Для початку зауважимо деякі юридичні аспекти ситуації. З правової точки зору штраф за понаднормовий простій транспорту перевізника є формою неустойки (у розумінні ст. 549 ЦКУ), тобто формою плати за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань однією із сторін. Відповідно і висновки, зроблені для неустойки (у формі штрафу, пені, інфляційних тощо), будуть справедливими для нашого штрафу за простій.
Проблему обліку таких платежів ми розглядали раніше у наших публікаціях (ознайомитися з ними ви можете у «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 23, с. 26; 2012, № 42, с. 12). Але з того часу багато що змінилося. Тож розглянемо облік зазначених виплат у перевізника (отримувача) і замовника (того, хто сплачує штраф).
Бухгалтерський облік
У бухгалтерському обліку все доволі просто для обох сторін.
Перевізник звертається до замовника з вимогою сплатити штраф. За фактом визнання замовником претензії перевізник здійснює проведення Дт 374 «Розрахунки за претензіями» — Кт 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки». У момент, коли замовник сплачує штраф, робиться проведення Дт 311 — Кт 374.
Що стосується замовника, то він за фактом визнання штрафу здійснює проведення Дт 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» — Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». За фактом сплати штрафу робиться проведення Дт 685 — Кт 311.
От, власне, і все з бухобліком…
Податок на прибуток
Оподатковуваний прибуток у нас із 01.01.2015 р. визначається виходячи з бухоблікового фінансового результату ( п.п. 134.1.1 ПКУ).
Причому стосовно неустойки (штрафів, пені) чи інших подібних платежів за невиконання умов договору ситуація однозначна:
і перевізник, і замовник можуть діяти відповідно до бухоблікових правил
До речі, це стосується навіть платників з доходом понад 20 млн грн., які згідно з ПКУ коригують фінрезультат до оподаткування на податкові різниці. Їм у цьому випадку теж не треба робити ніяких коригувань — докладніше читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 6, с. 4.
Тобто сума отриманого штрафу потрапляє до доходів перевізника, як це і передбачено бухобліковими правилами. Це, власне, не новина, бо отримані штрафи і до 01.01.2015 р. потрапляли до доходу платника податку на прибуток (див. п.п. 135.5.3 ПКУ, п. 137.13 ПКУ в редакції станом на 31.12.2014 р. і нині не чинну консультацію у БЗ, підкатегорія 502.06.02). От тільки тепер «податковий» дохід перевізник буде відображати не за фактом отримання грошей (як передбачалося у п. 137.13 ПКУ), а безпосередньо за фактом нарахування, як і в бухобліку.
А от для замовника є приємна новина. Адже до 01.01.2015 р. в ПКУ була норма, яка забороняла включати суми сплачених штрафів до «податкових» витрат. Бо ж це були витрати, не пов’язані з господарською діяльністю (див. п.п. 139.1.11 у минулорічній редакції ПКУ і нині не чинну консультацію із БЗ, підкатегорія 502.07.22).
Тепер ці витрати «амністовано» як для малодохідних, так і для високодохідних платників податку на прибуток. Бо малодохідні взагалі не визначають податкові різниці, а для високодохідних такої різниці, як суми штрафів, пені і неустойки, чинним розд. ІІІ ПКУ не передбачено.
ПДВ
До порівняно недавнього часу проблема ПДВ-обліку штрафів за невиконані договірні зобов’язання була об’єктом нашої дискусії з податківцями.
Фіскали наполягали на тому, що кошти, отримані як сума штрафу за порушення умов договору, необхідно розцінювати як компенсацію вартості товарів (робіт, послуг). А отже, включати до бази обкладення ПДВ (див. лист ДПСУ від 19.11.2011 р. № 6727/7/15-3417-26). Ми з цим висновком не погоджувалися.
На щастя, згодом проблему вирішили зміни до п. 188.1 ПКУ, внесені Законом № 657*. Цей Закон прямо визначив, що
* Докладно наш коментар до Закону № 657 читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 95, с. 4.
до складу договірної вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань
Після цього податківці просто цитують нову редакцію п. 188.1 ПКУ, даючи зрозуміти, що штрафи за порушення умов договору більше не є базою оподаткування ПДВ (див. лист ДФСУ від 02.03.2015 р. № 6972/7/99-99-19-03-02-18, а також консультації із БЗ, підкатегорія 101.06 і 101.19).
Оскільки сплата таких штрафів не включається до бази оподаткування ПДВ, то перевізник, який отримав штраф від замовника, не повинен складати податкову накладну та не відображає штраф у декларації з ПДВ. Зрозуміло, що у замовника, який сплачує штраф, не може бути й думок про якийсь податковий кредит з ПДВ.
Зауважимо ще раз: вищенаведений висновок справедливий не тільки щодо штрафу за простій транспорту перевізника. Його положення в частині оподаткування можна застосовувати до будь-яких санкцій, передбачених договором за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань.
висновки
-
Штраф за простій транспорту перевізника — це різновид неустойки.
-
Сума штрафу включається до доходів перевізника (того, хто отримує штраф) і до витрат замовника (того, хто сплачує штраф).
-
Штраф за порушення умов договору не включається до договірної вартості і не є базою обкладення ПДВ.
