Готівка в особливий період: знов не чекали?

Мова піде про нову редакцію Положення про організацію готівкового обігу і ведення емісійно-касових операцій у банківській системі в особливий період, затверджену постановою Правління НБУ від 03.03.2015 р. № 157 (далі — Положення № 46**), що набула чинності 06.03.2015 р.

Скажемо одразу: найбільш кричуща норма Положення № 46 — це — увага! —

заборона на готівкові розрахунки підприємств (підприємців) між собою в особливий період

Виняток у капосному п. 9 розд. V Положення № 46 зроблено тільки для платежів до бюджету та цільових фондів, які цим господарюючим суб’єктам в особливий період дозволено робити готівкою. Утім, і виплати «населенню» при цьому допускається робити готівкою через касу. Але — увага! — тільки тією готівкою, яку отримано в касі банку (крім закупівель сільгосппродукції — їх дозволено робити з виручки підприємств торгівлі та споживчої кооперації). ☹

Інша бридка норма міститься в п. 1 розд. V Положення № 46: НБУ дозволив собі в особливий період «вводити обмеження на зняття готівки підприємствами, організаціями, фізичними особами — підприємцями та населенням з поточних і вкладних рахунків»! ☹

І ще одна примітна новація в п. 2 розд. V Положення № 46: в умовах особливого періоду обслуговуючі банки ініціюють узгодження з ними розрахунків ліміту каси підприємствами-клієнтами! До обговорення цього питання ми ще повернемося дещо пізніше.

А тепер головне запитання теперішнього моменту: чому цей документ нас лякає?

Відповідь може налякати й вас… ☹

Дивіться. Як нова, так і попередня редакція Положення № 46 містять обидві ці одіозні норми! При цьому як у загальних положеннях документа (розд. I), так і конкретно в назві адресованого підприємствам і підприємцям розд. V Положення № 46, дикі норми якого ми озвучили вище, чорним по білому написано, що вони застосовуються в так званий «особливий період»!

Що тут поганого? — А те, що формально особливий період уже настав, причому дуже давно — 18 бе­резня 2014 року!*** Чому так?

Тому що визначення поняття «особливий період» надане в абзаці одинадцятому ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.91 р. № 1932-XII (далі — Закон № 1932). Тут ми процитуємо найважливіший його фрагмент:

особливий період — період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) <…> чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації…

Змушені нагадати, що перша часткова мобілізація була оголошена Указом Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014 саме 18.03.2014 р. А сьогодні діє аналогічний Указ Президента України від 14.01.2015 р. № 15/2015. Інакше кажучи: особливий період триває вже довше року!.. ☹

І що накажете робити бухгалтеру? Записатися в добровольці та піти до армії?… ☹

НБУ не впертий, НБУ послідовний J

Давайте розберемося спокійно, що саме розуміє НБУ під особливим періодом. Інакше кажучи, розберемося, що має місце — робоча ситуація чи чергова «підстава», що загрожує посадовим особам підприємств (підприємцям) чималими адмінсанкціями згідно зі ст. 163¹⁵ КпАП* за порушення невідомої «заборони»?.. ☹

Відштовхнутися пропонуємо від п. 20 ст. 7 Закону України «Про національний банк України» від 20.05.99 р. № 679-XIV (у цій статті за НБУ закріплено певні функції), згідно з яким НБУ:

визначає особливості функціонування банківської системи України в разі введення воєнного стану чи особливого періоду, здійснює мобілізаційну підготовку системи Національного банку

Бачите? Ця норма дещо суперечить установленому законами визначенню поняття «особливий період», згідно з яким період воєнного стану є лише частиною особливого періоду! Чому ми пишемо «законами» — тобто у множині? Та тому, що схоже визначення поняття «особливий період» міститься ще і в абзаці п’ятому ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 р. № 3543-XII (далі — Закон № 3543)!

І ось на що ми у зв’язку з цим звертаємо особливу увагу: якщо в попередній редакції Положення № 46 — а саме в п. 1 цього документа — у переліку актів законодавства, відповідно до вимог яких його було розроблено, разом з Конституцією України і «енбеушним» Законом № 679 були два «військові» — Закон № 1932 і Закон № 1647**, а також «мобілізаційний» — Закон № 3543, то в нинішній редакції — увага! — Закон № 3543 відсутній! ☺ Імовірно, це свідчить про те, що НБУ для обговорюваної ситуації асоціює особливий період тільки з періодом воєнного стану?

Є й інший аргумент, яким міг керуватися НБУ. Дивіться: згідно з ч. 3 ст. 4 Закону № 3543 часткова мобілізація (а саме такий вид мобілізації оголошено) може проводитися в окремих місцевостях держави, а також — увага! — стосуватися «певної частини національної економіки». Але, як відомо, у жодному із зазначених мобілізаційних Указів Президента про мобілізаційні заходи банківської системи не сказано жодної букви! Це напевно дає НБУ підстави вважати, що для банківської системи особливим періодом поки що й не пахне! ☺

До того ж, ретельний аналіз Положення № 46 дає як мінімум два серйозні аргументи на підтвердження думки, що НБУ не вважає для себе особливий період таким, що почався. Увага!

1. Згідно з п. 7 розд. I Положення № 46 «з дати введення особливого періоду» структурам НБУ приписано припинити реалізацію пам’ятних та інвестиційних монет. Але такі монети вільно пропонуються до продажу і сьогодні (це можна легко перевірити на сайті НБУ). З чого ми робимо висновок, що НБУ не вважає особливий період запровадженим!

2. На підставі п. 2 розд. V Положення № 46 «в умовах особливого періоду» обслуговуючим банкам приписано ініціювати узгодження з підприємствами-клієнтами розрахунків ліміту каси (як відомо, сьогодні згідно з вимогами Положення № 637* цей розрахунок підприємство робить самостійно, а з обслуговуючим банком узгоджує в договорі виключно графік здавання йому готівки). З того факту, що банки нічого такого не ініціюють, ми робимо висновок: НБУ не вважає, що умови особливого періоду настали!

Є ще декілька аргументів на користь того, що НБУ не хотів поганого… ☺

По-перше, на це вказує той факт, що в частині, яка не стосується клієнтів, а регламентує внутрішньобанківську «кухню», змін і доповнень дуже багато, проте розд. V Положення № 46, що якраз і лякає нас, зазнав вельми скромних правок.

По-друге, адекватність цих правок у сенсі їх відповідності актуальним нормам Положення № 637 тільки підтверджує, що НБУ не хотів нікому «підкласти свиню»…☹

По-третє, у листі НБУ від 01.08.2014 р. № 11-117/41539 (який, судячи з його дати, припадає вже саме на розпал «особливого періоду» — як його розуміє законодавство) сам Нацбанк оперує лімітом готівкових розрахунків, установленим постановою Правління НБУ від 06.06.2013 р. № 210 (далі — постанова № 210), тобто — увага! — фактично визнає готівкові розрахунки між підприємствами в такий час дозволеними! Зрозуміло, якщо вони не перевищують відповідне обмеження.

По-четверте, у той же самий час аналогічним чином у листі ДФСУ від 21.07.2014 р. № 25/6/99-99-22-06-03-15/415 зазначене обмеження, установлене постановою № 210, теж визнається чинним! Ну не могли ж насправді шанований НБУ і не менш шановна ДФСУ нас обманювати?! ☺

Декілька слів насамкінець. У найостаннішому — п. 10 розд. V Положення № 46 — йдеться про те, що уповноважені банки мають сприяти органам, які контролюють порядок ведення операцій з готівкою. Дуже хочеться, щоб сам НБУ терміново їм посприяв, тобто написав би чорним по білому: у банківській системі особливий період ще не настав, а якщо й настане — НБУ про це негайно повідомить всіх причетних!

Гроші, може, й люблять тишу, а бухгалтери люб­лять гласність! ☺

висновки

• З оголошенням у банківській системі особливого періоду готівкові розрахунки між господарюючими суб’єктами будуть, здебільшого, заборонені.

• Крім того, можуть вводитися обмеження на видачу готівки банками, а також обслуговуючі банки ініціюють узгодження з ними розрахунків ліміту каси підприємств.

• Судячи з усього, НБУ не вважає дату оголошення особливого періоду такою, що настала. Бажано, щоб він заявив про це офіційно.