Не так уже й рідко з не залежних від суб’єкта господарювання причин може виникнути ситуація, коли РРО зламався, так би мовити вийшов з ладу. Що робити в цьому випадку?
Дії після поломки РРО
Добре, якщо в підприємства (ФОП) є резервний РРО, який можна використовувати весь період, доки основний РРО лагодитимуть у центрах сервісного обслуговування (ЦСО). А якщо резервного РРО немає?
Можна використовувати розрахункові квитанції та КОРО. Але який період?
Для ЦСО такий строк установлено ст. 14 Закону про РРО і п. 18 розд. II Порядку опломбування РРО.
Раніше до 23.07.2015 р. (дати набуття чинності Законом № 569) ЦСО зобов’язаний був забезпечувати відновлення роботи РРО, що вийшов з ладу, протягом 72 годин. Якщо після цього строку РРО не відремонтують, у СПД не було іншого виходу, як припинити реалізацію товарів (робіт, послуг) за готівку.
Закон № 569 дещо змінив «процедурні» питання при виході з ладу РРО.
Так, тепер у разі виходу з ладу РРО
ЦСО зобов’язаний забезпечити відновлення його роботи протягом 7 робочих днів (замість раніше передбачених 72 годин, що дорівнює 3 добам)
Схожий недолік попередньої редакції Закону про РРО виправлено й у ст. 5, що раніше містила не зовсім зрозуміле формулювання «не більше 72 годин (7 робочих днів)». Тепер там залишилася згадка тільки про 7 робочих днів. А ця норма стосується вже суб’єктів, які використовують РРО, а не ЦСО.
Причому якщо з цим завданням (у разі проведення гарантійного ремонту) ЦСО не впорається своєчасно, то він буде зобов’язаний ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО.
При цьому новою ст. 171 Закону про РРО передбачено штрафні санкції, які можуть застосовуватися до ЦСО за порушення такого порядку. Нові покарання покликані стимулювати ЦСО не допускати їх (або, принаймні, допускати вкрай рідко).
Розмір штрафу становить 5 розмірів МЗП, установленої на 1 січня податкового (звітного) року (що на сьогодні дорівнює 6090 грн.). Погодьтеся, сума досить-таки вагома.
Накладати такий штраф уповноважені контролюючі органи, що здійснюють фактичні перевірки ЦСО.
Але і клієнтам ЦСО законодавці додали відповідальності.
По-перше, проводити техобслуговування РРО вони, як і раніше, зобов’язані через ЦСО. При цьому новою редакцією п. 14 ст. 3 Закону про РРО передбачено, що відбуватися це повинно без порушення раніше здійсненого опломбування РРО.
По-друге, клієнтам ставлять в обов’язок повідомляти до ЦСО про випадки виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю. Встигнути це зробити потрібно протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження.
Важливо! Також про це доведеться повідомити контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків. Для цього відведено два робочі дні після дня виявлення несправностей чи пошкодження.
Як першого, так і другого ви можете повідомити або письмово, або засобами електронного зв’язку в довільній формі.
Резервний РРО надано ЦСО
Вище ми з’ясували, що якщо ЦСО протягом 7 робочих днів не відремонтує наш РРО, він зобов’язаний ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО. Виходить, ситуація аналогічна з гарантійним ремонтом техніки. Наприклад, ми купили комп’ютер, він протягом гарантійного строку зламався. Поки сервісний центр нам його полагодить, він повинен надати нам інший комп’ютер (холодильник, вентилятор тощо).
Але з комп’ютером і холодильником простіше. А ось із РРО справа ускладнюється тим, що такий апарат не можна просто взяти та використовувати на час ремонту старого.
Його обов’язково потрібно зареєструвати в податковій як резервний РРО і присвоїти йому фіскальний номер
Інакше його використовувати при готівкових розрахунках не можна буде. Це все одно що взагалі не застосовувати касовий апарат. Більше того, у Порядку № 417-1 передбачено, що для реєстрації РРО (у тому числі й резервного) потрібно подати певний пакет документів, у числі яких є копія документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність (не наш випадок) або іншого документа, що підтверджує право власності чи користування РРО.
Так, щоб зареєструвати наданий ЦСО РРО як резервний, з ЦСО потрібно буде скласти договір оренди або безоплатного користування (позички) такого РРО. І подати копію цього договору при його реєстрації в органі ДФСУ.
Потім, коли РРО доведеться повертати назад до ЦСО (після того, як вам полагодять ваш РРО), такий орендований резервний РРО потрібно буде зняти з реєстрації в органі ДФСУ і тільки потім повернути ЦСО.
Ураховуючи, що при виході з ладу РРО резервний РРО, наданий ЦСО, потрібно брати в оренду (безоплатне користування) та реєструвати його у податковій (а зареєструвати можна не швидше ніж за 2 — 3 дні), доцільним такий «захід» може бути тільки в тому випадку, якщо в РРО виникла дуже і дуже істотна поломка, яку швидко не усунеш.
висновки
Тепер у разі виходу з ладу РРО ЦСО зобов’язаний забезпечити відновлення його роботи протягом 7 робочих днів (замість раніше передбачених 72 годин, що дорівнює 3 добам).
Якщо з цим завданням (у разі проведення гарантійного ремонту) ЦСО не впорається своєчасно, то він буде зобов’язаний ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО.
Узятий у ЦСО на час ремонту РРО обов’язково потрібно зареєструвати в податковій як резервний РРО і присвоїти йому фіскальний номер.
