Перш за все розберемося з ЮРЄПом групи 3 і з «бермудським трикутником» із трьох новел гл. 1 розд. XIV ПКУ:
1) п.п. 2 п. 292.1 вважає доходом ЮРЄПа — увага! — будь-який дохід, отриманий у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі — особлива увага! — визначеній п. 292.3 цієї статті**;
2) п. 292.3 — тут щодо нашої теми написано окремий абзац третій, який через це заслуговує на цитування:
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ <...> також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності
3) п. 292.11 прямо перераховує доходи — увага! — що не включаються до оподатковуваного доходу, зокрема, ЮРЄПа групи 3. Зазначимо, що, по-перше, усі вони мають грошову форму, а по-друге, в їх закритому переліку немає жодного слова про списану заборгованість.
* «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 32, с. 24.
** Стаття 292 ПКУ.
Що ж виходить? — Що ЮРЄП групи 3:
(1) який є платником ПДВ (тобто який згідно з п.п. 1 п. 293.3 ПКУ сплачує ЄП за ставкою 2 %), безперечно зобов’язаний уключити до свого оподатковуваного ЄП-доходу суму списаної
(2) кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Коли? — Згідно з абзацом першим п. 292.6 ПКУ: за датою її списання*. Загалом, щодо ситуації, яка для ЮРЄПа групи 3 відповідає обом ознакам — (1) і (2) — усе цілком зрозуміло.
* Подробиці щодо цього питання ви можете знайти на с. 23 цього номера.
А як бути ЮРЄПу групи 3 — неплатнику ПДВ? І як бути тому й іншому (але перш за все це хвилює платника ПДВ) з безнадійною кредиторською заборгованістю ( п.п. 14.1.11 ПКУ?), списаною ним за іншими підставами?
«…що лишилось на трубі»?
Не втрачаючи надії на те, що новорічна реформація ПКУ допомогла зняти всі недомовленості, давайте спочатку придивимося уважніше до п.п. 14.1.11 ПКУ.
Виявляється, що як «до», так і «після» у цьому підпункті конкретно кредиторської (безнадійної) заборгованості стосується тільки один — п.п. «а» (хоча формально для нинішньої редакції п.п. 14.1.11 ПКУ правильніше було б написати «один і той самий підпунктИ — «а» і «є» — оскільки Законом № 71 вони навіщось були «задвоєні» ☺).
Саме про таку заборгованість прямо зазначено в абзаці третьому п. 292.3 ПКУ.
Таким чином, ПКУ не передбачає «інших підстав», щоб розглядати як саме ту кредиторську заборгованість, про яку йдеться в зазначеному абзаці третьому п. 292.3 ПКУ, окрім як (див. підпункти «а» і «є» п.п. 14.1.11 ПКУ):
заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності
Інакше кажучи: тільки такі суми списаної ЮРЄПом групи 3 безнадійної кредиторської заборгованості ПКУ прямо приписує включати до його оподатковуваного доходу. Решта — від лукавого…☹
Тепер давайте під тим самим кутом уважніше поглянемо на абзац третій п. 292.3 ПКУ.
Зрозуміло, що як тут, так і в інших, причетних до нашого питання новелах гл. 1 розд. XIV ПКУ, редакційні зміни вносилися з метою приведення цих норм у відповідність до відомої «реформації» кількості/складу груп платників ЄП, і ні на йоту не повинні були торкнутися їх податкового змісту. Та «не так сталося, як гадалося»… ☹
Дивіться уважно.
Раніше згідно з колишньою редакцією абзацу третього п. 292.3 ПКУ сума списаної безнадійної кредиторки підлягала включенню до оподатковуваного ЄП доходу:
— ППЄПів (колишні групи 3 і 5) — тільки платників ПДВ;
— ЮРЄПів (колишні групи 4 і 6) — як платників, так і неплатників ПДВ.
Наразі ж згідно з нинішньою редакцією абзацу третього п. 292.3 ПКУ сума списаної безнадійної кредиторки підлягає включенню до оподатковуваного ЄП доходу:
— ППЄПів (з нинішньої групи 3) — тільки платників ПДВ (тобто як і раніше);
— ЮРЄПів (з нинішньої групи 3) — теж тільки платників ПДВ
Ось так фокус! Зрозуміло, що в котрий раз «Акела промахнувся». ☺ Та як відомо, закон суворий, однак… і далі за текстом. Цю фразу фіскали зазвичай люблять повторювати платникам податків, але, мабуть, не цього разу…
Загальнодоступний дезінформаційно довідковий…
На такому «безриб’ї» у нас не лишається іншого виходу, як поринути в каламутні води БЗ… J І зокрема — торкаючись нашої теми, — звернутися до підкатегорії 108.01.02 БЗ, де у відповіді на запитання про включення до оподатковуваного доходу ЮРЄПа групи 3 курсових різниць фіскали, на жаль, ☹ ані трохи не бентежачись, безсоромно по-єзуїтськи розширено витлумачили слова «будь-який дохід» з п.п. 2 п. 292.1 ПКУ (якого, до речі, не торкнулися при реформуванні)! При цьому вони, по суті, — увага! — поставили знак рівності між податковим обліком ЄП і правилами бухгалтерського обліку згідно з . ☹
Ну що ж, Бог їм суддя…
Аргументи: «за» і «не за»?
Повертаючись до нашого питання, звичайно ж, можна сказати, що обговорювана консультація стосується конкретно курсових різниць, а списаної кредиторки — ні.
Але вкрай насторожує сам підхід фіскалів, які переводять податковий облік доходів ЮРЄПа групи 3 на бухгалтерські рейки. Адже врешті-решт фіскали можуть піти тією самою кривою стежкою від до П(С)БО 11, у п. 5 якого прямо зазначено, що якщо зобов’язання (будь-яке!) не підлягає погашенню, то його сума включається до доходу звітного періоду! ☹
Резюме. Є принаймні два аргументи за те, щоб ЮРЄПу групи 3 — неплатнику ПДВ суми списаної ним будь-якої безнадійної кредиторки до оподатковуваного ЄП-доходу не включати:
1) чітко кажучи, у п.п. 2 п. 292.1 ПКУ щодо, так би мовити, «негрошових» форм доходу ЮРЄПа — увага! — є пряма обмежувальна норма: для включення до складу його доходів такі доходи мають бути визначені саме п. 292.3 ПКУ, а не «логічними» домислами фіскалів. ☹ Тому між конкретно доходами, переліченими в п. 292.3 ПКУ, і будь-яким доходом ЮРЄПа групи 3, визнаним у бухобліку за кредитом субрахунку 717 при списанні будь-якої його кредиторки, знак «дорівнює» ставити не можна*;
2) у ПКУ є пряма норма, що стосується тільки платників ПДВ. І крапка.
* До речі, на відміну від цього, про додатну курсову різницю, про яку ми згадували вище, інколи таки можна сказати, що вона отримана «грошима у складі виручки»…
Визнаємо, що є таки один аргумент проти такого невключенния (теж з категорії «логічних»): виходить, що це ніби пільга, надана ЮРЄПу — конкретно неплатнику ПДВ, а це нелогічно…
Але де — логіка, а де — законодавець… ☹
Насамкінець — вишня на торті для ЮРЄПів групи 4: ст. 2921 ПКУ в принципі не дає підстав втулити до їх бази ЄП-оподаткування суми списаної кредиторки. Колишні платники ФСП це пам’ятають. ☺
Будучи відображеними в бухобліку як дохід, такі суми вплинуть хіба що на розмір «сільгоспчастки» ЮРЄПа групи 4…
А все ж таки приємно закінчити не на мінорній ноті!..
висновки
-
Формально ЮРЄП групи 3 зобов’язаний уключати до ЄП-доходу безнадійну кредиторку, списану саме після закінчення строку позовної давності, і тільки якщо він — платник ПДВ. Хоча від податківців можна чекати підступу і щодо неплатників. І можливо, навіть щодо будь-яких ЮРЄПів групи 3 — щодо кредиторки, списаної на інших підставах.
- До ЄП-бази ЮРЄПа групи 4 суми списаної кредиторки не включаються.
