Екоподаток і рентна плата: відлуння податкової реформи

Виступати в похід, щоправда, доведеться зі старим багажем — оновлених форм звітності досі немає. Тому для минулорічних платників зовні нічого не змінилося. А наскільки глибокими за своєю суттю виявилися реформи у сфері ресурсних податків і зборів? Чи доведеться вникати в нові правила тим, хто через виробничу необхідність забруднює довкілля, використовує у виробничих цілях воду чи користується надрами для видобування корисних копалин? Перші, як відомо, до нового року сплачували екоподаток, другі — спецводозбір, ну а треті — плату за надра. А як тепер?

Стійкий олов’яний солдатик (розповідь про екоподаток у 2015 році)

Як ви вже зрозуміли, з екоподатком нічого не сталося, він як був, так і залишився. Щоправда, його трішки пошарпали, як того персонажа із казки Андерсена, але в цілому він живий і непогано почувається. ☺

Почнемо розповідь із хорошої (для платників податків) новини:

з 01.01.2015 р. не справляється екологічний податок за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення

Нагадаємо, що останнім часом його сплачували аж ніяк не власники пересувних джерел, а так звані податкові агенти, які виробляли паливо та реалізовували його на митній території України або імпортували його. Так от, тепер цей різновид екоподатку остаточно скасовано. Замість нього з нового року законодавці підняли ставки акцизного податку на всі види моторного палива.

Але є й гірші новини (знову ж таки, для платників податків): інші різновиди екоподатку продовжують жити. Отже, як і раніше, його треба сплачувати за**:

— викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення. Ставки наведено у  ст. 243 ПКУ — вони збереглися на рівні 2014 року. Майте на увазі — ДФСУ наполегливо продовжує вважати електрогенератори стаціонарними джерелами забруднення (див. лист від 13.01.2015 р. № 311/6/99-99-15-04-02-15) і вимагати сплати за них екоподатку. Наші міркування із цього приводу читайте в  «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 91, с. 17. Причому вони повною мірою залишаються справедливими і зараз, коли припинено справляння цього податку за пересувні джерела забруднення;

— скидання окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти. За ставками звертайтеся до ст. 245 ПКУ. Вони, до речі, теж залишилися на минулорічному рівні;

— розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях або на об’єктах. Тут ставками розпоряджається ст. 246 ПКУ. Але і в цій частині все поки що без змін.

Більше того, у 2015 році залишилися незмінними порівняно з попереднім роком об’єкти і база оподаткування, базовий податковий (звітний) період, порядки обчислення і сплати екоподатку, а також подання податкової звітності. Про це податківці повідомили в листі ДФСУ від 21.01.2015 р. № 1601/7/99-99-15-04-02-17.

Очікуваною стала і їхня рекомендація застосовувати стару форму податкової декларації, затверджену наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1010. А тому досить буде нагадати, що за тими різновидами екоподатку, про які ми сьогодні говоримо, декларація подається за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених місць або об’єктів ( п.п. 250.2.1 ПКУ). Нюанси запов­нення цієї звітності ви можете освіжити в пам’яті, звернувшись до публікації в «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 85, с. 3.

Не забудьте також про вимоги п. 250.8 ПКУ:

якщо місце подання декларації не збігається з вашим місцем перебування на податковому обліку, то до того контролюючого органу, який є для вас основним місцем обліку, подайте копію відповідної декларації

Строки для подання як самої декларації, так і її копії, стандартні — для квартального звітного періоду вони становлять 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу. Проте, з урахуванням відомого правила перенесення граничних строків подання податкової звітності, за I квартал 2015 року це треба зробити не пізніше 12 травня.

А сплатити податок, як і раніше, вам належить протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (п. 250.2 ПКУ). Тобто за I квартал 2015 року — не пізніше 20 травня. До речі, показуйте податкові зобов’язання в ній окремо за кожен звітний період, без наростаючого підсумку. Але в цьому теж нічого нового не немає — так було завжди.

На завершення розмови про екоподаток відповімо на запитання, як бути, якщо в поточному році ви не плануєте здійснювати викиди, скидання забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів аж до кінця року?

Ви пам’ятаєте, що раніше в такому разі приходив на виручку п. 250.9 ПКУ. Тобто належало повідомити про це контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення і скласти заяву про відсутність у звітному році об’єкта обчислення екоподатку. Зробити це треба було не пізніше граничного строку подання податкової декларації за I квартал звітного року (див. консультацію в БЗ, категорія 120.05). Тільки тоді можна протягом усього року не подавати декларацію з екоподатку.

Аналогічним чином роз’яснили це питання податківці й зараз (див. іншу консультацію в БЗ з тієї самої категорії 120.05). Проте, як нам здається, у 2015 році ситуація дещо спростилася. Чому ми так вважаємо?

Річ у тім, що віднедавна п. 49.2 ПКУ приписує подавати декларації тільки в разі, якщо у звітному періоді:

а) виникають об’єкти оподаткування;

та/або

б) є показники, що підлягають декларуванню.

Причому таким послабленням платник податків має право скористатися без жодного попереднього інформування контролюючого органу.

Вважаємо, що п. 49.2 ПКУ має застосовуватися і щодо екологічного податку. Навіть незважаючи на спеціальні вимоги п. 250.9 ПКУ. Адже хто з них більш спеціальний — це ще надвоє баба ворожила! ☺ Але те, що перший із зазначених пунктів з’явився в ПКУ значно пізніше другого, надає йому додаткової ваги. А отже, можна обійтися й без «екоподаткової» заяви. Хоча, якщо не хочете вплутуватися в зайві спори з податківцями, можете її й подати — зайвою вона вже точно не буде.

А ось

минулорічні податкові агенти з «пересувного» екоподатку, які з нового року за волею законодавця втратили цей свій статус, жодних заяв точно не подають

Про це контролери зазначили в консультації з БЗ, категорія 120.06 і своєму відомчому виданні «Вісник. Право знати все про податки та збори», 2015, № 13, с. 8.

Додамо до цього ще й таке: ті, хто раніше ніколи не здійснював забруднення навколишнього природного середовища жодним з можливих способів і не планує мати об’єктів обкладення екоподатком у звітному році, заяву теж подавати не повинні. Це стосується і новозареєстрованих суб’єктів. Зазначений висновок випливає з консультації, розміщеної в категорії 120.05 БЗ.

Організованою юрбою… суб’єкти йшли до водопою ☺ (платимо за спецводокористування)

Поговоримо тепер про спецводозбір. Точніше, про той платіж, який замість нього з’явився з початку року в ПКУ. На таке перетворення законодавці пішли, прагнучи скоротити витрати на адміністрування численних податків. Як наслідок, шість ресурсних платежів об’єднали в один — рентну плату. Ми в цій статті обмежимося розглядом двох її складових:

— за користування надрами для видобування корисних копалин ( ст. 252 ПКУ) — про неї йтиметься в наступному підрозділі;

і

— за спеціальне використання води (ст. 255 ПКУ) — про неї розповімо прямо зараз.

Власне, усю розповідь можна звести до констатації того факту, що нічого, крім зміни вивіски, у цьому випадку теж не відбулося. Як і раніше, принциповим моментом є те, використовуєте ви воду виключно на задоволення власних санітарно-гігієнічних і питних потреб чи ні. Якщо так, то ви звільнені від сплати цього платежу (п.п. 255.4.1 ПКУ). Якщо ж разом із санітарно-гігієнічними потребами ви використовуєте воду у виробничих цілях — будьте ласкаві вносити рентну плату за весь обсяг спожитої води.

А як бути, якщо ви водою безпосередньо не користуєтеся, а здаєте своє приміщення в оренду? Хто повинен при цьому сплачувати рентну плату за спеціальне використання води в орендованому приміщенні? З практики нам відомо, що це питання хвилює багатьох. Тому щоб ви не витрачали свої сили і час на пошук відповіді на нього, ми підготували для вас наочну схему «за мотивами» консультацій з БЗ, категорія 120.01 (див. рис. на с. 16).

Упевнені, ви з нею запросто розберетеся. Тільки внесіть туди, будь ласка, маленьку поправку:

— якщо за алгоритмом, представленим на цьому рисунку, вам випадає сплачувати рентну плату за воду, а ви при цьому єдиноподатник першої — третьої груп, то, на жаль, як і раніше, такі єдиноподатники від цієї плати не звільнені;

— а ось якщо ви платник ЄП з групи 4 (колишній ФСПшник), то рентну плату у будь-якому випадку ви не сплачуєте. Майте на увазі також і те, що при цьому ваш партнер за договором оренди не стає зобов’язаним сплачувати її тільки тому, що ви «пропускаєте хід». Інакше кажучи, якщо ви як єдинник групи 4 здаєте в оренду приміщення, договір на водопостачання якого укладено з вами, а орендодавець при цьому користується водою у виробничих цілях, то «спецводоренту» не сплачує ніхто.

Не будемо переказувати решту норм ст. 255 ПКУ ;— до неї законодавець просто переніс усе те, що було раніше в окремому «спецводозбірному» розд. XVI цього Кодексу. Переконатися в цьому ви можете, якщо зазирнете в додаток до листа ДФСУ від 31.01.2015 р. № 3130/7/99-99-15-04-02-17 (ср. ). Там ви побачите, що залишилися без змін ставки цієї складової рентної плати, а також порядок її роз- рахунку, декларування та сплати.

Зокрема, як і раніше, рентна плата за воду справляється у звичайному розмірі тільки в межах відведеного вам ліміту на спецводокористування, а за понадлімітний обсяг — у підвищеному (5-кратному) розмірі.

При цьому зверніть увагу:

сплачувати авансові внески за рентною платою за спеціальне використання води не потрібно

Отже, що ж виходить? А те, що багатьом достатньо освіжити в пам’яті основні положення статті про водозбір з «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 85, с. 29 — і рибка в сітці! Тим паче, що для звіту з води (як і з екоподатку) за I квартал 2015 року вам належить скористатися старою формою податкової декларації, затвердженою наказом Мінфіну від 21.12.2012 р. № 1403.

Не забудьте тільки разом з нею подати контролюючому органу паперові копії дозволу на спецводокористування або договори на постачання води. А якщо ви складаєте статзвітність про використання води за ф. № 2-ТП (водгосп), то і її копію теж.

Строки подання декларації і всіх копій документів — такі самі, як і «екоподаткової» звітності (див. вище). Ось тільки заповнюється звітність з води наростаючим підсумком. Щоб дотриматися цього принципу, доведеться подавати декларацію і за ті квартали звітного року, коли спецводокористування не здійснювалося, але за умови, що воно мало місце в попередніх кварталах.

Що стосується тих випадків, коли водокористування було необ’єктним, тобто спрямованим виключно на задоволення санітарно-гігієнічних і питних потреб, то тут, як виявилось, не все так просто.

З одного боку, якщо чітко дотримуватися приписів п. 49.2 ПКУ (про нього ми говорили вище), то декларацію подавати не треба. Адже в такому звітному періоді у вас не виникають об’єкти оподаткування і немає показників, що підлягають декларуванню.

З іншого ж боку, ДФСУ зайняла суперечливу позицію: податківці вимагають подавати декларацію, якщо ви маєте дозвіл на спеціальне водокористування або договір на постачання води. І навіть те, що в деяких звітних (податкових) періодах відсутній об’єкт оподаткування зважаючи на використання води виключно для власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, не звільняє вас від зазначеного обов’язку (див. «Вісник. Право знати все про податки та збори», 2015, № 10, с. 38, а також консультацію в категорії 121.06 БЗ). Схоже, податківці ніяк не можуть звикнутися із занадто ліберальним п. 49.2 ПКУ. У будь-якому разі, до таких висновків безпечніше прислухатися…

Наприкінці цього підрозділу не можемо пройти повз горезвісної норми про право на включення до витрат тільки рентної плати, обчисленої в межах ліміту на спецводокористування (див. п.п. 255.11.20 ПКУ). Якщо ж ви допустили понадлімітне використання води, то цей платіж, буцім-то, справляється за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні водокористувача після оподаткування.

Цікаво, як уявляє собі законодавець практичне застосування цих приписів в умовах, коли об’єкт обкладення податком на прибуток підкоряється бухгалтерським канонам? Адже навряд чи ПКУ має право встановлювати склад витрат, відмінний від того, що прописаний у профільному бухстандарті. Загалом, поки що не робіть різких рухів — відоб­ражайте всю (і лімітну, і понадлімітну) «спецводоренту» у витратах. А там подивимося…

«Ой у полі криниченька...» (про рентну плату за надра при видобуванні підземних вод)

Ця частина статті — для надрокористувачів. Але не для всіх, а для тих, які здійснюють господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування. Як свідчить статистика, їх доволі багато і всі вони в поточному році стали називатися платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (див. п.п. 252.1.4 ПКУ).

Власне, плату за надра їм доводилося вносити й раніше. Але з нового року цей платіж уключили до складу рентної плати, не змінивши при цьому практично нічого.

Як і раніше,

об’єкт обкладення рентною платою при видобуванні прісних підземних вод виникне у вас тільки в тому випадку, якщо глибина вашої свердловини більше 20 метрів

А ось якщо ви черпаєте підземну воду з «криниченьки» меншої глибини, то сплачувати за надрокористування не потрібно, оскільки об’єкт оподаткування відсутній (п.п. 252.4.1 ПКУ). Проте майте на увазі, що і в тому, і в іншому випадку необхідність внесення до бюджету цього платежу не залежить від сплати рентної плати за спецводокористування (див. консультацію в БЗ, категорія 130.01).

Інакше кажучи, навіть якщо вся видобута підземна вода йде на санітарно-гігієнічні і питні потреби, сплачувати рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин ви все одно зобов’язані. Ну, а рентну плату за спецводокористування, зрозуміло, ні. Проте якщо вода йде на виробничі потреби, сплачуються обидві складові рентної плати — і за воду, і за надра.

Щоб розрахувати податкові зобов’язання за рентною «надроплатою», вам доведеться скористатися тим самим алгоритмом визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини (прісної підземної води), що, за великим рахунком, призначений для гірничодобувних підприємств. У чистому вигляді цей показник визначають за більшою з величин:

— за фактичною ціною реалізації видобутої мінеральної сировини (п.п. 252.7.1 ПКУ);

або

— за розрахунковою вартістю (п.п. 252.7.2 ПКУ).

Свого часу, аналізуючи аналогічні вимоги ПКУ щодо плати за надра при видобуванні підземних вод, ми дійшли висновку*, що у платників, які видобувають воду тільки для власних господарських потреб і не здійснюють її реалізацію, є дані тільки про розрахункову вартість (витрати на видобування).

На жаль, у поточному році податківці ніяк не відреагували на ситуацію, що склалася, — у консультації з БЗ, категорія 130.04, вони продовжують цитувати загальний порядок розрахунку рентної «надроплати», не роблячи винятків для водовидобувачів. Хоча раніше, у скасованому з 1 січня роз’ясненні (див. БЗ, категорія 530.03) справедливо зауважували: розраховувати вартість видобутої води слід орієнтуючись тільки на відомі дані (розрахункову вартість). Отже, водовидобувачам нічого не залишається, як забути про порівняння двох величин і базуватися при визначенні податкових зобов’язань тільки на розрахунковій вартості одиниці видобутої підземної води.

До речі, при обчисленні цієї величини не обійтися без так званого коефіцієнта рентабельності гірничодобувного підприємства (Крмпе). Як випливає зі спільного прочитання листів Міндоходів від 07.07.2014 р. № 16034/7/99-99-15-04-01-17 («Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 58, с. 16) і  Держкомісії по запасах корисних копалин від 02.02.2015 р. № 46/07: для платників рентної плати за користування надрами, які здійснюють видобування підземних вод на підставі дозволу на спецводокористування, розрахунковий коефіцієнт рентабельності дорівнюватиме 0,22.

Щоправда, такі розрахунки було здійснено виходячи з облікової ставки НБУ на початок року в розмірі 14 %. А зараз вона вже становить аж 30 %!..

Насамкінець зазначимо, що і за цим платежем (як і за двома іншими, які ми сьогодні розглянули) звітність подається за старою формою, затвердженою наказом Мінфіну від 17.09.2012 р. № 1000. Строк її подання контролюючому органу теж нічим не відрізняється. Адресується така звітність органу ДФСУ за місцезнаходженням ділянки надр, з якої добувають корисні копалини, тобто за місцезнаходженням свердловини.

Увага: у разі, якщо ваше місце обліку не збігається з місцезнаходженням свердловини, доведеться подати копію податкового розрахунку до органу ДФСУ за місцем своєї податкової реєстрації.

Сплачувати ренту за надра слід щокварталу за місцезнаходженням свердловини у традиційні для квартальних податків строки (п. 257.5 ПКУ).

І найостанніше. Як стало відомо, Мінфін таки підготував проект декларації з рентної плати, що об’єднає в одній звітній формі всі складові цього платежу. При цьому податкові зобов’язання за кожною такою складовою розраховуватимуться в окремому додатку. Приблизно так, як наразі це відбувається при декларуванні екологічного податку. До речі, є вже і проект нової «екоподаткової» декларації. А отже, тільки-но вони будуть затверджені, ми обов’язково повернемося до сьогоднішньої теми, щоб дати вам практичні поради щодо їх заповнення.