Теми статей
Обрати теми

Отримуємо активи від засновника: чи є дохід?

Смердов Віталій, податковий експерт
На нашу редакційну пошту надійшло запитання, пов’язане з безоплатним отриманням активів від засновника (без збільшення статутного капіталу). Воно полягає в тому, чи потрібно в такому разі відображати бухгалтерський/податковий дохід? Давайте розбиратися.

Ви, мабуть, пам’ятаєте, що з 1 січня 2015 року податок на прибуток тісно прив’язаний до бухобліку. Якщо точніше, він визначається на підставі фінрезультату (ряд. 2290 ф. № 2) — з коригуванням на різниці, передбачені ПКУ, або ж без нього. Але в нашому випадку все ще простіше — адже для цієї операції ПКУ взагалі не передбачає коригувань. Усе, що вам потрібне, — визначити бухгалтерські наслідки.

За загальним правилом безоплатне отримання:

1) необоротних активів здійснюється зарахуванням об’єкта до відповідної групи необоротних активів з одночасним збільшенням додаткового капіталу за кредитом субрахунку 424 «Безоплатно одержані необоротні активи»*. Після цього його вартість систематично відносимо на доходи (за кредитом субрахунку 745 «Дохід від безоплатно одержаних активів») з одночасним зменшенням додаткового капіталу. Робити це слід пропорційно амортизації ( п. 21 П(С)БО 15);

* Нагадаємо, що, на думку Мінфіну, такі надходження потрібно заносити безпосередньо на рахунки обліку необоротних активів. Тобто без використання 15 рахунка. Водночас, ми з таким підходом не згодні.

2) оборотних активів — їх зарахуванням на баланс (зокрема, на рахунки 20, 28) з відображенням доходів за кредитом субрахунку 718 «Дохід від без­оплатно одержаних оборотних активів».

Але в нашій ситуації активи підприємству передає засновник. Чи впливає це на порядок обліку цієї операції? Для відповіді пригадаємо, що згідно з:

п. 3 НП(С)БО 1 доходи — це збільшення активів або зменшення зобов’язань, що призводить до збільшення власного капіталу (крім його збільшення за рахунок внесків власників);

п. 5 П(С)БО 15 дохід визнається при збільшенні активу або зменшенні зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

На увагу тут заслуговують виділені фрагменти в дужках. Вони, головним чином, стосуються збільшення статутного капіталу. Але водночас такі уточнення цим не обмежуються. Адже, як бачите, в їх формулюванні немає прив’язки до збільшення статутного капіталу. Крім того, засновники можуть здійснювати внески і без його збільшення (тобто без відповідного рішення про збільшення статутного капіталу). До речі, саме ці операції нам зараз і потрібні.

Подібні операції можна було б розглядати як звичайне дарування, якби законодавство не виділяло їх в окрему категорію. Річ у тім, що таку операцію можна оформити саме як здійснення додаткового внеску (без збільшення статутного капіталу). Підтвердження того, що це можливо, знаходимо не тільки в п. «а» ч. 1 ст. 59 і ст. 51 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII, але, що ще важливіше, в ч. 4 ст. 144 ЦКУ. Остання передбачає, що якщо розмір чистих активів ТОВ стає меншим статутного капіталу, то потрібно або приймати рішення про внесення додаткових внесків, або зменшувати статутний капітал. Причому зауважте: у цьому випадку додаткові внески не передбачають збільшення статутного капіталу, оскільки інакше в цій нормі не було б сенсу.

Можливість оформлення цієї операції так само підтверджують і зазначені норми НП(С)БО 1, П(С)БО 15, а також наявність для таких внесків окремого субрахунку у складі додаткового капіталу — 422 «Інший вкладений капітал». Згідно з Інструкцією № 291 на ньому враховуються інший вкладений засновниками підприємств (за винятком АТ) капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески і тому подібне без рішення про зміну розміру статутного капіталу.

Що нам це дає? Найголовніше — це те, що отримання подібних внесків не приводить до виникнення доходу підприємства-одержувача (а значить, і не збільшує об’єкт оподаткування). Про це свідчить спільне прочитання всіх трьох згаданих нормативно-правових актів — НП(С)БО 1, П(С)БО 15 (див. вище), а також Інструкції № 291. Остання не містить вказівок щодо необхідності списання сум з рахунку 422 до доходу. При цьому врахуйте, що:

— для застосування такого підходу операцію потрібно оформити саме як внесок, а не як звичайну безоплатну передачу активу. Зокрема, зафіксувати необхідність такої передачі у протоколі загальних зборів (зробити це варто перш за все для того, щоб той, хто передає, кваліфікувався як засновник/учасник, а не як третя особа). Складність тут полягає хіба що в необхідності скликання загальних зборів;

— такий самий підхід, як у вітчизняних стандартах бухобліку, передбачено і в МСФО. Так, п. 4.25 Концептуальної основи фінансової звітності передбачено, що збільшення власного капіталу, пов’язаного зі внесками учасників, до доходу не потрапляє. По суті, це саме прописано і в п. 7 МСБО 18 «Дохід»;

— застосування цього підходу — не право, а обов’язок (норм, які б дозволяли застосовувати це правило факультативно, законодавство не містить);

— при отриманні внеску від засновника зазначений субрахунок потрібно використовувати в частині як необоротних, так і оборотних активів (на відміну від загального правила, за яким підхід до необоротних та оборотних активів відрізняється). Це саме стосується і додаткового внеску у вигляді грошових коштів;

— застосовувати цей підхід потрібно незалежно від частки засновника у статутному капіталі (чи то 5 %, чи то 55 %), а також від того, є він фізособою чи юрособою;

— якщо засновник є платником ПДВ, то в разі передачі господарському товариству товарів/необоротних активів йому доведеться відобразити ПДВ-зобов’язання (виходячи з ціни купівлі/собівартості). А ось у господарського товариства — отримувача прав на податковий кредит не виникне.

Отримані як додаткові внески об’єкти обліковуються в загальному порядку. Зокрема, якщо це основні засоби, то вони потраплять до відповідної групи основних засобів, після чого будуть амортизуватися*.

* У такому разі для визначення податку на прибуток вам може знадобитися коригувати фінрезультат на різниці, передбачені ПКУ.

Бухгалтерський облік додаткового внеску від засновника/учасника (без зміни розміру УК)

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума,
грн.

Бухгалтерський облік

Дт

Кт

1

Відображено зобов’язання засновника-фізособи з додаткового внеску (на підставі протоколу)

100000

377

422

2

Отримано верстат

100000

152

377

3

Введено верстат в експлуатацію

100000

104

152

4

Нараховано амортизацію за місяць (з наступного місяця)

1500
(умовно)

23

131

При цьому в багатьох із вас може виникнути запитання: чи обов’язково списувати суму, що зависла на кредиті субрахунку 422, до доходу? Ні, законодавство цього не передбачає (у тому числі, якщо отримані активи були використані/витрачені). Надалі її можна буде використовувати, зокрема, при відображенні прибутку/збитку від операцій з інструментами власного капіталу ( п. 28 П(С)БО 13).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі