Теми статей
Обрати теми

ГотівкоФОПія: «касові» особливості (готівковий обіг у приватних підприємців)

Павленко Олексій
« — Плачу наличными.  — Отлично!» (Із к/ф «Пригоди Буратіно») На відміну від більшості країн цивілізованого світу, в Україні (та й в інших країнах — «похідних» СРСР) досі доволі великим є готівковий обіг. Мабуть, «так воно ціліше», чи так легше «шаманити» (штучно занижуючи або завищуючи виручку)… Як би там не було, але більшість вітчизняних фізосіб-підприємців (ФОП) у своїй госпдіяльності використовують розрахунки «кешем» або, кажучи по-нашому, — готівкою. Готівковий обіг у ФОП має свої особливості. Їм ми вирішили присвятити декілька публікацій на сторінках нашого видання. Ця — «стартова».

Одразу застережемо, що в межах цієї публікації ми не порушуємо «готівкових» питань, пов’язаних із застосуванням РРО або РК, — коли ФОП зобов’язаний їх застосовувати згідно із Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР*. Тут же нагадаємо, що статтею 9 зазначеного Закону встановлені винятки, згідно з якими окремим особам (у тому числі ФОП) дозволено не використовувати РРО та РК при розрахунках готівкою, де, зокрема, у п. 6 фігурують ФОП-єдиноподатники, які продають товари/послуги.

* На підставі Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336, дозволено здійснювати розрахункові операції без застосування РРО, але з використанням РК і КОРО. Застосування Переліку для деяких форм та умов проведення діяльності обмежене п. 2 цієї постанови, що встановлює граничні розміри річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні яких застосування РРО є обов’язковим (200 тис. грн. і 75 тис. грн.).

Сьогодні поговоримо про основні «готівкові» моменти, що випливають для ФОП із Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (далі — Положення № 637).

ФОП і Положення № 637

Загальновідомо, що порядок ведення касових операцій, передбачений Положенням № 637, поширюється і на ФОП. Це прямо прописано в першому реченні-преамбулі згаданого нормативу. Водночас щодо ФОП порядок цей застосовується вельми вибірково й специфічно.

ФОП та «каса». Чи є у ФОП каса? Швидше так, ніж ні. Хоча здебільшого каса ФОП фактично є не касою у звичайному розумінні цього слова (тобто у вигляді окремого приміщення з віконцем), а його кишенею.

Зауважимо, що п. 1.2 Положення № 637 визначає термін «каса»як приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів. Але водночас п. 4.1 Положення № 637 прямо говорить, що для проведення розрахунків касу повинні мати підприємства, а їх керівники повинні забезпечити належне облаштування цієї каси і надійне зберігання готівкових коштів у ній. Для ФОП таких вимог не передбачено. Тому теоретично ФОП може облаштувати «касу» в будь-якому місці, навіть «на колінах».

І хоча у ФОП цілком може й не бути, як у підприємств, спеціально обладнаного «під касу» приміщення та сейфа — місце здійснення готівкових розрахунків у нього завжди якесь буде. Така от виходить «пересувна каса» з кишенею (або барсеткою) замість сейфа ☺…

Проте у світлі такого визначення досить складно стверджувати, що у ФОП «каси» в розумінні Положення № 637 немає

А у ФОП, які застосовують РРО, «касою» в розумінні Положення № 637 вважатиметься каса РРО.

Зауважимо, що цей момент — формальної наявності каси — дуже важливий для застосування до ФОП штрафів за неоприбуткування (несвоєчасне оприбуткування) готівки (про що розповімо у одному з наступних номерів нашого видання).

Касова книга. Касову книгу ФОП вести не зобов’язані. Наприкінці абзацу четвертого п. 4.2 Положення № 637 прямо зазначено, що підприємці касову книгу не ведуть.

Ліміт каси та строки здавання готівки. Тут — теж свобода. У п. 2.7 Положення № 637 зазначено, що підприємцям ліміт залишку готівки в касі на кінець дня і строки здавання готівкової виручки не встановлюються. Цей факт підтверджено й головними податківцями (див. п.п. 2.5.26 в «РРО-оглядовому» листі ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572).

Відсутність ліміту свого часу рятувала підприємців від санкцій за перевищення граничних сум розрахунків, проте зараз в цій частині «штрафна» ситуація інша — про це детальніше читайте в наступних публікаціях на цю тему.

Цільове використання готівки. Положення № 637 не містить також жодних обмежень на цільове використання готівки, знятої ФОП зі свого поточного рахунка (або яка перебуває в його «касі- кишені»). При цьому ФОП може не вказувати конкретну мету зняття готівки зі свого поточного рахунка. Наприклад, Держкомпідприємництва у своєму листі від 31.05.2007 р. № 3903 зауважує, що Положення № 637 не містить обов’язкової умови щодо зазначення мети використання готівки при знятті коштів з поточного рахунка ФОП.

Водночас конкретна мета зняття грошей, яка, можливо, буде зазначена ФОП у чеці на зняття готівки, для «готівково-контрольних» цілей значення мати не повинна.

Унесення готівкової виручки на поточний рахунок. Положення № 637 не містить для ФОП норми про обов’язковість і строки внесення готівкової виручки на поточний рахунок. Пункт 5 Положення № 637, присвячений, зокрема, строкам здавання готівкової виручки до банку, згадує тільки підприємства, а під цей термін згідно з п. 1.2 Положення  637 підпадають тільки юридичні особи та їх відокремлені підрозділи. Тобто ФОП цей термін не охоплює. Для них передбачено спеціальний термін — «підприємець».

Тому, незалежно від того, відкритий у ФОП поточний рахунок у банку чи ні, вносити готівкову виручку до банку він не зобов’язаний

Отже, для ФОП не встановлюються ані ліміт каси, ані строки здавання готівки (не плутати зі строками повернення підзвітних сум найманими працівниками), не обмежуються цілі використання готівки. Таким чином, готівкова виручка у ФОП може зберігатися в будь-якому розмірі і будь-яку кількість днів — здавати її до банку не обов’язково.

Оформлення готівкових операцій

Касові документи. Чи зобов’язані ФОП застосовувати касові документи?

На думку НБУ, не зобов’язані. Наприклад, про те, що обов’язковість оформлення прибуткових касових ордерів згідно з Положенням № 637 стосується виключно юридичних осіб, див. у листі НБУ від 22.11.2005 р. № 11-113/3961-11591. У ньому, зокрема, зазначається, що відповідно до п. 4.2 Положення № 637 приватні підприємці касову книгу не ведуть, а вимога про оформлення касових операцій прибутковими та видатковими касовими ордерами (гл. 3 Положення № 637) стосується тільки юридичних осіб (підприємств).

Водночас цей висновок не такий однозначний та й лист «з бородою»…* На відміну від неведення ФОПами касової книги, це питання Положення № 637 не зачіпає. Тобто там чітко не зазначено, що ФОП не можуть оформляти прибуткові/видаткові касові ордери на приймання/видачу готівки до каси/з каси.

* Хоча про неоформлення ФОП прибуткових та видаткових касових ордерів НБУ непрямо згадує також у відповіді на запитання 3 у своєму листі від 09.03.2011 р. № 11-117/982-3354 (див. його в «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 9, с. 68).

На практиці деякі ФОП застосовують для оформлення своїх готівкових операцій чинні форми прибуткового та видаткового касового ордера — типові форми № КО-1 і КО-2 відповідно (додатки 2 і 3 Положення № 637)**. Зрозуміло, для цієї мети трохи їх творчо доопрацювавши. Тобто замінивши у ПКО «головного бухгалтера» на власне «ФОП» або на його «обліковця», а в ВКО — якщо у ФОП немає «обліковця» — взагалі скасувавши підпис «головбуха» (або сам ФОП розписується і за нього, і за керівника).

** Далі у тексті для зручності ми називаємо ці касові документи ПКО (КО-1) і ВКО (КО-2).

Так, у п. 4.8 Методрекомендацій № 210*** податківці із цього приводу зазначають, що для ФОП не встановлено спеціальних правил підпису видаткових ордерів, а в п. 3.4 Положення № 637 говориться про керівника та головного бухгалтера підприємства. А тому підписання цих документів приватним підприємцем є обов’язковим. У цьому (чинному) документі податківців підтверджується право ФОП на оформлення готівкових операцій за допомогою ВКО (і ПКО).

*** Методичні рекомендації щодо порядку проведення перевірок з питань дотримання суб’єктами господарювання касової дисципліни, повноти оприбуткування виручки від реалізації товарів (послуг), затверджені наказом ДПАУ від 23.04.2009 р. № 210.

Водночас буває, що на практиці контролери при перевірках чіпляються, якщо як документи, що підтверджують витрату готівки на всілякі придбання у контрагентів з числа ФОП, особа, яка перевіряється, пред’являє ПКО. Мотивують це тим, що, мовляв, ФОП не мають права їх виписувати, а тому цей документ не може підтверджувати витрати…

Особливо зухвалі з фіскалів ще й намагаються інкримінувати в таких ситуаціях безоплатне отримання товарів (робіт, послуг) з усіма податковими «радощами», що випливають.

Якщо ви з таким зіткнетеся на практиці — «відшивайте» перевіряючих посиланням на їх же «рідний» зазначений вище спеціальний норматив, де з цього приводу викладена думка їх старших, компетентніших, товаришів*.

* Крім того, оскільки нормативно це питання чітко не врегульоване, то при виникненні подібної проблеми, крім згаданих Методрекомендацій, не зашкодить нагадати перевіряючим зміст п.п. 4.1.4 і п. 56.21 ПКУ. Ці норми зобов’язують фіскалів (і суддів) «розвернути» ситуацію на користь платника.

Адже з того ж п. 4.8 Методрекомендацій № 210 випливає, що податківці взагалі вважають обов’язковим оформлення ФОП прибуткових та видаткових касових ордерів

Вони прямо зазначають, що приватні підприємці не зобов’язані вести касову книгу, хоча прибуткові та видаткові касові документи вони повинні оформляти. Із тексту цього пункту Методрекомендацій № 210 очевидно, що під такими документами податківці мають на увазі саме касові ордери.

Заради справедливості, зазначимо, що в категорії 109.15 Бази знань є чинна консультація протилежного змісту. Щоправда, вона стосується тільки ФОП-єдиноподатників. Там податківці вказують, що приватні підприємці — платники єдиного податку, які здійснюють готівкові розрахунки з покупцями, не ведуть касову книгу і не виписують прибуткові касові ордери.

Загалом, ми вважаємо, що застосування підприємцями ПКО та ВКО нормативи не обмежують, але всі плюси й мінуси від такого застосування ФОП повинні оцінювати самостійно…

Наступну нашу публікацію на тему «готівкоФОПії» ми присвятимо різним видам документів, якими ФОП можуть оформляти отримання/витрачання готівкових коштів.

висновки

  • Ми схиляємося до того, що каса в розумінні Положення № 637 у ФОП усе-таки є. Це, зокрема, може мати значення для цілей застосування до ФОП штрафів за неоприбуткування (несвоєчасне оприбуткування) готівки.

  • Для ФОП цілі витрачання готівки не обмежуються, ліміт залишку готівки в касі на кінець дня і строки здавання готівкової виручки не встановлюються.

  • На нашу думку, застосування ПКО та ВКО для ФОП нормативно не обмежене.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі