Ціна зафіксована в інвалюті: можливі варіанти коригування

Запитання нашої читачки підтвердило, що фіксація ціни договору у іноземній валюті — доволі розповсюджене явище. Але у такому випадку постійна зміна валютного курсу неминуче ставить продавця і покупця перед необхідністю ПДВ-коригувань. Адже зміна курсу валют призводить до зміни ціни договору (внаслідок здійснення перерахунку інвалюти у гривні), а це пряма підстава для коригування відповідно до п. 192.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ).

Один із можливих варіантів коригування податкового кредиту ми розглядали у «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 22, с. 7. Стисло нагадаємо про цей варіант, а також розглянемо деякі інші, які пропонує практика і роз’яснення податківців.

Варіант перший — застосовуємо залишковий принцип. Цей варіант ми у нашій статті пропонували вам як основний. Сутність його полягає ось у чому. Отримавши 40 % авансу, ми фіксуємо ціну усього договору за валютним курсом на дату одержання авансу. «Передоплатну» податкову накладну виписуємо на 40 % цієї «замороженої» ціни договору.

При подальшому відвантаженні товару ми виписуємо податкову накладну на решту раніше зафіксованої вартості. Ціну усього договору за новим курсом не перераховуємо. Якщо курс валюти на дату отримання оплати зміниться, коригуємо лише вартість, для чого виписуємо розрахунок коригування (РК) до другої («відвантажувальної») податкової накладної. Підставою для коригування буде зміна ціни товарів, які були поставлені.

Варіант другий — поетапно перераховуємо ціну договору. Цей варіант передбачає перерахунок частини вартості договору на дату кожної події і відповідні коригування. Тобто, отримавши аванс 40 %, продавець складає податкову накладну на ці 40 % за поточним валютним курсом. Потім на дату відвантаження продавець перераховує неоплачену частину вартості договору за новим поточним курсом валюти та складає податкову накладну на решту 60 % вже з нової ціни цієї частини договору. При здійсненні остаточного розрахунку він коригує ціну та вартість товару, відображену у «відвантажувальній» податковій накладній.

Варіант третій — обнуляємо частковий аванс. Цей варіант, як виявилося, часто пропонують платникам податківці у своїх індивідуальних роз’ясненнях. Погляньмо, у чому його суть. Податківці вважають, що у ситуації, яку ми розглядаємо, продавцю на дату відвантаження слід «обнулити» раніше виписану «передоплатну» податкову накладну.

Мотивується це тим, що на дату відвантаження курс змінився, змінилася ціна договору, а отже, за «старою» ціною договору постачання не відбулося. З огляду на це податкова накладна, виписана на 40 % «старої» вартості договору (за «старим» валютним курсом) має бути анульована. Тобто слід на дату відвантаження просто виписати розрахунок коригування до «авансової» податкової накладної, у якому обсяг постачання і суми ПДВ відобразити зі знаком «мінус».

Після цього на ту ж саму дату — дату відвантаження — слід виписати податкову накладну на 100 % вартості договору. Причому обраховувати ці 100 % слід вже за новим курсом — на дату відвантаження. У подальшому ж просто доплачується та сума коштів, якої не вистачає до обрахованої на дату відвантаження вартості договору. Тобто ніякі подальші зміни курсу вартість договору вже не змінюють.

Скажемо відверто: цей варіант нам не до вподоби. Адже у день, коли покупець перерахував, а продавець отримав аванс, формально відбулося часткове постачання товару (п. 201.7 ПКУ)*. До того ж і з правової точки зору немає підстав стверджувати, що у разі зміни курсу постачання не відбулося. Змінилася вартість договору, але власне сам договір ніхто не скасовував. Нарешті, цей підхід може викликати багато фіскальних запитань — адже фактично «відсувається» дата виникнення податкових зобов’язань.

Утім, цей варіант може бути привабливим для платників перш за все через його простоту. Якщо ви вирішили приєднатися до цього підходу (який податківці підтримують у індивідуальних консультаціях) — будьте обережні! Адже індивідуальна консультація у нас досі може використовуватися виключно тим платником, який її отримав (п. 52.2 ПКУ).

Тому якщо ви хочете використати цей зручний «прецедент», вам слід подбати про відповідні застереження у договорі. Наприклад, у договорі слід зазначити, що зміна валютного курсу на момент відвантаження має наслідком перерахунок ціни усього договору і автоматичне укладання додаткової угоди про повернення «старого» авансу. Або ж прямо прописати у договорі, що його ціна у гривнях визначається за курсом іноземної валюти на дату відвантаження товару і в подальшому зміні не підлягає.

Скажемо більше: застереження щодо дати перерахунку ціни договору, зафіксованої у іноземній валюті, у гривні мають бути присутні в такій угоді при будь-якому з обраних підприємством варіантів.

Для більшої наочності нижче ми запропонуємо вам алгоритм ваших дій при застосуванні відповідно другого та третього варіантів (див на с. 29).

Рис. Схема ПДВ-обліку із використанням другого і третього варіантів

Але одразу зауважимо: перелік можливих варіантів ПДВ-обліку не вичерпується наведеними тут. Мають право на життя також й інші варіанти, які є менш розповсюдженими, але від того не меш правомірними. Тут, зрештою, багато чого залежить саме від того, як прописати в угоді порядок фіксації і перерахунку ціни, зафіксованої у договорі, які події (відвантаження, оплату, остаточний розрахунок тощо) визначити орієнтирами для цього.

При цьому певні варіанти можуть бути більш привабливими, аніж інші й навпаки. Наприклад, якщо фіксувати ціну договору на дату остаточного розрахунку, то його сумарна вартість за даними ПДВ-обліку буде відрізнятись від тієї, що відображена у товарній накладній (або інших документах на товар) і зафіксована на дату відвантаження. Звичайно, це не смертельно, однак може викликати додаткові запитання.

Пам’ятаючи про це, пропонуємо до вашої уваги приклад того, як застосовувати описані нами ва­ріанти. Оскільки із першим варіантом ви вже могли детально ознайомитися у нашій статті, згадуваній вище, розглянемо ситуацію на прикладі для двох останніх варіантів.

Приклад. Підприємство 01.08.2014 р. уклало договір на суму у еквіваленті 10000 дол. 26.08.2014 р. було отримано від покупця аванс (40 %) за курсом НБУ 8,50 грн./дол.** 04.09.2014 р. постачальник відвантажив товар у повному обсязі (курс НБУ — 9,80 грн./дол.). 17.09.2014 р. відбувся остаточний розрахунок за відвантажений товар (курс НБУ — 10,60 грн./дол.).

Наостанок хочемо вам подякувати за увагу до наших попередніх матеріалів на цю тему. Гадаємо, після сьогоднішньої статті у вас буде більше ва­ріантів для обліку у тих випадках, коли ціну договору прив’язано до іноземної валюти.

висновки

• Зміна курсу іноземної валюти — це підстава для ПДВ-коригувань договору, ціну якого зафіксовано в іноземній валюті.

• Практика пропонує кілька варіантів можливих коригувань — залишковий принцип, поетапне коригування, анулювання авансу.

• Податківці надають перевагу варіанту з анулюванням авансу, хоча його правомірність викликає певні сумніви.