(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 75
  • № 74
  • № 73
  • № 72
  • № 71
  • № 70
  • № 69
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
14/15
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Вересень , 2014/№ 76

Чи зміниться тривалість щорічних відпусток після запровадження неповного робочого часу?

Керівництво підприємства з певних об’єктивних причин прийняло рішення змінити 5-денний робочий тиждень 4-денним та одночасно зменшити тривалість робочого дня з 8 годин до 5. Чи має керівництво право на такі дії? Чи зміниться після такого впровадження тривалість щорічної основної відпустки та щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці?

Відповідно до ст. 56 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) за угодою між працівником та власником чи уповноваженим ним органом може встановлюватися як під час прийняття на роботу, так і надалі неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

При цьому, як зазначено в листі Міністерства соціальної політики України від 29.08.2012 р. № 318/13/116-12, неповний робочий час може встановлюватися, зокрема, шляхом одночасного зменшення кількості годин роботи протягом дня та кількості робочих днів протягом тижня.

Саме про таке запровадження неповного робочого часу йдеться в ситуації, описаній у запитанні, тобто передбачено зменшення тривалості робочого тижня (з 5 до 4 робочих днів) і тривалості робочого дня (з 8 до 5 годин).

Підкреслимо, що за таких обставин має місце запровадження неповного робочого часу з ініціативи роботодавця, до процедури якого трудовим законодавством висувається низка вимог.

Річ у тім, що згідно зі ст. 32 КЗпП встановлення або скасування неповного робочого часу вважається зміною істотних умов праці внаслідок зміни в організації виробництва та праці.

Механізм реалізації зміни істотних умов праці є досить клопітким . Так, роботодавець має не лише обґрунтувати причини таких змін, а й отримати дозвіл на це профспілки, видати наказ про зміну істотних умов праці, попередити працівників (працівники мають бути повідомлені не пізніш як за два місяці).

Таким чином, роботодавець наділений правом установлювати (або навпаки — скасовувати) режим неповного робочого часу. Однак при цьому в роботодавця мають бути підстави для зміни істотних умов праці, а також він повинен виконати всі законодавчо встановлені процедури із цього приводу.

Тепер що стосується права працівників на щорічні відпустки після встановлення їм режиму неповного робочого часу. Перш за все зауважимо, що робота на умовах неповного робочого часу не спричинює жодних обмежень обсягу трудових прав працівників (ч. 3 ст. 56 КЗпП). Дійсно, така норма існує та активно використовується. Водночас робота в умовах неповного робочого часу має певні нюанси, що впливають і на певні трудові гарантії працівників.

Керуючись ч. 3 ст. 56 КЗпП, зауважимо, що працівник, який працює на умовах неповного робочого часу, має право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні, як це передбачено ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Тепер що стосується щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, яка надається працівникам за роботу в умовах нервово-емоційного та інтелектуального навантаження. Якщо посади відповідних працівників передбачені Списком, наведеним у додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290, то працівники після запровадження неповного робочого часу не втрачають права на зазначений вид відпустки.

Водночас слід ураховувати, що такий вид відпустки надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. При цьому має виконуватися вимога, щоб працівник був зайнятий у відповідних умовах не менше половини тривалості робочого дня. На це вказано в Порядку застосування відповідного Списку, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.98 р. № 16.

Що стосується щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці при ненормованому робочому дні, то на нього не мають права працівники, яким установлено неповний робочий день, і, навпаки, мають працівники, яким установлено неповний робочий тиждень. Це випливає з Рекомендацій про порядок надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.10.97 р. № 7.

Працівники, яким неповний робочий час установлено шляхом зменшення робочого тижня та робочого дня, права на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день не мають. Такий висновок зробило Міністерство праці та соціальної політики України в листі від 07.05.2002 р. № 010-430.

щорічна відпустка, Неповний робочий час додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті