Частиною 1 ст. 1160 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, зі змінами та доповненнями, передбачено, що особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії.
Відповідно до п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розд. IV ПКУ.
Отже, якщо підприємство відшкодовує витрати, понесені працівниками підприємства на придбання пально-мастильних матеріалів для транспортних засобів, використовуючи їх у господарській діяльності, сума вищезазначеного відшкодування підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо на підставі п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
За матеріалами категорії 103.02 БЗ*
* Тут і далі — База знань, розміщена на офіційному сайті Державної фіскальної служби України: zir.minrd.gov.ua.
коментар редакції
ПММ для власного авто працівника: зона оподаткування
Як відомо, варіанти використання власного автомобіля працівника можуть бути різні. Це і оренда, і позичка, і користування автомобілем на умовах компенсації працівникові витрат, пов’язаних з експлуатацією авто для потреб підприємства (детальніше див. у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 23, с. 6). У цьому випадку роботодавцем обрано останній варіант. Можливість його застосування регламентовано ст. 125 КЗпП**. При цьому обов’язковій компенсації згідно з цією нормою КЗпП підлягає тільки знос автомобіля. Проте працівник — власник «залізної конячки» має право вимагати від роботодавця компенсації витрат і на придбання пально-мастильних матеріалів (далі — ПММ) для їх використання в межах здійснення господарської діяльності підприємства на підставі ст. 1160 ЦКУ.
** Вважаємо, що поняття «інструмент», яке наводиться в цій статті КЗпП, слід розглядати в його ширшому значенні — як засіб праці, до якої також можна віднести й автомобіль.
Отже, якщо ваш працівник вимагає у вас компенсацію вартості ПММ і ви прийняли рішення компенсувати такі витрати, виникає об’єкт обкладення податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) на підставі п.п. «г» п.п. 164.2.17 ПКУ. Ставки оподаткування стандартні — 15 і 20 %. Причому, оскільки такий дохід отримує ваш працівник, при визначенні ставки ПДФО базу оподаткування слід розраховувати з урахуванням його заробітної плати та інших доходів, виплачених підприємством на користь такого працівника. Нагадаємо: якщо база обкладення ПДФО за місяць перевищить 10 розмірів мінімальної заробітної плати (далі — МЗП), установленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році — 12180 грн.), то з суми перевищення доведеться утримати податок за ставкою 20 % (п. 167.1 ПКУ).
У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ дохід працівника у вигляді компенсації вартості ПММ необхідно відображати з ознакою доходу «126» як додаткове благо.
До речі, на цьому «тортури» доходу у вигляді компенсації працівнику вартості ПММ не закінчуються. Адже з нього доведеться утримати ще й військовий збір (далі — ВЗ). Підставою для цього слугує п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, що зрівнює об’єкти обкладення ПДФО і ВЗ. Оскільки до об’єкта обкладення ПДФО включається у тому числі й загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, регламентований п. 164.2 ПКУ, то й до бази обкладення ВЗ компенсація працівнику вартості ПММ (п.п. «г» п.п. 164.2.17 ПКУ) також потрапить.
Проте є варіант уникнути обкладення ПДФО і ВЗ — заправляти автомобіль паливом, купленим підприємством. Закупівлю можна здійснювати як за готівку (через видачу під звіт), так і безготівковим розрахунком. У такому разі ви будете оприбутковувати паливо на баланс і списувати на підставі підтвердних документів. У результаті працівник не нестиме витрати, а отже, ні про яку компенсацію не може бути й мови. А оскільки немає доходів фізособи, немає і ПДФО з ВЗ.
