У розрахунковому періоді немає заробітку через мобілізацію: як розрахувати лікарняні
Працівник був призваний на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією на особливий період з 18 березня 2014 року, а демобілізувався 6 березня 2015 року (середньоденний заробіток, за яким оплачувався період мобілізації, — 150 грн.). З 10.03.2015 р. він став до роботи, а з 30.03.2015 р. по 03.04.2015 р. включно хворів. Страховий стаж становить 11 років. Посадовий оклад — 3000 грн.
Розрахунковим періодом для обчислення середнього заробітку є останні шість календарних місяців (з першого по перше число), що передують місяцю хвороби. При цьому місяці розрахункового періоду (з 1-го по 1-ше число), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключають з розрахункового періоду. Cередньоденний заробіток для оплати листка непрацездатності обчислюють діленням нарахованої зарплати за розрахунковий період на кількість відпрацьованих днів у такому періоді (п. 14 Порядку № 1266*).
* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.
Відповідно до п. 10 Порядку № 1266 у випадку якщо в розрахунковому періоді не було заробітку з поважної причини або хвороба настала в перший робочий день, середньоденну зарплату обчислюють виходячи з посадового окладу. Проте в розумінні цього Порядку такими винятковими поважними причинами є:
— тимчасова непрацездатність;
— декретна відпустка;
— відпустка для догляду за дитиною до 3 (6) років.
В описаній ситуації в розрахунковому періоді немає даних (заробітку і відпрацьованих днів) для розрахунку «лікарняної» середньої зарплати. Однак згідно зі ст. 18 і 19 Закону № 1105** немає підстав для відмови в наданні застрахованій особі матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
** Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105.
Перебування на військовій службі за призовом за мобілізацією на особливий період передбачено законодавством і не може вважатися неповажною причиною відсутності зарплати в розрахунковому періоді. Тому розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності слід провести відповідно до п. 10 Порядку № 1266, тобто виходячи з місячної тарифної ставки (окладу).
У цьому випадку середньоденну (середньогодинну) зарплату розраховують діленням посадового окладу на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві. У свою чергу середньомісячну кількість робочих днів (годин) визначають діленням кількості робочих днів (годин) за балансом робочого часу в розрахунковому періоді на кількість місяців розрахункового періоду.
Зробимо розрахунки:
1. Знайдемо середньомісячну кількість робочих днів:
(22вересень2014 + 23жовтень2014 + 20листопад2014 + 23грудень2014 + 20січень2015 + 20лютий2015) : 6 міс. = 21,33 р. дн.
2. Знайдемо середньоденний заробіток:
3000 грн. : 21,33 р. дн. = 140,65 грн.
3. Сума лікарняних становить: 140,65 грн. х 5 р. дн. = 703,25 грн.
Частина розрахункового періоду не відпрацьована внаслідок мобілізації: як розрахувати декретні
Працівниця була звільнена з військової служби за призовом за мобілізацією на особливий період 06.03.2015 р. (середньоденний заробіток — 150 грн.). З 10 березня 2015 року вона стала до роботи. Працівниця йде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами 25.05.2015 р. тривалістю 126 к. дн.
Розрахунковий період для обчислення середньої зарплати — останні 6 календарних місяців (або менший фактично відпрацьований період з 1-го по 1-ше число) перед виходом у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами (пп. 4, 5 Порядку № 1266).
У розрахунку середньої «декретної» зарплати беруть участь виплати як за відпрацьований, так і невідпрацьований час, з яких сплачено ЄСВ.
З 18.03.2014 р. по 28.02.2015 р. із середнього заробітку працівників справлявся ЄСВ*, частина якого спрямовувалася на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Починаючи з березня 2015 року, з такої виплати ЄСВ не справляється на підставі ч. 7 ст. 7 Закону № 2464**.
* Зверніть увагу, що під питанням ЄСВ, який було нараховано та утримано із середнього заробітку мобілізованих за січень і лютий 2015 року. Якщо Мінсоцполітики прийме рішення його компенсувати, то роботодавці сторнують ЄСВ за цей період, а отже, і включати період військової служби в січні — лютому 2015 року до розрахункового періоду не можна буде. — Прим. ред.
Таким чином, середній заробіток, з якого справлявся ЄСВ, бере участь у розрахунку середньоденної зарплати. Дні, що припадають на період військової служби за мобілізацією, за який нараховано середній заробіток, з якого сплачено ЄСВ, не виключають з розрахункового періоду.
Середній заробіток мобілізованого працівника, який компенсують з бюджету і з якого не справляється ЄСВ, не бере участі в розрахунку середньоденної зарплати. Період мобілізації (календарні дні), за який із середнього заробітку не справляється ЄСВ, слід виключити з розрахункового періоду. Аргумент — перебування на військовій службі за призовом за мобілізацією, на особливий період, передбачено законодавством і не може вважатися неповажною причиною відсутності зарплати в розрахунковому періоді.
Військова служба за призовом у зв’язку з мобілізацією та страховий стаж
Працівник був призваний на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією на особливий період з 18 березня 2014 року, а демобілізувався 17 березня 2015 року. З 18.03.2015 р. він став до роботи, а з 30.03.2015 р. по 03.04.2015 р. включно хворів.
Чи включається період військової служби за призовом за мобілізацією на особливий період до страхового стажу для отримання страхових виплат від ФСС?
Страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісячно сплачувалися нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не менше, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший ч. 1 ст. 21 Закону № 1105). Таким чином, до страхового стажу для розрахунку лікарняних потрапляють періоди, за які сплачувався ЄСВ, що розподіляється, у тому числі на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, отримують виплати від роботодавця (середній заробіток за період мобілізації згідно зі ст. 119 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р.) і від Міноборони (грошове забезпечення згідно з постановою КМУ від 09.04.2014 р. № 111). Тому потрібно з’ясувати, чи сплачувався ЄСВ з вищезазначених виплат.
З 18.03.2014 р. по 28.02.2015 р. із середнього заробітку працівників справлявся ЄСВ (з урахуванням виноски * на с. 24), частина якого спрямовувалася на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Починаючи з березня 2015 року, з такої виплати ЄСВ не справляється на підставі ч. 7 ст. 7 Закону № 2464.
Військові частини виплачують військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, грошове забезпечення згідно з постановою КМУ від 09.04.2014 р. № 111. Така виплата є об’єктом нарахування ЄСВ ( абзац перший ч. 6 ст. 8 Закону № 2464). Проте страхові внески розподіляють тільки на пенсійне страхування і страхування з безробіття (п. 2 додатка до постанови КМУ від 26.11.2014 р. № 675). Отже, з грошового забезпечення військовослужбовців страхові внески не надходять до Фонду соціального страхування, через що строк перебування на військовій службі зараховують до страхового стажу для призначення пенсії, але не зараховують до страхового стажу для розрахунку лікарняних.
Отже, однозначно можна стверджувати, що період з 18.03.2014 р. по 31.12.2014 р. включається до страхового стажу як період, за який сплачено ЄСВ із середнього заробітку за місцем роботи, у тому числі на страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Щодо січня — лютого 2015 року очікуємо остаточного рішення.
