Теми статей
Обрати теми

Відповідальність за невиконання гарантій щодо «солдатів підприємства»

Коновалова Олена, заступник директора Департаменту — начальник відділу з питань трудових відносин Державної служби України з питань праці
Що загрожує роботодавцю за порушення встановлених законом гарантій працівникам, призваним на військову службу? Хто притягує порушників до відповідальності?

Чинним законодавством установлено певні гарантії та пільги для працівників, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII, «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12.12.91 р. № 1975-XII, «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 р. № 3543-XII.

Так, відповідно до ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) роботодавець зобов’язаний зберегти місце роботи, посаду і середній заробіток за працівниками, які:

— призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та введення воєнного стану — на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації;

— були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягали звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжили військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, — не більш ніж на строк укладеного контракту.

Причому збережений середній заробіток зазначеним категоріям працівників підлягає компенсації з бюджету відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 105.

Щодо альтернативної (невійськової) служби зазначимо таке. При направленні працівника на альтернативну службу роботодавець повинен його звільнити на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП. Проте за таким працівником зберігається попередня робота (посада), яку він виконував (займав) до направлення на службу, а в разі її відсутності — інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

До 26.11.2015 р. за невиконання вимог щодо «солдат підприємства», і зокрема ст. 119 КЗпП, роботодавцю загрожував штраф в розмірі мінімальної зарплати (далі — МЗП) згідно зі ст. 265 КЗпП, а його посадовим особам — адмінштраф від 510 грн. до 1700 грн. ( ст. 41 КпАП). З 26.11.2015 р. Закон України від 03.11.2015 р. № 734-VIII посилив відповідальність за незбереження перелічених вище гарантій. На сьогодні розмір:

— штрафу на роботодавця за ст. 265 КЗпП становить 10 МЗП, установленої законом на момент виявлення правопорушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення. Накладає його Держпраці в порядку, установленому КМУ. Оскільки наразі такого порядку не затверджено, штрафи зі ст. 265 КЗпП не застосовуються;

— адмінштрафу на посадових осіб згідно зі ст. 41 КпАП встановлено в межах від 850 грн. до 1700 грн. Рішення про його накладення виносить суд.

Якщо роботодавець, який порушував «трудові» вимоги законодавства в частині збереження гарантій для «солдатів підприємства», усуне такі порушення самостійно до моменту проведення перевірки Держпраці, то, на нашу думку, повинен розглядатися варіант звільнення цього роботодавця та його посадових осіб від відповідальності.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі