Ви вже давненько відвантажили покупцю товар, але в того виявилася коротка пам’ять, і в установлений строк за боргами він так і не розрахувався. Строк позовної давності за цією заборгованістю минув після 1 січня 2015 року, і вона стала безнадійною. Цікаво, як тепер вчинити з цією заборгованістю, адже колишні правила її обліку більше не працюють? Давайте з’ясуємо це разом.
Списуємо перехідну заборгованість: чи є витрати?
Нагадаємо: за правилами, які діяли в податковоприбутковому обліку в дореформений період, з безнадійною заборгованістю продавець чинив так.
При відвантаженні товарів (виконанні робіт, наданні послуг) на умовах подальшої оплати він відображав податковий дохід на підставі п. 137.1 ПКУ і включав до податкових витрат собівартість таких товарів (робіт, послуг) відповідно до п. 138.4 ПКУ.
Не отримавши від покупця оплату (заборгованість стала сумнівною), продавець мав право в бухобліку створити резерв сумнівних боргів (далі — РСБ). А коли заборгованість перетворилася на безнадійну — віднести її суму з урахуванням ПДВ через створений РСБ до своїх податкових витрат, керуючись п.п. «г» п.п. 138.10.6 ПКУ. Зробити це можна було в тому звітному податковому періоді, на який припало закінчення строку позовної давності, тобто в періоді визнання дебіторської заборгованості безнадійною. Інакше кажучи, у періоді використання РСБ.
А як діяти, якщо строк позовної давності за цими товарами (роботами, послугами) минув після 1 січня 2015 року? Адже заборгованість за ними перетворилася на безнадійну вже після переходу на нові податковоприбуткові умови. Чи можна відобразити витрати на її списання за рахунок РСБ зараз — саме тоді, коли він власне й використовується?
На жаль, порядок обліку перехідної заборгованості в ПКУ встановлено тільки щодо сумнівної заборгованості, тобто тієї, заходи щодо стягнення якої були розпочаті до 01.01.2015 р. за правилами тодішнього п. 159.1 ПКУ. Ці «перехідні» правила регулює п. 17 підрозд. 4 розд. XX ПКУ .
А ось щодо заборгованості, яка після 01.01.2015 р. стала безнадійною і під яку до цієї дати в бухобліку створили РСБ, ПКУ окремих розпоряджень не дає. Це, на наш погляд, означає, що в податковоприбутковому обліку платники повинні керуватися загальними правилами, прописаними в розд. III ПКУ. А вони встановлюють, що основою для розрахунку оподатковуваного прибутку слугує бухгалтерський фінрезультат ( п.п. 134.1.1 ПКУ).
У бухобліку ж, як ми з вами пам’ятаємо, витрати на створення РСБ до 01.01.2015 р. вже потрапили до складу витрат у періоді його формування (Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» — Кт 38 «Резерв сумнівних боргів»). Тому при списанні дебіторки до розрахунку фінрезультату більше їх не приймаємо. Що це означає?
А те що, зменшити тепер оподатковуваний прибуток ці витрати ніяк не можуть, хоч вони не зменшили його й у минулому
Пощастило в цьому плані тільки резервам на оплату відпусток, створеним до 01.01.2015 р. Ось їх платник після 01.01.2015 р. може включити до податкових витрат, якщо їх не було враховано до цієї дати (п. 24 підрозд. 4 розд. XX ПКУ).
Отже, для податкового обліку дореформені РСБ-витрати фактично втрачаються, причому і у високодохідних, і в малодохідних платників. ☹
Утім, невеликий втішний приз для них є. Якщо створеного раніше РСБ виявилося недостатньо, то надграничну суму списаної «безнадійки» зараховують безпосередньо до бухвитрат. А це дає можливість зменшити на неї фінрезульт.
Також у вигідному становищі опинилися підприємства, які обійшлися у минулому без створення РСБ під сумнівну заборгованість. В основному це ті суб’єкти господарювання, які ведуть облік за МСФЗ. Створювати чи не створювати РСБ, вони вирішують самі, на відміну від підприємств, які використовують НП(С)БО.
Для наочності порядок обліку перехідної заборгованості наведемо в таблиці.
Облік списання перехідної заборгованості за товарами (роботами, послугами) за рахунок РСБ
| Дія/подія | Продавець | Покупець |
| До 01.01.2015 р. | ||
| Відвантаження/отримання товарів | У податковому обліку дохід і витрати у вигляді собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) | У податковому обліку витрати в загальному порядку (при продажу) |
| Заборгованість визнано сумнівною | ||
| У бухобліку створено РСБ: Дт 944 — Кт 38. У податковому обліку витрат на створення РСБ немає | — | |
| Закінчення строку позовної давності | З 01.01.2015 р. | |
| Заборгованість визнано безнадійною | ||
| У бухобліку заборгованість списують за рахунок РСБ: Дт 38 — Кт 361. Суму, що перевищила РСБ, уключають до витрат: Дт 944 — Кт 361 | У бухобліку заборгованість списують з одночасним відображенням доходу: Дт 631 — Кт 717 | |
| Для цілей оподаткування суму списаної заборгованості в межах РСБ не відображають, тобто витрати на створення РСБ втрачаються. Суму, яка перевищила створений РСБ, ураховують у зменшення оподатковуваного прибутку | Об’єкт обкладення податком на прибуток збільшується, оскільки в бухобліку визнають інший операційний дохід | |
А як бути, якщо ваші гроші «зависли» у неплатоспроможному банку? Чи можна включити до витрат таку заборгованість?
Банк визнали неплатоспроможним: що з перехідною заборгованістю?
Останнім часом новини про неплатоспроможність того чи іншого банку в нашій країні вже нікого не дивують. Але що робити, якщо там з минулого року «зависли» ваші гроші?
Тільки-но ви дізналися про те, що в банку запроваджено тимчасову адміністрацію, могли негайно суми, що «зависли», з дозволу п. 4 П(С)БО 10
визнати сумнівною дебіторською заборгованістю
Це підтверджує й Мінфін у листах від 17.03.2010 р. № 31-34000-10-27/5857 і від 18.10.2010 р. № 31-34020-20-10/28202.
А отже, під таку заборгованість минулого року ви мали право створити РСБ, за рахунок якого згодом списати її в разі визнання безнадійною.
Якщо ви так і зробили, то «проблемна» сума у вас у бухгалтерському обліку через РСБ потрапила до витрат, а от у податковому — ні.
Як не шкода, але і тепер, при списанні цієї заборгованості як безнадійної, ви не зможете зменшити об’єкт обкладення податком на прибуток. А все через відсутність у ПКУ перехідних норм (див. про це вище).
Безнадійна заборгованість виявилася вищою за РСБ? Тоді сміливо включайте суму перевищення до витрат зараз. Ось у цьому випадку вершок зменшить об’єкт обкладення податком на прибуток і ваш фінансовий стан постраждає не так сильно. ☺
Бажаємо вам мати справу тільки з надійними і платоспроможними партнерами! А ваші гроші нехай завжди будуть у повній цілості!
висновки
-
Витрати на створення РСБ, які до 01.01.2015 р. потрапили до бухоблікових витрат, при списанні дебіторки після цієї дати оподатковуваний прибуток уже не зменшують.
- На зменшення фінрезультату зараз зіграє тільки та частина списаної «безнадійки», що перевищила суму створеного до 01.01.2015 р. РСБ.
