платіжних документах, прискорюють комп’ютерну обробку даних, що в них містяться. Стандарти штрихового кодування використовують понад 1 млн компаній у всьому світі, і українські підприємства — не виняток. Отже, якщо ви теж хочете швидко і точно ідентифікувати свої товари, вдайтесь до маркування їх штриховими кодами GS1. Для цього, зрозуміло, будуть потрібні певні витрати. Про те, як відобразити їх у податковому та бухгалтерському обліку підприємства, ми з вами зараз, дорогі друзі, і поговоримо.
торгівля

Своєю появою штрихове кодування зобов’язане двом друзям-американцям — Джо Вудленду і Берні Сильверу. Саме вони в 1948 році почали роботу над втіленням ідеї автоматичного зчитування інформації про продукт на всіх етапах його життєвого циклу — від виробника до споживача. Патент на цей винахід вони отримали 7 жовтня 1952 року.

Пізніше руку до вдосконалення системи штрих-кодування доклав американський учений Девід Коллінз. Він запропонував використовувати як зчитувальний пристрій лазер. Розроблена ним конструкція дозволила сканувати штрих-коди з відстані до двох метрів і зробила процес зчитування інформації простішим та надійнішим.

Тестова система зі сканування штрих-кодів була встановлена в Огайо в Marsh’s Supermarket, розташованому поряд з фабрикою, на якій вироблялося устаткування. І от 26 червня 1974 року відбулася знаменна подія — продавець цього супермаркету вперше відсканував з упаковки жувальної гумки її унікальний штрих-код. Так штрих-кодування отримало путівку в життя.

У наші дні система штрихового кодування об’єднує вже понад 100 національних організацій товарної нумерації в різних країнах світу.

Як стати учасником всесвітньої системи товарної нумерації?

Питаннями стандартизації обліку та штрихового кодування логістичних одиниць займається міжнародна організація GS1*. Вона видає глобально унікальні коди для товарів/послуг та місць.

* Всесвітня Мережа Синхронізації Даних GS1 (Global Data Synchronisation Network) — це автоматизоване і побудоване на основі стандартів інформаційне середовище, яке дозволяє всім торговельним партнерам одночасно мати цілісні дані про товар.

Інтереси виробників і дистриб’юторів України в міжнародній асоціації GS1 та інших міжнародних асоціаціях і організаціях, які діють у сфері автоматизованої ідентифікації даних та штрихового кодування, у встановленому порядку представляє Асоціація Товарної Нумерації України «ДжіЕс1 Україна» (п. 2 постанови КМУ «Про Асоціацію Товарної Нумерації України «ДжіЕс1 Україна» від 12.12.94 р. № 821).

Суб’єкти підприємницької діяльності маркують товари, які виробляються та реалізуються в Україні, штриховими кодами GS1 відповідно до Положення № 255.

Згідно з п. 3 цього Положення Асоціація Товарної Нумерації України «ДжіЕс1 Україна» як національна організація — член GS1 займається присвоєнням товарам як об’єктам обліку та іншим об’єктам обліку ідентифікаційних номерів GS1 на території України.

Ця Асоціація — єдиний офіційний представник в Україні міжнародної організації GS1. Вона є некомерційною неурядовою організацією.

Щоб стати членом Асоціації й учасником все­світньої системи товарної нумерації GS1, потрібно:

— укласти відповідний типовий договір;

— подати Реєстраційну картку учасника;

— укласти типову угоду про сплату членських внесків (вступного, річних разових і річних періодичних за присвоєння номерів GS1 об’єктам обліку)*;

— сплатити членські внески;

— подати заявку на присвоєння номера GS1 (залежно від виду товарів).

* Розмір внесків установлений в еквіваленті доларів США і залежить від обсягу річного доходу підприємства. Сплачують членські внески в нацвалюті за курсом НБУ на день сплати.

Участь підприємства в системі GS1 (присвоєння Префікса GS1 підприємства та/або ідентифікаційного номера GS1) підтверджують відповідні свідоцтва, видані Асоціацією безоплатно (п. 3 Положення № 255).

Такі свідоцтва — єдині офіційні документи, які засвідчують право підприємства застосовувати присвоєні номери GS1

Оформити всі необхідні документи стосовно асоційованого членства у «ДжіЕс1 Україна» та отримати штрихові коди підприємства можуть безпосередньо в офісі Асоціації, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Артема, 26, або в представництвах Асоціації, які діють у кожному регіоні України (детальніше див. на сайті Асоціації: http://www.gs1ua.org).

Маркування штрих-кодом: обов’язково чи ні?

Одразу зауважимо, що обов’язковому маркуванню штрих-кодами GS1 підлягають не всі без винятку групи товарів, а тільки перелічені в п. 5 Положення № 255.Це:

— алкогольні напої;

— тютюнові вироби;

— примірники аудіовізуальних творів та фонограм;

— лікарські засоби;

— інші товари, штрих-кодування яких передбачено законодавством України.

Харчові продукти повинні маркуватися штрих-кодами в порядку, установленому КМУ. Щоправда, на сьогодні такого порядку поки що немає. Зате є Технічний регламент щодо правил маркування харчових продуктів, затверджений наказом Держ­споживстандарту від 28.10.2010 р. № 487. У цьому документі встановлено чіткий перелік інформації про товар, яку продавець повинен доводити до покупця за допомогою маркування. Причому така інформація може бути виражена у виді слів, знаків, зображень, символів тощо.

Маркування штрих-кодами інших категорій товарів — справа добровільна

Тут усе залежить від бажання суб’єкта господарювання та маркетингової політики, яку він проводить.

Утім, рішення маркувати свої товари штрих-кодами приймають усе більше підприємств. Це й зрозуміло. Адже приєднання до міжнародних стандартів GS1 підвищує конкурентоспроможність українських товарів на вітчизняному та зарубіжному ринках, сприяє інтеграції вітчизняних підприємств у світові ринки та мережі товарних потоків тощо (п. 2 Положення № 255).

До того ж, багато торговельних мереж приймають товари від виробників на реалізацію тільки з етикетками, на яких є штрих-код.

Торговці, звісно, можуть і самі промаркувати отримані товари відповідними штриховими кодами згідно з державними стандартами і нормативно-технічними документами Асоціації «ДжіЕс1 Україна». Таке право їм надає п. 7 Положення № 255. Але допускається це тільки щодо товарів, які піддаються додатковому перерозподілу в малих обсягах, перефасуванню, подрібненню партій тощо для реалізації кінцевому споживачу. Ще це можливо щодо товарів, на яких штрих-кодові позначки GS1 відсутні або не відповідають установленим вимогам.

До речі, перелік державних стандартів України зі штрихового кодування наведено в додатку 1 до Рекомендацій по застосуванню внутрішніх штрихових кодів для маркування товарів на підприємствах сфери торгівлі, затверджених наказом МЗЕЗторгу від 26.06.98 р. № 383.

На товари, яким не присвоєно ідентифікаційні номери GS1 і які не підпадають під винятки п. 7 Положення № 255, підприємствам заборонено наносити штрих-коди GS1 (п. 8 Положення № 255).

Тож успішний збут своїх товарів — клопіт самого підприємства. А отримання штрих-кодів на них — це саме один зі шляхів досягнення головної мети підприємницької діяльності — отримання доходу (прибутку).

Якщо так, то всі «штрих-кодові» процедури, які здійснює підприємство, безумовно, можна вважати пов’язаними з його господарською діяльністю, адже вони відповідають «господарським» критеріям із п.п. 14.1.36 ПКУ.

Чи можна вважати штрих-код нематеріальним активом?

Підстав розглядати отримані штрих-коди як нематеріальні активи (далі — НМА) немає. Говоримо про це з цілковитою впевненістю.

Давайте зазирнемо в § 12 МСБО (IAS) 38 «Нематеріальні активи». У ньому зазначено, що актив вважають ідентифікованим, якщо він:

— може бути відокремлений, тобто його можна відокремити від суб’єкта господарювання і продати, передати в оренду або обміняти, незалежно від того, чи має намір суб’єкт зробити це, або

виникає внаслідок договірних чи інших юридичних прав, незалежно від того, чи можуть вони бути передані або відокремлені від суб’єкта господарювання або ж від інших прав та зобов’язань.

Крім того, для визнання активу об’єктом НМА потрібно взяти до уваги загальні критерії визнання активів. Придбаний абоотриманий об’єкт НМА зараховують на баланс, якщо одночасно виконуються такі умови:

1) підприємство здійснює контроль над ним;

2) існує ймовірність отримання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням;

3) його вартість може бути достовірно визначена.

Так, щоб визнати НМА, недостатньо тільки мати можливість ідентифікувати цей актив. Згідно з п. 6 П(С)БО 8 придбаний або отриманий НМА відображають у балансі, якщо існує ймовірність отримання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням, і його вартість може бути достовірно визначена.

У тому, що завдяки маркуванню товарів штрих-кодами підприємство отримає економічні вигоди, можна не сумніватися. Але достовірно визначити вартість такого активу не вдасться, адже витрат на його придбання немає, та і його ринкову вартість (навіть якщо вважати, що він отриманий без­оплатно) теж обчислити неможливо — усі суб’єкти господарювання отримують штрих-коди тільки одним шляхом і на однакових умовах, тобто шляхом членства в Асоціації.

Крім того, згідно з приписами п. 9 П(С)БО 8 не визнають НМА, а відображають у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені, витрати на просування продукції на ринку. А як ми з вами зрозуміли, приєднання підприємства до міжнародних стандартів GS1 саме допомагає підвищити конкурентоспроможність українських товарів на вітчизняному та зарубіжному ринках (п. 2 Положення № 255).

Отже, «штрих-кодові» витрати, а точніше, членські внески — це однозначно не НМА, а витрати звітного періоду

У податковому обліку теж усе зрозуміло. Тут для НМА обов’язковою є наявність права власності на об’єкт або наявність інших аналогічних прав чи права користування майном і майновими правами.

Підприємство, вступивши в Асоціацію й отримавши штрих-коди, звісно, набуває права на їх застосування, але розпорядитися ними на власний розсуд (наприклад, продати, подарувати тощо іншій особі) не може. Забороняє це робити типовий договір з Асоціацією. Там чітко зазначено, що учасник не може передавати права на застосування присвоєних номерів GS1 іншому суб’єкту господарювання.

Як бачимо, і з податкової точки зору, штрих-коди — не НМА. Як же їх відображати в обліку? Зараз дізнаємося.

Як відобразити «штрих-кодові» витрати в обліку?

Податок на прибуток. Будь-які витрати підприємства, що мають господарську спрямованість, дають йому шанс зменшити свій оподатковуваний прибуток. На це орієнтують платників п.п. 14.1.27 і ст. 138 ПКУ.

А як бути з витратами на отримання штрих-кодів? Чи можуть вони, ураховуючи свою господарську роль, так само вільно отримати податкововитратний статус? Безумовно, можуть. Переконайтеся в цьому самі.

Цілком зрозуміло, що участь підприємства в Асоціації «ДжіЕс1 Україна» безпосередньо пов’язана з його госпдіяльністю. Адже згідно з ч. 2 ст. 120 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV асоціація створюється з метою координації господарської діяльності підприємств, що об’єдналися, для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації.

На наш погляд, такий «господарський» зв’язок дозволяє підприємству суми членських внесків, перерахованих Асоціації, у повному обсязі (без будь-яких обмежень) урахувати у складі своїх податкових витрат як інші операційні витрати (п.п. «в» п.п. 138.10.4 ПКУ).

Підтримку такої позиції знаходимо в «докодексному» листі Комітету Верховної Ради з питань фінансів та банківської діяльності від 18.11.2001 р. № 16-10/447. У ньому «комітетники» вказали на правомірність віднесення до валових витрат вступних та членських внесків на користь саморегульованої організації. Щоправда, там йшлося про сплату внесків професійними учасниками фондового ринку. А для них членство в саморегулівній організації, зареєстрованій Держ­комісією з цінних паперів та фондового ринку, є обов’язковою умовою.

На щастя, наша ситуація не так вже й відрізняється від розглянутої в цьому листі. Адже отримати штрих-коди може теж тільки учасник Асоціації «ДжіЕс1 Україна». Тобто, щоб обзавестися штрих-кодами, потрібно теж обов’язково бути учасником Асоціації. А якщо так, то повноцінні податкові витрати для такого учасника — цілком реальні.

Якщо ви вважаєте, що цей підхід для вас дуже сміливий і податківці його не підтримають, візьміть на озброєння інший, обережніший, варіант. Суть його ось у чому.

Асоціація «ДжіЕс1 Україна» зареєстрована як неприбуткова організація — внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі — Реєстр) з ознакою 0012 на підставі п.п. «г» ст. 157 ПКУ і п. 5.5 розд. I Положення № 37. Копія відповідного рішення податкового органу розміщена на сайті організації: http://www.gs1ua.org/files/gs1ua/np_org_12.pdf.

Як зазначено в додаткових угодах до договорів з Асоціацією, учасник перераховує їй такі членські внески:

— вступний;

— річні разові;

— річні періодичні за присвоєння номерів GS1 об’єктам обліку.

А згідно з п.п. «а» п.п. 138.10.6 ПКУ суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), які добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до неприбуткових організацій, визначених у ст. 157 ПКУ, підприємство може віднести до інших витрат, проте тільки в межах «неприбуткового» ліміту.

А це не більше 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року

Під оподатковуваним прибутком контролери розуміють значення показника рядка 07 торішньої декларації з податку на прибуток (див., наприклад, консультацію в підкатегорії 102.07.16 БЗ, щоправда, зараз вона не діє у зв’язку зі зміною форми декларації).

Тож сплачені суми у вигляді членських внесків у межах установленого п.п. «а» п.п. 138.10.6 ПКУ ліміту підприємство сміливо може врахувати у складі своїх податкових витрат. Згодні з цим і податківці, про що свідчить їх консультація в підкатегорії 102.07.20 БЗ. У ній вони дозволяють платникам вписати до 4 % ліміту витрати на сплату членських внесків до Торгово-промислової палати. Не сумніваємося, що до членських внесків до Асоціації «ДжіЕс1 Україна» у контролерів має бути таке ж ставлення.

Але майте на увазі: безперешкодно скористатися наданим «витратним» правом підприємство може, якщо на руках у нього є (див. консультацію фахівців податкового відомства в підкатегорії 102.07.21 БЗ):

первинні документи, які підтверджують факт здійснення витрат. Роль таких документів у цьому випадку виконують договір з Асоціацією; платіжні документи, що підтверджують сплату членських внесків; свідоцтва, які посвідчують право підприємства застосовувати присвоєні номери GS1;

копія рішення податкового органу про внесення установи — одержувача внесків до Реєстру за формою, наведеною в додатку 2 до Положення № 37. У цьому випадку така копія у вас буде (ви можете її знайти тут: http://www.gs1ua.org/files/gs1ua/np_org_12.pdf).

Важливо! Під ліміт у ситуації, що розглядається, підпадають усі сплачені Асоціації суми, незалежно від того, для яких товарів ви отримуватимете штрих-коди — для тих, які підлягають обов’язковому маркуванню, чи для тих, які ви вирішили закодувати зі своєї доброї волі. Усе це тому, що, як зазначено в п. 3 Положення № 255, «штрих-кодові» свідоцтва Асоціація видає підприємствам без­оплатно. Тобто виходить, що власне за штрих-коди ви нічого не платите. Отже, традиційних витрат на їх придбання (на кшталт витрат на придбання товарів/робіт/послуг) у вас просто немає.

Інша справа, що до Асоціації вам доводиться перераховувати членські внески, адже без цього штрих-кодів не отримаєш. А ці суми, з податкової точки зору, — не що інше як перерахування неприбутковику (нехай і не зовсім добровільні). І тут хазяйка — тільки одна норма ПКУ наведена в п.п. «а» п.п. 138.10.6 ПКУ. Нічого з цим не поробиш.

Тому в будь-якому разі ваші «штрих-кодові» витрати (як обов’язкові, так і добровільні) будуть обмежені 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року

Добре тим, у кого такий прибуток торік був — податкові витрати їм гарантовані ☺. А як бути платнику, який за підсумками попереднього звітного року отримав нульовий або від’ємний результат об’єкта оподаткування? Йому теж турбуватися не варто — за базу для розрахунку він згідно з абзацом другим п.п. «б» п.п. 138.10.6 ПКУ може взяти оподатковуваний прибуток, отриманий у році, що передує року декларування від’ємного значення. А якщо і цей рік виявився неуспішним, то платника можуть виручити показники більш ранніх років, але не раніше ніж за чотири попередні звітні роки (див. консультацію в підкатегорії 102.07.20 БЗ).

Візьміть до відома: 4 % ліміт є загальним і для п.п. «а»,і для п.п. «б»* п.п. 138.10.6 ПКУ, тому при визначенні дозволеної податкововитратної суми враховуйте розмір відрахувань одночасно за обома зазначеними напрямами.

* За п.п. «б» п.п. 138.10.6 ПКУ відображають «культурно-масові» відрахування до профспілкових організацій.

Суми членських внесків до складу податкових витрат включають у періоді їх перерахування (п. 138.5 ПКУ) і записують у рядок 06.4.1 додатка ІВ до рядка 06.4 декларації з податку на прибуток.

Будьте уважні! Витрати, відображені відповідно до п.п. «а» п.п. 138.10.6 ПКУ, є податковою пільгою за кодом 11020244 (див. Довідник № 71/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, станом на 01.07.2014 р., доведений листом Міндоходів від 26.06.2014 р.). Це означає, що суми відрахувань до Асоціації (у дозволених податкововитратних межах) ви повинні уключити до Звіту про суми податкових пільг за формою, затвердженою постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233.

Податок на додану вартість. Перерахування грошових коштів Асоціації на ПДВ-облік учасника жодним чином не впливає. А все тому, що сплата членських внесків не є оплатою поставлених товарів/послуг у розумінні пп. 14.1.191 і 14.1.185 ПКУ. Відповідно така операція не вважається об’єктом обкладення ПДВ. Запевняє нас в цьому і ДПСУ в листі від 13.02.2013 р. № 2231/6/23-50.01-14.

Бухгалтерський облік. У бухобліку витрати на відрахування членських внесків підприємства відображають за допомогою запису: Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності» — Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Причому враховують у цьому випадку всю суму відрахувань без оглядки на податковоприбутковий ліміт.

Приклад. Підприємство з річним обсягом доходу менше 500 тис. євро випускає продукцію, яка не підлягає обов’язковому маркуванню штриховими кодами GS1 (харчові продукти). Вирішено отримати на ці товари штрих-коди. Для цього суб’єкт господарювання вступив до Асоціації «ДжіЕс1 Україна» і перерахував їй:

— вступний внесок у розмірі, еквівалентному $150;

— річний разовий внесок у розмірі, еквівалентному $100;

— річний періодичний внесок за кожний придбаний номер GS1 у сумі $120.

Курс НБУ на дату перерахування внесків («уранішній») умовно — 11,72 грн./$.

Щоб відобразити сплачені суми в податковому обліку, суб’єкт господарювання вирішив скористатися «неприбутковим» 4 % лімітом.

Припустимо, що в декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік зазначено оподатковуваний прибуток у сумі 325000 грн.

У результаті річна сума ліміту на «неприбуткові» витрати у 2014 році дорівнює:

325000 грн. х 4 % : 100 % = 13000 грн.

У першому півріччі 2014 року підприємство вже перерахувало «культурно-масові» внески до профспілкової організації (п.п. «б» п.п. 138.10.6 ПКУ) в розмірі 9000 грн.

Отже, сума ліміту на «неприбуткові» витрати відповідно до п.п. «а» п.п. 138.10.6 ПКУ в 2014 році становить:

13000 грн. - 9000 грн. = 4000 грн.

Витрати на отримання штрих-кодів у своєму податковому та бухгалтерському обліку підприємство відображає так (див. с. 26):

Табл. Порядок обліку витрат на отримання штрих-кодів

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

дебет

кредит

доходи

витрати

1

Перераховано до Асоціації «ДжіЕс1 Україна» членські внески:

— вступний ($150 х 11,72 грн./$ = 1758 грн.)

685

311

4336,40

4000*

— річний разовий ($100 х 11,72 грн./$ = 1172 грн.)

— річний періодичний ($120 х 11,72 грн./$ = 1406,40 грн.)

* Виходячи з позиції податківців (див. консультацію в підкатегорії 102.07.20 БЗ) — у межах 4 % ліміту відповідно до п.п. «а» п.п. 138.10.6 ПКУ.

2

Відображено у складі витрат підприємства сплачені членські внески

949

685

4336,40

3

Віднесено на фінансовий результат витрати у вигляді сплачених членських внесків

791

949

4336,40

 

висновки

  • Присвоєнням товарам ідентифікаційних номерів GS1 на території України займається Асоціація Товарної Нумерації України «ДжіЕс1 Україна».

  • Участь підприємства в системі GS1 (присвоєння Префікса GS1 підприємства та/або ідентифікаційного номера GS1) підтверджують видані Асоціацією відповідні свідоцтва.

  • Сплачені до Асоціації суми членських внесків підприємство має право врахувати у складі своїх податкових витрат. Але податківці дозволяють це зробити тільки у межах установленого п.п. «а» п.п. 138.10.6 ПКУ 4 % ліміту.

  • Сплата членських внесків не є оплатою поставлених товарів/послуг, тому не вважається об’єктом обкладення ПДВ.

Документи статті

  1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

  2. Положення № 37 — Положення про реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 р. № 37.

  3. Положення № 255 — Положення про штрихове кодування товарів, затверджене наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 20.08.2002 р. № 255.

  4. П(С)БО 8 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 р. № 242.
витрати додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті