Філії та інші відокремлені підрозділи виступають самостійними платниками податків украй рідко. В основному обов’язки з їх сплати та подання податкової звітності покладаються на головне підприємство. Водночас відокремлені підрозділи підлягають взяттю на облік у контролюючих органах незалежно від обов’язку щодо сплати того чи іншого податку та збору. Цього вимагає від нас п. 63.2 ПКУ.
Тобто не важливо: доведеться філії в подальшому самостійно сплачувати податки до бюджету та звітувати за ними чи ні, у будь-якому випадку вона має бути в обов’язковому порядку взята на облік як платник податків і зборів у податкових органах.
Крім того, в окремих випадках законодавство вимагає від юросіб, які мають у своєму складі відокремлені підрозділи, додатково ставати на податковий облік у податковому органі за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів.
Тож давайте з’ясуємо, у чому полягає процедура взяття на податковий облік філій, а також де стають на облік юрособи, які мають у своєму складі такі відокремлені підрозділи.
І тебе облікують, і тебе теж облікують, і мене облікують
Процедуру взяття юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів* на облік у контролюючих органах прописано в Порядку № 1588.
* Зверніть увагу! Згідно з п.п. 14.1.30 ПКУ термін «відокремлені підрозділи» застосовується в різних значеннях: окремо для цілей сплати ПДФО і окремо для цілей справляння інших податків та зборів. Крім того, своє визначення існує і для «касових» цілей. Детально питання сплати ПДФО і ЄСВ розглянуто на с. 29 цього номера, а «готівкові» питання — на с. 40. Ми ж під «відокремленими підрозділами» розумітимемо філії та представництва, відомості про які внесено до Єдиного державного реєстру і яким присвоєно код ЄДРПОУ згідно із Законом № 755.
Згідно з п. 63.3 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування чи об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які здійснюється діяльність (неосновне місце обліку).
Отже, на сьогодні юридичні особи, які мають філії, стають на облік:
— за своїм місцезнаходженням — основне місце податкового обліку;
— (в окремих випадках) за місцезнаходженням філій — неосновне місце обліку.
У свою чергу,
філії беруть на облік за їх місцезнаходженням. Це для них основне місце обліку
Тож у чому полягає сама процедура взяття філій на податковий облік у контролюючих органах?
Узяття на облік відокремлених підрозділів за основним місцем обліку здійснюється після включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців (п. 3.1 Порядку № 1588). При цьому основою для цього є повідомлення державного реєстратора або відомості з Єдиного державного реєстру про створення відокремленого підрозділу юрособи. Про це йдеться в п. 3.2 Порядку № 1588 (ср. ). На підставі цих документів відокремлений підрозділ юрособи буде того ж дня автоматично поставлений на облік контролюючим органом за своїм місцезнаходженням, тобто за основним місцем обліку (п. 3.7 Порядку № 1588).
Факт узяття відокремленого підрозділу на облік як платника податків та зборів за основним місцем обліку підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру (п. 3.8 Порядку № 1588). Її видають відокремленим підрозділам у порядку, передбаченому Законом № 755 і Порядком № 466/5.
Головне підприємство в окремих випадках повинне самостійно стати на податковий облік у податковому органі за неосновним місцем обліку. Цього вимагає п. 7.1 Порядку № 1588.
Так, якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо надання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання чи сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідному податковому органі, що обслуговує цю адміністративно-територіальну одиницю.
Таким чином, взяття на «неосновний» облік головного підприємства знадобиться в тому випадку, якщо сам відокремлений підрозділ згідно з ПКУ не наділений статусом платника конкретного податку.
Для взяття головного підприємства на облік за неосновним місцем обліку необхідно протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу подати до відповідного контролюючого органу реєстраційну заяву за формою № 1-ОПП з позначкою «облік за неосновним місцем обліку» (п. 7.2 Порядку № 1588, останній абзац п. 63.3 ПКУ).
Нагадаємо також про те, що протягом 10 днів після створення відокремленого підрозділу головне підприємство подає, але вже за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП. Тут ми детально не зупинятимемося на порядку складання цієї форми. Про всі нюанси її заповнення ви можете прочитати в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 66, с. 24.
Контролюючий орган за неосновним місцем обліку може видати вам повідомлення про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 16-ОПП. Урахуйте: видають таке повідомлення податківці тільки за письмовим запитом платника податків протягом двох робочих днів з моменту його надходження (п. 7.4 Порядку № 1588). Строк дії повідомлення обмежено бюджетним періодом.
Отже, порядок взяття на облік платників податків, які мають відокремлені підрозділи, а також самих цих підрозділів ми розібрали. Тепер не зайвим буде згадати про те, що ж загрожує підприємствам за ігнорування вимог ст. 63 ПКУ і Порядку № 1588, тобто за несвоєчасне подання документів для взяття на облік.
Не став на облік — сплачуй штраф
Штрафні санкції за порушення порядку податкового обліку підприємств установлено п. 117.1 ПКУ.
Так, зокрема, за неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі на юридичних осіб та їх відокремлені підрозділи накладається штраф у розмірі 510 грн. Більше того, якщо такі порушення не будуть усунені або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, яка вже притягувалася до відповідальності за те саме порушення, наступного разу штраф становитиме вже 1020 грн.
Як бачимо, відповідальним у цьому випадку є той суб’єкт обліку, який допустив порушення: не подав документи для взяття на податковий облік. Вище ми з’ясували, що відокремлені підрозділи платника податків за їх місцезнаходженням (тобто за основним місцем обліку) беруть на облік автоматично після включення їх до Єдиного державного реєстру та надходження відповідної інформації від держреєстратора. Тобто від головного підприємства жодних документів для цього не вимагається, а отже, і бездіяльність не підлягає покаранню.
Зовсім інша справа — взяття на облік найголовнішого підприємства за місцезнаходженням філії як за неосновним місцем обліку. Як ви пам’ятаєте, для того щоб стати на облік за неосновним місцем обліку, від юрособи потрібна заява за формою № 1-ОПП. Тому
саме за неподання заяви за формою № 1-ОПП юрособа може притягатися до відповідальності відповідно до п. 117.1 ПКУ і повинна буде сплатити штраф у розмірі 510 грн. (1020 грн.)
Ось, загалом, і всі вимоги ПКУ щодо податкового обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів. Як бачимо, сама облікова процедура будь-яких труднощів не викликає. Головне — не забувати і своєчасно ставати на «неосновний» облік за місцезнаходженням своїх філій. Тим самим ви убережете себе від штрафних санкцій і претензій з боку податківців.
висновки
Філії та інші відокремлені підрозділи підприємства беруть на податковий облік за їх місцерозташуванням (основне місце обліку).
В окремих випадках юрособа має стати на податковий облік у податковому органі за місцезнаходженням філій чи інших своїх відокремлених підрозділів. Для головного підприємства це — неосновне місце обліку.
На «неосновний» облік за місцезнаходженням філії головне підприємство стає в тому випадку, якщо сама філія згідно з ПКУ не наділена статусом платника конкретного податку.
