Сезонні працівники: оплачуємо працю і не тільки

Заробітна плата

Працю осіб, зайнятих на сезонних роботах, оплачуйте згідно з положеннями трудових договорів. Зазвичай таким працівникам зарплата нараховується в тому самому порядку, що й іншим працівникам, виходячи з установленої на підприємстві системи оплати праці.

Розмір тарифної ставки (окладу) сезонного працівника не може бути нижче встановленого законодавством рівня мінімальної заробітної плати

Аналогічне правило діє і для відрядників. Тобто відрядні розцінки повинні встановлюватися так, щоб у разі виконання місячної норми оплата праці некваліфікованого працівника становила не менше мінімальної заробітної плати.

Нагадаємо: мінімальна заробітна плата на 2015 рік визначена ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 р. № 80-VIII і становить:

— у місячному розмірі: у січні — листопаді — 1218,00 грн., у грудні — 1378,00 грн.;

— у почасовому розмірі: у січні — листопаді — 7,29 грн., у грудні — 8,25 грн.

Зарплата, нарахована сезонним працівникам, як і зарплата постійних працівників, підлягає:

— індексації;

— компенсації в разі затримки її виплати на один і більше календарних місяців.

Оподаткування заробітної плати сезонного працівника здійснюйте в загальному порядку. Тобто з її суми справляйте ЄСВ і утримуйте ПДФО з ВЗ.

Водночас, якщо зарплату сезонному працівнику нараховано одноноразово за декілька місяців*, то для цілей справляння ЄСВ її суму необхідно поділити на кількість місяців, за які її нараховано ( ч. 2 ст. 7 Закону № 2464).

* Вважаємо таку «оптову» виплату заробітної плати такою, що порушує вимоги ч. 1 ст. 115 КЗпП. А отже роботодавцям, які її практикують, може загрожувати штраф, передбачений ст. 265 КЗпП, а їх посадовим особам адмінштраф, передбачений ст. 41 КпАП.

Зауважте, що сезонний характер роботи ніяк не впливає на порядок застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП). У загальному випадку працівник матиме право на застосування ПСП за умови, що його зарплата за місяць не перевищує граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП**.

* У 2015 році — 1710 грн., а для «дитячої» ПСП для одного з батьків — 1710 грн. х кількість дітей, на яких надається пільга.

Лікарняні

Сезонні працівники підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню та сплачують ЄСВ. А отже, вони є застрахованими особами. Що з цього випливає? У разі настання тимчасової непрацездатності незалежно від часу, відпрацьованого на підприємстві, вони матимуть право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування (далі — ФСС).

Зверніть увагу: ч. 2 і 3 ст. 22 Закону № 1105 по сезонним працівниками встановлено обмеження за кількістю оплачуваних за рахунок коштів ФСС календарних днів:

— хвороби, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві;

— тимчасової непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною до 14 років.

Механізм визначення суми лікарняних установлено Порядком № 1266. Причому, враховуючи обмеження за строком трудових договорів, що укладаються з сезонними працівниками, середню зарплату для оплати їх непрацездатності обчислюйте за період, зазначений у таблиці нижче.

Якщо працівник захворів у перший день роботи, середню зарплату за один робочий день (годину) розраховуйте виходячи з тарифної ставки (окладу), установленої працівнику на момент настання страхового випадку (п. 10 Порядку № 1266).

Цікаво, що абзацом четвертим п. 4 Порядку № 1266 для осіб, які працюють на підприємствах, робота яких пов’язана із сезонним характером виробництва, установлено розрахунковий період, що дорівнює 12 календарним місяцям, що передує місяцю, в якому настав страховий випадок. Проте ця норма зазначеного Порядку стосується виключно працівників, зайнятих на роботах, перелічених у Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженому постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278, які працюють на сезонних підприємствах круглий рік (наприклад, адмінперсоналу) (див. лист Мінпраці від 09.09.2010 р. № 244/18/99-10). Розрахунок лікарняних працівникам, з якими укладено сезонний трудовий договір, здійснюйте за період, зазначений вище в таблиці.

Визначитися з тим, які виплати, нараховані в розрахунковому періоді, братимуть участь у розрахунку лікарняних, допоможе тематичний номер «Виплати працівникам» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 87).

На практиці можлива ситуація, коли лікарняний листок сезонному працівнику було відкрито в період його роботи на підприємстві, а закрито вже після звільнення з нього. Чи потрібно оплачувати такий лікарняний? Почнемо з оплати перших п’яти днів за рахунок коштів роботодавця.

На думку Мінсоцполітики (див. лист від 19.01.2012 р. № 26/18/99-12), якщо працівник захворів у період роботи і продовжує хворіти після припинення трудових відносин,

з перших п’яти днів тимчасової непрацездатності оплачуйте тільки робочі дні, які були пропущені працівником у зв’язку з його тимчасовою непрацездатністю

Тобто якщо, наприклад, працівник захворів у день звільнення, що був його робочим днем за графіком роботи, то за рахунок коштів роботодавця оплачуйте тільки один з п’яти днів тимчасової непрацездатності.

Починаючи з 6 дня непрацездатності, що розпочалася в період роботи, і за весь період до відновлення працездатності або встановлення МСЕК інвалідності незалежно від звільнення працівника виплачуйте йому допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів ФСС. Таким чином, звільнення сезонного працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору в період тимчасової непрацездатності не позбавляє його права на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності від ФСС.

Оплаті підлягають листки непрацездатності, що видані за страховим випадком, який настав у період роботи. Як визначити, що випадок один, якщо листків декілька? Якщо другий листок непрацездатності є продовженням першого, то:

— на лицьовому боці попереднього лікарняного листка внизу підкреслено «продовжує хворіти» і зазначено номер нового лікарняного;

— на лицьовому боці наступного лікарняного у верхній частині підкреслено слово «продовження листка № » із зазначенням номера та серії попереднього лікарняного. У цьому випадку оплату другого лікарняного листка здійснюєте виходячи з середньої заробітної плати, розрахованої для оплати першого листка непраце­здатності.

Якщо обидва листки непрацездатності, що йдуть підряд, мають відмітку «первинний», то другий листок непрацездатності вважатиметься новим страховим випадком, що настав після звільнення працівника. А отже, його колишній роботодавець оплачувати не повинен.

Про те, як бути, якщо строк дії трудового договору добігає кінця, а працівниця повідомила про свою вагітність, читайте на с.47 .

Відпустки

Працівники, прийняті на сезонні роботи, мають право на щорічну відпустку. Положення п. 10 Указу № 310, що позбавляють їх такого права, вважаються недійсними, оскільки суперечать чинному законодавству.

Тривалість щорічної відпустки визначайте пропорційно відпрацьованому працівником часу у цього роботодавця

Для цього вам стане в нагоді формула, що допоможе розрахувати кількість календарних днів щорічної відпустки, які припадають на 1 календарний день стажу роботи, що дає право на відпустку, з урахуванням того, що відпустка повної тривалості надається за відпрацьований робочий рік. Наведемо її:

Т_к.д. = Д_в : (К - С ),

де Т_к.д.< — тривалість відпустки, що припадає
на 1 календарний день стажу;

Д_в — кількість календарних днів щорічної відпустки. Зазначається в колективному (трудовому) договорі і не може бути менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік;

К — загальна кількість календарних днів у робочому році, за який надається відпустка (365 (366) календарних днів);

С — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП у робочому році, за який надається відпустка;

Показник Тк.д. визначили? Тоді обчислюйте стаж роботи, що дає право на відпустку в календарних днях, без урахування святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, з дати прийняття на роботу до дня виходу у відпустку. Далі діло за малим.

Множте стаж роботи працівника на вашому підприємстві (у днях) на тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу (показник Тк.д.). Так ви знайдете кількість належних працівнику днів щорічної відпустки.

Сезонна робота добігає кінця, а працівник не скористався своїм правом на відпустку? У цьому випадку за бажанням такого працівника йому може бути:

— надано невикористану відпустку з подальшим звільненням (за винятком випадків звільнення за порушення трудової дисципліни). Підставою для надання такої відпустки буде заява працівника про надання відпустки з подальшим звільненням. Дата звільнення — останній день відпустки. При цьому дія трудового договору, укладеного з працівником на певний строк, подовжується до закінчення відпустки (ст. 3 Закону про відпустки)

або

— нараховано та виплачено в день звільнення компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки.

Суму відпускних і компенсації за невикористані дні щорічної відпустки визначайте відповідно до Порядку № 100.

Розрахунок середньої зарплати для визначення суми відпускних та компенсації працівнику, який пропрацював на підприємстві менше року, здійснюйте виходячи з виплат за фактичний час роботи з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому виплачуються відпускні або компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівник відпрацював на підприємстві менше місяця, то середньоденну зарплату розраховуйте виходячи із встановленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу.

Що стосується інших видів відпусток, установлених Законом про відпустки, то вони надаються сезонним працівникам у загальному порядку. Тут же окремо зупинимося тільки на соціальній додатковій відпустці, що надається працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи (далі — додаткова відпустка на дітей). Нею скористатися можуть особи, перелічені у ст. 19 Закону про відпустки, як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Ваш працівник, зайнятий на сезонних роботах, до них належить? Тоді врахуйте таке.

Працівник матиме право на додаткову відпустку на дітей за рік, в якому він був прийнятий на роботу і звільнений з неї або тільки прийнятий (припустимо, за 2015 рік), якщо:

— до вступу на це підприємство ніде не працював

або

— працював в іншого роботодавця, але права на отримання додаткової відпустки на дітей тоді ще не мав, і таке право виникло в період роботи на цьому підприємстві.

А якщо працівник у 2015 році до працевлаштування на ваше підприємство десь працював і мав право на додаткову відпустку на дітей? У цьому випадку він повинен був скористатися таким правом за попереднім місцем роботи або отримати компенсацію за невикористану відпустку на дітей за 2015 рік при звільненні. Зробив він це чи ні, нинішнього роботодавця хвилювати не повинно.

Врахуйте: якщо працівник мав право на «дитячу» відпустку, але не скористався нею в період роботи, при звільненні обов’язково нарахуйте йому компенсацію за невикористані дні такої відпустки. Детальніше про додаткову відпустку на дітей читайте в одному з наступних номерів нашої газети.

Насамкінець хотілося б висловити упевненість, що ця стаття буде корисною як роботодавцям, які працевлаштовують працівників для виконання сезонних робіт, так і самим сезонним працівникам.

висновки

• Відрядні розцінки сезонному працівнику встановлюйте так, щоб при виконанні місячної норми оплата праці становила не менше мінімальної заробітної плати.

• Звільнення сезонного працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору в період хвороби не позбавляє його права на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності від ФСС.

• Сезонний працівник має право на щорічну відпустку. І якщо він нею не скористався в період роботи, то при звільненні нарахуйте йому компенсацію за невикористані дні такої відпустки.