Відпустки. 2. Щорічна відпустка (ч. 1)

2.1. Право на щорічну відпустку

Право на щорічну відпустку, як і на інші види відпусток, мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні і перебувають у трудових відносинах з роботодавцями — юридичними та фізичними особами (ст. 2 Закону про відпустки). Особи, які працюють за цивільно-правовими договорами, права на щорічну відпустку не мають.

Щорічна основна відпустка надається всім працівникам в обов’язковому порядку та гарантована державою

А от щорічна додаткова відпустка — це свого роду бонус. На неї мають право окремі працівники, які у своїй роботі мають справу з несприятливими виробничими факторами, що впливають на їхній фізичний та моральний стан і здоров’я, а також деякі інші категорії працівників відповідно до чинного законодавства України. Докладніше про право працівників на щорічну додаткову відпустку — у табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Працівники, які мають право на щорічну додаткову відпустку

Приклад 2.1. Працівник зайнятий у виробництві чавуну на посаді газівника доменної печі на умовах неповного робочого дня — 3 години на день. Звичайна тривалість робочого часу, установлена на підприємстві для таких працівників, — 7,2 години на день.

Оскільки професія газівника доменної печі, зайнятого у виробництві чавуну, включена до Списку № 1290-1, такий працівник, у принципі, може претендувати на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці. Але оскільки на таких роботах він зайнятий менше половини тривалості робочого дня, установленого для таких працівників (3 год/дн. < 7,2 год/дн. : 2), то права на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці він не має.

Приклад 2.2. Працівника прийнято на посаду дизайнера на умовах неповного робочого тижня (4 дні на тиждень). Згідно з колективним договором, що діє на підприємстві, посаду дизайнера включено до переліку професій та посад, на яких застосовується ненормований робочий день.

Працівник працевлаштований на умовах неповного робочого тижня і посада, яку він займає, зазначена в переліку професій та посад, на яких згідно з колективним договором застосовується ненормований робочий день. Тому він має право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці.

Приклад 2.3. Використовуючи умови прикладу 2.2, припустимо, що неповний робочий час працівникові установлено шляхом зменшення тривалості робочого тижня (4 дні на тиждень при п’ятиденному робочому тижні) з одночасним зменшенням тривалості робочого дня (5 годин на день при 8-годинному робочому дні).

Пункт 2 Рекомендацій № 7 установлює, що ненормований робочий день не застосовується для осіб, зайнятих на роботі з неповним робочим днем. Тому в розглянутому випадку немає підстави для надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці.

Зверніть увагу: щорічні додаткові відпустки, передбачені ст. 7 і 8 Закону про відпустки, надають понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником (ч. 1 ст. 10 Закону про відпустки). Виняток становлять окремі категорії працівників, позначені у Списках № 1290-1 та № 1290-2 відповідними виносками. Вони мають право на щорічні додаткові відпустки з кількох підстав.

А от якщо щорічні додаткові відпустки надають відповідно до інших норм законодавства (абзац п’ятий п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки), вказане обмеження на них не поширюється.

Щорічні додаткові відпустки можна надавати як одночасно з щорічною основною відпусткою, так і окремо від неї.

А зараз поговоримо про тривалість щорічних відпусток.

2.2. Загальна тривалість щорічних відпусток

Тривалість щорічних відпусток визначають Закон про відпустки, КЗпП, а також інші закони та підзаконні нормативно-правові акти. При цьому загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, — 69 календарних днів (ч. 3 ст. 10 Закону про відпустки).

Визначають тривалість щорічних відпусток у календарних днях незалежно від режимів та графіків роботи підприємства (ст. 5 Закону про відпустки)

Тобто, наприклад, робота на умовах неповного робочого часу (неповного робочого дня або неповного робочого тижня) не зменшить тривалість щорічних відпусток.

Якщо тривалість щорічної відпустки в окремих нормативно-правових актах установлена в робочих днях, то для перерахунку з робочих днів у календарні слід застосовувати таку формулу (див. лист Мінпраці від 12.02.97 р. № 10/2-493):

N_{к. дн.} = N_{роб. дн.} х 7 : 6,

де N_{к. дн.} — тривалість щорічної відпустки в календарних днях;

N_{роб. дн.} — тривалість щорічної відпустки в робочих днях;

7 — тривалість тижня в календарних днях;

6 — тривалість тижня в робочих днях, відповідно до якої обчислювалася тривалість відпустки до набрання чинності Законом про відпустки (до 01.01.97 р.).

Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічної відпустки не враховують (ч. 2 ст. 5 Закону про відпустки, ст. 78¹ КЗпП)

Отже, якщо на період наданої працівникові щорічної відпустки (як основної, так і додаткової) припадають святкові та неробочі дні, тривалість відпустки збільшується на кількість таких днів. Але!

Оплату за святкові та неробочі дні не проводять

А що це за святкові та неробочі дні такі? Для нас і День бухгалтера — свято. На нього теж можна продовжити відпустку? На жаль, ні. Офіційні святкові та неробочі дні установлені ст. 73 КЗпП. Тепер їх 11 протягом року:

1 січня — Новий рік;

7 січня — Різдво Христове;

8 березня — Міжнародний жіночий день;

1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;

9 травня — День Перемоги;

28 червня — День Конституції України;

24 серпня — День незалежності України;

14 жовтня — День захисника України*;

* Цей день вперше буде святковим у 2015 році. Нове свято з’явилося у ст. 73 КЗпП згідно із Законом України «Про внесення зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України» від 05.03.2015 р. № 238-VIII.

один день (неділя) — Пасха (Великдень) (у 2014 році — 20 квітня, у 2015 році — 12 квітня);

один день (неділя) — Трійця (у 2014 році — 8 червня, у 2015 році — 31 травня).

Приклад 2.4. Працівник подав заяву з проханням надати йому щорічну відпустку з 17 квітня 2015 року тривалістю 24 календарні дні.

Оскільки на період відпустки припадають 3 святкові дні — 1, 2 і 9 травня, то тривалість відпустки працівника збільшується на ці 3 дні. Тобто працівник перебуватиме у відпустці з 17 квітня по 13 травня 2015 року включно. Проте оплачено при цьому буде не 27, а тільки 24 дні відпустки.

Важливо! Якщо працівники до набрання чинності Законом про відпустки (до 01.01.97 р.) користувалися правом на відпустку більшої тривалості, ніж установлена чинними нормативно-правовими актами, за ними зберігається відпустка раніше встановленої тривалості (п. 2 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 505/96-ВР). Цей привілей діє протягом усього часу їх роботи на цьому підприємстві за наявності умов, за яких надавалася така відпустка. Якщо ж зазначені працівники в період з 01.01.97 р. змінювали місце роботи, посаду або професію, право на збереження раніше встановленої тривалості відпустки вони втрачають (див. лист Мінсоцполітики від 24.10.2011 р. № 391/13/116-11).

2.3. Тривалість щорічної основної відпустки

Тривалість щорічної основної відпустки буває різною для різних категорій працівників. Проте вона

не може бути меншою 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік (ст. 75 КЗпП, ст. 6 Закону про відпустки)

Відпрацьований робочий рік обчислюється з дня укладення трудового договору.

Зауважте: відпустка повної тривалості за перший рік роботи у нинішнього роботодавця надається тільки тим працівникам, які безперервно пропрацювали у нього не менше 6 місяців (за деякими винятками). Якщо ж працівник бажає піти у відпустку до закінчення такого 6-місячного періоду і роботодавець не має нічого проти, то тривалість його відпустки буде не 24 календарні дні, а менша. Більше про це ви дізнаєтеся з підрозділу 2.6 на с. 21.

Також щорічна основна відпустка може бути менше 24 календарних днів у тимчасових і сезонних працівників. Тривалість відпустки у такому разі визначають пропорційно відпрацьованому часу (ч. 9 ст. 6 Закону про відпустки).

Більш тривалі строки щорічної основної відпустки для окремих категорій працівників установлені як самим Законом про відпустки, так і іншими нормативно-правовими актами. Давайте розглянемо їх разом. А допоможе нам у цьому табл. 2.2.

Таблиця 2.2. Тривалість щорічної основної відпустки

2.4. Тривалість щорічних додаткових відпусток

Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці

Максимальна тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці визначена Списком № 1290-1.

Конкретну тривалість відпустки з урахуванням такого максимуму підприємство встановлює самостійно в колективному або трудовому договорі

При цьому роботодавець повинен зважати на:

1) результати атестації робочих місць за умовами праці. Показники і критерії умов праці, за якими надають щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, затверджені спільним наказом МОЗ та Мінпраці від 31.12.97 р. № 383/55;

2) час зайнятості працівників у цих умовах. До розрахунку часу, що дає право на додаткову відпустку, зараховують тільки ті дні, коли працівник фактично був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого часу.

Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці

Відпустка за роботу з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням / в особливих умовах. Максимальна тривалість щорічної додаткової відпустки окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, установлена Списком № 1290-2.

Конкретну тривалість відпустки визначають у колективному або трудовому договорі залежно від часу зайнятості працівників у цих умовах. До розрахунку часу, що дає право працівникові на таку відпустку, зараховують дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого часу, встановленої для працівників таких виробництв, робіт, професій, посад. Облік часу, відпрацьованого у зазначених умовах, здійснює роботодавець.

У наш прогресивний час трудова діяльність працівників часто пов’язана з роботою за комп’ютером. Багатьом знайомо, чи не так? Тому вельми актуальне запитання: а чи вважається така робота пов’язаною з особливими умовами праці? Чи надається за неї додаткова відпустка?

Мінпраці вважає, що право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці працівники, які працюють за персональним комп’ютером, мають, якщо тривалість щорічної відпустки для них не визначена іншими актами законодавства (див. листи Мінпраці від 18.06.2009 р. № 81/010/156-09 і Мінсоцполітики від 24.12.2013 р. № 152/13/82-13).

Робота на персональному комп’ютері пов’язана з підвищеною зоровою та нервово-емоційною напругою

Отже, її можна віднести до роботи з особливим характером праці згідно з п. 58 розд. XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку № 1290-2. Максимальна тривалість додаткової відпустки за особливий характер праці для таких працівників — 4 календарні дні.

Важливо! Бувають випадки, коли працівники підприємства виконують роботи на різних виробництвах, у цехах, за професіями і на посадах, за роботу в яких згідно зі Списками № 1290-1 та № 1290-2 надають додаткові відпустки різної тривалості. У такому разі підрахунок часу роботи здійснюють окремо за кожним видом робіт, професій і посад, а тривалість відпустки визначають пропорційно фактично відпрацьованому в цих умовах часу.

Відпустка за ненормований робочий день. Максимальну тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день визначено п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки — до 7 календарних днів. А от конкретну її тривалість роботодавець установлює колективним договором за кожним видом робіт, професій та посад чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (див. лист Мінпраці від 03.03.2011 р. № 162/13/84-11). Перелік професій, посад працівників, яким установлено ненормований робочий день, із зазначенням конкретної тривалості додаткової відпустки (від 1 до 7 днів включно) затверджують на підприємстві як додаток до колективного договору.

Додаткову відпустку за ненормований робочий день надають пропорційно часу, відпрацьованому на роботі або посаді, яка дає право на цю відпустку

Але це ще не все. Як ви пам’ятаєте, існують ще інші додаткові відпустки, передбачені законодавством (абзац п’ятий п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки). Їх тривалість установлюють окремі законодавчі акти.

Інформацію про тривалість щорічних додаткових відпусток для деяких категорій працівників пропонуємо до вашої уваги в табл. 2.3 на с. 18.

Таблиця 2.3. Тривалість щорічної додаткової відпустки