(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/14
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Листопад , 2015/№ 97

Як за допомогою РК виправити ПН-помилки

http://tinyurl.com/y6kjkcaq
Крім «коригування», у РК з цього року з’явилася ще одна — «виправляюча» — функція. Адже за допомогою РК можна виправляти ПН-помилки. Тому якщо в ПН закралася помилка — не біда! Давайте з’ясуємо, як її виправити.

Можливість виправляти ПН-помилки передбачено останнім абзацом п. 192.1 ПКУ. Він дозволяє за допомогою РК виправляти ПН-помилки, у тому числі не пов’язані зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Ну а порядок виправлень багато в чому залежить від того, де допущена помилка: (1) у шапці ПН, (2) у даті ПН/номері ПН/ІПН контрагента або (3) в таб­личній частині ПН. Розглянемо, як виправитися в кожному випадку.

Помилки в шапці ПН

Припустимо, неправильно зазначили щось у шапці ПН (помилки в даті/номері ПН або ІПН контрагента тут не розглядаємо — про них поговоримо окремо).

У такому разі, насамперед, потрібно з’ясувати, який реквізит «кульгає»: обов’язковий чи необов’язковий. Усе тому, що помилки в необов’язкових реквізитах шапки можна не виправляти. А це, нагадаємо, ті реквізити, які не згадуються в п. 201.1 ПКУ серед «обов’язкових». Якщо конкретніше, то до «необов’язкових» належать:

— місцезнаходження (продавця і покупця);

— номер телефону (продавця і покупця);

— вид цивільно-правового договору, його номер і дата;

— форма проведених розрахунків.

Тому якщо помилилися в них — нічого страшного. Помилки в них не роблять ПН недійсною. Загалом, на ці недоліки можна закрити очі, залишивши все як є, і ПН не виправляти. Тим паче, що після літнього Закону № 643 контролери вирішили такі необов’язкові реквізити в ПН/РК узагалі не заповнювати. Без них ПК за ПН/РК все одно зберігається ( лист ДФСУ від 29.07.2015 р. № 27651/7/99-99-19-03-02-17; підкатегорія 101.23 БЗ). До речі, в новій формі ПН (проект якої поки що розміщено на сайті ДФСУ) їх, очевидно, уже не буде.

Інша справа, якщо помилилися в обов’язкових реквізитах шапки. Такі помилки ставлять під сумнів ПН і не дають покупцю права на ПК ( абзац п’ятнадцятий п. 201.10 ПКУ). Тому без «виправляючого» РК тут не обійтися. Але як його оформити?

Відповідь знаходимо, зазирнувши до п. 21 Порядку № 957. Там передбачено, що:

для виправлення ПН-помилок, не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у РК зазначають виправлені дані

Тобто для цього на дату виявлення помилки до «помилкової» ПН складають «порожній» РК. У такому РК табличну частину не заповнюють (графи 1 — 13 табличної частини залишають порожніми), а заповнюють тільки шапку, в якій:

— усі правильно заповнені реквізити повторюються, а

— реквізит, в якому допущено помилку, заповнюється без помилок, тобто записується правильно ( лист ДФСУ від 17.02.2015 р. № 5292/7/99-99-19-3-02-17).

Загалом, діють так (див. рис. 1):

Помилки в даті/номері ПН і ІПН контрагента

Окремо зупинимося на «шапкових» помилках у:

— даті ПН;

— номері ПН;

— ІПН контрагента.

Усе тому, що для їх виправлення описаний вище спосіб не підходить. Адже якщо, припустимо, до «помилкової» ПН скласти «порожній» РК і в його шапку занести вже виправлені дані (скажімо, записати іншу дату складання ПН/інший порядковий номер чи іншого контрагента), то вийде, що РК складено до «уявної» ПН, якої просто не існує!

Отже, переписати одним махом дату/номер/ІПН контрагента «на інші» в шапці «виправляючого» РК просто не вийде. Ось чому п. 21 Порядку № 957 строго забороняє виправляти помилки в даті/номері ПН.

А в цьому випадку для виправлення ПН-помилки потрібно (підкатегорія 101.19 БЗ):

— обнулити (анулювати) колишню неправильну ПН. Тобто на дату виявлення помилки скласти до неї «зменшуючий» РК (у ньому суми показати зі знаком «-»). Причому якщо виправляють помилку в ІПН, то такий «зменшуючий» РК складають на неправильного покупця. Реєструвати такий «зменшуючий» РК буде покупець (при неправильному ІПН — неправильний покупець);

— виписати нову правильну ПН (датою все тієї ж першої події). При цьому пам’ятайте: зареєструвати ПН можна протягом 180 днів з дати складання. Тому перевиписати та зареєструвати нову ПН вийде, якщо з дати першої події не минуло 180 днів.

У цілому ж, ситуацію можна представити так (див. рис. 2):

Тепер — як бути, якщо помилилися в табличній частині ПН.

Помилки в табличній частині ПН

Помилки в табличній частині ПН бувають:

— сумові (неправильні ціна/кількість) і

— несумові (неправильні номенклатура, код УКТ ЗЕД, одиниця виміру).

Але в будь-якому разі підхід до їх виправлення один. Для цього до «помилкової» ПН складають «виправляючий» РК. Залежно від ситуації він може бути: «збільшуючий», «зменшуючий» або «невпливаючий» (див. рис. 3 на с. 31).

Щоправда, за сумовими помилками з’являється питання, як же виписувати РК:

— одним рядком — тільки на коригуючу різницю — «дельту» (з «+» або з «-») або

— двома рядками: першим (з «-») знімаючи старі «помилкові» суми (тобто прибираючи колишні обсяги та суму ПДВ) і другим (з «+») показуючи вже правильні значення (відновлюючи правильні обсяги та суму ПДВ)?

Податківці, судячи з усього, підтримують перший варіант. Тобто за сумовими помилками хочуть бачити запис у РК одним рядком — на добавку/зняття, тобто на «дельту» (підкатегорія 101.19 БЗ).

А ось за несумовими помилками в РК заповнюють два рядки. Так, скажімо, якщо помилка в номенклатурі, то неправильну номенклатуру (рядок в РК з «-») змінюють на правильну (рядок в РК з «+»).

Помилка в укладачі ПН

Ну і ще один помилковий «завдяки контролерам» випадок, коли не співпадають підписи укладача і ЕЦП в ПН (тобто ПН складена однією особою, а ЕЦП належить іншому). Податківці чіпляються до таких ПН, стверджуючи, що підпис, що скріплює ПН, і ЕЦП, що накладається при реєстрації ПН в ЄРПН, повинні належати одній особі, якій делеговано право підпису ПН. Інакше контролери вважають, що ПН заповнена з порушенням.

Причому такі вимоги з вуст податківців звучать неодноразово (див., наприклад, листи ДФСУ від 06.11.2015 р. № 23731/6/99-99-19-03-02-15 і від 17.02.2015 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17; консультації в журналі «Вісник. Право знати все про податки та збори», 2015, № 8, с. 15, а також у підкатегорії 101.19 БЗ). Тоді як, по-хорошому, на це можна було б закрити очі. Адже відомості про укладача — не обов’язковий реквізит ПН ( п. 201.1 ПКУ). Та все ж, щоб зайвий раз не привертати увагу перевіряючих (і не поставити під сумнів ПК), спокійніше ці вимоги контролерів просто взяти до відома. А тому

краще, щоб у ПН підпис укладача і ЕЦП належали одній особі

Тож у всіх ПН зазначайте того працівника, який реєструватиме ПН в ЄРПН (і накладати при цьому ЕЦП).

Але як же бути, якщо у ПН все ж таки опинився «не той» укладач? Вважаємо, в такому разі можна застосувати загальне правило виправлення ПН-помилок з п. 21 Порядку № 957. Тобто виправити ситуацію за аналогією з тим, як виправляють помилки в шапці ПН (див. рис. 1). Тоді до «помилкової» ПН (з неправильним укладачем) продавець може скласти «порожній» РК:

— у його шапку перенести дані ПН;

— табличну частину РК не заповнювати, а

— під табличною частиною власне і провести всі виправлення — зазначити правильні прізвище та ініціали укладача (тобто тієї особи, чия ЕЦП була накладена при реєстрації ПН в ЄРПН).

Зауважте, що такий «виправляючий» РК реєструє продавець, оскільки сума компенсації не змінюється ( п. 22 Порядку № 957). Хоча, звичайно, покупець, який непокоїться, може попросити продавця переписати ПН. Що ж, можна все виправити і таким шляхом. Тоді діють так, як описувалося раніше (див. рис. 2). Тобто продавець складе «зменшуючий» РК, надішле його покупцю для реєстрації, після чого перевипише правильну ПН.

І насамкінець — про те, як ПН-помилки вплинуть на заповнення декларації.

Що в декларації?

У продавця. Продавцю, насамперед, потрібно пам’ятати, що ПН-помилки не звільняють його від обов’язку задекларувати ПЗ (за першою подією). Тобто порушення порядку заповнення обов’язкових реквізитів ПН (неважливо, якою була помилка) не звільняє продавця від обов’язку нарахувати зобов’язання ( абзац п’ятнадцятий п. 201.1 ПКУ).

Тому в періоді першої події продавець повинен показати ПЗ і відобразити операцію постачання, за якою було складено «помилкову» ПН, у декларації (підкатегорія 101.23 БЗ).

Виняток:

— якщо була допущена помилка в ІПН (тобто ПН складена на неправильного контрагента) і

— якщо помилково було повторно виписано зайву ПН (на одну й ту саму операцію) або ПН на неіснуюче постачання.

Такі «сміттєві» (несправжні — «не на того покупця», «не під реальну операцію») ПН і повторні ПЗ за ними (як і подальші «виправляючі» РК до них) продавцю в декларації і додатку Д5 взагалі показувати не потрібно (див. консультації в підкатегорії 101.23 БЗ)*. До речі, не потрібно такі ПН з РК показувати в декларації й покупцю.

* Візьміть до уваги: хоча такі «зайві» ПН у додатку Д5 не показуємо, у будь-якому разі за здійснюваною операцією ПЗ за першою подією в декларації відобразити доведеться.

А далі у продавця багато що залежить від того, якою була помилка. Якщо вона не «впливає» на вартісні показники (складено «невпливаючий» РК), то такий РК у декларації продавець може не показувати. Адже самі податківці твердять: якщо на підставі РК обсяги і ПЗ/ПК не змінюються або змінюються тільки обов’язкові реквізити, то підстав для заповнення додатка Д1 (а також рядків 8.1.1, 8.1.2, 8.2.1, 8.2.2 і 16.1, 16.1.1 декларації) немає (див. підкатегорію 101.23 БЗ).

А ось якщо при виправленні помилки складено «збільшуючий» або «зменшуючий» РК, то це означає, що продавець у періоді першої події неправильно задекларував ПЗ (їх занизив або завищив). Тому вважаємо, що після реєстрації РК продавцю без УР не обійтися. У зв’язку з цим, вважаємо, продавцю доведеться подати УР до помилкового періоду і уточнитися (дозаявити/зняти ПЗ на підставі «збільшуючого»/«зменшуючого» РК за ряд. 8 УР). На жаль, контролери з цього приводу досі не висловилися.

Тепер — про покупця.

У покупця. «Помилкові» ПН покупцю не обіцяють нічого хорошого. Адже за ПН з помилками в обов’язкових реквізитах (тобто заповнених з порушенням) покупець не може відобразити ПК ( п. 201.10 ПКУ). Словом, права на ПК не виникає. Тому покупцю «помилкову» ПН у декларації взагалі краще не показувати. Який же вихід? Чекати на «виправляючий» РК.

Тоді після реєстрації РК право на ПК у покупця буде реанімоване. І він зможе задекларувати ПК у поточній декларації, але за умови, що з дати складання ПН (!) не минуло 365 днів ( лист ДФСУ від 29.10.2015 р. № 23009/68/99-99-19-03-02-15). Такий ПК за вже виправленою ПН покупець відображає у звичному порядку в ряд. 10.1 поточної декларації**.

** Хоча одночасно можуть заповнюватися ряд. 10.1 і 16 (якщо, скажімо, при виправленні помилки складено «збільшуючий»/«зменшуючий» РК і сума ПК в результаті збільшується/зменшується. Наприклад, ПН помилково склали на «1200 грн.» (у тому числі ПДВ — 200 грн.), а за РК ще додали помилково невраховані «+600 грн.» (у тому числі ПДВ — 100 грн.). Тоді після реєстрації РК у поточній декларації покупець заповнить: ряд. 10.1.1: «200 грн.» і ряд. 16.1.1: «100 грн.».

Ну і, звісно, не забувайте, що для ПК діє правило 365 днів ( п. 198.6 ПКУ). Тому після того, як «виправляючий» РК зареєстровано (читай — ПН виправлено), покупець може відобразити ПК у декларації в будь-якому періоді (тобто як у періоді реєстрації РК, так і в подальших періодах), поки з дати складання ПН не минуло 365 днів ( листи ДФСУ від 28.09.2015 р. № 20538/6/99-99-19-03-02-14 і від 29.10.2015 р. № 23009/6/99-99-19-03-02-15)***. Загалом, у разі помилок пам’ятайте: ПК після виправлень удасться відоб­разити, якщо з дати складання ПН не минуло 365 днів.

*** Що цікаво: скласти та зареєструвати РК у продавця вийде і пізніше. Ось тільки покупець уже не зможе відобразити ПК, якщо з дати складання ПН минуло 365 днів.

висновки

  • ПН-помилки можна виправити за допомогою РК.

  • Щоб виправити помилку в шапці ПН, складають «порожній» РК. У ньому табличну частину не заповнюють, а заповнюють тільки шапку, де всі реквізити зазначають правильно.

  • Щоб виправити помилку в даті/номері ПН або ІПН контрагента, складають два документи: (1) «зменшуючий» РК (зі знаком «-»), яким обнуляють неправильні ПН, і (2) нову правильну ПН (заповнену правильно).

  • Помилки в табличній частині ПН (сумові та несумові) залежно від ситуації виправляють: «збільшуючим», «зменшуючим» або «невпливаючим» РК.

Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
розрахунок коригування, податкова накладна, помилки додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті