Ми вважаємо, що не потрібно. І ось чому.
Порядок оподаткування дивідендних виплат регулюється пп. 136.1.12 і 153.3.6 ПКУ. Так, у загальному п.п. 136.1.12 зазначено, що дивіденди, отримані платником податків від інших платників податків (у випадках, передбачених п. 153.3 ПКУ), не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування. Спеціальний п.п. 153.3.6 уточнює це правило: юридичні особи — резиденти не включають отримані дивіденди до складу доходів, за винятком дивідендів, отриманих від нерезидентів. Отже, дивіденди із джерелом виплати у резидента не поповнюють доходи і не враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування. Це правило поширюється, у тому числі, і на дивіденди, отримані від платників ФСП.
На жаль, у податківців із цього приводу інша думка. Вони акцентують свою увагу головним чином на п.п. 136.1.2 і роблять висновок про непоширення його звільняючої дії на дивіденди, отримані від платників ФСП. Причина в тому, що платники ФСП не мають статусу платників податку на прибуток і не сплачують авансовий внесок при виплаті дивідендів. Такі роз’яснення зустрічалися в листі Міндоходів від 20.06.2014 р. № 14644/7/99-99-19-02-02-17, а також у консультації, опублікованій у підкатегорії 102.15 БЗ. Щоправда, тут необхідно додати, що зазначений вище лист уже втратив чинність. Хочеться сподіватися, що скасування листа свідчить про зміну позиції контролерів, незважаючи на існуючу консультацію в Базі знань.
На думку про те, що податківці можуть подобрішати і більше не виступати за збільшення доходів при отриманні дивідендів у подібній ситуації, наводить і лист Міністерства доходів і зборів України від 21.08.2013 р. № 5105/10/06-2-20. У ньому чітко зазначено, що дивіденди, отримані від інститутів спільного інвестування (далі — ІСІ), які не є платниками податку на прибуток, не враховуються у складі доходу*. А оскільки дивіденди, отримані від платника ФСП, нічим не відрізняються від дивідендів, отриманих від ІСІ, цей лист корисно взяти до уваги. Він може стати у пригоді, якщо спори з контролерами все ж виникнуть. Також буде не зайвим звернути увагу на те, що статус емітента (як неплатника податку на прибуток) не може бути підставою для висновків про збільшення оподатковуваних доходів, оскільки п.п. 136.1.2 в ув’язці з більш спеціальним п.п. 153.3.6 ПКУ таких умов не висуває.
* На жаль, позиція податківців із цього питання нестійка. Так, у згаданій вище консультації з категорії 102.15 БЗ зроблено протилежні висновки про те, що дивіденди, отримані від ІСІ, враховуються їх одержувачем у складі доходу. Аргументи ті самі: ІСІ не є платниками податку на прибуток і не сплачують «дивідендний» авансовий внесок.
Що стосується авансового внеску, то обов’язок з його нарахування та сплати на платників ФСП не поширюється (абз. 3 п.п. 153.3.2 ПКУ). А вимоги про те, що подібний обов’язок має бути перекладено на плечі одержувача дивідендів, ПКУ взагалі не містить.
