Теми статей
Обрати теми

ПДВ-облік безнадійної заборгованості-2, або Гроші — вранці, а стільців — не дочекалися

Нестеренко Максим, податковий експерт
У цій статті продовжимо нашу розмову про безнадійну заборгованість. Розглянемо тепер зворотну ситуацію. А саме той випадок, коли покупець заплатив гроші за товари (роботи, послуги), але так і не дочекався їх постачання.

Позначимо ситуацію. Маємо аванс, під який протягом строку позовної давності так і не було нічого поставлено. У цьому випадку за фактом оплати у покупця є прострочена дебіторська заборгованість (за оплаченими і неотриманими товарами), а у продавця — прострочена кредиторська заборгованість (за отриманим авансом, в рахунок якого так і не було поставлено товари, роботи чи послуги). Погляньмо на облік у цьому випадку.

Облік у продавця

Загальне правило ПДВ-обліку передбачає, що на дату отримання оплати за товари (роботи, послуги) у продавця виникли податкові зобов’язання з ПДВ (п.п. «а» п. 187.1 Податкового кодексу України, далі — ПКУ).

Які наслідки для ПДВ-обліку тягне та обставина, що під отриманий аванс продавець протягом строку позовної давності так і не здійснив постачання? ПКУ прямо не відповідає на це запитання, але містить норму, яка визначає долю авансу, під який протягом строку позовної давності не було здійснене відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг). Йдеться про п.п. 14.1.257 ПКУ. Згідно з цим підпунктом аванс, за яким протягом строку позовної давності не були поставлені товари (чи надані послуги), прирівнюється до безповоротної фінансової допомоги.

Із цього можна зробити висновок, що змінюється характер операції. Якщо первісно йшлося про операцію постачання, то тепер ідеться про операцію, яка не відповідає визначенням постачання товарів чи послуг ( пп. 14.1.185, 14.1.191 ПКУ).

Оскільки характер операції змінився саме таким чином, то, відповідно, зник об’єкт оподаткування ПДВ

І логічним виглядатиме, аби продавець відсторнував податкові зобов’язання з ПДВ, нараховані за фактом отримання авансу.

Податківці протягом певного періоду заперечували таке право продавця. Але протягом останнього часу з’явилося кілька роз’яснень, в яких фіскали таки визнали, що продавець має право зменшити свої податкові зобов’язання з ПДВ (див. лист Міндоходів від 23.06.2014 р. № 11237/6/99-99-19-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 72, с. 8, а також консультації із БЗ, підкатегорія 101.07, що діяли відповідно до 01.07.2015 р. і 01.01.2015 р.).

Здійснити таке сторнування податкових зобов’язань можна за допомогою бухгалтерської довідки. Сума сторнування потрапить до рядка 8 декларації з ПДВ. Причому залежно від того, коли був перерахований аванс (до чи після 1 лютого 2015 року), сума сторнування потрапить до рядка 8.1 чи 8.2 декларації. Тому найближчим часом таке сторнування відображатиметься здебільшого у рядку 8.1. До заповненої таким чином декларації з ПДВ рекомендуємо додати письмове пояснення щодо мотивів, чому було здійснене сторнування податкових зобов’язань за безнадійною кредиторською заборгованістю.

Також не забувайте: до декларації додається додаток Д1, у якому в графах 6 та 7 таблиці 1 буде проставлене прокреслення. Тому що сторнування буде здійснюватися без розрахунку коригування до податкової накладної і його реєстрації в ЄРПН. В бухобліку сторнування податкових зобов’язань відображатиметься сторнуванням проводки Дт 643 — Кт 641.

Щодо обліку власне суми заборгованості, то продавець за фактом списання своєї кредиторської заборгованості включить її суму до своїх доходів (проводка Дт 681 — Кт 717). Ця сума збільшить у продавця суму фінансового результату до оподаткування.

Зауважте: податківці називають включення суми безднадійної кредиторської заборгованості до доходу як одну з умов зменшення податкових зобов’язань з ПДВ. Причому, наголошують вони, якщо після закінчення строку позовної давності і списання кредиторської заборгованості продавець таки поверне аванс, під який він так нічого і не відвантажив, — це у ПДВ-звітності не відображається.

Облік у покупця

Покупець після перерахування авансу на рахунок продавця відобразив податковий кредит з ПДВ ( абзац другий п. 198.2 ПКУ). Зрозуміло, за умови, що все було гаразд з податковою накладною. Але протягом строку позовної давності покупець так і не отримав те, за що власне заплатив гроші. Що в цьому випадку робити?

Розмірковуючи над ситуацією в обліку продавця, ми вже з’ясували, що аванс, під який протягом строку позовної давності не було здійснено відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), — це безповоротна фінансова допомога для продавця ( п.п. 14.1.257 ПКУ). Отже, об’єкт оподаткування за операцією, під яку перераховувався аванс, більше не існує (п.п. 196.1.5 ПКУ).

Оскільки товари (роботи, послуги) не були фактично отримані, покупець не міг їх використати в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності

Тому нічого не залишається, як погодитися з висновками податківців із вже згаданої нині нечинної консультації із БЗ, підкатегорія 101.07. Там податківці дозволяють продавцю, який отримав аванс і не поставив товари, зменшити податкові зобов’язання. Але там же вони вимагають від покупця, який перерахував аванс і не отримав товари, зменшити податковий кредит.

Таке сторнування здійснюється на підставі бухгалтерської довідки і відображається у рядку 16 (імовірно, 16.1) декларації з ПДВ покупця. Про це податківці говорили ще раніше у своїй консультації із БЗ, підкатегорія 101.16, яка наразі втратила чинність.

Причому, на нашу думку, відображати таке сторнування у додатку Д1 слід аналогічно ситуації, коли покупець зменшує податковий кредит за отриманими і неоплаченими товарами. Цебто у колонці 6 таблиці 2/таблиці 3 слід зазначати запис БО, а у колонці 7 — дату складання бухдовідки. Раніше ми прогнозували, що з настанням 1 липня 2015 року податківці змінять свій підхід до сторнування такого податкового кредиту. Але свіжі роз’яснення свідчать, що вони принаймні поки що жадають, аби податковий кредит зменшувався через бухдовідку (а не через нарахування податкових зобов’язань). Ну то ще й на краще — адже сторнування податкового кредиту через бухдовідку залишає недоторканим ліміт реєстрації.

У бухобліку сторнування податкового кредиту відображається сторнуванням проводки Дт 641 — Кт 644. Щодо власне суми заборгованості, то тут слід нагадати, що під «авансову» дебіторську заборгованість резерв сумнівних боргів не створюється. Тож уся сума безнадійної заборгованості списується на інші операційні витрати напряму — без використання рахунку 38 ( п. 11 Положення (стандарта) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Мінфіну від 08.10.99 р. № 237).

Наразі немає проблем із тим, аби врахувати витрати на списання «авансової» дебіторської заборгованості у податковому обліку. Адже об’єкт оподаткування формується відповідно до бухоблікового фінрезультату. А цей фінрезультат враховує й ту безнадійну заборгованість, за якою не створювався резерв сумнівних боргів.

Щодо коригувань, визначених п. 139.2 ПКУ. Навряд чи вони в цьому випадку зачеплять високодохідних платників, бо ж під «авансову» дебіторську заборгованість резерв сумнівних боргів не створюється. Тож із витратами все повинно бути добре. Головне — аби заборгованість відповідала ознакам безнадійної, які визначено п.п. 14.1.11 ПКУ. Не забувайте також, що в загальній сумі заборгованості до витрат потрапить також сума ПДВ.

Розглянемо, що буде з обліком продавця і покупця на прикладі.

Приклад. Підприємство отримало від покупця авансову оплату за товари на суму 9600 грн. (у т. ч. ПДВ 20 % — 1600 грн.). Протягом строку позовної давності товари так і не було поставлено.

Погляньмо, як відповідні господарські операції будуть відображені в обліку у продавця і покупця.

Облік «авансової» заборгованості, за якою минув строк позовної давності

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

дебет

кредит

сума, грн.

Облік у продавця

1

Отримано аванс від покупця

311

681

9600

2

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

643

641

1600

3

Списано кредиторську заборгованість після закінчення строку позовної давності

681

717

9600

4

Зменшено податкові зобов’язання з ПДВ методом

«червоне сторно»

643

641

1600

Облік у покупця

1

Перераховано аванс продавцеві

371

311

9600

2

Відображено непідтверджену суму ПДВ (до реєстрації ПН)

644/1

644

1600

3

Відображено податковий кредит (ПН зареєстровано в ЄРПН)

641

644/1

1600

4

Списано безнадійну дебіторську заборгованість після закінчення строку позовної давності

944

371

9600

5

Зменшено податковий кредит методом «червоне сторно»

641

644

1600

Як бачите, деякі питання з обліком безнадійної заборгованості наразі прояснюються. Натомість виникають нові, не менш цікаві. За першої ж нагоди обов’язково продовжимо інформувати вас про них. А на сьогодні новин більше нема... ☺

висновки

  • Аванс, під який протягом строку позовної давності не здійснено постачання, прирівнюється до безповоротної фінансової допомоги ( п.п. 14.1.257 ПКУ). Відповідно, така операція перестає вважатися постачанням і зникає об’єкт оподаткування ПДВ.
  • Якщо за товари внесено аванс і під нього протягом строку позовної давності так і не відбулося постачання, то:
  • — продавець зменшує свої податкові зобов’язання з ПДВ і включає отриманий аванс до доходів як безповоротну фінансову допомогу;

    — покупець зменшує свій податковий кредит і включає суму заборгованості до складу витрат.

  • За «авансовою» дебіторською заборгованістю резерв сумнівних боргів не створюється. Тому до витрат така заборгованість потрапляє напряму і в повному обсязі (навіть у високодохідних платників).
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі