Теми статей
Обрати теми

ГотівкоФОПія: розрахункові документи (готівковий обіг у приватних підприємців)

Павленко Олексій
— Плачу наличными.  — Отлично! (Із к/ф «Пригоди Буратіно») Продовжуємо наші публікації, присвячені питанням готівкового обігу в роботі фізичних осіб — підприємців (початок див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 72, с. 34). У сьогоднішній частині поговоримо детальніше про різні види розрахункових документів, які ФОП можуть використовувати для оформлення готівкових операцій на одержання та витрачання готівки.

Питання документального оформлення ФОП готівкових розрахунків зовсім не зайві. Адже такі документи можуть бути документами, що підтверджують для податкових та інших цілей суми витрат та доходів. Тим більше, що ці документи можуть відігравати важливу роль не тільки для самих ФОП, а й для їх контрагентів.

Тому ми розглянемо низку різних «готівкових» документів, які використовують ФОП у своїй діяльності. Сподіваємося, це допоможе комусь обрати найбільш зручний/надійний варіант.

Видавати покупцям розрахунковий документ, що підтверджує факт придбання, із зазначенням дати продажу ФОП, які не застосовують РРО, зобов’язує ч. 11 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII. Проте форму і зміст такого документа законодавчо не встановлено.

Розрахункові документи на отримання готівки

Яким же документом ФОП може оформляти одержання готівки? Чого тільки із цього приводу свого часу не навигадували податківці…

Спочатку зауважимо: оскільки для «безРРОшних» (і «безРКашних») ФОП цей момент чітко законодавством не врегульовано, то у ФОП є певна свобода вибору.

1. ПКО (КО-1). Як ми вже зазначали в першій публікації (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 72, с. 34), ми схиляємося до оформлення одержання ФОП готівки саме в такий спосіб (і вважаємо його найбільш зручним). Із тексту згаданої публікації ви можете зважити всі «за» і «проти» такого варіанта оформлення.

2. Товарний чек. Цей варіант оформлення готівкових надходжень теж є доволі популярним серед ФОП-спільноти.

Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637, товарний чек є розрахунковим документом. Зазвичай товарний чек виписується у двох примірниках, один з яких видається покупцю.

У листі ДПАУ від 27.04.2011 р. № 7966/6/23-7015/515 (див. спецвипуск «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 9, с. 85) автори констатують, що форма товарного чека не встановлена і визнають право ФОП (та інших суб’єктів господарювання) видавати товарні чеки довільної форми.

Щоправда, при цьому вони вимагають, щоб товарний чек для визначення його як розрахункового документа відповідав вимогам п.п. 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом № 614, у частині зазначення в такому чеку:

— назви підрозділу (або самого ФОП, або його господарської одиниці);

— адреси господарської одиниці (або самого ФОП);

— загальної суми ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (для суб’єктів господарювання, зареєстрованих платниками податку на додану вартість);

— кількості, вартості придбаних товарів;

— найменування товарів, вартості одиниці виміру товарів, загальної вартості придбаних товарів;

— дати (день, місяць, рік) проведення розрахункової операції;

— підпису особи, яка здійснює розрахунки.

Аналогічна вимога висувалася податківцями і раніше — див., наприклад, п.п. 2.3.2 згадуваного в попередній публікації «РРО-оглядового» листа ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572.

Проте вважаємо цю вимогу податківців не дуже коректною.

Якщо підприємець має право не використовувати РРО, то з якого дива в товарному чеку він повинен дотримуватись вимог, що висуваються до касового чека?

Адже для надання документу статусу первинного головне, щоб він містив у собі реквізити, перелічені в п. 2 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV (далі - Закон про бухоблік), а саме:

— назву документа (форми);

— дату і місце складання;

— назву підприємства (ФОП), від імені якого складено документ;

— зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

— посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

— особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Цей перелік реквізитів, як бачимо, трохи менший…

Загалом, на нашу думку, тут є простір для творчості укладача такого розрахункового документа. А ми хочемо запропонувати свій варіант довільного товарного чека (див. рис. 1), щоб «і вовки були ситі, і вівці» розслабилися… ☺

 

img 1

Рис. 1. Товарний чек

 

3. Квитанція. Зазвичай ФОП, оформляючи надходження грошей квитанціями, на практиці на догоду податківцям відштовхуються від «зразка» розрахункової квитанції за формою № РК-1 (додаток 3 до наказу № 614).

Корінець квитанції ФОП залишає собі на пам’ять, а зазначати серію і номер у такій «самопальній» квитанції зовсім не обов’язково.

Але, повторимо, яка б форма квитанції не використовувалася, бажано, щоб квитанція містила всі реквізити, перелічені в п. 2 ст. 9 Закону про бухоблік (див. вище).

4. Розписка. У принципі, вважаємо цілком доречним приймання готівки супроводжувати оформленням ФОП розписки в одержанні грошей. Розписка — це письмове підтвердження певної операції. У цьому випадку — передання й одержання готівкових грошових коштів.

Форму розписки законодавчо також не встановлено

Проте бажано, щоб така розписка містила всі необхідні реквізити (див. вище).

Наш приклад розписки наведено на рис. 2.

 

img 2

Рис. 2. Розписка

 

5. Нефіскальний чек РРО. На ФОП, які не зобов’язані використовувати РРО, поширюється норма абзацу четвертого ст. 13 Закону про РРО, відповідно до якої особа, що має право вести облік доходів та витрат у відповідних книгах без застосування РРО, має право використовувати власні РРО без їх переведення у фіскальний режим роботи*.

* При цьому в разі виникнення спору між контролюючим органом і такою особою щодо обсягу продажу, який дозволяє цій особі користуватися пільгами, визначеними ст. 9 цього Закону, враховуються документи, які є продуктом цих власних РРО.

Тобто ця норма дає право застосовувати не зареєстрований (і не опломбований) в установленому порядку РРО.

І нефіскальний чек такого РРО може вважатися повноцінним розрахунковим документом.

При цьому бажано, щоб такий касовий чек, який видається «некондиційним» РРО, містив усі реквізити, передбачені для фіскального чека, хіба що крім вказівки «фіскальний чек». Для більшої переконливості бажано передбачити у формі такого (нефіскального) чека підпис касира (або власне ФОП). У такому разі він точно повинен вважатися розрахунковим документом і може видаватися ФОП їх контрагентам при розрахунках за товари (роботи, послуги).

6. ВКО (КО-2) покупця. Можливий варіант, що гроші ФОП отримає прямо в касі покупця, тоді він взагалі нічого не оформляє, а документ (КО-2) буде виписано покупцем. Але цей (чужий) розрахунковий документ до ФОП не потрапить, тому підстава для відображення отриманої виручки у своїй Книзі обліку доходів і витрат** у такому разі буде у ФОП віртуальна (на кшталт «сумління»).

* * Якщо ФОП — загальносистемник, то Книга обліку доходів і витрат має бути за формою, затвердженою наказом Міндоходів від 16.09.2013 р. № 481.
Якщо ФОП — єдиноподатник, то застосовується відповідна форма однієї з Книг, затверджених наказом Міндоходів від 15.12.2011 р. № 1637 (для ПДВшників і безПДВшників передбачені різні форми Книги).

І ще. Зазначимо, що наявність у покупця одного тільки штампика «оплачено» на відвантажувальній накладній, ТТН або на акті виконаних робіт/послуг (навіть коли він завірений підписом ФОП-продавця) може не задовольнити перевіряючих. А саме так практикують оформляти готівковий розрахунок деякі ФОП-продавці, не схильні займатися «зайвою паперовою тяганиною». Утім, не прискіпливі фіскали не чіпляються і до такого варіанта.

Однак такі («проштамповані») накладні/акти не є розрахунковими документами, на відміну від КО, розрахункових квитанцій, товарних чеків тощо

Тож краще не ризикувати, а попросити такого ледачого ФОП-постачальника оформити відповідний документ (ПКО, товарний чек тощо). А в найгіршому разі «намалюйте» такий документ самі, а ФОП нехай хоча б поставить на ньому свою закарлючку…

Розрахункові документи на видачу/витрату готівки

На наш погляд, найбільш практичним варіантом для оформлення видачі готівки з каси-«кишені» ФОП буде ВКО (КО-2). Щоправда, як ми зазначали раніше, НБУ стверджує, що ФОП касові ордери не оформляють. Але при цьому податківці дотримуються протилежної думки — і в Методрекомендаціях № 210 прямо вказують, що оформлення видаткових ордерів для підтвердження факту видачі готівки з каси є для ФОП обов’язковим!

Нам здається, тут варто спертися на думку фіскалів (оскільки саме вони є органом, який карає за «готівкові» порушення) і для цілей оформлення готівкових видач використовувати саме ВКО. Особливо, коли йдеться про видачу готівки на госппотреби або відрядження працівникам ФОП.

Зауважимо, що свій ВКО підприємець може використовувати і як розрахунковий документ, який підтверджує його витрати на придбання ним товарів (робіт, послуг). У цьому випадку продавець товарів (робіт, послуг) або особа, уповноважена продавцем одержати готівку, повинен буде розписатися у ВКО, виписаному ФОП-покупцем. У другому випадку у ВКО необхідно буде вказати не тільки одержувача готівки, а також продавця, чиї інтереси він представляє. А якщо продавець має печатку, то краще завірити підпис на ВКО печаткою продавця.

Таке оформлення («своїм» ВКО) у певних ситуаціях може позбавити ФОП проблем при перевірках щодо безоплатного отримання ним товарів (робіт, послуг)*.

* Про таку незаконну практику фіскалів ми згадували в першій публікації.

Утім, зазвичай документом, що підтверджує готівкові витрати ФОП на придбання товарів (робіт, послуг), буде відповідний розрахунковий документ продавця: касовий чек, РК, товарний чек, квитанція до ПКО тощо.

Другим («альтернативним») документом, який для цілей оформлення витрати/передання готівки може використовувати ФОП, є розписка одержувача готівки. Хоча, на наш погляд, ВКО здебільшого з ряду причин для цих цілей зручніше.

І останнє. Див. вище наше зауваження щодо штампика «оплачено» на відвантажувальних накладних, ТТН або актах. Якщо ФОП, крім цього, не матиме ще розрахункових документів, які підтверджують факт готівкової оплати його придбань, то проблеми з такими придбаннями при перевірках не виключаються…

На завершення цієї статті зобразимо схематично усі можливі варіанти оформлення підприємцем прибуткових та видаткових операцій з готівкою (див. рис. 3 на с. 42).

 

img 3

Рис. 3. Види розрахункових документів фоп

* За умови ,що документ містить низку обовязкових реквізитів ,передбачених для фіскального касового чека (які перелічені в листі ДПАУ від 27.04.2011 р№7966/6/23-7015/515). В іншому разі й ці документи можуть спричинити проблеми з податківцями.

висновки

  • Податківці у своїх роз’ясненнях для цілей отримання готівки пропонують ФОП використовувати «товарний чек». На їх думку, цей документ може бути довільної форми, але він повинен містити майже всі реквізити, передбачені для фіскального касового чека РРО.

  • Такі документи, як «квитанція» або «розписка в одержанні готівки», теж можуть складатися ФОП у довільній формі. Але при цьому вони повинні містити всі обов’язкові реквізити, необхідні для надання їм статусу «первинних документів».

  • Якщо ФОП використовує РРО, не переведений у фіскальний режим роботи, то нефіскальний чек такого РРО теж може вважатися розрахунковим документом.

  • Для оформлення видачі/витрати готівки ФОП вельми зручно використовувати ВКО. Можна застосовувати для цих цілей і розписку одержувача готівки.

Документи статті

  1. Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

  2. Наказ № 614 — наказ ДПАУ «Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.12.2000 р. № 614.

  3. Методрекомендації № 210 — Методичні рекомендації щодо порядку проведення перевірок з питань дотримання суб’єктами господарювання касової дисципліни, повноти оприбуткування виручки від реалізації товарів (послуг), затверджені наказом ДПАУ від 23.04.2009 р. № 210.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі