Таке право у податківців дійсно є. Причому вже давно. Так, вони мають право запрошувати платників та їх представників для перевірки правильності нарахування і своєчасності сплати податків/зборів/платежів, дотримання вимог іншого підконтрольного їм законодавства ( п.п. 20.1.1 ПКУ*). При цьому право-то є, тільки з його реалізацією не все гладко.
* Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Почнемо з того, що для направлення такого запрошення є чітко визначена процедура:
— його вам можуть надіслати тільки в письмовій формі. Різноманітні дзвінки з пропозиціями з’явитися до ДПІ таким запрошенням не вважаються;
— його можуть надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Якщо ж податківці вимагатимуть з’явитися до них за таким запрошенням, увагу на них можна також не звертати;
— надіслати запрошення податківці повинні не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня, в який вони просять з’явитися до них**.
** Зауважте, що цей строк установлено для надсилання ними, а не для отримання вами.
Для такого запрошення є спеціальна форма, затверджена наказом Міндоходів від 06.02.2014 р. № 120. Але вимоги встановлено не тільки до форми, а й до змісту такого запрошення. У ньому мають фігурувати (п.п. 20.1.1 ПКУ):
— підстави для запрошення (у формі воно фіксується в полях «на підставі» і «з питання»);
— дата і час, в які потрібно з’явитися;
— на повідомленні також має бути проставлено печатку ДПІ.
Але ми розповідаємо вам це не просто так ☺.
Річ у тім, що при направленні таких запрошень податківці дуже часто порушують цю процедуру
І найчастіше — при зазначенні підстав для запрошення. Адже, як ми вже зауважували, вас можуть запросити тільки для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків/зборів/платежів, дотримання вимог іншого підконтрольного податківцям законодавства***.
*** Правду кажучи, формулювання дуже розмите. Воно може наштовхнути на думку, що податківці проводитимуть у вашій присутності перевірку. Але це не так. Максимум, про що можна говорити, так це про обговорення питань, що цікавлять податківців (причому без жодних явних наслідків).
Звичайно, це не означає, що формулювання в кожному випадку має бути саме таке. Просто воно повинне, як мінімум, вписуватися в ці вимоги. Водночас, у багатьох випадках воно навіть поруч не стоїть. Ось декілька прикладів, як-то кажуть, із життя:
— для проведення співбесіди і з’ясування причин відсутності використання найманої праці;
— для узгодження штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань (див. постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.06.2014 р. у справі № 809/1290/14). Це, звичайно, пісня… особливо, якщо врахувати, що на момент надсилання запрошення перевірку взагалі ще не проводили (це ніби штраф авансом ☺).
У всіх подібних випадках (коли податківці порушують зазначену процедуру) на запрошення податківців можна відповідати відмовою: або надіслати їм лист з обґрунтуванням причин, або ж просто ігнорувати.
І тут ми переходимо до найцікавішого. Припустимо, що ви отримали зазначене запрошення і воно (о диво!) складене правильно.
Чи маєте право ви в такому разі не відповісти на гостинність податківців?
В ідеалі, прохання податківців, звичайно, варто виконати. Особливо якщо врахувати, що:
— спілкування з ними на цьому етапі вас ні до чого не зобов’язує. Максимум, відповісте на запитання, що цікавлять їх (або можете не відповідати — зобов’язати вас робити це вони не можуть);
— у процесі такого спілкування можете дізнатися корисну для себе інформацію: зокрема про те, в якій сфері контролери «копають» і, відповідно, де чекати виникнення ризиків.
Водночас, якщо цього не зробити, страшного нічого не станеться. Річ у тім, що праву податківців запрошувати платника не відповідає зустрічний обов’язок самого платника з’явитися на таке запрошення (у п. 16.1 ПКУ немає відповідного обов’язку). Тим паче, що:
— таке запрошення не є запитом податківців у розумінні п. 73.3 ПКУ. А ось якраз за його безпідставне ігнорування можна «влетіти», зокрема, на документальну позапланову перевірку (про це також читайте далі);
— саме по собі формулювання п.п. 20.1.1 ПКУ передбачає певну свободу в поведінці платника (там сказано «запрошувати платників», а не, наприклад, «вимагати від платників»);
— відповідальності за це не передбачено — ані згідно з ПКУ, ані з КУпАП. Що стосується ст. 1633 КУпАП, яка передбачає відповідальність за невиконання вимог податківців, то вона застосовується тільки в частині вимог пп. 20.1.3, 20.1.24, 20.1.30, 20.1.31 ПКУ* (у свою чергу, випадок, що розглядається нами, охоплюється п.п. 20.1.1 ПКУ);
— це не стане підставою для документальної позапланової перевірки.
* Тут ви можете зіткнутися з цікавим нюансом. Річ у тім, що ст. 1633 КУпАП востаннє змінювалася у 2011 році. При цьому пункти ПКУ, на які вона посилається, сьогодні вже зовсім не ті, що діяли на той час.
Інша справа, що в деяких випадках це може не задовольнити податківців, що, у свою чергу, може стати приводом для надсилання вам запиту (п. 73.3 ПКУ). І якщо підставою для такого запиту буде виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення підконтрольного податківцям законодавства (підстава для запиту має бути зафіксована в ньому), то його ігнорувати вже не варто. Адже якщо не відповісти на нього протягом 10 робочих днів з дати отримання, у контролерів з’являться підстави для проведення документальної позапланової перевірки (п.п. 78.1.1 ПКУ).
Саме час підбити підсумки. Як бачите, якщо податківці запросять вас до ДПІ з тих чи інших питань, то цілком можете ігнорувати їх. Тобто навіть у тому випадку, якщо запрошення складене правильно (хоча це, звичайно, рідкість). Інша справа, що тут усе залежить від відносин вашого підприємства з контролерами. Тож вирішувати вам.
