(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
10/12
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Грудень , 2015/№ 99

Коли працівник і роботодавець — у різних містах

Погодьтеся, сьогодні ситуацією, коли працівник проживає і працює в місті «А» на роботодавця, який перебуває в місті «Б», уже нікого не здивуєш. Пряма вигода тут для обох сторін. Адже роботодавцю не потрібно створювати робоче місце для працівника, а працівнику — витрачатися на переїзд з рідного та улюбленого міста, де він живе, до чужого і може не такого приємного, де перебуває роботодавець. На що звернути увагу при оформленні трудових відносин на відстані? Зараз ми з вами про це поговоримо.

Приймаємо/звільняємо

Якщо на роботу приймаєте працівника, який працюватиме:

— вдома — бажано, щоб він у заяві про прий­няття на роботу зазначив, що виконуватиме роботу в межах трудового договору за місцем свого проживання (за місцезнаходженням нерухомості, що йому належить (наприклад, у гаражі)), а не у виробничих (господарських, офісних) приміщеннях роботодавця.

Трудовий договір із надомником укладають, як правило, у письмовій формі

Це зазначено в п. 7 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.81 р. № 275/17-99*. У ньому серед іншого зазначають місце роботи (місцезнаходження належної працівнику нерухомості, де він виконуватиме свою роботу);

* Незважаючи на те, що це Положення було прийняте за часів СРСР, на сьогодні воно не втратило силу і може використовуватися в частині, що не суперечить нормам чинного українського законодавства (див. лист Мінпраці від 15.05.2008 р. № 105/13/116-08).

— у приміщенні, орендованому для нього роботодавцем (далі — «віддалений» працівник), то тут усе в загальному порядку.

Про укладення трудового договору обов’язково повідомте ДПІ за місцем перебування роботодавця. Зробити це потрібно до того, як працівник буде допущений до роботи.

Якщо працівника приймаєте на основне місце роботи, попросіть його надати трудову книжку. Запис про прийняття на роботу (звільнення з роботи) надомника/«віддаленого» працівника вносьте до неї в загальному порядку.

У день звільнення обов’язково видайте працівнику трудову книжку. Якщо він не хоче приїжджати «за тридев’ять земель» до роботодавця, нехай у заяві на звільнення чи в окремій заяві зазначить прохання переслати його трудову книжку поштою. Річ у тім, що пересилка трудової книжки поштою з доставкою за зазначеною адресою допускається тільки з письмової згоди працівника (див. п. 4.2 Інструкції № 58).

Але давайте відійдемо від звільнення і поговоримо про час, коли працівник ударно працює на благо роботодавця. І ось виникає необхідність у них побачитися. Чи вважатиметься відрядженням поїздка працівника з дому на підприємство? Про це ми з вами зараз і поговоримо.

Відрядження на рідне підприємство

На наш погляд, для госпрозрахункових підприємств рішення озвученого вище запитання може бути таким:

1. У трудовому договорі, укладеному з працівником (наказі про прийняття на роботу), слід зазначити місто, в якому постійно працюватиме надомник або «віддалений» працівник.

2. У Положенні про відрядження передбачити, що поїздки надомника/«віддаленого» працівника з місця постійної роботи на підприємство вважаються службовим відрядженням. І нехай вас не бентежить, що подібної норми немає в Інструкції про службові відрядження в межах України і за кордон, затвердженій наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59. Адже вона не поширюється на госпрозрахункові підприємства і може бути використана ними тільки як орієнтир при складанні документа, що регулює відрядні питання.

3. Щоб у контролюючих органів «не свербіли руки» визнати таку поїздку фінансуванням особистих потреб працівника, керівник працівника може скласти службове завдання на відрядження. На підставі цього завдання буде складено наказ про направлення у відрядження.

З цим наказом працівника можна ознайомити за допомогою засобів зв’язку. Оригінали підтвердних документів працівник може надіслати на підприємство рекомендованим листом.

Оплачуємо працю, сплачуємо ПДФО/ВЗ, ЄСВ. Але куди?

Питання сплати ПДФО/ВЗ/ЄСВ із зарплати працівників, працевлаштованих у відокремлених і структурних підрозділах підприємства, розташованих не за місцем знаходження головного підприємства, були розглянуті у статті «ПДФО, ВЗ і ЄСВ із зарплати працівників «відокремлених і структурних». Тут же поговоримо про працівників, працевлаштованих у підрозділах, що розташовані за місцем знаходження підприємства, але проживають і виконують роботи в інших містах.

Порядок сплати ПДФО і ВЗ до бюджету прописано в п. 168.4 ПКУ і ч. 2 ст. 64 БКУ. Окремих положень для «віддалених» платників податків та тих, які працюють удома, в ньому немає. Тому

підприємствам — податковим агентам слід дотримуватися загального правила та сплачувати ПДФО і ВЗ із зарплати таких працівників до ДПІ за своїм місцем перебування

У цьому випадку не має значення, де проживає і фактично працює працівник.

І все б добре, коли б не фантазії наших фіскальних органів. Їм поставили запитання: «До якого бюджету повинен сплачувати ПДФО суб’єкт господарювання (далі — СГ), який не має структурних підрозділів, а має власні або орендовані приміщення (будівлі) у різних регіонах України та/або районах міста, де працюють наймані працівники такого СГ?». Відповідь на нього фіскали виклали в категорії 103.07. Наведемо її й ми: «... ПДФО підлягає сплаті до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) власних або орендованих приміщень (будівель) у різних регіонах України, в яких працюють наймані працівники такого підприємства, незважаючи на відсутність у такого суб’єкта господарювання відокремлених структурних підрозділів». Чому так? Ми уважно проглянули обґрунтування цього висновку. Норм наведено багато, але такий висновок з них не випливає. Більше того, він суперечить ч. 2 ст. 64 БКУ. Тому ми вважаємо його помилковим.

Що стосується ЄСВ із зарплати надомника («віддаленого» працівника), то його сплачуйте за місцем перебування підприємства. Це випливає з положень п. 1 ч. 1 ст. 4 і ч. 7 ст. 9 Закону № 2464.

Ну що, давайте підсумуємо все зазначене?

висновки

  • Трудові книжки надомників («віддалених» працівників) ведуть у загальному порядку. Запис про прийняття на роботу вносять після видання відповідного наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку. У разі звільнення допускається пересилати трудову книжку працівника поштою тільки з його письмової згоди.

  • Вважаємо, що із заробітної плати надомників («віддалених» працівників) ПДФО, ЄСВ і ВЗ потрібно сплачувати за місцем знаходження підприємства, на якому вони працевлаштовані.

трудові відносини додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті