Працівник відзначився при виконанні конкретного завдання? Має особливі досягнення на трудовій ниві? Це можна і потрібно вітати, а точніше заохотити. Недержавні підприємства самі встановлюють, як, коли та за рахунок яких коштів заохочувати працівників. Та все ж нюанси є.
Навіщо мені орден? Я згоден на медаль… та інші заохочення
Зазначимо, що головний трудовий закон розглядає заохочення за добросовісну працю як певний метод для забезпечення належної трудової дисципліни (ст. 140 КЗпП). Було б чудово, якби він пропонував і конкретний перелік заходів заохочення. Але це питання залишене на відкуп роботодавцям.
Єдине, де законодавець чітко висловився щодо можливих способів заохочення працівників, — це заохочення за особливі трудові заслуги. Зокрема, «трудовий пряник» у такому разі може бути у вигляді ордена, медалі, почесної грамоти, нагрудних значків, надання почесного звання та звання кращого працівника в цій професії (ст. 146 КЗпП). Як правило, такі винагороди є державними, проте можна вводити такі форми заохочень і на госпрозрахункових підприємствах.
Але «не словом єдиним» може бути заохочений працівник… Добросовісні працівники можуть сподіватися на переваги і пільги у сфері соціально-культурного і житлово-побутового обслуговування (путівки до санаторіїв та будинків відпочинку, поліпшення житлових умов тощо). Крім того, такі працівники мають перевагу при просуванні по службі (ст. 145 КЗпП).
До працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які види заохочень, що містяться в затверджених трудовими колективами Правилах внутрішнього трудового розпорядку (ст. 143 КЗпП). Нагадаємо, що такі Правила підприємство розробляє самостійно. А орієнтиром служать «бородаті» Типові правила № 213 (які чинні й досі).
Так, за зразкове виконання трудових обов’язків, підвищення продуктивності праці, поліпшення якості продукції, тривалу і бездоганну роботу, новаторство у праці та за інші досягнення можна застосовувати такі заохочення (п. 21 Типових правил № 213):
— оголошення подяки;
— видача премії;
— нагородження цінним подарунком;
— нагородження почесною грамотою;
— занесення до Книги пошани, на Дошку пошани.
До речі, цей перелік не є вичерпним — роботодавець має право доповнювати його.
Зрозуміло, що заохочення не застосовуються за махом чарівної палички — тут не обійтися без документального оформлення.
Під чию дудку?
Систему заохочень і правила їх застосування прописують у колективному договорі (ст. 97 КЗпП). Крім того, питання заохочень можуть регламентуватися й іншими внутрішніми актами підприємства. Їх оформляють як додаток до колективного договору: Положення про систему оплати праці, Положення про преміювання.
Інакше кажучи, заохочення, розроблені на підприємстві, визначають у його внутрішніх документах. У них наводять інформацію про заохочення щодо:
— їх видів, а також розмірів, якщо йдеться про матеріальні заохочення;
— випадків їх застосування;
— джерел фінансування.
Зауважте: до розробки заходів заохочення працівників потрібно підійти зважено. Копіювати чийсь досвід небажано, оскільки те, що працює в інших, може зовсім не підійти вам через специфіку діяльності.
Діємо правильно
На законодавчому рівні порядок запровадження заохочень не прописано. Як правило, «старт» дає безпосередній керівник працівника. Він готує доповідну записку на ім’я керівника підприємства, в якій зазначає ділові якості та трудові успіхи конкретного співробітника.
Керівник підприємства приймає такий «пас». Він може погодитися із заохоченням або відмовити в ньому. При цьому пам’ятайте про вимогу ч. 1 ст. 144 КЗпП: заохочення застосовуються власником або уповноваженим ним органом разом або за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації підприємства. Таким чином, у внутрішньому документі необхідно зазначити конкретні випадки, коли рішення про заохочення приймають спільно з профспілкою, а коли — за погодженням з ним. Наприклад, оголошення подяки, видача премії, нагородження цінним подарунком застосовуються адміністрацією за погодженням з профспілкою, а нагородження почесною грамотою і занесення до Книгу пошани (на Дошку пошани) — спільно з нею. До речі, такий порядок застосування заохочень передбачають Типові правила № 213.
Якщо керівник підприємства згоден на заохочення працівника, то після всіх узгоджувальних процедур з профспілкою він видає наказ (розпорядження) про заохочення.
Вінчає цей процес — урочисте оголошення про заохочення. До речі, це не примха, а норма КЗпП (ч. 2 ст. 144 КЗпП). Та й «людський фактор» тут важливий.
Не забудьте зробити запис про заохочення і нагородження у трудовій книжці працівника. Для цього призначено розділи «Відомості про заохочення» або «Відомості про нагородження». Наприклад, зазначають: «Нагороджена почесною грамотою за професіоналізм та високі досягнення у праці». Але майте на увазі: до трудових книжок не вносять відомості про премії, що передбачені системою оплати праці чи виплата яких має регулярний характер (п. 2.24 Інструкції № 58).
Насамкінець зазначимо, що на нормативно-правовому рівні не заборонено застосування до одного працівника одразу декількох видів заохочень.
Заходи заохочення не застосовують протягом усього періоду дії дисциплінарного стягнення, застосованого до працівника
Як бачите, заохочення працівників — справа нескладна і не завжди вимірюється грошовою сумою. А якщо врахувати «людський фактор» — то ще і вдячна.
висновки
-
Види заохочень, що застосовуються на підприємстві, визначаються у Правилах внутрішнього трудового розпорядку.
- Записи про заохочення та нагородження вносять до трудової книжки працівника. Виняток — відомості про премії, що передбачені системою оплати праці або виплата яких має регулярний характер.
